Рішення

від 15.12.2021 по справі 911/2400/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2400/21

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання - помічник суді: Кулакова С.С.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ШАР-ЛТД"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки"

про стягнення заборгованості у сумі 177 031,26 грн.,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ШАР-ЛТД" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 177 031,26 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору підряду №21/09/2020 від 21 вересня 2020 року, згідно з якими позивач зобов`язувався виконати підрядні роботи, а відповідач зобов`язувався прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідач роботи, виконані позивачем прийняв, проте оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 164 375,21 грн. основного боргу, 8 495,88 грн. пені, 1 694,54 грн. трьох процентів річних та 2 465,63 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою суду від 18.08.2021 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 08 вересня 2021 року.

08 вересня 2021 року в засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

08 вересня 2021 року підготовче засідання відкладено на 13 жовтня 2021 року, про що постановлено ухвалу суду.

13 жовтня 2021 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 13.10.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 10 листопада 2021 року.

05 листопада 2021 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання, в якому він просив суд відкласти розгляд справи, у зв`язку із самоізоляцією директора товариства, яке задоволенню судом не підлягало.

10 листопада 2021 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 24 листопада 2021 року.

23 листопада 2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.

24 листопада 2021 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору.

24 листопада 2021 року представники позивача та відповідача у засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, визнав його таким, що підлягало задоволенню.

Ухвалою суду від 24.11.2021 року судове засідання відкладено до 15 грудня 2021 року.

15 грудня 2021 року представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 18.08.2021 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи по суті, відзиву на позовну заяву не подано, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

21 вересня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ШАР-ЛТД" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки" (далі - відповідач) був укладений договір підряду №21/09/2020 (далі - договір).

Згідно з п. 3.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов`язання власними та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлені даним договором строки та порядку, виконати роботи по муруванню зовнішніх та внутрішніх стін і перегородок (проектний будинок №№12,13) на об`єкті: "Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями по вулиці Олександрівській 2, (проектний буд. №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18) в с. Новосілки, Києво - Святошинського району, Київської області", весь комплекс робіт "Під ключ" згідно виданої відповідачем проектної документації, об`єктних та локальних кошторисів та додатків до договору, і здати виконані будівельно - монтажні роботи відповідачу, а відповідач зобов`язується прийняти результат виконаних робіт і оплатити їх згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 6.1 договору, договірна ціна виконання робіт за цим договором (додаток №3) складає 1 289 273,66 грн. (один мільйон двісті вісімдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят три грн. 66 коп.), крім того ПДВ 257 854,73 грн. (двісті п`ятдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят чотири грн. 73 коп.), разом з ПДВ 1 547 128,39 грн. (один мільйон п`ятсот сорок сім тисяч сто двадцять вісім грн. 39 коп.).

Пунктом 6.3 договору встановлено, що зміна договірної ціни оформлюється сторонами шляхом підписання додаткової угоди. У випадку не досягнення сторонами домовленості щодо нової договірної ціни, сторони вправі (кожна окремо) ставити питання про припинення (розірвання) цього договору. За таких обставин розрахунок між сторонами проводиться за фактично виконані та прийняті відповідачем роботи.

Відповідно до п. 7.1 договору, розрахунок з позивачем здійснюється, після підписання акту виконаних робіт, згідно акту виконаних робіт.

Згідно з п. 7.2 договору, до 20 числа кожного місяця позивач подає відповідачу акти виконаних робіт та довідки КБ - 3 за звітний місяць. Вказані акти виконаних робіт та плани на наступний місяць подаються по об`єкту будівництва та виду робіт. У разі порушення строку виконання робіт позивачем, відповідач має право призупинити фінансування робіт за графіком фінансування робіт на час затримки виконаних робіт позивачем. Строки виконання робіт для позивача у такому випадку не змінюються.

Відповідно до п. 7.3 договору, при розрахунку за актами приймання виконаних робіт, відповідач притримує (не перераховує) суму коштів у розмірі 5% від договірної ціни робіт (без врахування вартості матеріалів), в якості гарантії позивача виконання своїх зобов`язань за договором. 100% відсотків від загальної суми утриманої відповідачем за цим пунктом договору, відповідач перераховує позивачу протягом 50 днів, після підписання останнього акту прийому передачі виконаних робіт.

Пунктом 7.5 договору встановлено, що розрахунки між сторонами проводяться виключно в грошовій одиниці України - гривні, в безготівковій формі.

Сторонами був підписаний Додаток №1 до договору №21/09/2020 від 21 вересня 2020 року "Графік виконання робіт", відповідно до умов якого граничний термін виконання робіт 16 грудня 2020 року.

Також, сторонами був підписаний Графік фінансування робіт, згідно з яким відповідач зобов`язався:

- за період з 18.08.2020 року до 31.09.2020 року перерахувати авансовий платіж на розрахунковий рахунок позивача в сумі 647 128,39 грн.;

- за період з 09.10.2020 року до 25.10.2020 року перерахувати оплату за виконану роботу на розрахунковий рахунок позивача в сумі 300 000,00 грн.;

- за період з 01.11.2020 року до 17.11.2020 року перерахувати оплату за виконану роботу на розрахунковий рахунок позивача в сумі 300 000,00 грн.;

- за період з 09.12.2020 року до 31.12.2020 року перерахувати оплату за виконану роботу на розрахунковий рахунок позивача в сумі 300 000,00 грн..

30 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №21/09/2020 від 21 вересня 2020 року (далі - додаткова угода №1).

Згідно з п. 2.1 додаткової угоди №1, позивач бере на себе зобов`язання виконати роботи по муруванню зовнішніх та внутрішніх стін і перегородок (проектний будинок №№12,13) на об`єкті - Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями по вулиці Олександрівській 2, (проектний буд. №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18) в с. Новосілки, Києво - Святошинського району, Київської області.

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди №1, сторони дійшли згоди викласти додаток №3 до договору в новій редакції. Договірна ціна виконання робіт (додаток №1) складає 2 191 099,82 (два мільйони сто дев`яносто одна тисяча дев`яносто дев`ять гривень 82 коп.) грн., крім того, ПДВ 438 219,97 (чотириста тридцять вісім грн. двісті дев`ятнадцять грн. 97 коп.) грн., що разом з ПДВ становить 2 629 319,79 (два мільйони шістсот двадцять дев`ять тисяч триста дев`ятнадцять гривень 79 коп.) грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було передані, а відповідачем прийняті роботи, про що сторонами підписані акти виконаних робіт: №1 листопад 2020 року, на суму 261 561,23 грн.; №2 листопад 2020 року, на суму 66 292,46 грн.; №3 листопад 2020 року, на суму 504 138,13 грн.; №4 листопад 2020 року, на суму 155 243,15 грн.; №1 за лютий 2021 року, на суму 32 689,67 грн.; №2 за лютий 2021 року, на суму 1 210,57 грн., а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2020 року від 20 листопада 2020 року, на суму 987 234,97 грн. та за лютий 2021 року від 16 лютого 2021 року, на суму 33 900,24 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте відповідач виконані позивачем роботи оплатив частково.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію №20 від 12.02.2021 року, в якій він просив оплатити борг у сумі 667 234,97 грн. за виконані роботи.

Відповідач відповіді на вищевказану претензію не надав, суму боргу повністю не оплатив.

01 червня 2021 року позивач повторно направив на адресу відповідача претензію №49, в якій просив оплатити борг у сумі 164 325,21 грн. за виконані роботи.

Відповідач відповіді на претензію від 01.06.2021 року не надав, суму боргу не оплатив.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 164 375,21 грн. основного боргу, 8 495,88 грн. пені, 1 694,54 грн. трьох процентів річних та 2 465,63 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 21 вересня 2020 року був укладений договір підряду №21/09/2020, згідно з умовами якого позивач зобов`язувався виконати підрядні роботи, а відповідач зобов`язувався виконані роботи прийняти та оплатити.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідно до Графіку фінансування робіт, відповідач зобов`язувався перерахувати авансовий платіж та сплатити кошти за виконані позивачем роботи в наступному порядку:

- за період з 18.08.2020 року до 31.09.2020 року перерахувати авансовий платіж на розрахунковий рахунок позивача в сумі 647 128,39 грн.;

- за період з 09.10.2020 року до 25.10.2020 року перерахувати оплату за виконану роботу на розрахунковий рахунок позивача в сумі 300 000,00 грн.;

- за період з 01.11.2020 року до 17.11.2020 року перерахувати оплату за виконану роботу на розрахунковий рахунок позивача в сумі 300 000,00 грн.;

- за період з 09.12.2020 року до 31.12.2020 року перерахувати оплату за виконану роботу на розрахунковий рахунок позивача в сумі 300 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивач виконав роботи, а відповідач їх прийняв, на загальну суму 1 021 135,21 грн., що підтверджується підписаними актами виконаних робіт: №1 листопад 2020 року, на суму 261 561,23 грн.; №2 листопад 2020 року, на суму 66 292,46 грн.; №3 листопад 2020 року, на суму 504 138,13 грн.; №4 листопад 2020 року, на суму 155 243,15 грн.; №1 за лютий 2021 року, на суму 32 689,67 грн.; №2 за лютий 2021 року, на суму 1 210,57 грн., а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2020 року від 20 листопада 2020 року, на суму 987 234,97 грн. та за лютий 2021 року від 16 лютого 2021 року, на суму 33 900,24 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

За твердженнями представника позивача, відповідач роботи, виконані позивачем, оплатив частково, а саме в сумі 856 760,00 грн.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до п. 8.1 договору, відповідач приймає виконані позивачем належним чином роботи по об`єкту щомісячно, шляхом підписання актів приймання виконаних робіт (надалі актів), які передаються за реєстром та є підставою для розрахунків за фактично виконані роботи.

Пунктом 8.3 договору встановлено, що позивач не пізніше 20 - го числа звітного місяця, в якому були виконані роботи, готує примірники актів виконаних робіт по об`єкту із зазначенням в них фактичного обсягу та вартості виконаних робіт, підписує їх і надає відповідачу на розгляд. У випадку порушення строку передачі зазначених документів відповідачу, наступне їх подання позивачем переноситься до наступної звітної дати, що є не порушенням відповідачем своїх зобов`язань щодо прийняття робіт та не впливає на терміни виконання робіт та їх оплату.

Згідно з п. 8.4 договору, у разі відмови відповідача прийняти виконані роботи (невідповідності виконаних робіт проекту, дефектів чи будь - яких інших недоліків виконаних робіт), відповідач протягом 10 - ти банківських днів з моменту отримання актів виконаних робіт направляє позивачу мотивовану відмову від прийняття робіт з вимогою усунути допущені недоліки. Позивач за свій рахунок зобов`язаний усунути допущені недоліки в термін, вказаний відповідачем і повторно пред`явити виконані роботи до прийняття відповідачу. Якщо позивач не усуне вказані дефекти (недоліки) протягом 20 календарних днів, то відповідач вправі усунути їх власними силами, а позивач зобов`язаний компенсувати (сплатити) відповідачу понесені витрати.

Так, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом та договором покладений саме на відповідача.

Судом встановлено, що відповідач до позивача із заявою про виявлені у виконаних роботах недоліки не звертався.

Документів, що підтверджували б оплату боргу перед позивачем, представник відповідача суду не надав.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків, станом на 15.04.2021 року.

Факт підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами, свідчить про визнання боржником такого боргу.

Відповідач документів, що підтверджували б оплату виконаних позивачем робіт, суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 164 375,21 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 8 495,88 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання у відсотках від суми визначеною обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 11.1.1 договору, у разі порушення термінів оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діє у відповідний період від суми невиконаного в строк грошового зобов`язання (пеня за прострочку сплати авансових платежів не застосовується).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, розрахунок з позивачем здійснюється, після підписання акту виконаних робіт, згідно акту виконаних робіт (п. 7.1 договору).

Відповідно до п. 7.3 договору, при розрахунку за актами приймання виконаних робіт, відповідач притримує (не перераховує) суму коштів у розмірі 5% від договірної ціни робіт (без врахування вартості матеріалів), в якості гарантії позивача виконання своїх зобов`язань за договором. 100% відсотків від загальної суми утриманої відповідачем за цим пунктом договору, відповідач перераховує позивачу протягом 50 днів, після підписання останнього акту прийому передачі виконаних робіт.

Судом встановлено, що 16 лютого 2021 року відповідачем були підписані акти виконаних робіт №1 та №2 за лютий 2021 року. Так, враховуючи положення п. 7.3 договору, відповідач повинен був оплатити виконані роботи не пізніше 07 квітня 2021 року.

Як встановлено судом, відповідач виконані позивачем роботи оплатив частково.

Борг відповідача перед позивачем за роботи, виконані згідно з актами виконаних робіт №1 листопад 2020 року, на суму 261 561,23 грн.; №2 листопад 2020 року, на суму 66 292,46 грн.; №3 листопад 2020 року, на суму 504 138,13 грн.; №4 листопад 2020 року, на суму 155 243,15 грн.; №1 за лютий 2021 року, на суму 32 689,67 грн.; №2 за лютий 2021 року, на суму 1 210,57 грн., за твердженнями представника позивача, станом на 15.04.2021 року, складала 174 375,21 грн. Після сплати відповідачем грошових коштів в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за рахунками позивача за 16.04.2021 року, борг відповідача перед позивачем становив 164 375,21 грн.

Так, розмір пені, враховуючи період заборгованості з:

08.04.2021 року до 15.04.2021 року, суму боргу в розмірі 174 375,21 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 6,5%, складає 496,85 грн.;

16.04.2021 року до 22.07.2021 року, суму боргу в розмірі 164 375,21 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,5%, складає 6 620,04 грн.;

23.07.2021 року до 11.08.2021 року, суму боргу в розмірі 164 375,21 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 8,0%, складає 1 441,10 грн.,

а разом 8 557,99 грн. (за розрахунком суду).

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки позивачем пеня визначена в розмірі 8 495,88 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Крім стягнення пені, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 1 694,54 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2 465,63 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Три проценти річних, враховуючи період заборгованості з:

08.04.2021 року до 15.04.2021 року, складає 8 днів, тому три проценти річних від суми 174 375,21 грн. становлять 114,66 грн.;

16.04.2021 року до 11.08.2021 року, складає 118 днів, тому три проценти річних від суми 164 375,21 грн. становлять 1 594,21 грн.,

а разом 1 708,87 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем три проценти річних визначені в розмірі 1 694,54 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.

Так, сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 16.04.2021 року до 11.08.2021 року, в травні 2021 року - 101,3% (УК №111 від 11.06.2021 року); червні - 100,0% (УК №133 від 13.07.2021 року); липні - 100,1% (УК №154 від 11.08.2021 року), від суми 164 375,21 грн., складає 2 636,75 грн. (за розрахунком суду).

Оскільки позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції визначена в розмірі 2 465,63 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 509, ст. 525, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. ч. 1, 3 ст. 549, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч. 1 ст. 837, ч. ч. 1, 2 ст. 853, ч. 1 ст. 854, ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. ст. 12 - 15, ст. 16, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 4 ст. 75, ст. 86, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ч. 2 ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "ШАР-ЛТД" до товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки" про стягнення заборгованості у сумі 177 031,26 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс "Нові Теремки" (08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, бульвар Тараса Шевченка, будинок 10, офіс 109, ідентифікаційний код 40832467) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ШАР-ЛТД" (03187, місто Київ, вулиця Заболотного, будинок 86, квартира 25, ідентифікаційний код 41546590) 164 375,21 грн. (сто шістдесят чотири тисячі триста сімдесят п`ять грн. 21 коп.) основного боргу; 8 495,88 грн. (вісім тисяч чотириста дев`яносто п`ять грн. 88 коп.) пені; 1 694,54 грн. (одну тисячу шістсот дев`яносто чотири грн. 54 коп.) трьох процентів річних; 2 465,63 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять грн. 63 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 655,47 грн. (дві тисячі шістсот п`ятдесят п`ять грн. 47 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 28.12.2021 року.

Суддя С. Грабець