Постанова

від 23.12.2021 по справі 640/19748/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 640/19748/19

адміністративне провадження № К/9901/23276/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кисличенко О.В.,

представника позивача - Гаврищук Е.В.,

представника відповідача - Стражника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/19748/19

за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії Республіканська партія України про анулювання реєстраційного свідоцтва

за касаційною скаргою політичної партії Республіканська партія України

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Безименної Н.В., Лічевецького І.О.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Міністерство юстиції України (далі - позивач, МЮ України) звернулося до суду з позовом до політичної партії Республіканська партія України (далі - відповідач, ПП РПУ ), де просили:

1.1 анулювати реєстраційне свідоцтво політичної партії Республіканська партія України свідоцтво № ІІІ-п.п від 11 березня 2005 року .

2. В обґрунтування позову вказували, що МЮ України наділено правом звернутися до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії у разі не висування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років, відповідно до частини першої статті 24 Закону України Про політичні партії в Україні від 05 квітня 2001 року № 2365-III (далі - Закон № 2365-III, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ПП "РПУ" зареєстрована МЮ України 11 березня 2005 року, підтверджується свідоцтвом № ІІІ-п.п від 11 березня 2005 року.

3.1. Діяльність відповідача здійснюється на підставі Статуту ПП "РПУ" затвердженому Установчим з`їздом партії 21 січня 2005 року, Протоколом №1.

3.2. Пунктом 1.1 Статуту передбачено, що партія є політичною партією, що об`єднує членів Партії незалежно від національності, соціального стану чи віросповідання.

3.3. Партія діє на засадах Конституції України, чинного законодавства України, вказаного Статуту та Програми Партії.

3.4. З метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону № 2365-III МЮ України 29 квітня 2019 року направило до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) лист № 20639/Ж-8089/19.4.1 для отримання інформації щодо висування кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

3.5. Листом від 07 червня 2019 року № 21-41.4670 ЦВК повідомила МЮ України, що у період з 2009 року до 2019 року ЦВК рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, висунутих ПП РПУ не приймалося.

3.6. Із аналізу цієї інформації позивач дійшов висновку, що відповідачем протягом останніх 10 років не висувалися кандидати на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010 - 2019 років та у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатному виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005 - 2019 років, що є порушенням вимог статті 24 Закону № 2365-III.

3.7. На підставі наведеного МЮ України звернулося до суду із цим адміністративним позовом про анулювання свідоцтва ПП "РПУ".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2021 року у задоволенні адміністративного позову МЮ України відмовлено повністю.

4.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що 17 лютого 2020 року ЦВК прийняла Постанову № 38 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 179 на проміжних виборах народного депутата України 15 березня 2020 року , якою зокрема, зареєструвала на зазначених виборах кандидата в народні депутати України, висунутого ПП "РПУ". Тобто, відповідачем усунута обставина, яка є підставою для звернення МЮ України до суду з позовом - відповідач реалізував основну мету своєї діяльності та висунув кандидата для участі у виборах.

4.2. Судом зазначено, що станом на дату розгляду справи по суті відповідач приймав участь у виборах, а за таких умов відсутні підстави для застосування положень статті 24 Закону № 2365-III.

4.3. Таким чином, суд першої інстанції виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів дійшов висновку, що ПП "РПУ" не може вважатися такою, що не реалізує основну мету своєї діяльності та, як наслідок, анулювання реєстраційного свідоцтва не може визнаватись "необхідним у демократичному суспільстві" з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу МЮ України, задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2021 року скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов МЮ України до ПП РПУ про анулювання реєстраційного свідоцтва задоволено частково. Анульовано реєстрацію Політичної партії Республіканська партія України свідоцтво № ІІІ-п.п від 11 березня 2005 року (код ЄДРПОУ: 33397893, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 64, м. Київ, 03150). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5.1. Задовольняючи частково позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення статті 24 Закону № 2365-III визначають обов`язкову участь політичної партії у виборчому процесі. Разом з тим інформація щодо висування кандидатів на виборах за останні 10 років від ПП РПУ відсутня, що підтверджує порушення вказаною партію вимог статті 24 Закону № 2365-III.

5.2. Судом апеляційної інстанції зазначено, що ПП РПУ зареєстрована Мін`юстом 11 березня 2005 року, що підтверджується свідоцтвом № ІІІ-п.п від 11 березня 2005 року. Таким чином, кінцевим строком для висування ПП РПУ своїх кандидатів на виборах Президента України або виборах народних депутатів України, було 11 березня 2015 року. В іншому випадку, з 12 березня 2015 року у МЮ України з`являється обов`язок звернутися із позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва партії.

5.3. При цьому, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи відповідача про участь ПП РПУ у чергових виборах народних депутатів України 26 березня 2006 року у складі Опозиційного блоку НЕ ТАК , не спростовують факту невисування кандидатів саме протягом останніх 10 років.

5.4. Також, на думку апеляційного суду, та обставина, що 17 лютого 2020 року Центральна виборча комісія прийняла постанову № 38 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 179 на проміжних виборах народного депутата України 15 березня 2020 року , якою зокрема, зареєструвала на зазначених виборах кандидата в народні депутати України, висунутого ПП РПУ є неприйнятною, оскільки відповідне рішення прийнято поза межами десятирічного терміну і жодним чином не впливає на застосування статті 24 Закону №2365-III до спірних правовідносин.

5.5. Водночас, застосовуючи наслідки статті 24 Закону № 2365-III у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 26 листопада 2015 року № 835-VIII, яким із статті 11 Закону № 2365-III виключені положення частини одинадцятої, якою було передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, після реєстрації видає політичній партії, обласній, міській, районній організації партії або іншим структурним утворенням, передбаченим статутом партії, реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка. Вказаним Законом № 835-VIII також внесені зміни до статті 24 Закону № 2365-III, зокрема, назву викладено в такій редакції: "Стаття 24. Анулювання реєстрації".

5.6. У свою чергу суд апеляційної інстанції урахував, що зміст частини першої статті 24 Закону № 2365-III станом на момент звернення Мін`юсту до суду із цим позовом не був приведений у відповідність до законодачих змін в частині застосування наслідку за порушення указаної норми - анулювання реєстрації політичної партії, натомість визначав, що орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

5.7. Тож приймаючи до уваги, що частини друга та третя статті 24 Закону № 2365-III містять положення про прийняття судом рішення про анулювання реєстрації політичної партії, то, за висновком суду апеляційної інстанції, у випадку установлення існування умов для анулювання реєстрації партії, передбачених частиною першою статті 24 цього Закону, суд має постановити рішення, застосувавши наслідок - анулювання реєстрації партії.

5.8. Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду із цим позовом, апеляційний суд зазначив, що положення статті 24 Закону № 2365-ІІІ за своїм змістом містять вимогу щодо участі політичної партії у виборах протягом 10 років, але не обмежуються цим періодом. Таким чином, невиконання партією встановленого цим Законом обов`язку є триваючим порушенням. Крім того, у разі обрахування процесуального строку звернення до суду в цій категорії справ виключно відштовхуючись від 10 річного терміну, визначеного статтею 24 Закону № 2365-ІІІ, та враховуючи можливе несвоєчасне звернення МЮ України із позовною заявою про анулювання реєстрації, враховуючи приписи статті 122 КАС України, суб`єкт владних повноважень буде позбавлений можливості виконати свій імперативний обов`язок звернення до суду та припинити існуюче порушення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

6. 25 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПП РПУ , у якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2021 року залишити без змін.

7. В обґрунтування касаційної скарги касатор підкреслює, що право особи на свободу об`єднання з іншими особами є одним із фундаментальних прав, захищених та гарантованих статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції втрутився у це право, неправильно застосувавши норми матеріального права (статті 24 Закону № 2365-III) за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

7.1. Скаржник уважає, що в частині застосування статті 24 Закону № 2365-IІI Верховний Суд має надати такі висновки:

- строк для висування кандидатів в народні депутати України та посаду Президента України від політичних партій відповідно до частини першої статті 24 Закону № 2365-IІI повинен обраховуватися з дня реєстрації партії та ділитися на рівні 10 річні періоди після закінчення першого десятирічного строку, в кожному з яких партія має висунути кандидата на загальнодержавних виборах;

- МЮ України зобов`язане по закінченню кожного десятирічного періоду діяльності партії з дня реєстрації перевіряти дотримання нею норм частини першої статті 24 Закону № 2365-IІI стосовно висування кандидатів на загальнодержавних виборах;

- висування кандидатів від партій на виборах відбувається шляхом прийняття відповідного рішення політичною партією, а отже доказом про висування кандидатів є рішення партії, а не факт реєстрації кандидата ЦВК;

- не висування кандидатів на виборах протягом 10 років відповідно до частини першої статті 24 Закону № 2365-IІI не є безумовною підставою для анулювання реєстрації партії, адже законодавством не заборонено висувати кандидатів на виборах партіям, які раніше 10 років поспіль не приймали участі у виборах;

- метою та завданням частини першої статті 24 Закону № 2365-IІI є не покарання та застосування санкцій держави проти партій, які не приймали 10 років участі у виборах, а припинення діяльності не діючих політичних партій, які не мають бажання реалізовувати свої статутні завдання та приймати участь у виборах.

7.2. Водночас, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не урахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20 та від 30 червня 2021 року у справі № 640/2895/20 щодо обчислення десятирічного строку на висування кандидатів з дня реєстрації партії.

7.3. Так, автор касації наполягає, що строк для висування кандидатів в народні депутати України та на посаду Президента від політичних партій відповідно до частини першої статті 24 Закону № 2365-III повинен обраховуватись з дня реєстрації партії та ділитись на рівні 10 річні періоди після закінчення першого десятирічного строку в кожному з яких партія має висунути кандидата на загальнодержавних виборах.

7.4. Також, на думку касатора, є необхідність відступити від висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20 та застосованого судом апеляційної інстанції у цій справі щодо висування кандидатів на виборах поза межами десятирічного терміну та відповідного застосування статті 24 Закону 2365-ІІІ, оскільки в законодавстві не має жодних заборон та обмежень на висування кандидатів на виборах партіями, які раніше 10 років не приймали участі у виборах.

8. 25 червня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Стрелець Т.Г., судді Рибачук А.І., Стеценко С.Г.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2021 року задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Стрелець Т.Г., Рибачука А.І., Стеценка С.Г. у справі № 640/19748/19. Відведено суддів Стрелець Т.Г., Рибачука А.І., Стеценка С.Г. у справі № 640/19748/19. Справу № 640/19748/19. передано для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

10. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2021 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1254/78-21 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Губська О.А., Калашнікова О.В.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 08 грудня 2021 року клопотання про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції задоволено, зупинено виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року до закінчення касаційного провадження. Підготовчі дії у справі закінчено та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні відповідно до частини п`ятої статті 343 КАС України.

13. Від МЮ України 29 липня 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін. В обґрунтування вказує, що статтею 24 Закону № 2365-III передбачено, що у разі не висування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

13.1. З метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону № 2365-III МЮ України 29 квітня 2019 року направлено до ЦВК лист № 20639/ Ж-8089/19.4.1 для отримання інформації щодо висування кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років. Листом від 07 червня 2019 року № 21-41.4670 Комісія повідомила МЮ України, що у період з 2009 року до 2019 року ЦВК рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, висунутих ПП РПУ , не приймалося.

13.2. На думку позивача, та обставина, що 17 лютого 2020 року ЦВК прийняла постанову № 38 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати У країн і в одномандатному виборчому окрузі № 179 на проміжних виборах народного депутата України 15 березня 2020 року , якою, зокрема, зареєструвала на зазначених виборах кандидата в народні депутати України, висунутого ПП РПУ жодним чином не впливає на застосування статті 24 Закону № 2365-III, оскільки відбулася поза межами десятирічного терміну та вказане рішення прийнято після подання позову.

13.3 . Також позивач зауважує, що судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що участь ПП РПУ у чергових виборах народних депутатів України 26 березня 2006 року у складі Опозиційного блоку НЕ ТАК , не спростовують факту невисування кандидатів протягом останніх 10 років.

13.4 . Отже, на думку позивача, відповідачем не спростовано, що у період з 2009 року по 2019 рік включно і до моменту звернення до суду із цим позовом не було висунуто своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України.

13.5. Доводи відповідача про поділ строку на десятирічні періоди, починаючи з 2005 року по 2015 рік, та відкриття нового періоду з 2015 року по 2025 рік, позивач уважає надуманими і недоречними, а тому не можуть братися до уваги судом.

13.6. Наголошує, що невиконання партією встановленого законом обов`язку є триваючим порушенням, а моментом закінчення триваючого порушення є дата реєстрації 17 лютого 2020 року ЦВК кандидата від партії, отже враховуючи звернення МЮ України до суду із цим позовом 16 жовтня 2019 року в межах безперервного триваючого порушення, відбулося без порушення процесуального строку.

Нормативне регулювання

14. Статтею 15 Конституції України установлено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

15. Статтею 36 Конституції України установлено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

16. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

17. Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

18. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, який набрав чинності з 11 вересня 1997 року, Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

19. Статтею 11 Конвенції кожному гарантовано право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

20. За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

21. Частиною першою статті 2 Закону України "Про політичні партії в Україні" 05 квітня 2001 року № 2365-III (далі - Закон №2365-III, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

22. Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону №2365-III).

23. Відповідно до приписів статті 23 Закону № 2365-III політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

24. Частиною першою статті 24 Закону № 2365-III передбачено, що у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

25. Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно (частина друга статті 24 Закону № 2365-III).

26. У разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду (частина третя статті 24 Закону № 2365-III).

27. Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 2365-III визначено, що державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади.

28. Згідно із Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 із змінами (далі - Положення № 228), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

28.1. Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення № 228 установлено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.

29. Відповідно до статті 2 та частини дев`ятої статті 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Центральна виборча комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад, зокрема, виборчого процесу, однакове застосування законодавства України про вибори на всій території України. ЦВК здійснює контроль за дотриманням політичними партіями, іншими суб`єктами виборчого процесу, зокрема, вимог законодавства про вибори.

30. ЦВК згідно із Законом України "Про вибори Президента України" та "Про вибори народних депутатів України" реєструє кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати, включених до виборчого списку політичної партії у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидата в депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному виборчому окрузі за умови отримання нею відповідних документів.

31. Підпунктом 2 пункту 2 Розділу XXXXII "Прикінцеві та перехідні положення" Виборчого кодексу України від 19 грудня 2019 року № 396 - IX визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Кодексом Закон України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 року, № 10 - 11, стаття 73 із наступними змінами), крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України.

32. Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI) виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

33. Відповідно до частини першої статті 53 Закону № 4061-VI висування кандидатів, формування та затвердження виборчого списку кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі та висування кандидатів у депутати від партії в одномандатних округах здійснюється партією на з`їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії.

34. Частиною дев`ятою статті 107 Закону № 4061-VI, яка визначає особливості підготовки і проведення повторних, проміжних та позачергових виборів депутатів, установлено, що висування кандидатів у депутати починається на наступний день після опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України або рішення Центральної виборчої комісії про призначення виборів. Висування кандидатів у депутати партіями закінчується за сорок днів до дня голосування.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

35. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито на підставі пунктів 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

37. Вказані підстави скаржник обґрунтовує застосуванням судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20 та від 30 червня 2021 року у справі № 640/2895/20 щодо обчислення десятирічного строку на висування кандидатів з дня реєстрації партії; необхідності відступлення від висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20 щодо висування кандидатів на виборах поза межами десятирічного терміну, а також щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 24 Закону № 2365-III.

38. Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

39. Спір у цій справі виник у зв`язку з реалізацією МЮ України повноважень на звернення до суду про анулювання реєстрації політичної партії на підставі статті 24 Закону № 2365-III.

40. Системний аналіз наведених норм свідчить, що основною метою діяльності політичної партії є забезпечення участі громадян в управлінні державними справами шляхом зайняття мандатів в органах влади, що реалізується внаслідок виборів. При цьому, у разі невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України чи виборах народних депутатів України протягом десяти років, МЮ України має правові підстави для звернення до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово підтверджував прямий взаємозв`язок між демократією, плюралізмом та свободою об`єднань та підкреслював, що спосіб, в який національне законодавство закріплює цю свободу та її практичне застосування органами влади, розкриває стан демократії у відповідній країні. ЄСПЛ у своій практиці неодноразово наголошував, що участь громадян у демократичному процесі значною мірою досягається приналежністю до об`єднань, в які вони можуть інтегруватися та разом переслідувати спільні цілі. Політичні партії є найважливішим інструментом демократичної участі у публічному управлінні. Насправді сама концепція політичної партії заснована на цілі участі "в управлінні публічними справами шляхом висунення кандидатів на вільних і демократичних виборах". Вільні вибори та свобода об`єднання у політичні партії тісно взаємопов`язані у будь-якій демократії, оскільки політичні партії існують з метою отримання політичної влади шляхом вільних і чесних виборів.

42. ЄСПЛ у багатьох випадках підтверджував, що при демократичному режимі ключову роль відіграють політичні партії, які користуються свободами і правами, проголошеними у статті 11 Конвенції, а також в статті 10 Конвенції. Політичні партії є формою об`єднання, що має істотне значення для належного функціонування демократії. З огляду на важливу роль політичних партій у забезпеченні плюралізму та належного функціонування демократії, будь-які заходи, що вживаються проти них, зачіпають як свободу об`єднання, так і, відповідно, демократію у такій державі (рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2003 року у справі "Партія" Рефах"(Партія благоденства) та інші проти Туреччини"(Refah Partisi (the Welfare Party) and Others v. Turkey) скарги NN 41340/98, 41342/98, 41343/98 та 41344/98, § 87, рішення ЄСПЛ від 30 січня 1998 року справі "Об`єднана комуністична партія Туреччини та інші проти Туреччини", § 25, 46).

43. Ці права та свободи гарантовані Конституцією України й міжнародними та європейськими документами з прав людини. Водночас ці свободи не є абсолютними. Обмеження указаних свобод можливе за умови, що вони ґрунтуються на законодавстві, необхідному в демократичному суспільстві , і служать законним цілям.

44. Вимога щодо того, що заходи, ужиті для досягнення законної мети, мають бути необхідними в демократичному суспільстві, означає, що держави повинні довести існування нагальної соціальної потреби та відповідних і достатніх причин.

45. Таким чином, суд при розгляді вказаної категорії спорів не повинен застосовувати суто формальний підхід, а повинен здійснювати сукупну оцінку, яка полягає у визначенні того, чи відповідає втручання державного органу об`єктивній соціальній потребі суспільства та чи є воно пропорційним із порушенням партією цього обов`язку з урахуванням причин, що призвели до такого порушення.

46. Так, норми частини першої статті 24 Закону № 2365-III містять вимогу до зареєстрованих у встановленому порядку політичних партій дотримуватися обов`язку висувати своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом встановленого законом десятирічного терміну. Виконання цієї вимоги є обов`язковою умовою для збереження статусу зареєстрованої політичної партії.

47. Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI Заключні положення Закону України Про політичні партії в Україні (справа про утворення політичних партій в Україні) від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 визнано конституційними, зокрема, положення статті 24 Закону № 2365-III), якою було встановлено: У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються .

48. Конституційний Суд України у цій справі виходив з того, що згідно зі статтею 69 Основного Закону України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до частини другої статті 36 Конституції України та виборчого законодавства політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України.

49. Законом України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26 листопада 2015 року № 835-VIII внесено зміни до статті 24 Закону №2365-III та викладено її у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин. При цьому невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років залишилося підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

50. Таким чином, ураховуючи конструкцію статті 24 Закону № 2365-III, а також Рішення Конституційного Суду України від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007, факт невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є обов`язковою підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

51. Таких висновків дійшов Верховний Суд при вирішенні справ у подібних правовідносинах у постановах від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20, від 30 червня 2021 року у справі № 640/2895/20 та від 17 листопада 2021 року у справі № 640/2919/20.

52. Анулювання реєстрації партії не є заходом впливу (санкцією) за порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України, перелік яких наведений у статті 19 Закону № 2365-III. Анулювання реєстрації партії є передбаченим законом наслідком недотримання політичною партією обов`язку висувати своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом установленого десятирічного терміну, як обов`язкової умови для збереження статусу зареєстрованої політичної партії, який застосовується виключно судом на підставі звернення уповноваженого органу, що здійснює відповідний державний контроль.

53. Спірним питанням у цій справі, так само як і у справах № 640/2968/20, № 640/2895/20 та № 640/2919/20, є порядок обрахунку 10 річного строку, установленого законом для виконання партією обов`язку висувати своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України:

53.1. МЮ України уважає, що цей строк рахується з моменту направлення ним запиту до ЦВК та охоплює "останні" 10 років;

53.2. політична партія наполягає, що строк для висування кандидатів в народні депутати України та на посаду Президента від політичних партій відповідно до частини першої статті 24 Закону № 2365-III повинен обраховуватися з дня реєстрації партії та ділитись на рівні 10 річні періоди після закінчення першого десятирічного строку в кожному з яких партія має висунути кандидата на загальнодержавних виборах.

54. Варто зауважити, що це питання вже було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20, від 30 червня 2021 року у справі № 640/2895/20 та від 17 листопада 2021 року у справі № 640/2919/20. У цих справах Суд сформував підхід, відповідно до якого, ураховуючи, що обов`язок політичної партії висунути своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років виникає у політичної партії з дня її реєстрації то і обрахунок цього строку як і визначення періоду дотримання вимог частини першої статті 24 Закону № 2365-III починається з дати реєстрації партії.

55. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що 11 березня 2005 року МЮ України зареєстровано ПП РПУ та видано свідоцтво про реєстрацію № ІІІ-п.п.

56. Отже, установлений законом десятирічний термін для політичної партії хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України розпочався 11 березня 2005 року, обрахунок яких, як зазначено, розпочинається з дати реєстрації політичної партії.

57. З обсягу установлених у цій справі обставин слідує, що МЮ України звернулося до ЦВК з листом для отримання інформації щодо висування ПП "РПУ" своїх кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років .

58. У свою чергу ЦВК 07 червня 2019 року листом № 21-41.4670 повідомила МЮ України, що у період з 2009 року до 2019 року ЦВК рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, висунутих ПП РПУ не приймалося.

59. При цьому, позовні вимоги не пов`язані із порушенням відповідачем приписів частини першої статті 24 Закону № 2365-III саме за період з 11 березня 2005 року до 11 березня 2015 року.

60. Обраховуючи 10 період для висування партією кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що, з урахуванням дати реєстрації партії 11 березня 2005 року, кінцевим строком для висування ПП РПУ своїх кандидатів на виборах Президента України або виборах народних депутатів України було 11 березня 2015 року, що в свою чергу відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 640/2968/20.

61. Водночас суд дійшов помилкового висновку, що участь ПП РПУ у чергових виборах народних депутатів України 26 березня 2006 року у складі Опозиційного блоку НЕ ТАК , не спростовують факту невисування кандидатів протягом останніх 10 років та відповідно підтверджує порушення вказаною партію вимог статті 24 Закону № 2365-III.

62. Понад те, судами також установлено, що 17 лютого 2020 року ЦВК прийняла Постанову № 38 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 179 на проміжних виборах народного депутата України 15 березня 2020 року , якою зокрема, зареєструвала на зазначених виборах кандидата в народні депутати України, висунутого ПП "РПУ", що свідчить про дотримання відповідачем вимог частини першої статті 24 Закону № 2365-III і у другому десятирічному періоді, розпочатого з дати реєстрації партії.

63. Отже, за встановлених судами обставин цієї справи, ПП РПУ протягом 15 років з дати реєстрації партії (11 березня 2005 року) двічі висувала свої кандидатів на чергових виборах народних депутатів України (26 березня 2006 року) та на проміжних виборах народного депутата України (17 лютого 2020 року).

64. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстави для застосування положень статті 24 Закону України Про політичні партії в Україні ураховуючи висування ПП РПУ своїх кандидатів для участі у виборах.

65. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанцій є помилковими та такими, що здійснені за наслідком неправильного тлумачення норм матеріального права, а саме частини першої статті 24 Закону № 2365-III.

66. Отже, враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні позову, а рішення суду першої інстанції по своїй суті є правильним.

67. На підставі вищевикладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, який повно та правильно встановив обставини справи, вірно застосував норми матеріального права.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

69. З урахуванням вищенаведеного постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року підлягає скасуванню, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2021 року - залишенню в силі.

Висновки щодо розподілу судових витрат

70. Ураховуючи, що суд касаційної інстанції ухвалює рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень та зважаючи на документальне підтвердження понесених відповідачем витрат у суді касаційної інстанції, в силу частини першої статті 139 КАС України, наявні підстави для стягнення судових витрат понесених відповідачем у суді касаційної інстанції з позивача.

Керуючись статтями 341, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Політичної партії Республіканська партія України задовольнити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у справі № 640/19748/19 скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 січня 2021 року залишити без змін.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вулиця Городецького, 13, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Політичної партії Республіканська партія України (вулиця Велика Васильківська, 64, місто Київ, 03150, код ЄДРПОУ 33397893) судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 24 грудня 2021 року.

СуддіЛ.О. Єресько О.А. Губська О.В. Калашнікова