Ухвала

від 16.12.2021 по справі 752/20801/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/20801/19

Провадження № 2-п/752/111/21

У Х В А Л А

Іменем України

16.12.2021 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сокур Сергій Олегович, про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30.03.2020р. у справі №752/20801/19 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Кліринговий дім до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в присутності:

представник заявника (відповідача): Сокур С.О. (ордер серія КС №696723 від 19.11.2020р.).

представник позивача: Панчук М.О. (дов. №1202-ЮУ/21 від 03.11.2021р.)

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30.03.2020р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Кліринговий дім до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №000009/1-2019 від 14.05.2019р. в розмірі 6 769 947,13 грн., з яких 5 999 246,58 грн. заборгованість за простроченим кредитом, 770 700,55 грн. заборгованість за простроченими процентами, а також стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 101 550,00 грн.

У серпні 2021р. Голосіївським районним судом міста Києва зареєстровано заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення, за якою він просив суд прийняти заяву до розгляду, поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 30.03.2020р., скасувати заочне рішення у справі №752/20801/19 від 30.03.2020р.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Сокура С.О. зазначив, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи, тому його неявка в судове засідання і неподання суду відзиву відбулися з поважних причин. Також він вказує, що із заочним рішенням суду не погоджується, вважає його незаконним і таким, що підлягає скасуванню. На його думку, рішення є неточним, незрозумілим, оскільки в ньому не встановлено, які суми і коли були фактично надані відповідачу по справі, що є важливим для обчислення строку виникнення зобов`язань по сплаті відсотків. Також, як вказує, не зрозуміло з тексту судового рішення коригування відсотків у випадку прострочення

вступає в силу з моменту отримання кредиту чи з моменту прострочення зобов`язання по поверненню кредитних коштів.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.09.2021р. заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 30.03.202р. залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.10.2021р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30.03.2020р., призначено судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, заяви, заслухавши пояснення представника заявника, який підтримав вимоги заяви, представника позивача, який не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції сполучника і дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення.

Таким чином, для скасування заочного рішення суду необхідна наявність одночасно двох умов.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, частинами 1, 3 ст. 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 128 ЦПК України визначають, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для

вручення відповідним учасниками судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судового повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Як на поважність причин неявки в судові засідання з розгляду справи заявник вказує те, що він не був повідомлений судом належним чином про дату, час та місце слухання справи, і суд розглянув справу за його відсутності без належного повідомлення про розгляд.

Так, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про розгляд даної справи. Зокрема, матеріали справи містять поштове повідомлення про вручення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримав судову повістку про призначене судове засідання на 21.01.2020р. Вона була направлена йому на адресу, що є його зареєстрованим місцем проживання згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА від 09.10.2019р. за №10296495, а саме АДРЕСА_1 .

Про судові засідання 17.02.2020р. та 30.03.2020р. відповідач також повідомлявся за цією адресою. Конверти з повістками повернулися до суду з відміткою пошти про відсутність адресата та проставленням поштою відповідних дат 01.02.2019р. та 27.02.2021р., що згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважаються датами вручення судових повісток.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку, що її обґрунтування є фактично непогодження з винесеним рішенням по суті.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Желтяков проти України від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії ).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Отже, враховуючи наведене, суд виходить з того, що відповідачем не доведено належними засобам доказування обставини та умови, які б дозволяли суду дійти висновку про необхідність скасування ухваленого заочного рішення, з огляду на що заява про перегляд заочного рішення від 30.03.2020р. у справі №752/20801/20 залишається без задоволення.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 287 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сокур Сергій Олегович, про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30.03.2020р. у справі №752/20801/19 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Кліринговий дім до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

2. Роз`яснити, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

3. Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Суддя І.О. Ольшевська