Постанова

від 22.12.2021 по справі 120/9376/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/9376/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

22 грудня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

03.08.2021 року на адресу суду першої надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивачів просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Уланівській сільській раді Хмільницького району Вінницької області вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:0524883500:03:002:0033,0524883500:03:002:0037, 0524883500:03:002:0039,0524883500:03:002:0041,0524883500:03:002:0043, 524883500:03:002:0050, 0524883500:03:002:0032,0524883500:03:002:0035,0524883500:03:002:0047,0524883500:03:002:004, 0524883500:03:002:0044,0524883500:03:002:0036,0524883500:03:002:0038,0524883500:03:002:003, 0524883500:03:002:0031,0524883500:03:002:0046,0524883500:03:002:0048,0524883500:03:002:0049 0524883500:03:002:0040, 0524883500:03:002:0045, а саме: передавати зазначені земельні ділянки у власність або у користування, іншим чином розпоряджатися земельними ділянками, виставляти на земельні торги (аукціони), змінювати їх конфігурацію, межі, змінювати цільове призначення, змінювати склад угідь, змінювати кадастрові номери, вчиняти дії щодо поділу земельних ділянок, надавати дозволи на виготовлення технічної документації та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджувати третім особам розроблені технічні документації та проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також вчиняти інші дії, які можуть стати підставою для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначених земельних ділянок до набрання рішення по даній адміністративній справі законної сили.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник позивачів подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення адміністративного позову.

Відповідач своїм правом передбаченим ст.ст. 300,304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 листопада 2021 року, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно пунктами 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта або забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову "зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 року у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 року у справі № 640/18007/18.

У свою чергу, зі змісту заяви представника позивачів про забезпечення позову вбачається, що остання обґрунтована необхідністю вжиття таких заходів у зв`язку з тим, що 12 сесією 8 скликання Уланівської сільської ради прийняті рішення від 29.07.2021 року №248 та № 249, якими визначено перелік земельних ділянок, які призначенні для продажу на земельних торгах у формі аукціону, при цьому щодо визначених у Додатку №1 земельних ділянок позивачами вже розроблено проект землеустрою, проте Уланівською сільською радою не прийнято рішення щодо його затвердження.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства та згідно з усталеною судовою практикою отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою або ж розроблення документації із землеустрою за принципом мовчазної згоди є стадією єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. В той же час, затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Отже, сам по собі факт виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не вказує на наявність в особи переважного права на приватизацію цієї ділянки та жодним чином не свідчить про існування певних обтяжень щодо неї.

Більш того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 6 статті 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відтак, вищезазначеними імперативними положеннями КАС Україні встановлено пряму заборону щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншого втручання у проведення, зокрема і земельних торгів у формі аукціону.

Даючи оцінку доводам заяв, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що предметом оскарження в даній адміністративній справі є визнання протиправною бездіяльність Уланівської сільської ради, яка полягає в не розгляді клопотань позивачів про затвердження розробленого проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Уланівської (Кустовецької) сільсьткої ради Хмільницького району Вінницької області за межами населеного пункту.

Представник позивача обґрунтовує заяву про забезпечення позову із посиланням, зокрема на прийняття Уланівської сільською радою рішення від 29.07.2021 року №248 про визначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальною власністю, які включені до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) та рішення від 29.07.2021 року №249 про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, які включені до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону).

При цьому представник апелянта зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову суд не повинен брати до уваги вищезазначені рішення, адже відповідачем не визначено дату, місце, час проведення земельних торгів.

Проте, колегія суддів критично ставиться до вказаних доводів апелянта, оскільки відповідно до пункту 4 рішення №249 вирішено організувати проведення у 2021 році земельних торгів у формі аукціону для продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності. Окрім того, даним рішенням визначено організатора проведення земельних торгів, встановлено стартовий розмір річної плати за користування земельною ділянкою, строк дії договору оренди та ряд інших умов.

Відтак, вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема заборони виставляти земельні ділянки на земельні торги (аукціони) суперечить приписам частини 6 статті 151 КАС України.

Окрім того, варто зазначити, що оцінка позовним вимогам щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача при розгляді клопотань позивачів щодо затвердження розробленого проекту землеустрою охоплюється предметом спору у даній справі та буде надана судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.

Також, суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду.

На думку суду, ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивачів, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Також, судова колегія зазначає, що позивачами не зазначено, та судом не встановлено жодних обставин, які вказують на те, що станом на час розгляду справи невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду.

Враховуючи зазначене, надавши оцінку усім обставинам справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що доводи заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову є необґрунтованими, отже на даний час відсутні підстави для забезпечення позову за наведених позивачами обґрунтувань та в обраний позивачами спосіб.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.