Ухвала

від 23.12.2021 по справі 160/8226/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2021 року

Київ

справа №160/8226/20

адміністративне провадження №К/9901/39851/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши матеріали адміністративної справи № 160/8226/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп

до Київської міської ради,

треті особи : акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Рочестер , громадська організація Захистимо Протасів Яр , ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю БОРА ,

про скасування реєстрації та повернення проєкту рішення

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп

на постанову Шостого окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 3 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 160/8226/20, витребувано матеріали адміністративної справи та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ Дайтона Груп .

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 340 КАС України під час підготовки справи до розгляду суд вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.

Представником ТОВ Дайтона Груп подано клопотання про розгляд справи у касаційному порядку за його участі у судовому засіданні.

Вирішуючи це клопотання, суд касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу національних законодавчих обмежень публічних слухань із викликом сторін взагалі та у судах касаційної інстанції, зокрема, згідно із частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Зокрема, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у частині першій статті 6 Конвенції, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (рішення у справі Axen v. Germany , заява № 8273/78, пункт 25).

Проте, у справі Covalenco v. the Republic of Moldova (заява 72164/14, пункти 19-22) Суд вказав, що право учасника справи на "публічне слухання" передбачає право на обов`язковість "усного слухання"; тільки у разі наявності виняткових обставин, які виправдовують відмову від такого слухання.

Також у справах Goc v. Turkey (заява № 36590/97, пункт 48) та Ramos Nunes de Carvalho E Sб v. Portugal [GC] (заява № 55391/13, пункт 187) Суд наголосив, що право на "публічне слухання" у розумінні пункту 1 статті 6 передбачає право на "усне слухання" за винятком наявності виняткових обставин, що можуть виправдати відмову від слухань:

a) справи, у яких немає питань достовірності чи спірності фактів, які потребують слухання, і суди можуть справедливо та розумно вирішити справу на підставі матеріалів справи (рішення у справах Dцry v. Sweden , заява № 28394/95, пункт 37, Saccoccia v. Austria , заява № 69917/01, пункт 73).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи (рішення у справі Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01, пункт 28);

(b) у справах, що порушують суто юридичні питання обмеженого обсягу, або пункти права, що не становлять особливої складності (рішення у справах Єimєek v. Turkey , заява № 5488/05 , пункти 29-31; Varela Assalino v. Portugal , заява № 64336/01; Speil v. Austria , заява № 42057/98, пункт 2);

(c) коли справа стосується вузькоспеціалізованих питань, зокрема питань соціального забезпечення.

У справі Schuler-Zgraggen v. Switzerland (заява № 14518/89, пункт 58) Суд встановив відсутність порушення частини першої статті 6 Конвенції під час судового провадження національним судом у справі зокрема тому що вона мала приватний характер (предмет спору стосувався соціального страхування), а також не стосувалася питання суспільного значення.

Натомість, Суд визнав необхідним проведення слухання у наступних випадках:

(a) там, де потрібно оцінити, чи правильно встановлені факти владою (рішення у справі Malhous v. the Czech Republic [GC], № 33071/96, пункт 60);

(b) у разі неможливості сформувати правову позицію у спірних правовідносинах без пояснень сторін щодо обставин, що мають значення для справи (рішення у справах Goc v. Turkey , заява № 36590/97, пункт 51 та Andersson v. Sweden , заява № 17202/04, пункт 57);

(c) коли суду необхідно отримати роз`яснення з певних питань, зокрема, шляхом проведення слухання (рішення у справах ( Fredin v. Sweden (№ 2), заява № 18928/91, пункт 22 та Lundevall v. Sweden , заява № 38629/97, пункт 39).

Проте, щодо легітимності обмеження усного слухання у судах третьої (касаційної інстанції) зазначається, зокрема, у рішенні ЄСПЛ Xhoxhaj v. Albania (заява № 15227/19, пункт 339). Суд зазначив, що право на публічне слухання за частиною першою статті 6 Конвенції передбачає право на усне слухання принаймні в одній інстанції. Відсутність слухання у другій чи третій інстанції може бути виправдана особливостями відповідного розгляду лише за умови, що слухання було проведено в першій інстанції.

Однак, встановлення факту того, що усний розгляд не проводився у жодній з судових інстанцій є порушенням права на справедливий судовий розгляд (рішення у справі Idzanovic v. Croatia (заява № 67705/14, пункти 33, 37).

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 233/3676/19, від 15 червня 2021 року у справі № 755/12623/19, від 13 липня 2021 року у справі № 757/7499/17-ц.

За приписами пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги ; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.

Суд наголошує, що бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені ними в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічний підхід висловлений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 17 лютого 2020 року у справа № 815/209/18.

З огляду на наведене, характер предмету спору, склад учасників справи, надану судами попередніх інстанцій можливість учасникам справи брати участь у відритому судовому розгляді справи по суті спору , Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про розгляд справи за його участі і визнає за можливе призначити цю справу до розгляду на підставі статті 340 КАС України в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.

Керуючись статтями 248, 256, 340, 345, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю Дайтона Груп про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні відмовити.

2. Закінчити підготовчі дії та призначити розгляд адміністративної справи № 160/8226/20 у порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 24 грудня 2021 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О. Берназюк