Постанова

від 23.12.2021 по справі 640/6624/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 640/6624/19

адміністративне провадження № К/9901/31909/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року (суддя Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року (судді: Мєзєнцев Є.І., Земляна Г.В., Файдюк В.В.) у справі за позовом Міністерства юстиції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Робітнича газета", за участі третьої особи: Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, про припинення юридичної особи,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Міністерство юстиції України (далі - позивач, Мін`юст) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Робітнича газета" (далі - відповідач, ТОВ "Робітнича газета"), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області в якому просило припинити випуск газети "Робітнича газета", зареєстрованої Державним комітетом телебачення та радіомовлення України 08 грудня 2005 року, свідоцтво №10724 , серія КВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку з порушенням ТОВ Робітнича газета вимог Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні , Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки та Закону України Про інформацію , що підтверджується листом ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 07 лютого 2019 року №51/12-1189, висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мін`юсту від 04 жовтня 2018 року №10003/18-39/19560-19563/18-39, випуск такої газети підлягає припиненню в судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено. Припинено випуск газети Робітнича газета ( Robochaya gazeta , Рабочая газета ), зареєстрованої Державним комітетом телебачення та радіомовлення України 08 грудня 2005 року, свідоцтво № 10724 , серія КВ, засновником якої є ТОВ "Робітнича газета".

Постановою Верховного Суду від 31 січня 2020 року вказані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звернення Міністерства юстиції України з позовом щодо припинення діяльності відповідача, без попереднього установлення невідповідності його діяльності шляхом проведення правової експертизи, є передчасним.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі Міністерства юстиції України указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Підставою касаційного оскарження Міністерством юстиції України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року є пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Обґрунтовуючи пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій Мін`юст зазначає, що наявні підстави для відступлення від висновку щодо застосування норми права у правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/6624/19 та від 19 лютого 2020 року у справі № 804/1174/17, застосованих судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 грудня 2021 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

08 грудня 2005 року газета "Робітнича газета" ("Robochaya gazeta", "Рабочая газета") зареєстрована Державним комітетом телебачення та радіомовлення України, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 10724 , серія КВ (т. 1 а.с. 60-61).

07 лютого 2019 року ГУ СБУ у м. Києві та Київській області листом №51/12-1189 (т. 1 а.с. 25-26) повідомило позивача, що слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017000000000168, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 109 та частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України.

У листі також указано, що в ході досудового розслідування кримінального провадження призначено експертне дослідження інформації, викладеної у газеті "Рабочая газета" выпуск №50-51 (16219-16220) 04 мая 2018 года" (тираж 239305), "Рабочая газета" выпуск №48 (16217) 26 апреля 2018 года" (тираж 258792) та "Рабочая газета" выпуск №47 (16216) 24 апреля 2018 года" (тираж 258792).

Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2018 року №10003/18-39/19560-19563/18-39 (т. 1 а.с. 27-60), що додано до вказаного листа, у текстових матеріалах газет: "Рабочая газета" выпуск №50-51 (16219-16220) 04 мая 2018 года", "Рабочая газета" выпуск №48 (16217) 26 апреля 2018 года" та "Рабочая газета" выпуск №47 (16216) 24 апреля 2018 года" наявні статті, зміст яких містить мовні ознаки схиляння та підбурювання до зміни чинної української влади і діючої в Україні системи суспільного державного укладу та встановлення соціалістичного ладу шляхом насильницької зміни існуючого суспільного порядку, розпалювання в українському суспільстві нетерпимості на ґрунті ідеологічних та політичних переконань.

Зазначеним листом проінформовано Мін`юст для розгляду питання про ініціювання процедури припинення випуску видання у судовому порядку.

Указані обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом.

Джерела права й акти їхнього застосування

Статтею 15 Конституції України передбачено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова.

Цензура заборонена.

Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України "Про інформацію" та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів створює Закон України від 16 листопада 1992 року N 2782-XII Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні (далі - Закон N 2782-XII).

В Законі N 2782-XII під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Статтею 2 Закону N 2782-XII передбачено, що свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, крім випадків, визначених законом, коли обмеження цього права необхідно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до статті 3 Закону N2782-XII забороняється використання друкованих засобів масової інформації для:

закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;

пропаганди війни, насильства та жорстокості;

розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;

розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь;

пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

популяризації або пропаганди держави-агресора та її органів влади, представників органів влади держави-агресора та їхніх дій, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України;

втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом;

заподіяння шкоди честі і гідності особи;

розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його законного представника.

Згідно з підпунктом 2-2 пункту 3 Положення Про Міністерство юстиції України , затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року N 228 (далі - Положення N 228) одним із основних завдань Міністерства юстиції України є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

Підпунктом 83-7 пункту 4 Положення N 228 передбачено, що Міністерство юстиції України здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, в тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до закону, та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені законом; державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.

Визначає правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму Закон України від 9 квітня 2015 року N 317-VIII Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки (далі - Закон № 317-VIII).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №317-VIII пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів - публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №317-VIII пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.

Приписами частин другої, третьої статті 3 Закону №317-VIII передбачено, що пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки юридичною особою, політичною партією, іншим об`єднанням громадян, друкованим засобом масової інформації та/або використання у назві символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови в реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян, підставою для відмови в реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

У разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади.

Процедуру прийняття Мін`юстом рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" визначає Порядок прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року N 354 (далі - Порядок № 354).

Пунктом 3 Порядку № 354 встановлено, що Мін`юст безпосередньо або через територіальні органи забезпечує постійний моніторинг відповідності найменування та/або символіки, матеріалів реєстраційної справи юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону.

Згідно з підпунктом 2 пункту 4 Порядку №354 Мін`юст може самостійно ініціювати проведення правової експертизи.

Відповідно до пунктів 7, 8, 9 Порядку №354 для проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону утворюється Комісія з питань дотримання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (далі - Комісія).

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті, склад та положення якої затверджуються наказом Мін`юсту.

До складу Комісії входять працівники Мін`юсту.

До роботи Комісії можуть залучатися представники правоохоронних органів, Центральної виборчої комісії, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежні експерти (за згодою).

Комісія для виконання покладених на неї завдань має право отримувати в установленому порядку інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Пунктами 15, 18, 23 Порядку №354 встановлено, що за результатами правової експертизи щодо кожного об`єкта складається окремий правовий висновок про відповідність або невідповідність його діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону.

Комісія під час правової експертизи бере до уваги повідомлення об`єкта правової експертизи про наявні об`єктивні причини неможливості виконання ним вимог Закону та про вжиті заходи, спрямовані на виконання вимог Закону.

У десятиденний строк з дня прийняття рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону Мін`юст звертається з позовом до суду про припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян або повідомляє іншим органам державної влади, які уповноважені звертатися з відповідним позовом до суду.

Висновок Верховного Суду

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

Мін`юст є тим суб`єктом владних повноважень, на якого державою покладено обов`язок здійснення контролю за діяльністю друкованих засобів масової інформації як суб`єктів інформаційної діяльності.

Процедура здійснення контролю за діяльністю друкованих засобів масової інформації врегульовано Порядком №354. Порядком №354 встановлено алгоритм дій, які повинно здійснити Міністерство юстиції України для прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Верховний Суд уважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що друковані засоби масової інформації (преса) до об`єктів правової експерти не віднесено та у переліку, визначеному Порядком № 354 відсутні, з огляду на таке.

Пунктом 2 Порядку №354 визначено, що об`єкт правової експертизи - юридична особа, політична партія, її обласна, міська, районна організація або інше структурне утворення, передбачене статутом партії, інше об`єднання громадян, діяльність, найменування та/або символіка яких досліджуються на відповідність вимогам Закону.

Таким чином, об`єктами правової експертизи є:

1) юридична особа;

2) політична партія, її обласна, міська, районна організація;

3) інше структурне утворення, передбачене статутом партії;

4) інше об`єднання громадян.

Відповідно до абзацу 2 статті 6 Закону № 2782-XII діяльність друкованих засобів масової інформації, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері і здійснюється на основі цього Закону, Закону України "Про підприємництво" та інших актів чинного законодавства України.

Згідно з Статутом ТОВ Робітнича газета метою діяльності Товариства є отримання прибутку у валюті України та іноземній валюті.

Пунктом 6.1 Розділу 6 Статуту визначено, що Товариство є юридичною особою відповідно до законодавства України, має відокремлене майно, самостійний баланс, поточний та інші, в т.ч. валютний, рахунки в установах банків.

Отже, ТОВ Робітнича газета є юридичною особою, тому і є об`єктом правової експертизи.

У постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/6624/19 та від 19 лютого 2020 року у справі №804/1174/17, Верховний Суд дійшов висновку про те, що законодавець визначив відповідну процедуру, яка передує зверненню Мін`юсту до суду із позовом щодо припинення діяльності певного об`єкту. Зокрема, спочатку Мін`юст повинен установити невідповідність діяльності, у цьому випадку, - друкованого засобу масової інформації, вимогам Закону №317-VIII, шляхом проведення правової експертизи та складання відповідного рішення Комісією. Лише після складання рішення про невідповідність вимогам Закону № 317-VIII Мін`юст у десятиденний строк (з моменту складання такого рішення) може звернутись із позовом до суду щодо припинення діяльності такого об`єкта.

Колегія суддів не убачає підстав для відступлення від правових висновків, викладених у цих постановах.

Судами попередніх інстанцій установлено, що підставою ініціювання питання про припинення випуску видання та звернення Мін`юсту до суду із цим позовом був лист ГУ СБУ у м. Києві та Київській області листом №51/12-1189 від 07 лютого 2019 року, відповідно до якого ГУ СБУ у м. Києві та Київській області повідомило позивача, що слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017000000000168, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 109 та частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на те, що Мін`юстом не доведено та не надано суду доказів, що ним дотримано законодавчо визначеної процедури щодо встановлення невідповідності діяльності друкованого засобу масової інформації - газети "Робітнича газета", Верховний Суд уважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що звернення Міністерства юстиції України з позовом щодо припинення діяльності відповідача, без попереднього установлення невідповідності його діяльності шляхом проведення правової експертизи, є передчасним.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Викладені у касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов