Ухвала

від 24.12.2021 по справі 2-355/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 2-355/11

Провадження № 6/265/181/21

У Х В А Л А

24 грудня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Попов В`ячеслав Михайлович, про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, зацікавлені особи: ОСОБА_2 та головний державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Чепурна Тетяна Сергіївна,

за участю:

представника заявника адвоката Попова В.М.,

представника стягувача адвоката Танача Ю.А.,

представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Хаваліц І.І.,

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2021 року адвокат Попов В`ячеслав Михайлович звернувся до суду з заявою від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України . В обґрунтування вказаної заяви посилався на те, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 06.12.2021 року задоволено подання головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Чепурної Тетяни Сергіївни про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. Тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 2-355/11, виданим 20.09.2011 року, в рамках виконавчого провадження № 62938259. Вважає, що подання задоволено судом без урахування фактичних обставин виконавчого провадження, тому як з листопада 2021 року між стягувачем та боржником триває узгодження умов погашення заборгованості за виконавчим документом, тобто боржник не ухиляється від виконання, а приймає активну участь у вирішення питання щодо погашення заборгованості. Обмеження негативно вплине на можливості боржника щодо виконання умов домовленостей в подальшому та може унеможливити процес реального погашення заборгованості.

17 грудня 2021 року надійшов відзив стягувача ОСОБА_2 , в якому він підтримав заяву ОСОБА_1

22 грудня 2021 року надійшов відзив головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України Чепурної Т.С., в якому остання просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Представник заявника адвокат Попов В.М. у судовому засіданні підтримав заяву та надав пояснення аналогічні викладеним в ній. Додатково пояснив, що наразі тривають перемовини з ОСОБА_1 з приводу виконання рішення суду. Частково заборгованість сплачена шляхом передачі у власність ОСОБА_2 нерухомого майна. Державного виконавця до відома про часткове виконання рішення суду не доведено.

Представник стягувача адвокат Танача Ю.А. підтримала заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Зазначила, що найближчим часом стягувач ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають намір повністю вирішити питання щодо виконання рішення суду. ОСОБА_1 досить часто перетинає кордон, і повертається до України, можливо це пов`язано саме з вирішенням питання щодо погашення боргів. Обмеження виїзду ОСОБА_1 жодним чином не буде сприяти виконанню рішення суду, і тому, заяву необхідно задовольнити.

Представник заінтересованої особи Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіональнго управління Міністерства юстиції (м.Харків) начальник відділу Хаваліц І.І. заперечував проти задоволення заяви та підтримав доводи, викладені у відзиві. Зазначив, що оскільки на виконанні в Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Маріуполі перебувають ще інші виконавчі провадження щодо виконання рішень про стягнення грошових сум з ОСОБА_1 , які останній жодним чином не виконує, заява задоволенню не підлягає.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про скасування заходів щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 06.12.2021 року задоволено подання головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Чепурної Тетяни Сергіївни про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, задоволено. Тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 2-355/11, виданим 20.09.2011 року, в рамках виконавчого провадження № 62938259. Стягувачем є ОСОБА_2 .

Як вбачається з документів, наданих представником стягувача адвокатом Танача Ю.А., 10 березня 2020 року ОСОБА_2 надана претензія на ім`я ОСОБА_1 з приводу виконання рішення суду про стягнення заборгованості у розмірі 810368,46 доларів США та 1421295,13 гривень, право вимоги за яким в нього виникло на підставі договору про відступлення права вимоги від 10.10.2019 року. 15 грудня 2020 року ОСОБА_1 передано у власність ОСОБА_2 нежитлову будівлю, загальною площею 1517,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до звіту про вартість майна від 30 вересня 2020 року, ринкова вартість вищевказаної нежитлової будівлі складає 4863147 гривень. Як пояснили представники сторін у судовому засіданні вказане майно було передано у рахунок погашення боргу в рамках виконавчого провадження № 62938259.

Отже, рішення суду відповідно до виконавчого листа № 2-355/11, виданого 20.09.2011 року, в рамках виконавчого провадження № 62938259, частково виконано, заборгованість у розмірі 4863147 гривень погашена.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України .

Положеннями ст.6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Разом з цим, статтею 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відтак, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав, зокрема, задоволення подання виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до частин 3, 5, 6,7 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій, щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Зокрема, у справі "Гочев проти Болгарії" Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою "Напияло проти Хорватії" (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).

Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Передбачені законом юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон можуть бути установлені судом не за наявність факту невиконання зобов`язання, установленого рішенням суду, а за ухилення від його виконання.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, звертаючись в суд з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, боржник повинен довести факт зміни обставин, які стали підставою для застосування до нього відповідного заходу, у такій мірі, що втрачається необхідність для застосування такого заходу забезпечення, якщо втрачається справедливий баланс приватних інтересів боржника на свободу пересування та публічний інтерес, пов`язаний із гарантіями права кожного на розгляд справи судом у розумний строк, до якого входить також строк виконання остаточного рішення суду, що є елементом права кожного на справедливий суд.

Враховуючи вищенаведені норми права, а також той факт, що заявник ОСОБА_1 частково сплатив заборгованість за виконавчим провадженням, в межах якого він був тимчасово обмежений у праві виїзду за межі України, а також думку стягувача, який просив не обмежувати боржника у праві виїзду за межі України, суд дійшов висновку про необхідність скасування ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 грудня 2021 року, що забезпечить право заявника на вільне пересування, яке гарантовано Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд не приймає до уваги доводи представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Харків) щодо знаходження на виконанні в Лівобережному відділі державної виконавчої служби інших виконавчих провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ Дельта Банк та Головного управління ДПС у Донецькій області, оскільки ухвала Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 грудня 2021 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, була винесена тільки в рамках виконавчого провадження № 62938259, за яким стягувачем є ОСОБА_2 . За іншими виконавчими провадженнями, де боржником є ОСОБА_1 , питання щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, судом не розглядалося.

Керуючись ст.ст. 260, 352-354, 441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Попов В`ячеслав Михайлович, про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, зацікавлені особи: ОСОБА_2 та головний державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Чепурна Тетяна Сергіївна, задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України, застосованого ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 грудня 2021 року за цивільною справою № 2-355/11 (провадження № 6/265/173/21).

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 28 грудня 2021 року.

Суддя Адамова Т.С.