Рішення

від 24.12.2021 по справі 160/19185/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року Справа № 160/19185/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

19.10.2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Парапанова Юлія Юріївна звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення рішення від 25.06.2021 року № 9771816-2406-0461/1 для ОСОБА_1 за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 на суму 218337,65 грн. за податковий період 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом ГУ ДПС У Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення форми Ф від 25.06.2021 року № 9771816-2406-0461/1, яким було визначено для ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за податковий період 2019 року у сумі 218337,65 грн. Сума податкового зобов`язання за період 2019 рік за платежем орендної плати, яка була визначена податковим органом повідомленням-рішенням форми Ф від 27.08.2019 року № 426679-5353-0461 на підставі якого було сформовано податкову вимогу № 75268-52 стали предметом спірних відносин по судовій справі 160/799/20. Також позивач посилається на рішення суду по справі 160/799/20, яким вищевказане податкове повідомлення-рішення та податкова вимога за період 2019 року для земельної ділянки у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:009:0119 були скасовані та встановлено судом, що вищевказане податкове-повідомлення рішення та податкова вимога винесені не на підставі та не у спосіб, передбачені чиним законодавством. Таким чином після набрання законної сили рішення суду по справі 160/799/20 податковий борг, на думку позивача, повинен був відкликаний та видалений з інформаційної системи. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 24.11.2021 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року замінено відповідача у справі №160/19185/21 з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року продовжено Головному управлінню ДПС в Дніпропетровській області строк на подання відзиву на позов до 13.12.2021 року.

18.11.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на підставі пп. 286.5 ст. 286 ПКУ ОСОБА_1 було нараховано орендну плату з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010900) за 2019 рік та сформовано податкове повідомлення-рішення (форма Ф) з орендної плати з фізичних осіб від 27.08.2019 року № 426679-5353-0461 на суму 226067,30 грн., яке отримано 30.08.2019 року за довіреністю від 04.02.2017 року, строком на п`ять років. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.08.2019 року № 1508-5304, відсутній код КВЦПЗ для вказаної земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:009:0119, у зв`язку з чим, відповідачем при розрахунку суми орендної плати застосовано Кф = 3,0. ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 року № 426679-5353-0461. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року по справі 160/799/20 податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 року № 426679-5353-0461 скасоване. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 року по справі 160/799/20 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року по даній справі. Також зазначає, що позивачем було отримано витяг від 14.12.2019 року №1443/197-19, НГО земельної ділянки 3 014 230,65 гри., Кф - 1.2. КВЦПЗ - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Виконуючи рішення та постанову судів, скасовано податкове повідомлення-рішення (форма Ф) з орендної плати з фізичних осіб від 27.08.2019 року №426679-5353-0461, прийнятого по ОСОБА_1 , інтегровану карту платника приведено у відповідність, грошове зобов`язання у сумі 226067,30 грн. списано. Згідно нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.12.2019 року № 1443 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1473 га (кадастровий помер 1210100000:01:009:0119) має цільове призначення за кодом 11.02, у зв`язку з чим, платник податків має право на перерахунок орендної плати за грудень 2019 року із застосуванням Кф 1.2. Отже, на підставі пп. 286.5 ст. 286 ПКУ, з урахуванням вимог ст.102 ПКУ, ГУ ДПС сформовано нове податкове повідомлення-рішення (форма Ф) з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік від 25.06.2021 року № 9771816-2406-0461/1 на суму 218337,65 грн., в тому числі на суму 214918,77 грн. за період з 01.01.2019 року по 13.12.2019 року (із застосуванням Кф = 3,0) та 3418,88 грн. за період з 14.12.2019 року по 31.12.2019 року (із застосуванням Кф = 1,2). З огляду на викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

30.11.2021 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Крикуна Віктора Борисовича надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він не погоджується із доводами відповідача та зазначає наступне. Відповідачем здійснено перерахунок орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік на підставі судових рішень у справі №160/799/20. Наголошує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 року у справі №160/799/20 визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 року №426679-5353-0461 та податкову вимогу від 06.11.2019 року №75268-52. Рішення у справі №160/799/20 набрало законної сили 07.10.2020 року, відповідно до частини 2 статті 255 КАС України, а тому є обов`язковими до виконання в силу приписів частини 2 статті 14 КАС України. Також вказує на те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість наданих даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, відомості які зазначені при формуванні витягу не можуть бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства. З урахуванням наведеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року в поновлено строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:01:009:0119 з цільовим призначенням (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості), площею 0,1473 га, що підтверджується договором оренди землі від 05.06.2007 року, який було укладено між орендодавцем Дніпропетровською міською радою та орендарем ОСОБА_1 , посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. та зареєстрований у реєстрі за №1466.

25.06.2021 року ГУ ДПС У Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення форми Ф № 9771816-2406-0461/1, яким було визначено для ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 за податковий період 2019 року у сумі 218337,65 грн.

Податкове повідомлення-рішення за 2019 рік від 26.06.2021 року №9771816-2406-0461/1 на суму 218337,65 грн., було вручено 30.09.2021 року за довіреністю ОСОБА_2 .

Не погодившись із податковим повідомленням рішенням від 25.06.2021 року №9771816-2406-0461/1, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.14.1.72 та п.п.14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп.14.1.73 пункту 14.1 ст.14 ПК України землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

В силу підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За нормами пункту 271.1. статті 270 ПК України, базою оподаткування є: 271.1.1 нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом 271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 284.1 статті 284 ПК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 286.5. статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням НГО земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оцінку земель 11.12.2003 року №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема земельного податку.

Частиною першою статті 15 Закону України Про Державний земельний кадастр від 7 липня 2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина третя статті 26 Закону №3613-VI).

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Пункт 4 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3613-VI передбачає, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Тобто, з 1 січня 2013 року (з моменту запровадження роботи Державного земельного кадастру) відомості щодо цільового призначення земельної ділянки повинні були вміщувати інформацію як про категорію земель, так і вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23 березня 1995 року, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. При цьому одним з множників у формулі, за якою визначається нормативно грошова оцінка кадастрового метра земельної ділянки населених пунктів відповідно до пункту 3.3 названого Порядку, є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

З 1 січня 2017 року процедура проведення НГО земель населених пунктів визначена Порядком № 489.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку №489, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Таким чином, з 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ, відомості про який містяться у ДЗК. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку НГО має застосовуватись Кф 2,0. Внесення даних до ДЗК щодо земельних ділянок здійснюється за заявою власника або користувача.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 було нараховано орендну плату з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010900) за 2019 рік та сформовано податкове повідомлення-рішення (форма Ф) з орендної плати з фізичних осіб від 27.08.2019 року № 426679-5353-0461 на суму 226067,30 грн. та 06.11.2019 року винесено податкову вимогу №75268-52. Відповідачем при розрахунку суми орендної плати застосовано Кф = 3,0.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 року № 426679-5353-0461.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року по справі 160/799/20 податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 року № 426679-5353-0461 та податкову вимогу від 06.11.2019 року №75268-52 скасовано.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 року по справі 160/799/20 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року по даній справі.

Отже, рішення у справі №160/799/20 набрало законної сили 07.10.2020 року, відповідно до частини 2 статті 255 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені даним судовим рішенням, є преюдиційними при вирішенні справи по суті.

Як видно з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року по справі 160/799/20, 25.10.2019 року позивачем було сплачено в якості орендної плати 86 408,10 грн.

21.02.2018 р. Дніпровською міською радою було прийняте рішення №8/30 Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 р. №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста . Зазначеним рішенням були змінені ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку у м.Дніпро, шляхом викладення додатку 1 до рішення у новій редакції.

Пунктом 2 рішення було визначено, що рішення від 21.02.2018 р. №8/30 набуває чинності з першого числа місяця, який настає за датою його офіційного оприлюднення.

Відповідно до вказаного вище рішення, згідно з видом цільового призначення землі за кодом 11.02, тобто для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробною, машинобудівної та іншої промисловості, ставка податку за земельну ділянку становить 2,3%.

Згідно з Інформацією щодо суб`єкта та об`єкту земельних відносин №6412 від 24.10.2019 р. Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК за період з 01.01.2019 р. та по 31.12.2019 р. до земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 застосовано коефіцієнт функціонального використання (Кф.) 1,2.

В судовому засіданні представник позивача також надав завірені копії податкових повідомлень-рішень щодо сплати орендної плати з фізичних осіб за 2017, 2018, 2020 роки, в яких визначені суми податкових зобов`язань відносно ОСОБА_1 у розмірі 75 353,89 грн. за 2017 рік, у розмірі 43 560,74 грн. за 2018 рік та у розмірі 69 327,31 за 2020 рік, що є значно меншими, ніж нараховані спірним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 226067,30 грн за 2019 рік.

В судовому засіданні було з`ясовано, що представник позивача зверталася до відповідача з оригіналами відповідних документів для здійснення податковим органом перерахунку суми земельного податку, але в порушення приписів абз.6 п.286.5 ст.286 ПК України отримала письмову відмову від відповідача.

Враховуючи наведені приписи законодавства суд вважає, що позивач має витяг з ДЗК датований 14.12.2019 р., відповідно до якого має право на перерахунок з грудня 2019 року.

Тобто, повідомлення-рішення є цільним єдиним документом, та навіть в разі, якщо певні цифри в ньому будуть підлягати корегуванню, суд не має права вносити до такого повідомлення-рішення змін, його належить скасовувати повністю.

За таких обставин, суд доходить висновку, що під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 27.08.2019 р. №426679-5353-0461 невірно визначена сума податкового зобов`язання позивача, а отже вказане податкове повідомлення-рішення та податкова вимога від 06.11.2019 року №75268-52 винесені не на підставі та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому підлягають скасуванню.

Отже, суд встановив невірно визначену суму податкового зобов`язання, а саме неправильність застосування податковим органом коефіцієнту та ставку податку, відповідно до цього попереднє податкове повідомлення-рішення за 2019 рік (податковий період) від 27.08.2019 року №426679-5353-0461 на суму 226 067,30 грн. та податкову вимогу від 06.11.2019 року №75268-52 було скасовано.

Суд зазначає, що виконуючи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року по справі 160/799/20, яке набрало законної сили 07.10.2020 року, відповідачем було скасовано податкове повідомлення-рішення (форма Ф) з орендної плати з фізичних осіб від 27.08.2019 року №426679-5353-0461, прийняте по ОСОБА_1 , інтегровану карту платника приведено у відповідність, грошове зобов`язання у сумі 226067,30 грн. списано.

Згідно нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.12.2019 року № 1443 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1473 га (кадастровий помер 1210100000:01:009:0119) має цільове призначення за кодом 11.02, у зв`язку з чим, платник податків має право на перерахунок орендної плати за грудень 2019 року із застосуванням Кф 1.2.

Отже, ГУ ДПС сформовано нове податкове повідомлення-рішення (форма Ф) з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік від 25.06.2021 року № 9771816-2406-0461/1 на суму 218337,65 грн., в тому числі на суму 214918,77 грн. за період з 01.01.2019 року по 13.12.2019 року (із застосуванням Кф = 3,0) та 3418,88 грн. за період з 14.12.2019 року по 31.12.2019 року (із застосуванням Кф = 1,2).

З наведеного вбачається, що в розрахунку орендної плати за 2019 рік на підставі якого було сформоване спірне повідомлення-рішення форми Ф від 25.06.2021 року № 9771816-2406-0461/1, протиправно застосований коефіцієнт 3,0 у період з 01.01.2019 року по 13.12.2019 року, незважаючи, що судом вже було визначено та встановлення факту протиправності застосування коефіцієнту 3,0 , що є преюдицією для сторін справи.

Посилання відповідача на те, що він не наділений повноваженнями тлумачити витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованих 23.08.2019 року №1508-5304 та від 14.12.2019 року №1443, а лише визначає суму орендної плати за наявними даними, спростовуються тим, що відповідач як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість наданих даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, відомості які зазначені при формуванні витягу не можуть бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що під час винесення податкового повідомлення-рішення від 25.06.2021 року № 9771816-2406-0461/1 невірно визначена сума податкового зобов`язання позивача, а отже вказане податкове повідомлення-рішення винесене не на підставі та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ст. 90 КАС України).

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкти владних повноважень не надав до суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Суд акцентує увагу на тому, що ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 25.06.2021 року № 9771816-2406-0461/1, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 за платежем орендна плата з фізичних осіб 18010900 на суму 218337,65 грн. за податковий період 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна