Постанова
від 03.01.2023 по справі 905/514/21
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2023 року м. Харків Справа № 905/514/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Радіонова О.О.

без участі представників сторін

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Споживчого кооперативу «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» (вх.№286Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2021

у справі №905/514/21 (суддя Харакоза К.С., повний текст рішення підписано 20.12.2021)

за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа, м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача Споживчого кооперативу Молодіжний житловий комплекс "Машинобудівник", м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення заборгованості 99.379,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до СК «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» про стягнення заборгованості 99.379,96 грн, в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умови договору №59ц1 від 01.10.2005 в частині здійснення оплати поставленої теплової енергії за травень 2016 року, січень 2017 - лютий 2021 року в сумі 99.379,96 грн до наступних об`єктів: у будинку №56 нежитлові приміщення №118/1, №118/2, №118/3, №119, №120; у будинку №60 нежитлові приміщення № 106, № 107; у будинку №62 нежитлові приміщення №107, №108, №109, №110, №111.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.12.2021 у справі №905/514/21 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з СК «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» на користь ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» заборгованість за договором №59ц1 від 01.10.2005 в сумі 99.379,96 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2.270,00 грн.

Відповідач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, визнати недійсним договір №59ц1 від 01.10.2005. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом не встановлені обставини, які мають значення для справи, в наслідок необгрунтованої відмови у прийнятті до уваги письмових та фото доказів, неправильного їх дослідження та оцінки, невірне визначення судом та порушення положень ст.ст. 35-38 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд першої інстанції не врахував той факт, що з 2008 в спірних нежитлових приміщеннях було офіційно відключено та опломбовано теплопостачання, а тому підстави для нарахування плати за постачання теплової енергії відсутні;

- місцевий господарський суд не надав оцінки тому, що судовий наказ Господарського суду Донецької області у справі №905/1346/19 від 25.07.2019 про стягнення заборгованості за теплову енергію за договором №59ц1 від 01.10.2005 у розмірі 53201,81 грн було скасовано, що унеможливлює подальше стягнення заборгованості;

- позивачем був порушений строк позовної давності.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2022 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 апеляційну скаргу Споживчого кооперативу «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у відповідному розмірі, пропущенням встановленого строку, без клопотання про відновлення пропущеного строку.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 18.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 16.11.2022 №2738-IX "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" було продовжено.

Таким чином, на час постановлення даної постанови в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

25.05.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги разом з квитанцією про сплату судового збору №0.0.2462958716.1 від 17.02.2022, доказами направлення апеляційної скарги іншим сторонам по справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою СК Молодіжний житловий комплекс "Машинобудівник" та призначено її до розгляду. Відповідачу встановлено строк для надання суду відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.263 ГПК України з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Вказаною ухвалою також повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі ч.10 ст.270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на момент розгляду справи позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст.8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- 01.10.2005 між позивачем, ККП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (постачальник за договором, позивач по справі) та СК "Молодіжний житловий комплекс "Машинобудівник" (споживач за договором, відповідач по справі) укладено договір на відпуск теплової енергії №59ц1, за умовами якого постачальник подає теплову енергію для об`єктів споживача, перелічених у додатку до цього договору (згідно дислокації до договору №59ц1 від 01.10.2005). Об`єктами теплопостачання є:

1. приміщення №118/1 по вул.Громовій, 56, опалювальна площа 57,43 м.кв.,

2. приміщення №118/2 по вул.Громовій, 56, опалювальна площа 38,33 м.кв.,

3. приміщення №118/3 по вул.Громовій, 56, опалювальна площа 12,53 м.кв.,

4. приміщення №119 по вул.Громовій, 56, опалювальна площа 26,90 м.кв.,

5. приміщення №120 по вул.Громовій, 56, опалювальна площа 28,30 м.кв.,

6. приміщення №106 по вул.Громовій, 60, опалювальна площа тепломер (24,60м.кв.),

7. приміщення №107 по вул.Громовій, 60, опалювальна площа тепломер (24,60м.кв.),

8. приміщення №107 по вул.Громовій, 62, опалювальна площа 24,60м.кв.,

9. приміщення №108 по вул.Громовій, 62,

10. приміщення №109 по вул.Громовій, 62, опалювальна площа 28,20 м.кв.,

11. приміщення №110 по вул.Громовій, 62, опалювальна площа тепломер (27,20м.кв.),

12. приміщення №111 по вул.Громовій, 62, опалювальна площа 23,00 м.кв.

Іншими умовами договору передбачено наступне:

- нормативна тривалість опалюваного періоду 183 дні. Початок та закінчення опалювального періоду зумовлюється погодними умовами та встановлюється виконкомом міськради. У разі збільшення опалювального періоду проти нормативного споживач сплачує усю вартість фактично отриманої теплової енергії (п.2.2.);

- відключення споживача від системи опалення і гарячого водопостачання може здійснюватися тільки при технічній можливості, наявності альтернативного джерела опалювання, узгодженого у встановленому порядку і згоди основного власника приміщення і тільки після письмового попередження постачальника (п.2.8.);

- зняття показників приладів обліку теплової енергії, зрізка і обрахування діаграм здійснюється споживачем. Результати обрахунків передаються теплопостачальною організацією (п.4.7.);

- за технічний стан та експлуатацію внутрішніх мереж опалення, вентиляції та гарячого водопостачання всередині будинку несе відповідальність споживач (п. 4.9.);

- відключення споживачем будівлі або її частини від теплопостачання без попереднього письмового повідомлення постачальника і складання 2-х стороннього акту є порушенням даного договору і не приймається при перерахунках (п. 4.12.);

- споживач за відпущену теплову енергію та за послугу по гарячому водопостачанню проводить оплату у відповідності із встановленими тарифами. Оплата проводиться згідно з виставленими рахунками у строк, що не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок вручається постачальником під підпис уповноваженій особі споживача. У разі неотримання рахунку до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, споживач зобов`язаний самостійно отримати рахунок у постачальника (п. 5.1. у редакції додаткової угоди №7);

- у разі зміни тарифів, нові вважаються обов`язковими для сторін, з моменту введення їх в дію (п. 5.3);

- споживач зобов`язаний щомісяця направляти свого представника для складання акту звіряння за теплопостачання. При неявці представника для звіряння до оплати виставляються рахунки згідно розрахункам постачальника (п. 6.3.);

- договір укладений строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінений або доповнені за взаємною згодою сторін у письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляду (п. 7.1.);

- до вимог по оплаті теплової енергії, а також стягнення пені застосовується позовна давність строком 5 років (п.7.4. договору).

- приміщення по вул. Громовій, 56, 60, 62, було підключено до системи централізованого опалення, що підтверджується актами на включення центрального опалення від 16.10.2016, від 25.10.2017, від 26.10.2018, від 25.10.2019, від 02.11.2020, підписаними представником обслуговуючої організації споживача - Грибовою Н.М.

- позивачем на виконання умов договору №59ц1 поставлено споживачу теплову енергію в травні 2016 року, та з січня 2017 по лютий 2021 на загальну суму 155.095,88 грн, за наслідками чого постачальником виставлені відповідні рахунки-фактури, наявні в матеріалах справи, кожен з яких містить посилання на номер спірного договору та приміщення по вул.Громовій, 56, 60, 62 та які було направлено на адресу відповідача, що ним не заперечується (т. 1 а.с.28-54).

При цьому, нарахування за теплову енергію в оспорюваний період проводилися за показниками приладів обліку теплової енергії (тепломірів) пропорційно опалюваних площ приміщень, відповідно до положень п.12 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005.

- відповідач здійснив часткову оплату договірних послуг за заявлений період травень 2016, січень 2017 лютий 2021 на загальну суму 55.715,92 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (т.1 а.с. 64-75), проте наполягає на тому, що позивачем неправомірно нарахована заборгованість в заявленій сумі, оскільки не враховані всі здійснені боржником платежі, а саме - за період з травня 2016 по липень 2019 року споживачем було сплачено 68.244,53 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т.2 а.с. 117- 118, 120, 122, 123-136);

Проте, як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень №60 від 08.11.2016 на суму 750,18 грн, №103 від 04.01.2017 на суму 4680,93 грн., №7 від 25.01.2017 на суму 6915,93 грн вони підтверджують оплату заборгованості за гарячу воду та опалення за рахунками за жовтень 2016, листопад 2016, грудень 2016 року відповідно, а тому не стосуються заявленого позивачем періоду.

- 28.12.2017 позивач направив відповідачу претензією №20041 з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання та сплати суму заборгованості за договором №59ц1 за період з травня 2016 року по листопад 2017 року у розмірі 24.827,44 грн.

- 22.01.2018 відповідач у відповідь на претензію надав гарантійний лист №10 з визнанням заборгованість за договором №59ц1 та гарантією сплачувати борг по мірі надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок. До гарантійного листа додана копія платіжного доручення № 264 від 22.01.2018 про сплату 3.000,00 грн.

- 01.05.2019 заборгованість відповідача за договором №59ц1 від 01.10.2005 склала 53.201,81 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Донецької області про видачу судового наказу про стягнення з відповідача вказаної суми, в результаті чого 25.07.2019 Господарським судом Донецької області був виданий судовий наказ №905/1346/19 про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 53.201,81 грн, який в подальшому був скасований за заявою СК «МЖК «Машинобудівник».

- позивач отримав клопотання відповідача №74 від 10.08.2020, яким СК «МЖК «Машинобудівник» просив не надсилати рахунки-фактури на приміщення, які не користуються тепловою енергією; повідомив, що нежитлові приміщення №№ 118/1, 118/2, 118/3 по вул.Громовій, б.56 не задіяні у господарської діяльності (не здані в оренду); нежитлові приміщення №№ 119, 120 по вул.Громовій, б.56, №№107 по вул.Громовій, б.60, №107, 109, 110, 111 по вул.Громовій, б.62 обігріваються електричними приладами; нежитлове приміщення №106 по вул.Громовій, б.60 ліфтова, використовує тепло в опалювальний період (т.1 а.с. 18).

- 04.09.2020 позивач повідомив відповідача в листі-відповіді № 61.3.2.3.-24482-61.3.11, що обставини викладені у клопотанні щодо нежитлових приміщень не задіяних у господарській діяльності комплексу та що обігріваються електричними приладами - не є підставою для зняття нарахувань за теплову енергію. Передбачений законодавством «Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води», затверджений Наказом №169 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 (до 17.09.2019 Порядок, затверджений Наказом №4 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005), встановлює, що питання щодо відключення від мережі централізованого опалення вирішує лише постійно діюча міжвідомча комісія. І ККП «Маріупольтепломережа» не має таких повноважень.

- 16.11.2020 відповідач в листі №122 вимагав зняти нарахування за теплову енергію з посиланням на скасований судовий наказ № 905/1346/19 від 25.07.2019.

- 30.11.2020 позивач листом №61.3.2.3-68115-61.3.11.1 погодився здійснити перерахунок, але шляхом перерозподілу витраченої теплової енергії на інших власників багатоквартирного будинку, з їх згоди.

Проте, станом на теперішній час рішення щодо мирного врегулювання спору, повідомлень про згоду інших власників багатоквартирного будинку щодо перерозподілу витраченої теплової енергії від відповідача не надходило.

Відсутність будь-яких дій з боку відповідача стали підставою для звернення ККП "Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 99.379,96 грн заборгованості за належне виконання умов договору №59ц1 від 01.10.2005 в частині здійснення оплати поставленої теплової енергії за травень 2016 року, січень 2017 - лютий 2021 року до наступних об`єктів: у будинку №56 нежитлові приміщення №118/1, №118/2, №118/3, №119, №120; у будинку №60 нежитлові приміщення №106, №107; у будинку №62 нежитлові приміщення №107, №108, №109, №110, №111.

В свою чергу відповідач проти позову заперечував, та, між іншим, наголошував на тому, що з 2008 в спірних нежитлових приміщеннях було офіційно відключено та опломбовано теплопостачання, а тому підстав для нарахування плати за постачання теплової енергії відсутні. Крім того, судовий наказ Господарського суду Донецької області у справі №905/1346/19 від 25.07.2019 про стягнення заборгованості за теплову енергію за договором №59ц1 від 01.10.2005 у розмірі 53.201,81 грн було скасовано, що унеможливлює подальше стягнення заборгованості.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що сума боргу відповідача підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, доказів протилежного відповідачем не надано. Заперечення відповідача щодо правильності здійснених позивачем нарахувань не знайшли підтвердження при перевірці правильності розрахунку.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань за договором на відпуск теплової енергії, який за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст. ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір на відпуск теплової енергії №59ц1 від 01.10.2005 є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

На момент розгляду даної справи спірний договір є дійсним, доказів щодо визнання його недійсним, зокрема і в судовому порядку, - в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, за умовами договору №59ц1 від 01.10.2005 позивач здійснював відпуск теплової енергії у 2016-2021 роках по об`єктам, що розташовані за адресою: вул. Громовій, б.56, б.60, б.62. При цьому, позивачем, як постачальником за договором, було надано докази на підтвердження надання ним послуг згідно спірного договору за травень 2016 року, січень 2017 - лютий 2021 року на суму 155.095,88 грн, з яких 99.379,96 грн залишається несплаченою, що підтверджується матеріалами справи, зокрема підписаними з боку відповідача цілою низкою відповідних документів, а саме:

- копіями актів на включення центрального опалення від 16.10.2016 по об`єктах: по вул. Громовій 62, приміщення №№ 107-111; по вул. Громовій 56 , приміщення №№ 118/1, 118/2, 118/3, 119, 120; по вул.Громовій 60, приміщення №№ 106-107 (т.1 а.с. 165-166);

- копіями актів на включення центрального опалення від 16.10.2016, від 25.10.2017, від 26.10.2018, від 25.10.2019, від 02.11.2020 (т.1 а.с. 27-29);

- рахунками-фактурами (т.1 а.с. 33-59).

Разом з цим, відповідачем ані суду першої, ані апеляційної інстанцій не були надані докази повного розрахування з підприємством постачальника за травень 2016 року, січень 2017 - лютий 2021 року на суму 99.379,96 грн .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, надання послуг з відпустку теплової енергії за спірний період підтверджено наданими суду відповідними вищепереліченими доказами.

В свою чергу відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували наведені в доданих позивачем до матеріалів справи актах актів на включення центрального опалення та рахунків-фактур.

Як вбачається з матеріалів справи, сплати решти заборгованості боржником здійснено не було, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, відповідачем суду також не надано.

Положення чинного законодавства та умови договору, якими регулюються дані правовідносини, не позбавляють балансоутримувача будинків можливості бути споживачами цих послуг і відповідно не звільняють від обов`язку оплачувати надані послуги.

Судова колегія зауважує, що за таких обставин господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості - в сумі 99.379,96 грн.

Стосовно тверджень апелянта про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за травень 2016, січень 2017-лютий 2021, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду, що він не є пропущеним з урахуванням дня звернення позивача до суду з даним позовом та умовами, встановленими п.7.4. договору №59ц1 від 01.10.2005, а саме - збільшення позовної давності по оплаті теплової енергії строком 5 років.

Згідно зі статтями 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 цього Кодексу).

Відповідно до абз.1 ч.5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Стосовно посилання апелянта на скасування судового наказу Господарського суду у справі №905/1346/19 від 25.07.2019, колегія суддів зазначає, що з цього питання місцевий господарський суд також дав вичерпну відповідь, зокрема про те, що розгляд заяви про скасування судового наказу не є розглядом спору по суті, а лише свідчить про наявність спору, який підлягав розгляду в порядку позовного провадження.

Так, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 ГПК України. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, якщо, зокрема, він наголошує на повній або частковій необґрунтованості вимог стягувача. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 157 ГПК України).

Наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.

В той же час, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов`язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

Також, колегія суддів, не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги що нежитлові приміщення по вул.Громовій 56, 60, 62 фактично не опалюються, батареї опломбовані ККП «Маріупольтепломережа» у 2008 році і орендарі цих приміщень здійснюють опалення електричними засобами з огляду на те, що з система опалення нежитлового приміщення є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання всього будинку, в якому воно розташовано, у позивача відсутня підстава припинити відпуск теплової енергії на об`єкт теплопостачання шляхом відключення частини приміщення від централізованої системи теплопостачання.

Як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі відповідач заперечуючи існування заборгованості посилається в якості доказів на наступні документи: фото пломб на трубах опалювальних батареях, акти на відключення центрального опалення від 30.03.2015 по вул.Громовій, б. 56 приміщ.120 та від 01.04.2015 по вул.Громовій, б.60 приміщ.107; акти приймання-передачі кількості спожитої електричної енергії, згідно приборів за жовтень 2016 червень 2021 підписані представником відповідача Грибовою Н.М.; таблиця «Дані в підтвердження споживання електричної енергії комплексами по вул.Громовій, б. 56, 60, 62 та орендарями» за 2016-2021 роки; спільну заяву орендарів приміщень №119/56, №120/56, №107/60, №108/62, №109/62, №110/62, №11/62 «Про відсутність подачі тепла в нежитлові орендовані приміщення», в якій викладене прохання до відповідача про припинення нарахування сум оплати за теплоенергію у зв`язку з неотриманням тепла; листування між сторонами.

Проте, колегія суддів не може прийняти вищезазначені документи в якості беззаперечних доказів, що свідчать про не користування тепловою енергією, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відключення від теплопостачання як зазначених об`єктів, в яких знаходяться нежитлові приміщення, в цілому так і окремо нежитлових приміщень в зазначених об`єктах після їх повторного підключення у жовтні 2016 року, за теплопостачання яких позивач просив стягнути заборгованість.

Щодо вимоги відповідача в апеляційній скарзі про визнання договору №59ц1 від 01.10.2005 недійсним, то колегія суддів зазначає, що дана вимога не є предметом спору в цій справі, а тому не може бути предметом дослідження та оцінки апеляційним господарським судом.

Інші доводи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції з урахуванням наведеного в даній постанові.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Згідно із ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За таких обставин доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не підтверджені належними доказами, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження інших доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішення, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Судова колегія вважає, що в даній справі учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2021 у справі №905/514/21 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено часткову зміну статті Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 "2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, та від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб; Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, - оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням та продовженням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд апеляційної інстанції був вимушений вийти за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Споживчого кооперативу «Молодіжний житловий комплекс «Машинобудівник» на рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2021 у справі №905/514/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2021 у справі №905/514/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.01.2023

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.О. Радіонова

Дата ухвалення рішення03.01.2023
Оприлюднено04.01.2023

Судовий реєстр по справі —905/514/21

Постанова від 03.01.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Істоміна Олена Аркадіївна

Ухвала від 07.02.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Істоміна Олена Аркадіївна

Судовий наказ від 25.01.2022

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Рішення від 08.12.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Рішення від 08.12.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Ухвала від 06.12.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Ухвала від 06.12.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Ухвала від 29.11.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Ухвала від 24.11.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Ухвала від 16.11.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні