Рішення

від 21.12.2021 по справі 906/1035/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1035/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Івлева Ю.С., ордер серії ОД №296376 від 03.11.2021;

від відповідачів: не з`явились;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС" (м.Одеса)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЛІСЕКСПОРТ" (м.Коростень)

2. ОСОБА_1 (м.Київ)

про стягнення 143858,06грн солідарно

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЛІСЕКСПОРТ" та ОСОБА_1 заборгованості за договором фінансового лізингу обладнання №194/09/19-Л від 17.09.2019 у розмірі 143858,06грн, з яких: 103717,44грн вартості об`єкта лізингу; 25714,60грн лізингової комісії; 7754,42грн пені та 6671,60грн штрафу.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промлісекспорт", як сторона основного зобов`язання та ОСОБА_1 , як поручитель по основному зобов`язанню, не виконують обов`язку щодо погашення заборгованості по за договором фінансового лізингу обладнання №194/09/19-Л від 17.09.2019.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.11.2021.

Ухвалою суду від 30.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1035/21 до судового розгляду по суті на 21.12.2021.

Представники відповідачів у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явились.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи та право подати заяви по суті спору, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 22.10.2021, 18.11.2021, 30.11.2021 направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на відомі суду адреси ТОВ "Промлісекспорт" його засновника та керівника, а також ОСОБА_1 , однак повернуті об`єктом поштового зв`язку з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.125-164).

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"), це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги, що відповідач-2 не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2019 року між ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС" (лізингодавець, позивач) та ТОВ "ПРОМЛІСЕКСПОРТ" (лізингоодержувач, відповідач-1) укладено договір фінансового лізингу обладнання №194/09/19-Л (а.с.14-21), відповідно до умов якого лізингодавець зобов`язався придбати відповідно до встановлених у цьому договорі лізингоодержувачем умов майно, вказане в специфікації (додаток №1 до договору) та передати його у володіння, користування та за умов визначених цим договором у власність лізингоодеружувачу, а лізингоодержувач зобов`язався прийняти від лізингодавця об`єкт лізингу, сплачувати йому за користування об`єктом лізингу протягом строку визначеному цим договором лізингові платежі згідно графіка (п.1.1 договору)

Загальна договірна вартість об`єкта лізингу становить 360000,00грн, у тому числі ПДВ 20% у сумі 60000,00грн (1.3 договору).

Відповідно до п.1.5 договору строк лізингу становить 15 місяців. Перебіг строку лізингу починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта лізингу. Строк лізингу може бути змінений тільки за згодою сторін, при цьому він не може бути менше одного року з дати підписання акта приймання-передачі об`єкта лізингу. Закінченням строку лізингу вважається дата підписання акта про перехід права власності на об`єкт лізингу чи акта про повернення об`єкта лізингу або дата розірвання/відмови від договору у відповідності із розділом 11 цього договору.

За змістом п.5.1-5.2 договору загальна вартість договору складається із суми всіх лізингових платежів за договором та становить 390975,10грн. Розмір порядок та строки оплати лізингових платежів, встановлених даним договором та графіком оплати лізингових платежів, який наведений у додатку №2 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно п.5.3 договору до складу лізингових платежів включені:

- сума, що відшкодовує відповідну частину вартості об`єкта лізингу;

- комісія (винагорода) лізингодавця за надання в лізинг об`єкта лізингу (лізинговий відсоток).

Пунктом 5.8 договору сторони узгодили, що авансовий платіж сплачується лізингоодержувачем до 20.09.2019 включно, у розмірі 218444,60грн. Авансовий платіж за будь-яких умов поверненню не підлягає, якщо договором не передбачено інше. Планові лізингові платежі за даним договором оплачуються лізингоодержувачем щомісяця, не пізніше 5 числа поточного місяця, відповідно до графіка оплати лізингових платежів (додаток №2 до даного договору). Лізингові платежі в будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків визначених цим договором.

Додатком №2 "Графік оплати лізингових платежів" до договору сторонами складено відповідний графік у вигляді таблиці із визначенням періодів лізингу, платежів (авансовий, черговий), сум відшкодування (комендації) частини вартості предмета лізингу, сум комісії та сум загального лізингового платежу (а.с.21 на звороті).

Додатком "Специфікація" до договору сторонами визначено предмет лізингу, що це чотирьохсторонній верстат Weinig Unimat заводський номер 6313376, 2012 року випуску (а.с.27).

Додатковою угодою №1 від 03.04.2020 до договору сторонами викладено п.5.1 в наступній редакції "загальна вартість договору складається із суми всіх лізингових платежів за договором та становить 393221,00грн. Окрім того, вказаною додатковою угодою сторонам викладено в новій редакції Графік оплати лізингових платежів (а.с.29-30).

Додатковою угодою №2 від 02.12.2020 до договору сторони дійшли згоди викласти п.5.1 договору в наступній редакції: "загальна вартість договору складається із суми всіх лізингових платежів за договором та становить 415747,51грн", а також викласти у новій редакції Графік оплати лізингових платежів (а.с.31-32).

17.09.2019 між ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЛІЗИНГОВИЙ АЛЬЯНС" (кредитор, позивач) та фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки №194/08/19-П1 (а.с.33-35), згідно якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати в повному обсязі за виконання зобов`язань боржника, що випливають з договору фінансового лізингу обладнання №194/09/19-Л від 17.09.2019, який укладено між кредитором та ТОВ "ПРОМЛІСЕКСПОРТ (боржник) із зобов`язань щодо:

- сплати лізингових платежів, починаючи з вересня 2019 року за договором фінансового лізингу обладнання №194/09/19-Л від 17.09.2019, сума яких на дату укладення цього договору становить 390975,10грн, які підлягають сплаті на користь кредитора, згідно з графіком лізингових платежів, відповідно до умов договору лізингу, щомісяця не пізніше 5 числа кожного місяця. Порядок здійснення вказаних платежів має відповідати вимогам, встановленим у відповідному договорі лізингу та додатку №2 до нього;

- сплати пені, у випадку порушення термінів сплати лізингових платежів, в тому числі у випадку порушення територіальних меж експлуатації об`єкта лізингу та в інших випадках прострочення виконання зобов`язань за договором лізингу, яка нараховується за ставкою у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення зобов`язань зі сплати лізингових платежів, починаючи з дня, наступного за днем, встановленим для сплати поточного платежу, по день фактичної сплати включно, відповідно до умов договору лізингу;

- сплати штрафних санкцій у відповідності із договором лізингу.

Договір поруки підписано сторонами.

На виконання умов договору фінансового лізингу обладнання №194/09/19-Л від 17.09.2019 лізингодавець передав предмет лізингу, а саме: верстат деревообробний стругальний 4-х сторонній 7-ти шпиндельний, марки "Weinig" тип Unimat - 1 комплект, рік випуску 2012, а лізингоодержувач прийняв вищевказаний предмет лізингу в користування (фінансовий лізинг), що підтверджується актом приймання-передачі від 23.09.2019.

Як зазначає позивач, всупереч прийнятих на себе обов`язків по договору, відповідач-1 зобов`язання зі сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 19.08.2021 у ТОВ "ПРОМЛІСЕКСПОРТ" виникла заборгованість у розмірі 103717,44грн вартості об`єкта лізингу за період з листопада 2020 по червень 2021 року, 25714,60грн лізингової комісії за період з листопада 2020 по червень 2021 року.

Позивач звертався до відповідача-1 та відповідача-2 з вимогами про погашення простроченої заборгованості, яка виникла на підставі договору фінансового лізингу обладнання №194/09/19-Л від 17.09.2019, однак відповідачі залишили її без відповіді та задоволення (а.с.37-45).

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення солідарно з відповідачів 143858,06грн заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Так, за своїм змістом та правовою природою укладений між позивачем та відповідачем -1 правочин є договором фінансового лізингу, який підпадає під правове регулювання норм ст.292 Господарського кодексу України та Закону України "Про фінансовий лізинг". Одночасно, відповідно до ст.2 вказаного нормативно-правового акту відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг (ст.806-809), найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець зобов`язаний, зокрема, у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Згідно із ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний прийняти предмет лізингу та користуватись ним відповідно до його призначення та умов договору.

Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів (ч.1 ст.807 Цивільного кодексу України та ст.3 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Як вказувалось вище, предметом лізингу за договором є верстат деревообробний стругальний 4-х сторонній 7-ти шпиндельний, марки "Weinig" тип Unimat - 1 комплект, рік випуску 2012, загальною вартістю 360000,00грн з урахуванням податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем-1 прийнято у лізинг предмет лізингу, про що сторонами складено та підписано акт прийому-передачі предмету лізингу від 23.09.2019.

Разом з тим, лізингоодержувач всупереч прийнятих на себе обов`язків по договору, зобов`язання зі сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як зазначалось вище, відповідно до п.5.8 договору Планові лізингові платежі за даним договором оплачуються лізингоодержувачем щомісяця, не пізніше 5 числа поточного місяця, відповідно до графіка оплати лізингових платежів (додаток №2 до даного договору.

Отже, з огляду на умови укладеного між сторонами договору, графіку сплати лізингових платежів, який погоджено сторонами, лізингоодержувач мав сплатити останній лізинговий платіж у червні 2021 року (а.с.31-32).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів про нарахування та сплати лізингових платежів за договором станом на 19.08.2021 року відповідачем-1 не здійснено сплату вартості об`єкта лізингу за період з листопада 2020 року по червень 2021 року у розмірі 103717,44грн та лізингової комісії в сумі 25714,60грн за аналогічний період.

Відповідач-1 доказів погашення заборгованості перед позивачем не надав, доводів позивача не спростував.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем-1 прав позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем предмета лізингу відповідачу-1 та відсутність своєчасного внесення лізингових платежів зі сторони останнього.

Відносно відповідальності поручителя суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Користуючись вказаними положеннями закону, в забезпечення виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу обладнання №194/09/19-Л від 17.09.2019 між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №194/08/19-П1 від 17.09.2019.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов`язання, яке може виникнути в майбутньому.

З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором в п о в н о м у о б с я з і за виконання зобов`язань боржника, щодо сплати лізингових платежів, пені та штрафних санкцій.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні лізингоодержувач, ні поручитель заборгованість перед позивачем не сплатили.

З огляду на викладене, оскільки зобов`язання лізингоодержувача - ТОВ "ПРОМЛІСЕКСПОРТ" перед позивачем не виконані, отже поручитель - ОСОБА_1 як солідарний боржник відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником у повному обсязі.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача, відтак позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 103717,44грн вартості об`єкта лізингу та лізингової комісії в сумі 25714,60грн підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення за порушення термінів внесення лізингових платежів 7754,42грн пені за період з 16.11.2020 по 18.08.2021 та 6671,60грн штрафу, які нараховані на підставі п.11.14 договору фінансового лізингу обладнання.

Пунктом 3 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання

Пунктом 11.4 договору фінансового лізингу передбачено, що при невиконанні чи неналежному виконані зобов`язань, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця штраф у розмірі 5% від суми простроченого зобов`язання, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від суми простроченого зобов`язання за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання до повного виконання.

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" перерахунок пені та штрафу, суд встановив, що розрахунок пені та штрафу є обґрунтованим та арифметично правильним.

Отже, вимоги про стягнення з відповідачів пені у розмірі 7754,42грн та штрафу в сумі 6671,60грн є такими, що заявлені відповідно до чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 143858,06грн, з яких: 103717,44грн вартості об`єкта лізингу, 25714,60грн лізингової комісії, 7754,42грн пені та 6671,60грн штрафу.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому суд враховує, що згідно п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За таких обставин судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачем-1 та відповідачем-2.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинговий альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлісекспорт" та ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлісекспорт" (вул.Музейна, 9, м.Коростень, 11501, код ЄДРПОУ 39317291) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинговий альянс" (вул.Дунаєвського, 1, м.Одеса, 65053, код ЄДРПОУ 38760210)

- 103717,44грн вартості об`єкта лізингу;

- 25714,60грн лізингової комісії;

- 7754,42грн пені;

- 6671,60грн штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлісекспорт" (вул.Музейна, 9, м.Коростень, 11501, код ЄДРПОУ 39317291)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинговий альянс" (вул.Дунаєвського, 1, м.Одеса, 65053, код ЄДРПОУ 38760210)

- 1135,00грн судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинговий альянс" (вул.Дунаєвського, 1, м.Одеса, 65053, код ЄДРПОУ 38760210)

- 1135,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 28.12.21

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

Друк: 4 прим.

1 - у справу;

2 - позивачу (65012, м.Одеса, вул.Леонтовича, 16-А) (рек);

3 - відповідачу-1 ( 11501, Житомирська обл., м.Коростень, вул.Музейна, 9) (рек.);

4- відповідачу-2 ( АДРЕСА_2 ) (рек.).