Постанова

від 22.12.2021 по справі 809/1338/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 809/1338/17

адміністративне провадження № К/9901/29464/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 809/1338/17

за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до Міністерства оборони України в особі Центральної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного управління Збройних Сил України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 ,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року, постановлене суддею Тимощуком О.Л.,

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кухтея Р.В., суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.,

УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. 04 жовтня 2017 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2 ) звернулася до суду з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України та її голови - ОСОБА_3 про скасування протоколу № 2300 від 18 червня 2015 року (далі протокол № 2300) по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв із зазначенням причини смерті, як такої, що пов`язана із проходженням військової служби та зобов`язання скласти протокол із зазначенням причини смерті, як такої, що пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, з підстав складення протоколу з порушенням закону.

1.1. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що є матір`ю малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько сина ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 ), призваний на особливий період військової служби 28 січня 2015 року Коломийським РВК Івано-Франківської області, та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною смерті є внутрішньо-мозковий крововилив внаслідок гострої мозкової недостатності. У наказі командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 28 квітня 2015 року №67 про виключення зі списків частини солдата ОСОБА_4 , зазначено, що смерть солдата пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, але у висновку ЦВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначено "помер від внутрішньо-мозкового крововиливу внаслідок гострої мозкової недостатності ІНФОРМАЦІЯ_4 " захворювання та причина смерті "Так, пов`язані з проходженням військової служби". ОСОБА_1 зазначає, що смерть ОСОБА_4 трапилася під час перебування ним у відрядженні, що є підставою вважати, що даний випадок смерті мав місце під час виконання ним обов`язків військової служби, а тому, просить скасувати протокол ЦВЛК Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_4 від 18 червня 2015 року, в якому причиною захворювання та причиною смерті зазначено "так, пов`язані з проходженням військової служби" та зобов`язати ЦВЛК скласти протокол по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_4 , яка трапилася під час перебування ним у відрядженні, що є підставою вважати, що даний випадок смерті мав місце саме під час виконання ним обов`язків військової служби.

Установлені судами фактичні обставини справи

2. 28 січня 2015 року ОСОБА_4 був призваний на особливий період військової служби Коломийським РВК Івано-Франківської області.

2.1. Витягом з наказу № 16 командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 15 березня 2015 року солдата ОСОБА_4 , який прибув для подальшого проходження військової служби з військової частини польова пошта НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , з 15 березня 2015 року було зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти.

2.2. Згідно витягу з наказу № 30 командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 23 березня 2015 року, солдата ОСОБА_4 з 24 березня 2015 року було відряджено до військової частини пп НОМЕР_2 м. Полтава, для отримання техніки, на підставі наряду №100327 від 30 січня 2015 року військової частини НОМЕР_3 м. Київ.

2.3. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер у м. Полтава, що під підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 28 квітня 2015 року.

2.4. Лікарським свідоцтвом про смерть № 120 від 02 квітня 2015 року, виданим Полтавським патологоанатомічним бюро вказано, що причиною смерті ОСОБА_4 стали внутрішньо-мозковий крововилив та гостра мозкова недостатність.

2.5. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 57 від 27 квітня 2015 року «Про результати проведення спеціального розслідування», спеціально утвореною комісією було проведено службове розслідування смерті солдата ОСОБА_4 від внутрішньо-мозкового крововиливу внаслідок гострої мозкової недостатності та встановлено, що у відрядженні ОСОБА_4 стало зле, його доставлено до військового шпиталю м. Полтава, потім переведено до Полтавської обласної лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Тіло померлого ОСОБА_4 обстежено у Полтавському обласному патологоанатомічному бюро та на підставі обстеження виписано лікарське свідоцтво про смерть № 120 від 02 квітня 2015 року. Смерть ОСОБА_4 настала у стаціонарі Полтавської обласної клінічної лікарні, під час перебування ним у відрядженні, що є підставою вважати, що даний випадок смерті мав місце під час виконання ним обов`язків військової служби.

2.6. Згідно витягу з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 №67 від 28 квітня 2015 року, солдата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті внутрішньо-мозкового крововиливу внаслідок гострої мозкової недостатності, з 29 квітня 2015 року було виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.

2.7. Відповідно до копії витягу з протоколу засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №2300 від 18 червня 2015 року, захворювання солдата ОСОБА_4 , яке стало причиною його смерті, пов`язане з проходженням військової служби.

2.9. Листом №11/2768 від 19 квітня 2017 року військовий комісар Івано-Франківського обласного військового комісаріату звернувся до командира військової частини пп НОМЕР_1 м. Суми про направлення на адресу комісаріату відповідних документів, оскільки військовий комісар вважає, що висновок ЦВЛК підлягає перегляду, у зв`язку з тим, що наявні підстави для пов`язання смерті солдата ОСОБА_4 саме з виконанням обов`язків військової служби, з огляду на перебування померлого на час смерті у відрядженні.

2.10. У подальшому, листом №11/3959 від 08 червня 2017 року військовий комісар Івано-Франківського обласного військового комісаріату звернувся з проханням про перегляд висновку ЦВЛК, у зв`язку з тим, що наявні підстави для пов`язання смерті солдата ОСОБА_4 з виконанням обов`язків військової служби.

2.11. Відповіддю №3001 від 21 червня 2017 року ЦВЛК МОУ повідомила військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату про відсутність підстав для перегляду висновку, оскільки солдат ОСОБА_4 під час службового відрядження не знаходився у діючій армії (бойові завдання в АТО, у складі Миротворчих Сил ООН, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії), причинний зв`язок його захворювання та причина смерті за протоколом засідання ЦВЛК №2300 від 18 червня 2015 року встановлено обґрунтовано.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ЦВЛК Міністерства оборони України, Голови Центральної військово-лікарської комісії Михайлець В.Ю. про скасування протоколу за № 2300 від 18 червня 2015 року та зобов`язання до вчинення дій відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2018 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 задоволено частково, постанови судів попередніх інстанцій скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.1. Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд указав, що судами попередніх інстанцій у цій справі не досліджено питання про час виникнення захворювання, яке спричинило смерть ОСОБА_4 , зокрема, чи виникло дане захворювання під час проходження військової служби, чи до початку проходження військової служби, що є визначальною умовою стосовно кваліфікації смерті ОСОБА_4 . Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не надана оцінка наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 28 квітня 2015 року № 67 "Про виключення зі списків частини солдата ОСОБА_4 ", в якому зазначено, що смерть солдата пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

5. Ухвалою від 31 липня 2018 року суд першої інстанції постановив замінити первісних відповідачів Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України та її голову - ОСОБА_3 , на належного відповідача Міністерство оборони України в особі Центральної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного управління Збройних Сил України (далі відповідач, МО України).

6. За наслідками нового розгляду рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, у задоволенні позову було відмовлено.

6.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ЦВЛК зроблено обґрунтований висновок про те, що захворювання ОСОБА_4 , зокрема, «внутрішньо-мозковий крововилив внаслідок гострої мозкової недостатності», яке стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язане з проходженням ним військової служби.

6.2. Суди виходили з того, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, у формулюванні «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби» приймаються лише при умові одержання поранення (травми, контузії, каліцтва) (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії, при ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I - II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби.

6.3. Натомість у випадку виникнення захворювань в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або виникнення захворювання до військової служби, коли таке у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності, що мало місце у даному випадку із солдатом ОСОБА_4 , постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

6.4.Таким чином, на думку судів попередніх інстанцій, відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про скасування протоколу ЦВЛК №2300 від 18 червня 2015 року та зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким вважати, що смерть ОСОБА_4 за наведених обстави мала місце під час виконання ним обов`язків військової служби.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

7. 25 жовтня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

8. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року було рекомендовано суду першої інстанції при новому розгляді справи дослідити питання про час виникнення захворювання, яке спричинило смерть ОСОБА_4 , зокрема, чи виникло дане захворювання під час проходження військової служби чи до початку проходження військової служби, що є визначальною умовою стосовно кваліфікації смерті ОСОБА_4 .

8.1. Проте, як зазначає скаржниця, судами першої інстанції та апеляційної інстанції не зазначено на підставі якого саме доказу вони приходять до висновку про те, що захворювання яке спричинило смерть ОСОБА_4 , виникло до початку проходження військової служби.

8.2. Зауважує, що в мотивувальній частині рішення суду 1-ї інстанції зазначено дослівно, що «відповідно до частини четвертої висновку експерта № 013 комісійної судово-медичної експертизи від 19 березня 2019 року не надається за можливе встановити, чи виникло дане захворювання, яке спричинило смерть ОСОБА_4 , під час проходження військової служби чи до початку проходження військової служби.

8.3. На думку скаржниці Івано-Франківським окружним адміністративним судом не досліджено питання, про час виникнення захворювання, яке спричинило смерть ОСОБА_4 , зокрема, чи виникло дане захворювання під час проходження військової служби чи до початку проходження військової служби, а отже, висновки викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

8.4. Отже, скаржниця уважає, що під час нового розгляду справи Івано-Франківським окружним адміністративним судом та Восьмим апеляційним адміністративним судом не враховано викладені в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року рекомендації та не встановлено на підставі допустимих доказів у цій справі причинний зв`язок смерті ОСОБА_4 із виконанням ним обов`язків військової служби.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді: Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження вказаною касаційною скаргою.

11. 08 грудня 2021 року суддями Стеценком С.Г., Рибачуком А. І., Тацій Л. В. заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою, у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без врахування спеціалізації.

12. Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Стеценка С.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. Відведено суддів Стеценка С. Г., Рибачука А. І., Тацій Л. В. від участі у розгляді справи № 809/1338/17.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2021 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року № 2241/0/78-21 у зв`язку із постановленням ухвали Верховного Суду від 08 грудня 2021 року, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Губська О.А., Калашнікова О.В.

14. Ухвалою Верховного суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 14 грудня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу Куничак О.А., яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 809/1338/17.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 22 грудня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

16. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення ухвали суду касаційної інстанції від 31 жовтня 2019 року про відкриття касаційного провадження у справі № 809/1338/17 Міністерством оборони України отримано 17 листопада 2019 року. Водночас відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 4 частини першої статті 345 КАС України.

Джерела права

17. Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі Закон № 2801-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі Положення № 402, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

19. Відповідно до статті 1 Закону № 2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

20. Так, статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

21. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

22. Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України регламентовано пунктом 21 Положення №402.

23. Підпунктом 21.30 пункту 21 Положення № 402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.4, 21.5 розділу II Положення.

24. Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях :

24.1. б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I - II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби».

24.2. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною третьою статті 24 Закону № 2232-ХІІ.

25. Згідно частиною третьою статті 24 Закону № 2232-ХІІ, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

26. д) «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

27. Згідно пункту 21.7 Розділу II Положення № 402, постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №36 від 06 лютого 2001 року (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

28. Абзацами другим та третім пункту 21.8 Розділу ІІ Положення №402 передбачено, що показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).

29. Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пунктом 21.8 цієї глави, забороняється.

30. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що видається військовослужбовцю або призваному на збори військовозобов`язаному, резервісту (Акт про нещасний випадок), зберігається в історії хвороби або у справах ВЛК, яка прийняла постанову про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) (пункт 21.24 глави 21 розділу II Положення №402).

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

31. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

32. Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

33. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

34. Спірним питання у цій справі є прийняття постанови ЦВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв на підставі підпункту д пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402 із формулюванням наступного змісту: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

35. Так, у цій справі предметом оскарження є протокол ЦВЛК № 2300 від 18 червня 2015 року по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, із формулюванням такого змісту: «Захворювання і причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби».

36. Позивачка уважає, що при прийнятті оскаржуваного протоколу відповідач не вірно визначив формулювання про причинний зв`язок захворювання та причину смерті вказавши "Так, пов`язані з проходженням військової служби". На думку позивачки, оскільки смерть солдата ОСОБА_4 трапилася під час перебування ним у відрядженні, то цей випадок смерті мав місце саме під час виконання ним обов`язків військової служби. Отже, ЦВЛК мала скласти протокол із зазначенням причини смерті, як такої, що пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.

37. Відповідач, у свою чергу, вважає, що підстави для перегляду висновку відсутні, оскільки солдат ОСОБА_4 під час службового відрядження не знаходився у діючій армії (бойові завдання в АТО, у складі Миротворчих Сил ООН, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії), причинний зв`язок його захворювання та причина смерті за оскаржуваним протоколом № 2300 встановлено обґрунтовано.

38. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у цій справі та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року вказував на те, що судами при вирішенні спірних правовідносин не було досліджено питання про час виникнення захворювання, яке спричинило смерть ОСОБА_4 , зокрема, чи виникло дане захворювання під час проходження військової служби чи до початку проходження військової служби, що є визначальною умовою стосовно кваліфікації смерті ОСОБА_4 . Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не була надана оцінка наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 28 квітня 2015 року № 67 «Про виключення зі списків частини солдата ОСОБА_4 », в якому зазначено, що смерть солдата пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

39. На виконання висновків постанови Верховного Суду від 17 квітня 2018 року судом першої інстанції було витребувано письмові докази, зокрема, наказ командира військової частини НОМЕР_1 №57 від 27 квітня 2015 року «Про результати проведення спеціального розслідування», лікарське свідоцтво про смерть № 120 від 02 квітня 2015 року, медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_4 , отриману з Полтавського військового шпиталю (387 гарнізонного військового шпиталю, в/ч НОМЕР_5 ), медичну карту стаціонарного хворого № 6396 ОСОБА_4 , отриману з Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфосовського, протокол патологоанатомічного обстеження № 141 від 17 квітня 2015 року, висновок експерта комісійної судово-медичної експертизи №013 від 19 квітня 2019 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_4 є внутрішньо-мозковий крововилив внаслідок гострої мозкової недостатності.

40. Згідно висновку експерта комісійної судово-медичної експертизи №013 за матеріалами адміністративної справи № 809/1338/17, оригіналу медичних карток стаціонарного хворого з Полтавського військового шпиталю, Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфасовського та оригіналу медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_4 було встановлено, що згідно даних протоколу патологоанатомічного обстеження, клінічних та інструментальних методів обстеження, смерть ОСОБА_4 настала від гострої мозкової недостатності, яка виникла внаслідок масивного паренхіматозного крововиливу базальних відділів головного мозку з проривом крові у бокові шлуночки (130 мл), мозочок та вторинною ішемією, вогнищевого крововиливу в стовбур головного мозку, що викликало необхідність проведення операції 30 березня 2015 року двобічної вентрикулостомії, згідно наданої на судово-медичну експертизу медичної карти амбулаторного хворого, за життя ОСОБА_4 хворів на хронічний декомпенсований тонзиліт, гостру респіраторну вірусну інфекцію. Виставлений діагноз в медичній карті стаціонарного хворого «Гіпертонічна хвороба III ст., 2 ст., ризик дуже високий» не підтверджений об`єктивними клінічними даними і в судово-медичних підсумках не враховується.

41. Указаним висновком було встановлено, що джерело крововиливу в головний мозок при патанатомічному обстеженні не виявлено (згідно протоколу патанатомічного обстеження), етіологія захворювання невідома, в медичних документах немає даних, які б свідчили про наявність захворювань, що могли б привести до розвитку гострого порушення мозкового кровообігу, надати відповідь на запитання «Чи виникло захворювання, яке спричинило смерть ОСОБА_4 в період з 28 січня 2015 року по 02 квітня 2015 року, чи до цього періоду?» немає можливості.

42. Аналізуючи положення частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що військовий обов`язок включає в собі, зокрема, і проходження військової служби, а отже солдат ОСОБА_4 , перебуваючи у відрядженні поза військовою частиною за наказом відповідного командира, виконував обов`язки військової служби.

43. Разом з тим, як вірно зауважено судами попередніх інстанцій, для встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_4 з виконанням обов`язків військової служби на підставі підпункту «б» пункту 21.5 пункту 21 Положення № 402 необхідним є встановлення факту одержання ним поранення (травми, контузії, каліцтва) при виконанні службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

44. Так суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, у формулюванні «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби» лише при умові одержання поранення (травми, контузії, каліцтва) (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії, при ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I - II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби.

45. Натомість у випадку виникнення захворювань в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або виникнення захворювання до військової служби, коли таке у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності, що мало місце у даному випадку із солдатом ОСОБА_4 , постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

46. Водночас із досліджених судами доказів у цій справі встановлено, що причиною смерті ОСОБА_4 стало саме «Захворювання». Будь-які докази, які б містили ознаки чи прямо свідчили про отримання ним « ОСОБА_5 » чи іншого «Поранення» - відсутні.

47. Щодо доводів позивачки, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом не досліджено питання, про час виникнення захворювання, яке спричинило смерть ОСОБА_4 , зокрема, чи виникло це захворювання під час проходження військової служби чи до початку проходження військової служби, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції з метою з`ясування вказаних обставин ухвалою від 09 жовтня 2018 року було постановлено призначити комісійну судово-медичну експертизу у цій справі.

48. Однак, відповідно до частини четвертої висновку експерта комісійної судово-медичної експертизи № 013 від 19 березня 2019 року не надається за можливе встановити, чи виникло дане захворювання, яке спричинило смерть ОСОБА_4 під час проходження військової служби чи до початку проходження військової служби. Крім того, виставлений діагноз в медичній карті стаціонарного хворого «Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 2 ст., ризик дуже високий» у зв`язку з не підтвердженням об`єктивними клінічними даними в судово-медичних підсумках не врахований.

49. Суд наголошує, що обов`язковою вимогою для прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) є саме довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або акт про нещасний випадок, складений у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України.

50. Враховуючи вище викладене, оскільки причиною смерті ОСОБА_4 є саме захворювання, а не поранення, у ЦВЛК були відсутні підстави для прийняття постанови з формулюванням "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби", оскільки підпунктом «д» пункту 21.5 пункту 21 Положення № 402 такого формулювання не передбачено.

51. Згідно з абзацом п`ятим пункту 2.4.5 розділу І Положення № 402, ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, що означає, зокрема, і чітке дотримання відповідачем формулювань причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, які вказуються у постановах.

52. Реагуючи на доводи касаційної скарги, що у наказі командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 67 від 28 квітня 2015 року зазначено, що смерть ОСОБА_4 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 21.9 Розділу II Положення № 402 визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.

53. Таким чином вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що командир військової частини не є особою, уповноваженою визначати причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, а відтак вказаний наказ № 67 в цій частині не може мати юридичних наслідків та вважатися належним доказом, що підтверджує обставини, які входять до предмета доказування.

54. За таких обставин, Верховний Суд уважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні.

55. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

56. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

57. Доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

58. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

59. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

60. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

61. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення судів попередніх інстанцій відсутні.

62. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

63. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

64. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

2. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року та Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі № 809/1338/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає

СуддіЛ.О. Єресько О.А. Губська О.В. Калашнікова