Рішення

від 30.11.2021 по справі 927/964/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"30" листопада 2021 р. м. Ужгород Справа № 927/964/20

За позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури, м. Чернігів в інтересах держави в особі Відділу культури, сім`ї, молоді та спорту Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, м. Ніжин Чернігівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м. Ужгород Закарпатської області

про визнання недійсними Додаткових угод до Договору на закупівлю природного газу № 19-085 від 03.01.2019 року та стягнення 103 344 грн. 54 коп.

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Прокуратури -

Позивача - не з`явився

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури, м. Чернігів звернувся з позовом в інтересах держави в особі Гуманітарного відділу Бобровицької районної державної адміністрації, м. Бобровиця Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м. Ужгород Закарпатської області про визнання недійсними Додаткових угод до Договору на закупівлю природного газу № 19-085 від 03.01.2019 року та стягнення 103 344 грн. 54 коп. Ухвалою суду від 29.09.2021 року у справі № 927/964/20 здійснено заміну позивача - Гуманітарного відділу Бобровицької районної державної адміністрації, м. Бобровиця Чернігівської області - на його правонаступника - Відділ культури, сім`ї, молоді та спорту Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, м. Ніжин Чернігівської області.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані прокурором, зокрема, тим, що між Гуманітарним відділом Бобровицької районної державної адміністрації (правонаступник - Відділ культури, сім`ї, молоді та спорту Ніжинської районної державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" укладено Договір на закупівлю природного газу № 19-085 від 03.01.2019 року, за умовами якого річний плановий обсяг постачання газу у 2019 році складає 99 000 куб.м.; ціна 1 000 куб.м. природного газу на момент укладення договору становить 10 320 грн. із урахуванням ПДВ.

Разом з тим, у позові зазначає, що Додатковими угодами № 1 від 23.01.2019 року та № 2 від 29.01.2019 року зменшено обсяг постачання природного газу та підвищено ціну природного газу за 1 000 куб.м.

Вказує, що в подальшому сторонами укладено також Додаткові угоди № 3 від 26.03.2019 року та № 4 від 27.05.2019 року, якими ціну на газ зменшено. Втім, зазначена ціна є вищою, ніж первісна за Договором. Таким чином, із огляду на те, що Додаткові угоди № 3 від 26.03.2019 року та № 4 від 27.05.2019 року укладено з урахуванням даних, які містяться в Додаткових угодах № 1 від 23.01.2019 року та № 2 від 29.01.2019 року, котрі не відповідають вимогам закону, то, відповідно, наявні підстави для визнання їх недійсними.

За твердженням прокурора, вищенаведені Додаткові угоди укладені сторонами з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", якими передбачено, що коливання цін на ринку товару у бік збільшення чи то у бік зменшення надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. Зазначає також про те, що на підставі Додаткових угод до Договору № 19-085 від 03.01.2019 року відповідачем зайво отримано кошти в розмірі 103 344 грн. 54 коп. що, у свою чергу, є передумовою для визнання останніх недійсними та застосування відповідних наслідків вказаного шляхом стягнення з останнього вищенаведеної грошової суми.

Стверджує, що документальними обґрунтуваннями для укладення Додаткових угод були надані відповідачем документи, а саме, - експертні висновки Житомирської Торгово-промислової палати № В-21 від 10.01.2019 року та № В-22 від 11.01.2019 року. При цьому, наголошує на тому, що зазначені документи не підтверджують коливання ціни природного газу за 1 тис.куб.м. у бік збільшення, а лише свідчать про його середню ринкову вартість на певну дату. Крім того, останні не містять доказів на підтвердження вартості газу станом на момент укладення кожної Додаткової угоди, що дало б можливість дійти висновку про коливання ціни в порівнянні з попереднім періодом.

У зв`язку з вищевикладеним, прокурор вважає, що вищенаведені Додаткові угоди укладені з порушенням закону та підлягають визнанню недійсними, а сума надмірно сплачених грошових коштів становить 103 344 грн. 54 коп. та підлягає стягненню з відповідача.

В обґрунтування підстав звернення до суду та порушення інтересів держави прокурором вказано наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру", представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено відповідний лист Гуманітарному відділу Бобровицької районної державної адміністрації. Водночас, останнім не вжито заходів щодо визнання нікчемними укладених додаткових угод та повернення безпідставно витрачених коштів до Державного бюджету в судовому порядку.

Відповідно до Розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації № 3 від 12.01.2021 року "Про реорганізацію гуманітарного відділу районної державної адміністрації", останній станом на сьогодні припинений шляхом приєднання до правонаступника - Відділу культури, сім`ї, молоді та спорту Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Наведені обставини у своїй сукупності, на переконання прокурора, зумовлюють підстави для представництва ним інтересів держави та звернення до суду з даним позовом.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість, на адресу суду надіслав заяви від 11.10.2021 року та 29.11.2021 року, в яких заявлені прокурором позовні вимоги підтримав у повному обсязі та, поряд із цим, просив суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, надісланому 03.11.2020 року на електронну адресу суду, проти вимог, заявлених прокурором заперечив. Вказав, що останнім обрано невірний спосіб захисту прав та інтересів позивача, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю, укладений з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону, є нікчемним, а тому не підлягає визнанню недійсним у судовому порядку. Крім того, зазначає, що кожна з оспорюваних Додаткових угод укладена на підставі передбачених законодавчо висновків (довідок) спеціально уповноважених органів - Торгово - промислових палат, з яких можливо встановити факт коливання ціни на природний газ та прослідкувати її динаміку. Також звертає увагу, що належним позивачем у справі може бути лише компетентний орган, яким є відповідний підрозділ Держаудитслужби. Водночас, із надісланих прокурором листів на адресу контролюючих органів, вбачається, що останній не ініціював проведення заходів державного фінансового контролю, а лише звертався із відповідними запитами про надання інформації.

Аналогічні доводи в частині відсутності у прокурора процесуальної дієздатності викладені відповідачем у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду № 17/1-964-3 від 02.11.2020 року (вх. № 18597 від 03.11.2020 року).

В судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, відповідач не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками спору.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

03.01.2019 року між Гуманітарним відділом Бобровицької районної державної адміністрації (споживачем за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (постачальником за договором, відповідачем у справі) укладено Договір на закупівлю природного газу № 19-085 (далі - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується у 2019 році передати у власність споживача Газове паливо (природний газ) (код за ДК 021:2015 - 09120000-6), а покупець прийняти та оплатити отриманий товар.

Плановий обсяг постачання газу - 99 000 куб.м., в тому числі по місяцях: у січні - 17 000 куб.м., у лютому - 16 000 куб.м., у березні - 16 000 куб.м., у квітні - 9 000 куб.м., у травні - 0 куб.м., у червні - 0 куб.м., у липні - 0 куб.м., у серпні - 0 куб.м., у вересні - 0 куб.м., у жовтні - 8 000 куб.м., у листопаді - 16 000 куб.м., у грудні - 17 000 куб.м. (п. п. 1.2.-1.3. Договору).

Розділом 4 Договору визначено, що ціна за 1 000 куб.м. газу, з урахуванням тарифів на транспортування магістральними газопроводами та суми ПДВ, становить 10 320 грн. (п. 4.2. Договору).

Ціна, зазначена в п. 4.2. Договору, може змінюватись протягом строку дії Договору у зв`язку зі зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п. 4.3. Договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 3 цього Договору. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором. Загальна сума договору становить 1 021 680 грн. (п.п. 4.5., 4.6. та 4.7. Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє в частині постачання газу до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1. Договору).

Пунктом 12.1. Договору сторони визначили, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Додатковою угодою № 1 від 23.01.2019 року до Договору на закупівлю природного газу № 19-085 від 03.01.2019 року пункти 1.2. та 1.3. розділу I Договору викладено в наступній редакції: "п. 1.2. Плановий обсяг постачання газу - 90 015,859 куб.м. п. 1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 17 000 куб.м., у лютому - 16 000 куб.м., у березні - 16 000 куб.м., у квітні - 9 000 куб.м., у травні - 0 куб.м., у червні - 0 куб.м., у липні - 0 куб.м., у серпні - 0 куб.м., у вересні - 0 куб.м., у жовтні - 8 000 куб.м., у листопаді - 12 000 куб.м., у грудні - 12 015,859 куб.м." та п. п. 4.2., 4.7. розділу IV Договору наступного змісту: "п. 4.2. Ціна газу становить 9 353 грн. 13 коп. за 1 000 куб.м., тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 105 грн. 20 коп. з урахуванням ПДВ, крім того ПДВ 1 891 грн. 67 коп., всього з ПДВ - 11 350 грн., у тому числі тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. п. 4.7. Загальна сума договору становить 1 021 680 грн.".

29.01.2019 року укладено Додаткову угоду № 2 до Договору на закупівлю природного газу № 19-085 від 03.01.2019 року та викладено пункти 1.2. та 1.3. розділу I Договору в такій редакції: "п. 1.2. Плановий обсяг постачання газу - 81 865,385 куб.м. п. 1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 17 000 куб.м., у лютому - 16 000 куб.м., у березні - 16 000 куб.м., у квітні - 5 000 куб.м., у травні - 0 куб.м., у червні - 0 куб.м., у липні - 0 куб.м., у серпні - 0 куб.м., у вересні - 0 куб.м., у жовтні - 5 850 куб.м., у листопаді - 10 000 куб.м., у грудні - 12 015,385 куб.м." та п. п. 4.2., 4.7. розділу IV Договору наступного змісту: "п. 4.2. Ціна газу становить 10 294 грн. 80 коп. за 1 000 куб.м., тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 105 грн. 20 коп. з урахуванням ПДВ, крім того ПДВ 2 080 грн., всього з ПДВ - 12 480 грн., у тому числі тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. п. 4.7. Загальна сума договору становить 1 021 680 грн.".

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 26.03.2019 року до Договору на закупівлю природного газу № 19-085 від 03.01.2019 року внесено зміни до пунктів 1.2., 1.3. розділу I Договору та викладено такі в наступній редакції: "п. 1.2. Плановий обсяг постачання газу - 81 865,385 куб.м. п. 1.3. Планові обсяги постачання газу по місяцях: у січні - 17 232 куб.м., у лютому - 15 119 куб.м., у березні - 13 000 куб.м., у квітні - 5 000 куб.м., у травні - 88 куб.м., у червні - 88 куб.м., у липні - 0 куб.м., у серпні - 0 куб.м., у вересні - 88 куб.м., у жовтні - 5 000 куб.м., у листопаді - 11 000 куб.м., у грудні - 15 250,385 куб.м." та п. п. 4.2., 4.7. розділу IV Договору наступного змісту: "п. 4.2. Ціна газу становить 9 257 грн. 30 коп. за 1 000 куб.м., тариф на транспортування магістральними трубопроводами - 105 грн. 20 коп. з урахуванням ПДВ, крім того ПДВ 1 872 грн. 50 коп., всього з ПДВ - 11 235 грн., у тому числі тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. п. 4.7. Загальна сума договору зменшена 61 611 грн. 70 коп. та становить 960 068 грн. 30 коп.".

Додатковою угодою № 4 від 27.05.2019 року до Договору на закупівлю природного газу № 19-085 від 03.01.2019 року пункти 4.2., 4.7. розділу IV Договору викладено в наступній редакції: "п. 4.2. Ціна газу становить 9 257 грн. 30 коп. за 1 000 куб.м., крім того ПДВ 1 851 грн. 46 коп., всього з ПДВ - 11 108 грн. 76 коп. п. 4.7. Загальна сума договору зменшена 4 332 грн. 10 коп. та становить 955 736 грн. 20 коп.".

Відповідно до актів прийому-передачі природного газу № 449 від 11.02.2019 року, № 804 від 12.03.2019 року, № 1280 від 04.04.2019 року, № 1904 від 15.05.2019 року, № 2183 від 12.06.2019 року, № 2625 від 08.07.2019 року, № 2913 від 09.08.2019 року, № 3572 від 09.10.2019 року, № 4168 від 08.11.2019 року, № 5282 від 06.12.2019 року, № 5609 від 11.12.2019 року, обсяг переданого природного газу споживачу - Гуманітарному відділу Бобровицької районної державної адміністрації - за період січень - грудень 2019 року становить 73,61333 тис.куб.м. на суму 864 066 грн. 11 коп. з ПДВ.

Гуманітарний відділ Бобровицької районної державної адміністрації перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" суму 864 066 грн. 11 коп. оплати за природний газ згідно вищезазначених актів прийому-передачі природного газу, що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено принципи здійснення закупівель, зокрема: максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель тощо, а також загальні умови здійснення закупівлі із застосуванням однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції станом на день укладення договору № 19-085 від 03.01.2019 року).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз`яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз`яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.

Положеннями ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема, встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, документальною підставою для внесення змін до Договору на закупівлю природного газу № 19-085 від 03.01.2019 року шляхом укладення Додаткових угод № 1 від 23.01.2019 року, № 2 від 29.01.2019 року, № 3 від 26.03.2019 року та № 4 від 27.05.2019 року були експертні висновки Житомирської Торгово-промислової палати № В-21 від 10.01.2019 року та № В-22 від 11.01.2019 року, виконані на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп".

Суд зазначає, що зазначені вище документи не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки такі не містять інформації про коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. Зазначені документи визначають лише вартість природного газу на конкретну дату та не доводять динаміку зміни ціни в бік збільшення; в них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, а отже, останні не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.

На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем без будь-яких належних на те підстав, без жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на природний газ та щодо її підвищення, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди, згідно з якими зменшено обсяги поставки природного газу та, при цьому, збільшено ціну за одиницю товару, що, у свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Із вищенаведеного слідує, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору, здійснивши збільшення ціни і зменшення об`єму, що вказує на те, що відповідач усвідомлено та цілеспрямовано діяв з метою збільшення ціни договору та на зменшення об`ємів поставки природного газу.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 зазначив про те, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу").

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 669 Цивільного кодексу України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).

Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як уже було зауважено судом, пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторонам надано право змінювати ціну договору за умови документального підтвердження наявності коливання ціни на товар, що є предметом договору.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що прокурором у межах наявних спірних правовідносин обрано невірний спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача в частині заявлених вимог про визнання Додаткових угод недійсними.

Так, за змістом ст. ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

У даному контексті суд констатує, що предметом позову в наведеній справі є визнання недійсними Додаткових угод № 1-4 до Договору на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України як таких, що укладені з порушенням ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанови від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 року у справі № 463/5896/14-ц та від 04.06.2019 року у справі № 916/3156/17.

У якості правової підстави позову прокурором у цій справі зазначено порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

У свою чергу, відповідно до ч. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19.

У даному контексті суд зауважує, що нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором з урахуванням змін, внесених Додатковими угодами. Відповідно до Договору на закупівлю природного газу № 19-085 від 03.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" було зобов`язано поставити Гуманітарному відділу Бобровицької районної державної адміністрації 99 000 куб.м. газу за ціною 10 320 грн. за 1 000 куб.м з урахуванням ПДВ. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" поставило відповідно до Договору лише 73,61333 тис.куб.м. природного газу. Відповідно, отримана відповідачем оплата в сумі 103 344 грн. 54 коп. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України (аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19).

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

За матеріалами справи судом встановлено, що Розпорядженням Бобровицької районної державної адміністрації № 3 від 12.01.2021 року "Про реорганізацію гуманітарного відділу районної державної адміністрації" припинено юридичну особу публічного права - Гуманітарний відділ Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області - внаслідок реорганізації шляхом приєднання до Відділу культури, сім`ї, молоді та спорту Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 16.03.2021 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Гуманітарного відділу Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області.

Згідно з частинами 1 і 5 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У даному контексті суд зауважує, що внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Тобто, з аналізу вищевикладених обставин та мотивів, викладених судом в ухвалі від 29.09.2021 року про заміну сторони позивача його правонаступником, можна дійти висновку, що Відділ культури, сім`ї, молоді та спорту Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області є правонаступником майна, прав та обов`язків Гуманітарного відділу Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області та, відповідно, органом, уповноваженим вживати заходів щодо застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю.

Разом з тим, останнім не вжито заходів щодо застосування наслідків недійсності нікчемних додаткових угод до договору про закупівлю.

Укладення додаткових угод з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому, захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Вказане, у свою чергу, спростовує доводи відповідача, наведені у клопотанні про залишення позову без розгляду з мотивів відсутності у прокурора процесуальної дієздатності в межах даної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі Відділу культури, сім`ї, молоді та спорту Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області з цим позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав. Аргументи відповідача не знайшли свого підтвердження у матеріалах даної справи та положеннях законодавства.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 103 344 грн. 54 коп. грошових коштів. В іншій частині позову належить відмовити.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", вул. Швабська, будинок 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) на користь Відділу культури, сім`ї, молоді та спорту Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, вул. Батюка, будинок 5-А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02231790) суму 103 344 (Сто три тисячі триста сорок чотири гривні) грн. 54 коп. сплачених коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", вул. Швабська, будинок 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) на користь Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чорного, будинок 9, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02910114) суму 2 102 (Дві тисячі сто дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 24.12.2021 року.

Суддя Пригара Л.І.