Ухвала

від 24.12.2021 по справі 520/17003/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 грудня 2021 р. Справа № 520/17003/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 по справі № 520/17003/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМКА ГРУПП"

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання неправомірними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМКА ГРУПП" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання неправомірними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду 28.09.2021 року Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2021 визнано наведені у клопотанні Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року по справі № 520/17003/2020 підстави пропуску строку неповажними, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 по справі № 520/17003/2020 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року з зазначенням інших обставин поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та обґрунтованих підстав для його поновлення.

Роз`яснено, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року.

В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що вперше апеляційну скаргу подано вчасно, проте у зв`язку з тим, що не було сплачено судовий збір, апеляційну скаргу повернуто (ухвалу про повернення апеляційної скарги отримано 19.07.2021 року). Відповідачем вживалися заходи щодо отримання коштів на сплату судового збору, а саме на адресу Державної податкової служби України направлено листи від 01.03.2021 року № 1524/8/20-40-10-03, від 07.05.2021 року № 3570/8/20-40-20-07-06, від 13.08.2021 року № 6399/8/20-40-20-07-07 щодо збільшення ГУ ДПС бюджетних призначень, направлених на сплату судового збору, що свідчить про намір апелянта сплатити судовий збір (додаються до клопотання). Зазначає, що одразу після надходження коштів на рахунки ГУ ДПС судовий збір у справі було сплачено платіжними дорученнями від 01.09.2021 та 21.09.2021. Враховуючи наведене, просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними та строк поновити. До заяви додає копію листа від 13.08.2021р. про надання інформації щодо стану використання коштів, призначених для сплати судового збору; лист від 01.03.2021р. про надання інформації щодо перерозподілу наявних кошторисних призначень; лист від 07.05.2021р. щодо збільшення ГУ ДПС бюджетних призначень, направлених на сплату судового збору, копію довідки Управління інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Харківській області №321/20-40-10-23 від 24.05.2021, якою повідомлено, що станом на 24.05.2021 року на рахунку за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" залишок коштів для сплати судового збору становить 0,00 грн., копію повідомлення щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів.

Перевіривши доводи заяви апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2021 року Харківським окружним адміністративним судом постановлено рішення по даній справі, яке отримано відповідачем поштою 17.02.2021 року .

Апеляційна скарга вдруге подана до суду 28.09.2021 року, про що свідчить штамп, вказаний на апеляційній скарзі, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання, які вираховуються з дати повного тексту рішення.

До клопотання жодних належних доказів в підтвердження скрутного матеріального становища в період з 05.02.2021 року (дата винесення оскаржуваного рішення) до 01.09.2021 року (дата сплати судового збору), не надає. Відсутні вони й в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір", органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

"Швидке" повторне звернення до суду, не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

Колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.04.2021р. у справі № 640/3393/19.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17, та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.

Також колегія суддів зазначає, що факт сплати скаржником судового збору, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки оплата судового збору була здійснена не своєчасно.

Крім того, надані заявником листи від 01.03.2021 № 1524/8/20-40-10-03, від 07.05.2021 № 3570/8/20-40-20-07-06, від 13.08.2021 № 6399/8/20-40-20-07-07 не містять даних про неможливість сплати судового збору , а містять лише інформацію про те, що ГУДПС у Харківській області на виконання листів ДПС України надає інформацію щодо стану використання коштів, призначених для сплати судового збору та інформацію щодо перерозподілу наявних кошторисних призначень.

Крім того, надана до клопотання копія повідомлення ГУ ДКС України у Харківській області щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів №21977/5 від 17.06.2021, також, не підтверджує відсутність на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору станом на дату подання первинної апеляційної скарги (02.03.2021 року), на дату залишення первинної апеляційної скарги без руху (23.03.2021 року), на дату повернення первинної апеляційної скарги (01.06.2021 року), на дату подання вторинної апеляційної скарги (28.09.2021 року) та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (16.12.2021 року).

Вказаним повідомленням зазначено про необхідність надати інформацію, пов`язану з виконанням рішення про стягнення коштів, у термін до 5 робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення, і на цей період припинено виконання платіжних доручень.

Разом з тим, період припинення виконання платіжних доручень відповідно до повідомлень ГУ ДКС України у Харківській області щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів №21977/5 від 17.06.2021 не висвітлює неможливість сплати судового збору по вищезазначеним процесуальним діям відповідача.

Щодо довідки Управління інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Харківській області №321/20-40-10-23 від 24.05.2021, якою повідомлено, що станом на 24.05.2021 року на рахунку за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" залишок коштів для сплати судового збору становить 0,00 грн. необхідно зазначити, що остання також не є доказом неможливості сплати судового збору, оскільки вказує про наявність чи відсутність коштів на рахунку органом лише на дату складання останньої.

Також колегія суддів зазначає, що доказів, які свідчили б про вчинення регулярних та послідовних дій на отримання коштів на сплату судового збору контролюючим органом, до суду надано не було.

Будь яких додаткових обставин (відносно зазначених в первинному клопотанні про поновлення строку), які б свідчили про поважність причин пропуску строку клопотання не містить.

Також колегія суддів зазначає, що при первинному поданні апеляційної скарги судом апеляційної інстанції було забезпечено апелянту можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи наведене вище, термін пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів щодо існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, з дотриманням порядку, встановленому законом, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

За приписами частин 4-7 ст.18 КАС України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 5 ст. 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.251 КАС України, днем вручення судового рішення є - день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), яке набуло чинності 05.10.2021.

Пунктом 42 ч.2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, встановлено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя (п.39 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

Так, як вбачається з довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 09.12.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 09.12.2021 о 23:12 год., тобто у неробочий час, що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаної ухвали є 10.12.2021 (наступний робочий день).

Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 20.12.2021 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч.3 ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року по справі № 520/17003/2020, вимоги ухвали від 09.12.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху не виконано, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021по справі № 520/17003/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМКА ГРУПП" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання неправомірними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова