Рішення

від 08.12.2021 по справі 905/514/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.2021 Справа № 905/514/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Золіна П.І.,

розглянувши справу за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» , м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача Споживчого кооперативу «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» , м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення заборгованості 99379,96 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - Єгельска О.В. (у режимі відеоконференції),

від відповідача - Грибова Н.М. (у режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» , м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Споживчого кооперативу «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості 99379,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем належним чином не виконані умови договору №59ц1 від 01.10.2005 в частині здійснення оплати поставленої теплової енергії за травень 2016 року, січень 2017 - лютий 2021 року в сумі 99379,96 грн. до наступних об`єктів: у будинку №56 нежитлові приміщення №118/1, №118/2, №118/3, №119, №120; у будинку №60 нежитлові приміщення № 106, № 107; у будинку №62 нежитлові приміщення №107, №108, №109, №110, №111.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/514/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.05.2021 до суду надійшов відзив Споживчого кооперативу «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» №48 від 30.04.2021 в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, зокрема, вказуючи на наступні обставини: - з 2008 в спірних нежитлових приміщеннях було офіційно відключено та опломбовано теплопостачання, а тому підстав для нарахування плати за постачання теплової енергії відсутні; - скасований судовий наказ Господарського суду Донецької області у справі №905/1346/19 від 25.07.2019 про стягнення заборгованості за теплову енергію за договором №59ц1 від 01.10.2005 у розмірі 53201,81 грн. унеможливлює подальше стягнення заборгованості; - позивачем порушений строк позовної давності, у зв`язку з чим відповідач просить застосувати наслідки його пропуску та відмовити в задоволенні позову.

21.05.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повідомляє, що актами від 16.10.2016 відповідачу, як балансоутримувачу, було дозволено зняття тимчасово встановлених пломб, для подальшого розподілу витраченого обсягу теплової енергії також і на нежитлові приміщення, а нарахування за теплову енергію та оплати рахунків здійснювалися згідно обсягів теплової енергії, витрачених позивачем на опалення будинків СК МЖК Машинобудівник , на підставі приладів обліку теплової енергії. Щодо позовної давності вказує, що умови про збільшення позовної давності до 5 років були визначені у п. 7.4. Договору №59ц1 від 01.10.2005, а тому перебіг позовної давності почався з 11.06.2016р. та згідно п. 7.4. Договору, спливає 10.06.2021р. Також, гарантійним листом № 10 від 22.01.2018р., відповідач визнав заборгованість за теплову енергію, що утворилася станом на 27.12.2017р., чим перервав строк позовної давності відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України.

Ухвалою суду від 07.06.2021 розгляд справи вирішено №905/514/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 07.07.2021.

В судових засіданнях представник позивача підтримував позовні вимоги, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач є балансоутримувачем нежитлових приміщень по вул.Громовій, б.56 №№ 118/1, 118/2, 118/3, 119, 120; по вул.Громовій, б.60 №№ 106, 107; по вул.Громовій, б.62 №№ 107, 108, 109, 110, 111.

01.10.2005 року між позивачем, Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (Постачальник) та Споживчим кооперативом «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» (Споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії №59ц1 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого Постачальник подає теплову енергію для об`єктів Споживача, перелічених у додатку до цього договору (згідно дислокації до договору №59ц1 від 01.10.2005).

Відповідно дислокації у редакції додаткової угоди № 7, об`єктами теплопостачання є: 1. приміщення №118/1 по вул.Громовій, 56, опалювальна площа 57,43 м.кв., 2. приміщення №118/2 по вул.Громовій, 56, опалювальна площа 38,33 м.кв., 3. приміщення №118/3 по вул.Громовій, 56, опалювальна площа 12,53 м.кв., 4. приміщення №119 по вул.Громовій, 56, опалювальна площа 26,90 м.кв., 5. приміщення №120 по вул.Громовій, 56, опалювальна площа 28,30 м.кв., 6. приміщення №106 по вул.Громовій, 60, опалювальна площа - тепломер (24,60м.кв.), 7. приміщення №107 по вул.Громовій, 60, опалювальна площа - тепломер (24,60м.кв.), 8. приміщення №107 по вул.Громовій, 62, опалювальна площа 24,60м.кв., 9. приміщення №108 по вул.Громовій, 62, 10. приміщення №109 по вул.Громовій, 62, опалювальна площа 28,20 м.кв., 11. приміщення №110 по вул.Громовій, 62, опалювальна площа - тепломер (27,20м.кв.), 12. приміщення №111 по вул.Громовій, 62, опалювальна площа 23,00 м.кв.

Нормативна тривалість опалюваного періоду 183 дні. Початок та закінчення опалювального періоду зумовлюється погодними умовами та встановлюється виконкомом міськради. У разі збільшення опалювального періоду проти нормативного Споживач сплачує усю вартість фактично отриманої теплової енергії (п.2.2. Договору).

Пунктом 2.4. Договору визначена межа розподілу балансової належності теплових мереж - це перший вимикаючий пристрій перед будівлею.

Відповідно до п.2.8. договору відключення споживача від системи опалення і гарячого водопостачання може здійснюватися тільки при технічній можливості, наявності альтернативного джерела опалювання, узгодженого у встановленому порядку і згоди основного власника приміщення і тільки після письмового попередження постачальника.

Зняття показників приладів обліку теплової енергії, зрізка і обрахування діаграм здійснюється споживачем. Результати обрахунків передаються теплопостачальною організацією (п.4.7. договору).

Пунктом 4.9. Договору сторони визначили, що за технічний стан та експлуатацію внутрішніх мереж опалення, вентиляції та гарячого водопостачання всередині будинку несе відповідальність Споживач.

Згідно з п. 4.12. договору відключення споживачем будівлі або її частини від теплопостачання без попереднього письмового повідомлення постачальника і складання 2-х стороннього акту є порушенням даного договору і не приймається при перерахунках.

Відповідно до п. 5.1. Договору (у редакції додаткової угоди № 7), Споживач (Відповідач) за відпущену теплову енергію та за послугу по гарячому водопостачанню проводить оплату у відповідності із встановленими тарифами. Оплата проводиться згідно з виставленими рахунками у строк, що не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок вручається Постачальником (Позивачем) під підпис уповноваженій особі Споживача (Відповідача). У разі неотримання рахунку до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, Споживач (Відповідач) зобов`язаний самостійно отримати рахунок у Постачальника.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у разі зміни тарифів, нові вважаються обов`язковими

для сторін, з моменту введення їх в дію.

Згідно п. 6.3. Договору Споживач (Відповідач) зобов`язаний щомісяця направляти

свого представника для складання акту звіряння за теплопостачання. При неявці

представника для звіряння до оплати виставляються рахунки згідно розрахункам

Постачальника.

Відповідно п. 7.1. Договору, договір укладений строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінений або доповнені за взаємною згодою сторін у письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляду.

До вимог по оплаті теплової енергії, а також стягнення пені застосовується позовна давність строком 5 років (п.7.4. договору).

На теперішній час договір є чинним.

У підтвердження факту підключення приміщення по вул. Громовій, 56, 60, 62, до системи централізованого опалення, суду надані акти на включення центрального опалення від 16.10.2016 року, від 25.10.2017, від 26.10.2018, від 25.10.2019, від 02.11.2020, які підписані представником обслуговуючої організації СК «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» - Грибовою Н.М.

Позивач у позові посилається на те, що на виконання умов договору №59ц1 споживачу поставлено теплову енергію в травні 2016 року, та з січня 2017 по лютий 2021 на загальну суму 155095,88 грн., за наслідками чого постачальником виставлені рахунки-фактури №№ 05-20041/01 від 31.05.2016 на суму 15,98 грн., 01-20041/01 від 31.01.2017 на суму 5748,36 грн., 02-20041/01 від 28.02.2017 на суму 6979,50 грн., 03-20041/01 від 31.03.2017 на суму 5542,98 грн., 10-20041/02 від 31.10.2017 на суму 1332,94 грн., 11-20041/01 від 30.11.2017 на суму 21,24 грн., 11-20041/02 від 30.11.2017 на суму 5186,44 грн., 12-20041/01 від 31.12.2017 на суму 21,24 грн., 12-20041/02 від 31.12.2017 на суму 5408,00 грн., 01-20041/01 від 31.01.2018 на суму 21,98 грн., 01-20041/02 від 31.01.2018 на суму 8596,44 грн., 02-20041/01 від 28.02.2018 на суму 22,10 грн., 02-20041/02 від 28.02.2018 на суму 7824,23 грн., 03-20041/01 від 31.03.2018 на суму 22,10 грн., 03-20041/02 від 31.03.2018 на суму 7866,58 грн., 04-20041/01 від 30.04.2018 на суму 22,10 грн., 04-20041/02 від 30.04.2018 на суму 1867,14 грн., 10-20041/01 від 31.10.2018 на суму 5,62 грн., 10-20041/02 від 31.10.2018 на суму 652,48 грн., 11-20041/01 від 30.11.2018 на суму 22,10 грн., 11-20041/02 від 30.11.2018 на суму 5802,26 грн., 12-20041/01 від 31.12.2018 на суму 21,30 грн., 12-20041/02 від 31.12.2018 на суму 7588,30 грн., 01-20041/01 від 31.01.2019 на суму 22,10 грн., 01-20041/02 від 31.01.2019 на суму 8760,54 грн., 02-20041/01 від 28.02.2019 на суму 22,24 грн., 02-20041/02 від 28.02.2019 на суму 7110,34 грн., 03-20041/01 від 31.03.2019 на суму 22,40 грн., 03-20041/02 від 31.03.2019 на суму 5281,30 грн., 04-20041/01 від 30.04.2019 на суму 22,40 грн., 04-20041/02 від 30.04.2019 на суму 1214,12 грн., 11-20041/01 від 30.11.2019 на суму 28,10 грн., 11-20041/02 від 30.11.2019 на суму 5556,84 грн., 12-20041/01 від 31.12.2019 на суму 21,18 грн., 12-20041/02 від 31.12.2019 на суму 6580,76 грн., 01-20041/01 від 31.01.2020 на суму 22,40 грн., 01-20041/02 від 31.01.2020 на суму 7396,65 грн., 02-20041/01 від 29.02.2020 на суму 22,40 грн., 02-20041/02 від 29.02.2020 на суму 7087,37 грн., 03-20041/01 від 31.03.2020 на суму 22,40 грн., 03-20041/02 від 31.03.2020 на суму 4465,38 грн., 04-20041/01 від 30.04.2020 на суму 14,86 грн., 04-20041/02 від 30.04.2020 на суму 2351,77 грн., 10-20041/01 від 31.10.2020 на суму 12,22 грн., 11-20041/01 від 30.11.2020 на суму 22,40 грн., 11-20041/02 від 30.11.2020 на суму 5011,11 грн., 12-20041/01 від 31.12.2020 на суму 22,40 грн., 12-20041/02 від 31.12.2020 на суму 8246,37 грн., 01-20041/01 від 31.01.2021 на суму 21,58 грн., 01-20041/02 від 31.01.2021 на суму 7547,78 грн., 02-20041/01 від 28.02.2021 на суму 22,40 грн., 02-20041/02 від 28.02.2021 на суму 7572,66 грн. Вказані рахунки містять посилання на номер договір та приміщення по вул.Громовій, 56, 60, 62.

Вказані рахунки були направлені на адресу відповідача.

Отримання рахунків за вказаний період відповідачем не заперечується.

Матеріали справи також містять картки обліку витрат теплової енергії по показникам приладу обліку, встановлених на приміщеннях відповідача, в яких зазначені показання лічильників за період з квітня 2016 року по лютий 2021 року по вул.Громовій, 56, 60, 62.

Як зазначає позивач, та підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (т.1 а.с. 64-75), відповідачем здійснено часткову оплату договірних послуг за заявлений період травень 2016, січень 2017 - лютий 2021 на загальну суму 55715,92 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що позивачем неправомірно нарахована заборгованість в заявленій сумі, оскільки не враховані всі здійснені боржником платежі. За твердженням відповідача, за період з травня 2016 по липень 2019 року споживачем було сплачено 68244,53 грн., в підтвердження чого надає копії платіжних доручень (т.2 а.с. 117, 118, 120, 122, 123-136).

Проте, як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень №60 від 08.11.2016 на суму 750,18 грн., №103 від 04.01.2017 на суму 4680,93 грн., №7 від 25.01.2017 на суму 6915,93 грн. вони підтверджують оплату заборгованості за гарячу воду та опалення за рахунками за жовтень 2016, листопад 2016, грудень 2016 року відповідно, а тому не стосуються заявленого позивачем періоду.

Як пояснив позивач, нарахування за теплову енергію в оспорюваний період проводилися за показниками приладів обліку теплової енергії (тепломірів) пропорційно опалюваних площ приміщень, відповідно до положень п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630.

28.12.2017 позивач звертався до відповідача із претензією №20041 від 09.09.2019, у якій вимагав виконати взяті на себе зобов`язання та сплати суму заборгованості за договором №59ц1 за період з травня 2016 року по листопад 2017 року у розмірі 24 827,44 грн.

У відповідь на претензію, відповідач надав гарантійний лист № 10 від 22.01.2018р., яким визнав заборгованість за договором №59ц1 та гарантував сплачувати борг по мірі надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок та додав копію платіжного доручення № 264 від 22.01.2018р. про сплату 3000 грн.

01.05.2019 заборгованість відповідача за договором №59ц1 від 01.10.2005 року склала 53201,81 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Донецької області про видачу судового наказу про стягнення з відповідача вказаної суми.

25.07.2019 Господарським судом Донецької області був виданий судовий наказ №905/1346/19 про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 53201,81 грн., який в подальшому був скасований за заявою СК МЖК Машинобудівник .

Позивач отримав клопотання відповідача № 74 від 10.08.2020, яким СК МЖК Машинобудівник просив не надсилати рахунки-фактури на приміщення, які не користуються тепловою енергією; повідомив, що нежитлові приміщення №№ 118/1, 118/2, 118/3 по вул.Громовій, б.56 - не задіяні у господарської діяльності (не здані в оренду); нежитлові приміщення №№ 119, 120 по вул.Громовій, б.56, №№ 107 по вул.Громовій, б.60, №№ 107, 109, 110, 111 по вул.Громовій, б.62 - обігріваються електричними приладами; нежитлове приміщення №106 по вул.Громовій, б.60 - ліфтова, використовує тепло в опалювальний період (т.1 а.с. 18).

В листі-відповіді № 61.3.2.3.-24482-61.3.11.1 від 04.09.2020 позивач повідомив, що обставини викладені у клопотанні щодо нежитлових приміщень не задіяних у господарській діяльності комплексу та що обігріваються електричними приладами - не є підставою для зняття нарахувань за теплову енергію. Також надав пояснення щодо судової практики стосовно відключених приміщень у багатоквартирному будинку, посилаючись на рішення Верховного Суду України (постанови по справам: № 6-1706цс15, № 6-1192цс15, № 226/1437/16-ц та інші) згідно з яким, підведення централізованого опалення до стояка в межах приміщення свідчить про надання послуг Постачальником, та повідомив про передбачений законодавством Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води , затверджений Наказом № 169 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

України від 26.07.2019р. (до 17.09.2019р. Порядок, затверджений Наказом № 4 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р.). Зазначеним Порядком встановлено, що питання щодо відключення від мережі централізованого опалення вирішує лише постійно діюча міжвідомча комісія ККП МАРІУПОЛЬТЕПЛОМЕРЕЖА не має таких повноважень.

В листі № 122 від 16.11.2020р. відповідач вимагав зняти нарахування за теплову енергію з посиланням на скасований судовий наказ № 905/1346/19 від 25.07.2019.

Листом № 61.3.2.3-68115-61.3.11.1 від 30.11.2020 позивач погодився здійснити перерахунок, але шляхом перерозподілу витраченої теплової енергії на інших власників багатоквартирного будинку, з їх згоди.

За твердження позивача, станом на теперішній час рішення щодо мирного врегулювання спору, повідомлень про згоду інших власників багатоквартирного будинку щодо перерозподілу витраченої теплової енергії від відповідача не надходило.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати послуг за спірним договором, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення суми основного боргу за теплову енергію за договором №59ц1 за травень 2016, січень 2017-лютий 2021 у розмірі 99379,96 грн.

Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань за договором на от пуск теплової енергії.

Зобов`язання згідно із ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Законом України "Про теплопостачання".

Згідно зі статтею 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

За змістом статей 24, 25 Закону України "Про теплопостачання", п.4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, договір на теплопостачання укладається між теплопостачальною організацією та споживачем.

Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами договору №59ц1 від 01.10.2005 позивач здійснював відпуск теплової енергії у 2016-2021 роках по об`єктам, що розташовані за адресою: вул. Громовій, б.56, б.60, б.62.

Позивачем суду надані докази на підтвердження надання позивачем послуг згідно договору №59ц1 від 01.10.2005 за травень 2016 року, січень 2017 - лютий 2021 року на суму 155095,88 грн., з яких 99379,96 грн. є несплаченими, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.ст. 76, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд відхиляє твердження відповідача, що скасування судового наказу Господарського суду у справі №905/1346/19 від 25.07.2019 свідчить про необґрунтованість нарахованої позивачем суми боргу за договором, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Нормами статті 157 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, якщо, зокрема, він наголошує на повній або частковій необґрунтованості вимог стягувача. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведених приписів процесуального законодавства, свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов`язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

Отже, розгляд заяви про скасування судового наказу не є розглядом спору по суті, а лише свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Також, заперечуючи проти позову відповідач вказує, що нежитлові приміщення по вул.Громовій 56, 60, 62 фактично не отоплюються; батареї центрального опалення опломбовані ККП Маріупольтепломережа у 2008 році; орендарі цих приміщень здійснюють отеплення електричними засобами, і споживання електричної енергії у опалювальний період в спірних приміщеннях зростає.

В підтвердження наведених доводів відповідач надає суду:

- фото пломб на трубах, опалювальних батареях (т.1 а.с. 144-149; т.2 а.с. 67-78);

- акти на відключення центрального опалення від 30.03.2015 по вул.Громовій, б. 56 приміщ.120 та від 01.04.2015 по вул.Громовій, б. 60 приміщ.107 (т.1 а.с. 185,186);

- акти приймання-передачі кількості спожитої електричної енергії, згідно приборів за жовтень 2016 - червень 2021 підписані представником відповідача Грибовою Н.М.; таблиця Дані в підтвердження споживання електричної енергії комплексами по вул.Громовій, б. 56, 60, 62 та орендарями за 2016 - 2021 роки (т.2 а.с. 15-65);

- спільну заяву орендарів приміщень №119/56, №120/56, №107/60, №108/62, №109/62, №110/62, №11/62 Про відсутність подачі тепла в нежитлові орендовані приміщення , в якій повідомляється про заізольовані труби опалення, опломбовані батареї центрального опалення, та в якій викладене прохання до Відповідача про припинення нарахування сум оплати за теплоенергію у зв`язку з неотриманням тепла (т.1 а.с. 139);

- листування між сторонами.

Надані суду докази є неналежними, та не приймаються судом, оскілки листування між відповідачем та орендарями не мають відношення до позивача та спірного договору, а зняття відомостей з приладів електричної енергії не підтверджено енергопостачальною організацією, не свідчать про здійснення опалення саме електричними приладами, не обумовлені фактичними обставинами.

Доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи підписаними з боку відповідача: копіями актів на включення центрального опалення від 16.10.2016 року по об`єктах: по вул. Громовій 62, приміщення №№ 107-111; по вул. Громовій 56, приміщення №№ 118/1, 118/2, 118/3, 119, 120; по вул.Громовій 60, приміщення №№ 106-107 (т.1 а.с. 165-166); копіями актів на включення центрального опалення від 16.10.2016 року, від 25.10.2017, від 26.10.2018, від 25.10.2019, від 02.11.2020 (т.1 а.с. 27-29).; також рахунками-фактурами (т.1 а.с. 33-59).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відключення від теплопостачання як зазначених об`єктів, в яких знаходяться нежитлові приміщення, в цілому так і окремо нежитлових приміщень в зазначених об`єктах після їх повторного підключення у жовтні 2016 року, за теплопостачання яких позивач просить стягнути заборгованість.

Також суд враховує, що зважаючи на те, що система опалення нежитлового приміщення є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, в якому воно розташовано, у позивача відсутня підстава припинити відпуск теплової енергії на об`єкт теплопостачання шляхом відключення частини приміщення від централізованої системи теплопостачання.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Доказів передачі спору про внесення змін до дислокації до спірного договору, або надання споживачем постачальнику доказів на підтвердження підстав для внесення змін до договору, суду не надано.

Отже, факт наявності теплопостачання в нежитлових приміщеннях в спірному періоді відповідачем не спростований, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги заперечення відповідача.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 204 Цивільного Кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, враховуючи те, що договір є дійсним, у сторін за цим договором визначені права та обов`язки, які підлягають виконанню.

Таким чином, у даному випадку відповідач є споживачем по відношенню до енергопостачальної організації та стороною договору, на яку покладено обов`язок з оплати вартості спожитої теплової енергії, однак відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати за отримані послуги відповідно до умов договору.

Відповідач не надав суду доказів щодо спростування визначених розрахункових площ та нарахувань позивачем.

Отже, надані позивачем розрахунки відповідачем не спростовано, доказів сплати суми боргу в повному обсязі суду не надано.

Суд також зазначає, що положення чинного законодавства та умови договору, якими регулюються дані правовідносини, не позбавляють балансоутримувача будинків можливості бути споживачами цих послуг і відповідно не звільняють від обов`язку оплачувати надані послуги.

Враховуючи вищевикладені обставини, та наявні в матеріалах справи докази, які в сукупності свідчать про надання визначених договором послуг, суд дійшов висновку, що відповідач повинен нести обов`язок щодо оплати послуг з теплопостачання.

За змістом частин 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати за отримані послуги відповідно до умов договору не виконав та вина відповідача не спростована.

Відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості.

Згідно зі статтями 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 цього Кодексу).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як встановлено, п. 7.4. Договору №59ц1 від 01.10.2005, сторони домовились встановити в цьому Договорі збільшений строк позовної давності, а саме встановили: що до вимог по оплаті теплової енергії, а також стягнення пені застосовується позовна давність строком 5 років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути заборгованість за договором №59ц1 від 01.10.2005 за зобов`язаннями травня 2016, січня 2017-лютого 2021.

Таким чином, враховуючи день звернення позивача до суду з даним позовом (17.03.2021), встановлений п. 7.4. Договору №59ц1 від 01.10.2005 строк позовної давності за вимогами позивача про стягнення заборгованості за травень 2016, січень 2017-лютий 2021, не є пропущеним.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 99379,96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» , м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Споживчого кооперативу «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості 99379,96 грн. - задовольнити.

Стягнути з Споживчого кооперативу «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» (вул. Громовій, б. 60, м. Маріуполь, Донецька область, 87548; код ЄДРПОУ 25096478) на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (вул. Гризодубової, б.1, м. Маріуполь, Донецька область, 87534, ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за Догвоором №59ц1 від 01.10.2005 в сумі 99379,96 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 08.12.2021 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2021.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз