Рішення

від 15.12.2021 по справі 909/918/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.12.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/918/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , секретар судового засідання Андріїв Л. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН-ІФ"

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 150 677, 82 грн, з яких 121 206 грн основний борг, 19 768, 70 грн інфляційні втрати, 9 703,12 грн 3 % річних

представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ: до Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерідан-ІФ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 150 677,82грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 24.09.21 (у складі судді Шіляк М.А.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-ІФ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення недоліків позовної заяви, 01.10.21, суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 13.10.2021; встановив сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь позивача.

В судовому засіданні 13.10.21 розгляд справи відкладено на 29.10.21.

Судове засідання 29.10.2021 не відбулося в зв`язку з звільненням ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Івано-Франківської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На підставі Розпорядження заступника керівника апарату Господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.2021 № 33, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 909/918/21.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 справу №909/918/21 скеровано на розгляд судді Неверовській Л.М.

Ухвалою від 29.10.21 справу №909/918/21 прийнято до розгляду суддею Неверовською Л.М., розгляд справи по суті призначено на 23.11.2021.

23.11.2021, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 15.12.2021.

В судове засідання 15.12.21 представники сторін не з`явились.

15.12.21 розгляд справи по суті завершено; судом постановлено вступну та резолютивну частини рішення.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, а також ухвали від 11.10.2021, 13.10.21, 29.10.21, 23.11.21, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за його місцезнаходженням, згідно даних ЄДРЮОФОПГФ: АДРЕСА_1 .

Зазначена кореспонденція повернута до суду Укрпоштою. На конвертах відправлень прикріплено довідку ф.20, в якій зазначено підставу повернення - адресат відсутній за вказаною адресою, на печатці Укрпошти вказано дату встановлення вказаної відмітки - 11.10.21, 25.10.21, 10.11.21, 07.12.21.

Відповідно до положень господарського процесуального законодавства судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.4 ч.5 ст.13 ГПК України).

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем умов договору підрядних робіт №16 від 01.12.18, в частині оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого виник борг у сумі 121206 грн. За прострочення виконання умов договору позивачем нараховано відповідачу 19 768, 70 грн інфляційних втрат, 9 703,12 грн 3 % річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обставини справи. Оцінка доказів.

01.12.18 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН-ІФ" та фізичною особою - підприємцем Слуценко Володимиром Миколайовичем укладено договір підрядних робіт № 16.

Згідно пункту 1.1. договору, позивач зобов`язується у 2018 році надати відповідачу послуги, зазначені в п.1.2. даного договору, а відповідач - прийняти та оплатити такі псслуги

Згідно п.1.2. договору, найменування послуги: будівництво огорожі.

Згідно пункту 3.1. договору, ціна цього договору становить 121 206, 00 грн.

У відповідності де пункту 4.1.1. договору, оплата відповідачем виконаних послуг проводиться з дня підписання сторонами акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в з додатками (акт КБ-2в), форма якого у вигляді додатку є невід`ємною частиною договору, на підставі наданих позивачем рахунків.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що якщо під час приймання послуг будуть виявлені недоліки, що виникли з вини позивача (в тому числі, в частині кількості, якості і норми витрат матеріалів або ресурсів), сторонами оформляється акт. Акт складається відповідачем, який вказує перелік недоліків у наданні послуг і терміни їх усунення. Позивач зобов`язаний протягом трьох днів з моменту отримання акту підписати його і направити відповідачу. Сторони визначили, що не підписання, не направлення або несвоєчасне направлення позиваечм акту прирівнюється до безумовної згоди позивача зі змістом акту складеним відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав зобов`язання згідно умов договору в повному обсязі, що підтверджується підписаними двома сторонами без зауважень до якості робіт та строків їх виконання, актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в від 30.12.18 на суму 121 206 грн.

Також сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 30.12.18, згідно якої, вартість виконаних позивачем будівельних робіт становить 121206 грн.

В порушення умов договору, відповідач не оплатив позивачу вартість виконаних ним робіт, отже у відповідача виник борг перед позивачем у сумі 121 206 грн.

15.12.21 судом у відповідності до ст.11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та сформовано відповідний Витяг.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.08.21 проведено реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Слуценка Володимира Миколайовича на підставі власного рішення.

Суд зазначає, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч.3 ст. 46 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» ).

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18).

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились, суд дійшов до висновку про належність спору до господарської юрисдикції та відсутності підстав для закриття провадження у справі.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 ЦК України.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Акт приймання виконаних будівельних робіт підписаний замовником без зауважень до якості робіт та строків їх виконання, отже борг відповідача перед позивачем за договором підрядних робіт №16 від 01.12.18 становить 121 206 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально.

За наведених обставин та правових норм, вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 121 206 грн, обгрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, оскільки позивачем при їх обрахунку застосовано невірний сукупний індекс інфляції за період з січня по серпень 2021 р. - 116,31. Як встановлено судом з використанням програмного забезпечення «Законодавство» , сукупний індекс інфляції за період з січня по серпень 2021 р. становить 116,07.

Згідно розрахунку здійсненого судом, інфляційні втрати становлять 19 483, 71 грн.

Судом здійснено перерахунок 3% річних з врахуванням початку періоду прострочення зобов`язання по оплаті, однак, зважаючи на те, що розмір заявлених вимог не перевищує розміру 3% річних за розрахунком здійсненим судом, та зважаючи на межі позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення 9 703,12 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 270 грн. Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 53, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН-ІФ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 150677, 82 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН-ІФ", вул.Незалежності, буд.8, с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77450 (ідентифікаційний код 42350981) 121206 (сто двадцять одну тисячу двісті шість) грн основного боргу, 19483 (дев`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят три) 71 коп інфляційних втрат, 9703 (дев`ять тисяч сімсот три) грн 12 коп 3 % річних, 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) грн 71 коп. судового збору.

В частині стягнення 284 (двісті вісімдесят чотири) грн 99 коп. інфляційних втрат - відмовити.

Судовий збір в сумі 4 (чотири) грн 29 коп. залишити за позивачем.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.12.2021

Суддя Л. М. Неверовська