Ухвала

від 24.12.2021 по справі 902/627/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 902/627/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Уркевича В. Ю. - головуючий, Чумак Ю. Я., Могил С. К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі

за позовом Релігійної організації Релігійна громада Свято-Покровської парафії Української Православної церкви (Православної Церкви України)

до Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

про усунення перешкод у користуванні власністю, зобов`язання передати ключі та правовстановлюючі документи,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Тульчинська Єпархія Української Православної Церкви (далі - Тульчинська Єпархія УПЦ, скаржник) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у цій справі, повний текст якої складений 17.09.2021. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 27.10.2021.

У касаційні скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.10.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Чумак Ю. Я., Могил С. К.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2021 касаційну скаргу Тульчинської Єпархії УПЦ на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 902/627/19 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через оформлення касаційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України та подану після закінчення строку, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, а саме: скаржником до касаційної скарги не додано докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалу від 15.11.2021 скаржником отримано 25.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, частиною другою статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Електронний варіант ухвали від 15.11.2021 у справі № 902/627/19 розміщено в мережі Інтернет за адресою https://reyestr.court.gov.ua/Review/101064108 та оприлюднено 16.11.2021, інформацію з якої слід вважати загальновідомою згідно з положеннями Закону України Про доступ до судових рішень , що дозволяло скаржнику ознайомитися з її повним текстом без одержання копії в максимально стислі строки.

Тульчинська Єпархія УПЦ безумовно була обізнана про існування судового провадження, тому що саме вона подавала касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Станом на час постановлення цієї ухвали скаржник своїм правом не скористався, недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 15.11.2021, не усунув: не надав належних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заперечення проти відкриття касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких покладено на скаржника.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови ним отримано 28.09.2021.

Оскаржувана постанова Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалена 06.09.2021, повний текст якої складено 17.09.2021, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, є 07.10.2021.

Скаржник касаційну скаргу подав у відділення АТ Укрпошта 18.10.2021. Скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 27.10.2021 про що свідчить відбиток календарного штампу про одержання вх. № 10316/2021 від 27.10.2021 на першому аркуші цієї скарги.

На підтвердження отримання копії постанови Північно-західного апеляційного господарського від 06.09.2021 скаржником до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Надана скаржником інформація, розміщена на веб-сайті АТ Укрпошта по штрихових кодових ідентифікаторах № 3300105379549 про вручення відправлення 28.09.2021 та № 2105021441060 про вручення відправлення 22.09.2021, не дає можливості встановити кому та на чию адресу вони направлялися.

Крім цього, касаційна скарга подана безпосередньо до Верховного Суду, у суді касаційної інстанції матеріали справи № 902/627/19 відсутні, тому суд позбавлений можливості перевірити інформацію по штрихових кодових ідентифікаторах № 3300105379549 та № 2105021441060 щодо того на чию адресу вони направлялися.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Згідно з частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина третя статті 288 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений в оперативному вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій і ставить під сумнів їх законність.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Указані обставини свідчать, що можливість подання касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.

З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяті до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки Тульчинською Єпархією УПЦ не наведено будь-яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 902/627/19 за касаційною скаргою Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021.

3. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами на 39 (тридцяти дев`яти) аркушах, у тому числі квитанцію від 18.10.2021 № N1CJE5367M про сплату судового збору в сумі 7684,00 грн, платник ОСОБА_5 , направити скаржнику.

4. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Ю. Я. Чумак

С. К. Могил