Постанова

від 24.12.2021 по справі 195/553/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9018/21 Справа № 195/553/21 Суддя у 1-й інстанції - Скрипченко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Деркач Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Фортуна-Агро» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Фортуна-Агро» (далі - ПСП «Фортуна-Агро» ) про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 08 листопада 2010 року між ним та ПСП «Фортуна-Агро» укладено договір оренди земельної ділянки. За умовами якого передбачена орендна плата у грошовому еквіваленті та у натуральній формі. Відповідач виконував обов`язки за договором оренди землі не належним чином, орендна плата виплачувалася не у строки та не у повному обсязі. З урахуванням строку позовної давності, заборгованість становить: 9 000 кг. фуражного зерна, 450 кг. насіння соняшника, 150 кг. борошна та цукру 150 кг. Також за 2020 рік та два місяці 2021 року грошова оплата орендної плати взагалі не проводилася. З урахуванням строку позовної давності заборгованість по орендній платі в грошовому еквіваленті становить: за період 2020 рік (266 012 грн - нормативна грошова оцінка х 1,5% = 3 990, 18 грн), за січень 2021 - 23 лютого 2021 року (266 012 грн - нормативна грошова оцінка землі х 1,5 % = 3 990, 18 грн за рік, 3 990, 18 / 365 х 54 дні = 590, 22 грн. Всього становить: 3 990, 18 грн + 590, 22 грн = 4 580, 40 грн. Пунктом 14 договору оренди землі передбачено виплату пені у розмірі 2% несплаченої суми за кожен день прострочки. Строк оплати встановлено п. 11 договору не пізніше 01 грудня поточного року. Пеня за несвоєчасну сплату складає за 2020 рік: 3 990, 18 грн - сума заборгованості; кількість днів прострочення з 02 грудня 2020 року по 11 березня 2021 рік - 99 днів; ставка пені - 2%; сума пені - 3 990, 18 х 2% х 99 = 7 900, 20 грн.

Тому просив суд стягнути заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 08 листопада 2010 року в грошовій формі у розмірі 3 990,8 грн за 2020 рік, 590, 22 грн. За 2021 рік, пеню у розмірі 7 900, 20 грн, а також заборгованість з орендної плати у натуральній формі за 2018-2020 роки у розмірі 9 000 кг зерно фуражне, 450 кг соняшник, 150 гк борошно, 150 кг цукор.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03серпня 2021 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ПСП"Фортуна-Агро" заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 08 листопада 2010 року в грошовій формі у розмірі 3 990, 18 грн за 2020 рік. Вирішено питання стосовно судових витрат (а.с. 90-92).

Не погодившись з таким рішенням позивач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду змінити в частині стягнутої орендної плати та задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що в договорі оренди землі позивач та відповідач погодили три види орендної плати, отже висновок суду, що розмір орендної плати обмежений 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є вірним. Зазначав, що строк дії договору закінчився 23 лютого 2021 року, договір пролонгований не був, що визнається обома сторонами, тому обов`язки зі сплати орендної плати відповідач повинен був виконати до 23 лютого 2021 року. Звертав увагу, що сплати орендної плати в натуральній формі не відбувалось, жодних доставок за адресою не було, акти про неприйняття оплати від 08 жовтня 2020 року та від 11 листопада 2020 року складені не працівниками підприємства, а зацікавленими особами. Так само, виплати не відбувались у 2018 та 2019 роках (а.с. 94-97).

Відповідач 18 жовтня 2021 року надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказували, що доводи апеляційної скарги є надуманими та спростовуються матеріалами справи (а.с. 115-117).

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову становить 80 277, 52 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 08 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ПСП «Фортуна-Агро» було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Томаківському районі Дніпропетровської області 23 лютого 2011 року за № 122540004000403.

Пунктом 1 договору оренди землі визначено, що орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар ПСП «Фортуна-Агро» приймає в строкове платне користування земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва (під вирощування сільськогосподарських культур), яка знаходиться на території Китайгородської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Пунктом 5 договору визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 110 608 грн.

В пункті 9 договору оренди землі сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем щорічно у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті становить 1 659 грн.

Також передбачено існування трьох форм орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову.

Натуральна оплата становить: фуражне зерно: 3 000 кг, соняшник - 150 кг, цукор 50 кг, солома - 1 ПТС. Відробіткова плата: 3 куб.м. води.

Сторони визначили грошовий еквівалент щорічної орендної плати у розмірі 1 659 гривень (1,5 % від нормативно-грошової оцінки).

Пунктом 11 договору оренди землі сторони визначили, що орендна плата вноситься не пізніше 01 грудня поточного року.

З доданих до відзиву відповідачем матеріалів вбачається, що працівниками ПСП "Фортуна-Агро" складено акти від 08 жовтня 2020 року та від 11 листопада 2020 року у тому, що на адресу ОСОБА_1 проведено доставку орендної плати в натуральній формі, у чому останній відмовився отримувати.

Також на адресу ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення від 13 січня 2021 року про проведення звірки по орендній платі за договором оренди землі, що підтверджується поштовим описом, квитанцією та копією конверту. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за умовами договору орендна плата може бути різною за видом, у тому числі змішаною, однак не перевищувати розмір грошового еквівалента 1,5 відсотка від грошової оцінки земельної ділянки. Строк розрахунку орендної плати за 2021 рік за умовами договору не настав, оскільки встановлений до 01 грудня поточного року. Розмір пені не може бути стягнутий, так як відповідач довів факт здійснення доставки орендної плати в натуральній формі, а після того як позивач відмовився отримувати її, також і в грошовому еквіваленті шляхом поштовим відправленням.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною 1 ст. 2 ЗУ Про оренду землі визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 1 ЗУ Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до вимог ст. 13 ЗУ Про оренду землі та ст. 93 ЗК України договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Форма, спосіб і строки розрахунку по орендній платі є однією із істотних умов договору оренди землі, на які погодилися сторони за обоюдною, добровільною згодою та яка не суперечить інтересам держави, суспільства та інших фізичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЗУ Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом ст.ст. 21, 22 ЗУ Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Ч. 2 ст. 23 ЗУ Про оренду землі передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до вимог ст. 24 ЗУ Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Ч.1 ст. 526 ЦК України передбачає, що, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не доведено підстав для стягнення з відповідача пені за 2020 рік, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він ухилявся від зустрічей з орендарем та від отримання грошових коштів за договором оренди землі і отримання орендної плати у натуральній формі, та доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Вимоги в частині стягнення орендної плати за 2021 рік є передчасними.

Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

Н.М. Деркач