Ухвала

від 20.12.2021 по справі 915/1157/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

та заміну стягувача

20 грудня 2021 року Справа № 915/1157/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Степановій І. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви (вх. № 18536/21 від 09.12.2021 року) Миколаївської обласної ради, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 25696652) про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі

за позовом Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, к. 512, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 38694316)

за позовом Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. 10 Слобідська, 2, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 14373101)

до відповідача Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права» , вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024 (код ЄДРПОУ 39848128)

про стягнення заборгованості в сумі 89 413, 88 грн. та зобов`язання повернути нерухоме майно

Представники учасників справи не з`явились

ВСТАНОВИВ:

09.12.2021 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява (вх. № 18536/21 від 09.12.2021 року) Миколаївської обласної ради, у якій заявник просить суд:

1. Прийняти дану заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1157/20 до розгляду.

2. Поновити строк для пред`явлення до виконання наказів господарського суду Миколаївської області від 30.08.2021 по справі № 915/1157/20.

3. Замінити стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання наказу господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1157/20 Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, к.512, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 38694316) на Миколаївську обласну раду, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 25696652).

1. Процесуальні дії у справі.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2021 року заяву по справі № 915/1157/20 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.12.2021 призначено розгляд заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження по справі № 915/1157/20 в судовому засіданні на 20.12.2021 року.

Представники учасників справи та заінтересованої особи в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у порядку, встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу їх місцезнаходження належним чином завірених копій ухвал рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.12.2021 явка учасників справи визнана судом не обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 ГПК України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 320, 334 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи та заінтересованої особи.

В судовому засіданні 20.12.2021 судом відповідно до ст. 233, ч. 4 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали без її проголошення.

2. Підстави звернення до суду із заявою.

Підставою звернення до суду із даною заявою Миколаївської обласною радою зазначено, що рішенням сесії Миколаївської обласної ради від 16.03.2021 р. № 29 Про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області визначено, що Миколаївська обласна рада починаючи з 15.05.2021 р. є органом, який реалізує повноваження щодо оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, та є правонаступником Миколаївської обласної державної адміністрації в частині реалізації повноважень щодо оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, у тому числі (але не обмежуючись цим), прав та обов`язків відповідних структурних підрозділів Миколаївської обласної державної адміністрації за чинними договорами оренди, позички майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, захисту майнових прав спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області з питань оренди майна.

Починаючи з 15.05.2021 р. у складі виконавчого апарату створений та розпочав роботу відділ обліку, контролю, оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, якому передані справи (матеріали та документи за чинними договорами оренди, договорами оренди, що припинили свою чинність, але існує заборгованість з орендної плати до обласного бюджету), інші документи, які стосуються оренди комунального майна та зачіпають майнові та фінансові інтереси широкого кола учасників цих відносин.

Заявник зазначає, що вищезазначене спричинило необхідність здійснення ретельного аналізу всіх обставин таких договірних відносин та прийняття відповідних управлінських рішень. Викладені обставини не передбачають поверхневого розгляду переданих документів та вимагають часу, тим більше, що в результаті вивчення частини переданих матеріалів встановлено невідповідності та неточності, а також виявлено відсутність окремих документів, про що направлені відповідні повідомлення до Миколаївської обласної державної адміністрації.

Миколаївською обласною радою на момент звернення до суду акт приймання-передачі інформації та документів від Миколаївської обласної державної адміністрації не підписаний і процес передачі не завершений.

У складі переданих матеріалів Департаментом економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації, який виступав одним із позивачів у справі № 915/1157/20, надано до Миколаївської обласної ради накази господарського суду Миколаївської області по даній справі. Строк пред`явлення до виконання даних наказів сплив.

На дату звернення до суду боржником в добровільному порядку зазначені вище накази не виконані та Миколаївською обласною радою до виконавчої служби на примусове виконання не пред`являлися.

Заява обґрунтована приписами ст. 1, 5, 10, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 329, 334 ГПК України.

3. Обставини справи.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.07.2021 у даній справі № 915/1157/20 (арк. 162-169) позов задоволено.

Зобов`язано відповідача Громадську організацію «Всеукраїнський рух «Сила права» (код ЄДРПОУ 39848128) повернути позивачу Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38694316) нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, а саме: нежитлові приміщення другого поверху чотириповерхової будівлі, загальною площею 65,70 кв. м, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. 10 Слобідська, 2 та перебувають на балансі Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації шляхом підписання Акту приймання-передачі зазначеного нерухомого майна.

Стягнуто з відповідача Громадської організації "Всеукраїнський рух "Сила права" (код ЄДРПОУ 39848128) на користь обласного бюджету по Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 18.04.2017 № 19:

- 13 173, 93 грн. (тринадцять тисяч сто сімдесят три грн. 93 коп.) - заборгованості по орендній платі;

- 317, 90 грн. (триста сімнадцять грн. 90 коп.) - втрати від інфляції;

- 303, 61 грн. (триста три грн. 61 коп.) - три відсотка річних;

- 1 838, 21 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять вісім грн. 21 коп.) - пені;

- 48 879, 39 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят дев`ять грн. 39 коп.) - неустойки за несвоєчасне повернення нерухомого майна.

Стягнуто з відповідача Громадської організації "Всеукраїнський рух "Сила права" (код ЄДРПОУ 39848128) на користь обласного бюджету:

- 3 614, 00 грн. (три тисячі шістсот чотирнадцять грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з відповідача Громадської організації "Всеукраїнський рух "Сила права" (код ЄДРПОУ 39848128) на користь позивача Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 14373101) заборгованості по Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 18.04.2017 № 19:

- 2 537, 49 грн. (дві тисячі п`ятсот тридцять сім грн. 49 коп.) - заборгованість по компенсації витрат податку на землю;

- 22 363, 35 грн. (двадцять дві тисячі триста шістдесят три грн. 35 коп.) - заборгованість з компенсації вартості комунальних послуг.

Стягнуто з відповідача Громадської організації "Всеукраїнський рух "Сила права" (код ЄДРПОУ 39848128) на користь позивача Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 14373101):

- 590, 00 грн. (п`ятсот дев`яносто грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 26.08.2021.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.08.2021 повернуто Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38694316) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 590, 00 грн. (п`ятсот дев`яносто грн. 00 коп.), що був перерахований згідно платіжного доручення № 31 від 22.06.2020 року, оригінал якого знаходяться в матеріалах справи № 915/1157/20, у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

30.08.2021 господарським судом Миколаївської області на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 20.07.2021 у справі № 915/1157/20 видано відповідні накази (арк. 178-182).

Строк пред`явлення наказів до виконання - протягом трьох місяців.

Суду не подано доказів пред`явлення наказів до виконання до органу ДВС.

Судом також встановлено наступне.

Відповідно до п. 1, 2 рішення Миколаївської обласної ради № 29 від 16.03.2021 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області" (арк. 195-199):

- встановлено, що Миколаївська обласна рада є органом, який реалізує повноваження щодо оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (далі - комунальне майно);

- встановлено, що Миколаївська обласна рада є правонаступником Миколаївської обласної державної адміністрації в частині реалізації повноважень щодо оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, у тому числі (але не обмежуючись цим), прав та обов`язків відповідних структурних підрозділів Миколаївської обласної державної адміністрації за чинними договорами оренди, позички майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, захисту майнових прав спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області з питань оренди майна.

Відповідно до п. 14 вказаного рішення Миколаївської обласної ради № 29 від 16.03.2021 вирішено голові Миколаївської обласної ради в строк до 15.04.2021 вжити заходів щодо передачі від Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської обласної ради відповідно до акта приймання-передачі:

- справ (усіх документів та матеріалів) з чинних договорів оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області;

- справ (усіх документів та матеріалів) з припинених договорів оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, за якими існує заборгованість за відповідними платежами до обласного бюджету у межах строку позовної давності;

- справ (усіх документів та матеріалів) з чинних договорів позички майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області за станом на момент набрання чинності цим рішенням;

- інших документів та матеріалів, пов`язаних з реалізацією пункту 1 цього рішення.

4. Правове регулювання обов`язковості судових рішень.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічне положення закріплено в ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Такий правовий висновок викладено у пункті 13 постанови Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У рішенні "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27.08.1991, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див. mutatis mutandis рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975 (980_086), серія А, № 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина.

5. Правове регулювання поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції від 29.08.2021, яка діяла на час видачі наказів суду) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Системний аналіз положень ст. 329 ГПК України, ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" дозволяє дійти висновку, що судом може бути поновлений пропущений стягувачем з поважних причин строк саме для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений. Тобто відновлення строку не означає, що перебіг строку продовжується. Питання про відновлення строку може бути порушено лише після закінчення процесуального строку.

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судовим органом (суддею) дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними (постанова КГС ВС від 04.04.2018 у справі № 60/258-10).

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій (п. 4.8, п. 4.8 постанови КГС ВС від 11.07.2018 у справі № 5019/1933/12).

У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (постанова КГС ВС від 23.05.2018 у справі № 5010/114/2011-12/5).

Підставою поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання є належним чином обґрунтована та підтверджена наявність об`єктивних обставин, які свідчать про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанова КГС ВС від 17.04.2018 у справі № 20/27-22/10).

Можливість відновлення судом пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання безпосередньо пов`язана з наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

У такому випадку, обов`язковому встановленню підлягають обставини, які заважали стягувачу пред`явити виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк (постанова КГС ВС від 04.04.2018 у справі № 60/258-10).

6. Правове регулювання заміни сторони виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок правонаступництва.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 5 ст. 334 ГПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у пункті 15 рішення ЄСПЛ у справі Моргуненко проти України від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) вказується таке: Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. Скордіно проти Італії (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. Естіма Джордж проти Португалії (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Результат аналізу цих норм, зокрема п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги (постанова КЦС ВС від 29.12.2020 № 0910/2-103/2011; постанова КЦС ВС від 01.04.2020 року у справі № 344/14408/15-ц).

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14).

У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14).

Нормативні приписи ст. 52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених ст. 334 цього Кодексу.

Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (п. 66, 67 постанови ВП ВС від 03.11.2020 № 916/616/17).

Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (ст. 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (ст. 52 ГПК України). Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (пункт 73).

У постанові від 03.11.2020 року у справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (п. 74, 75 постанови ВП ВС від 03.11.2020 року у справі № 916/16/17; п. 6.18 постанови ВП ВС від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14).

7. Висновки суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Як вказано вище, 30.08.2021 господарським судом Миколаївської області на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 20.07.2021 у даній справі № 915/1157/20 видано відповідні накази, строк пред`явлення яких до виконання встановлено відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох місяців, тобто з 27.08.2021 по 29.11.2021 (з урахуванням того, що останній день строку припадає на вихідний день).

Суду не подано доказів пред`явлення наказів до виконання до органу ДВС.

Судом також встановлено, що відповідно до рішення Миколаївської обласної ради № 29 від 16.03.2021 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області" Миколаївська обласна рада є органом, який реалізує повноваження щодо оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (далі - комунальне майно) та є правонаступником Миколаївської обласної державної адміністрації в частині реалізації повноважень щодо оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, у тому числі (але не обмежуючись цим), прав та обов`язків відповідних структурних підрозділів Миколаївської обласної державної адміністрації.

Отже, в силу положень ст. 512 ЦК України, ст. 52 ГПК України до Миколаївської обласної ради перейшли права та обов`язки, зокрема, Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації щодо оренди майна спільної власності територіальних громад, в тому числі за припиненими договорами, за якими існує заборгованість за відповідними платежами до бюджету.

Судове рішення в силу приписів ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 326 ГПК України є обов`язковим до виконання й законна сила судового рішення поширюється в тому числі й на правонаступників своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Судом встановлено, що строк пред`явлення наказу до виконання у даній справі пропущено на десять календарних днів.

Причиною пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання заінтересована особа зазначає тривалість організаційних дій, пов`язаних з передачею матеріалів до правонаступника, необхідність ретельної перевірки матеріалів, незавершеність процесу передачі матеріалів, передачу документів в неповному обсязі тощо.

Дослідивши подані до матеріалів даної справи докази, оцінивши поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви та поновлення строку пред`явлення наказів до виконання з огляду на наступні обставини: 1) судове рішення боржником в добровільному порядку не виконано, доказів зворотного суду не подано; 2) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності боржника; 3) пропуск строку пред`явлення наказів до виконання не є значним (10 днів); 4) здійснення організаційних заходів, спрямованих на реалізацію рішення Миколаївської обласної ради № 29 від 16.03.2021 щодо передачі повноважень щодо оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, а також відповідних документів та матеріалів, незавершеність процесу передачі матеріалів (відсутній акт прийому-передачі), фактично утруднило пред`явлення наказів до виконання та свідчить про поважність причин пропуску строку; 5) поновлення строків пред`явлення наказів до виконання не матиме жодних негативних наслідків для боржника, оскільки судове рішення не змінюється та на боржника не покладаються жодні додаткові зобов`язання; 6) водночас відмова в поновленні строку пред`явлення наказів до виконання матиме наслідком невиконання судового рішення та позбавлятиме стягувача, зокрема, розпоряджатись належним йому майном, яке повинно бути передано за судовим рішенням.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши доводи учасників процесу та подані докази, врахувавши баланс інтересів сторін у даній справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої Миколаївською обласною радою заяви та її задоволення.

Водночас, суд зазначає про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому документі на підставі ч. 5 ст. 334 ГПК України, а не заміни стягувача у виконавчому провадженні, оскільки виконавче провадження на час розгляду даної заяви ще не відкрито.

Керуючись ст. 52, 233-235, 254-255, 329, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву Миколаївської обласної ради (вх. № 18536/21 від 09.12.2021).

2. Поновити строк для пред`явлення до виконання наказів господарського суду Миколаївської області від 30.08.2021 по справі № 915/1157/20.

3. Замінити стягувача у виконавчих документах щодо виконання наказів господарського суду Миколаївської області по справі № 915/1157/20 Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, к.512, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 38694316) на Миколаївську обласну раду, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 25696652).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.12.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш