ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2021 року Справа № 915/1157/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, к. 512, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 38694316)
до відповідача Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права» , вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024 (код ЄДРПОУ 39848128)
про стягнення заборгованості в сумі 89 413, 88 грн. та зобов`язання повернути нерухоме майно
Представники сторін в судове засідання не з`явились
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Миколаївської області звернулись Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації та Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації до відповідача Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права» з позовною заявою, в якій просять суд:
1. Зобов`язати Громадську організацію «Всеукраїнський рух «Сила права» повернути Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, а саме: нежитлові приміщення другого поверху чотириповерхової будівлі, загальною площею 65,70 кв. м, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. 10 Слобідська, 2 та перебувають на балансі Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації шляхом підписання Акту приймання-передачі зазначеного нерухомого майна.
2. Стягнути з Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права» на користь Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації 24 900, 84 грн. заборгованості по Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, від 18.04.2017 № 19, з яких:
- 2 537, 49 грн. - заборгованість по компенсації витрат податку на землю;
- 22 363, 35 грн. - заборгованість з компенсації вартості комунальних послуг.
3. Стягнути з Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права» на користь обласного бюджету 64 513, 04 грн. по Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, від 18.04.2017 № і 9 з яких:
- 13 173, 93 грн. - заборгованість по орендній платі;
- 317, 90 грн. - втрати від інфляції;
- 303, 61 грн. - три відсотка річних;
- 1 838, 21 грн. - пені;
- 48 879, 39 грн. - неустойка за несвоєчасне повернення нерухомого майна.
4. Стягнути з Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права» на користь обласного бюджету судові витрати по сплаті судового збору у сумі 4 204, 00 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.09.2020 року позовну заяву Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації та Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації (вх. № 11083/20 від 08.09.2020 року) до відповідача Громадської організації «Всеукраїнський рух «Сила права» про стягнення заборгованості в сумі 89 413, 88 грн. та зобов`язання повернути нерухоме майно залишено без руху.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 27.10.2020 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.10.2020 року відкладено підготовче засідання на 26.11.2020 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/11157/20 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 16.12.2020 року.
В судовому засіданні 16.12.2020 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено судове засідання на 19.01.2021 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.01.2021 року зупинено провадження у даній справі № 915/1157/20 до перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 910/11131/19.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.06.2021 року поновлено провадження у справі № 915/1157/20. Призначено розгляд справи по суті на 05.07.2021 року.
В судовому засіданні 05.07.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 20.07.2021 року.
Позивачі явку повноважних представників в судове засідання 20.07.2021 не забезпечили, про розгляд справи повідомлені належним чином (арк. 156-158).
Відповідач явку повноважного представника в жодне судова засідання 27.10.2020, 26.11.2020, 16.12.2020, 19.01.2021, 05.07.2021 та 20.07.2021 не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 108, 114, 130, 131, 141, 147, 159).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 20.07.2021 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 4, 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивачів.
Позивачі зазначають, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості та зобов`язання повернути нерухоме майно.
Підставою позову позивачами зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 18.04.2017 року № 19, а саме: зобов`язань по сплаті орендної плати та оплаті компенсації втрат податку на землю, внаслідок чого позивачами заявлено заборгованість у спірній сумі та на заборгованість по орендній платі нараховано інфляційні, 3 % річних та пеню. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору в частині зобов`язання щодо повернення нерухомого майна у зв`язку з припиненням договору оренди, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про зобов`язання повернути майно та стягнення неустойки.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 549, 610, 625, 762, 782, 785 ЦК України, ст. 232 ГК України та умовами договору.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
18.04.2017 року між Департаментом економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації (орендодавець) та Громадською організацією «Всеукраїнський рух «Сила права» (орендар) укладено Договір оренди № 19 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області (арк. 9-17).
В подальшому між сторонами до договору оренди укладались додаткові договори № 1 від 18.04.2018 року, № 2 від 18.04.2019 та № 3 від 15.07.2019, відповідно до умов яких сторони неодноразово продовжували строк дії договору оренди № 19 від 18.04.2017 року, а також змінювали назву балансоутримувача та платіжні реквізити сторін (арк. 18-20).
Як вбачається з додаткового договору № 2 від 18.04.2019 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору на той самий термін з 18.04.2019 року по 17.04.2020 року включно.
Договори підписані та скріплені печатками сторін.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитлові приміщення другого поверху чотириповерхової будівлі (далі - Майно) загальною площею 65,70 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. 10 Слобідська, 2, що перебуває на балансі Управління з питань надзвичайних ситуацій Миколаївської обласної державної адміністрації (далі-Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31 січня 2017 року і становить за незалежною оцінкою 151 120, 00 грн. (без ПДВ).
Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі розділу 5 Порядку оренди майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Миколаївської області, затвердженого рішенням Миколаївської обласної ради від 23.09.2011 року № 4 (далі-Методика розрахунку) зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2017 року - 2 518, 67 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2017 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць - січень 2017 року - на індекс інфляції за лютий, березень, квітень 2017 року.
Відповідно до п. 3.2 договору нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Якщо індекс інфляції менший ніж 1, то за такий період приймається індекс інфляції рівний 1.
Відповідно до п. 3.4 договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно до днів користування.
Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується орендарем самостійно до обласного бюджету у повному обсязі щомісяця не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця.
Відповідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції.
Відповідно до п. 5.3 договору орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. 5.12 договору орендар зобов`язаний укласти з балансоутримувачем розрахунки та щомісяця до 25 числа компенсувати балансоутримувачу витрати з податку на землю, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю згідно з розрахунками та виставленими рахунками.
Відповідно до п. 10.3 договору зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, які пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Відповідно до п. 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до п. 10.6 договору чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Відповідно до п. 10.10 договору якщо орендар не виконує обов`язки щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі 20 відсотків від вартості майна, визначеної звітом про незалежну оцінку, з урахуванням індексів інфляції на момент його повернення за користування майном за час прострочення. Неустойка стягується до обласного бюджету.
Судом встановлено, що на виконання умов договору оренди орендодавець за участю балансоутримувача передав, а орендар прийняв нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитлові приміщення другого поверху чотириповерхової будівлі (далі - Майно) загальною площею 65,70 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. 10 Слобідська, 2, що перебуває на балансі Управління з питань надзвичайних ситуацій Миколаївської обласної державної адміністрації (балансоутримувач), що підтверджується Актом приймання - передачі нерухомого майна від 18.04.2017 року (арк. 17).
Під час дії договору для проведення оплати позивач Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації виставляв відповідачу рахунки на відшкодування утримання орендованого майна, комунальних платежів, витрат з податку на землю за період користування майном з липня 2019 по червень 2020 року на загальну суму 24 900, 84 грн., з яких компенсація витрат податку на землю в сумі 2 537, 49 грн. та компенсація вартості комунальних послуг 22 363, 35 грн. (арк. 68-90).
Як зазначає позивач Департамент, у зв`язку з порушенням зобов`язання по сплаті орендної плати за договором оренди у відповідача виникла заборгованість по орендній платі за період з вересня (частково) 2019 року по 20.01.2020 (включно) у розмірі 13 173, 93 грн.
Так, протягом дії договору позивач Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації неодноразово направляв відповідачу листи від 10.05.2018 № 303/7-01.01/23, від 20.11.2019 № 786/7-01.01-17, від 22.01.2019 № 66/7-01.01-17, від 17.12.2019 № 897/7-01-01-22, в яких позивач Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації повідомляв про наявність заборгованості з орендної плати та просив терміново погасити заборгованість. Факт направлення та отримання відповідачем листів підтверджується службовими чеками та рекомендованими повідомленнями про врученням поштового відправлення (акр. 22-30).
11.12.2019 року позивач Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації направив на адресу відповідача лист № 773/04-07-23, в якому зазначив, що Управлінням направлено лист до Департаменту з пропозицією щодо розірвання договору оренди нерухомого майна від 18.04.2017 № 19 (арк. 66).
28.12.2019 року позивачем Управлінням з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації направлено на адресу відповідача претензію № 849/04-07-24 про стягнення заборгованості за договором від 18.04.2017 № 19, в якій позивач Управління вимагав виконати належним чином зобов`язання за договором та перерахувати заборгованість (арк. 65).
У відповідь на претензію № 849/04-07-24 відповідачем 10.03.2020 року направлено на адресу Управління лист № 1-10-03-20 від 10.03.2020, в якому відповідач зазначив, що зобов`язується погасити заборгованість протягом 10 днів (арк. 67).
16.01.2020 року позивач Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації направив на адресу відповідача лист № 2248/01.01-14 від 15.01.2020 про припинення договору оренди, в якому позивач на підставі ст. 782 ЦК України та п. 7.4 договору повідомив, що Департамент відмовляється від договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 18.04.2017 № 19. В листі департамент зазначив про необхідність: терміново погасити заборгованість з орендної плати, за відшкодування витрат з податку на землю, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, а також у 3-денний термін з дати отримання листа письмово повідомити Департамент про дату і час повернення об`єкта оренди (арк. 31-32). До листа позивачем Департаментом додано проект акта приймання-передачі нерухомого майна та розрахунок штрафних санкцій (33-34).
Факт направлення листа № 2248/01.01-14 від 15.01.2020 підтверджується фіскальним чеком, поштовою накладною та описом вкладення (арк. 35-36). Факт отримання відповідачем 20.01.2020 року листа № 2248/01.01-14 від 15.01.2020 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 37).
Отже, в силу положень ст. 782 ЦК України та п. 7.4 договору договір вважається припиненим з 20.01.2020 року.
05.03.2020 позивач Департамент звернувся до відповідача з листом № 156/7-01.01-12 від 05.03.2020 про повернення об`єкта оренди та погашення заборгованості (арк. 38-40, 43-45). Факт направлення листа підтверджується поштовою накладною, фіскальним чеком та описом вкладення (арк. 41-42).
12.03.2020 року відповідачем направлено на адресу Департаменту лист № 1-12-03-20 від 12.03.2020, в якому зазначив, що зобов`язується погасити заборгованість протягом 10 днів (арк. 46).
29.05.2020 Департаментом направлено на адресу відповідача лист № 309/7-01.01-17 від 29.05.2020 про повернення об`єкта оренди та погашення заборгованості разом з розрахунками та проектом акту прийому-передачі майна (арк. 47-54). Факт направлення листа з додатками підтверджується поштовою накладною, фіскальним чеком, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення (арк. 55-57).
Як вбачається з інформації Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації, наданої листом № 505/05-07-25 від 31.07.2020, станом на 01.08.2020 заборгованість орендаря становить 24 900, 84 грн. штрафні санкції за несвоєчасну компенсацію витрат з податку на землю та комунальних послуг договором не передбачені (арк. 58).
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
1. Щодо вимоги про повернення майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до п. 7.4 договору орендодавець зобов`язується порушити питання про розірвання договору оренди, якщо орендар не сплатив орендну плату протягом 3-х місяців.
Як зазначено вище, позивач Департамент 16.01.2020 звернувся до відповідача з листом № 2248/01.01-14 від 15.01.2020 про припинення договору оренди, в якому позивач на підставі ст. 782 ЦК України та п. 7.4 договору повідомив, що Департамент відмовляється від договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 18.04.2017 № 19 (арк. 31-32). До листа позивачем Департаментом додано проект акту приймання-передачі нерухомого майна (33).
Лист № 2248/01.01-14 від 15.01.2020 отримано відповідачем 20.01.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 37).
Отже, договір є розірваним з 20.01.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до п. 2.4 договору у разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту припинення дії договору.
У цей строк орендар зобов`язаний звільнити об`єкт оренди та повернути його орендодавцю.
Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно до порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором.
Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 2.5 договору обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця.
Відповідно до п. 10.8 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 (трьох) робочих днів повертається орендарем орендодавцю.
У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Відповідно до п. 10.9 договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок-щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендодавця.
Як встановлено судом вище, договір оренди № 19 від 18.04.2017 року є розірваним з 20.01.2020 року, у зв`язку з односторонньою відмовою наймодавця від договору на підставі положень ст. 782 ЦК України та п. 7.4 договору.
Розірвання договору зумовлює виникнення у сторін прав та обов`язків за договором, зокрема: обов`язок орендаря повернути майно, якому кореспондує відповідне право орендодавця вимагати повернення майна.
В силу умов п. 2.4 та 10.9 договору орендар зобов`язаний протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту розірвання договору повернути орендоване майно орендодавцю за актом приймання-передачі.
Суду не подано доказів повернення орендарем орендодавцю майна відповідно до положень вимог законодавства та умов договору.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про зобов`язання повернути нерухоме майно, що було передано відповідно до договору № 19 від 18.04.2017 року, є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
2. Щодо вимоги про стягнення орендної плати, витрат податку на землю та вартості комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується орендарем самостійно до обласного бюджету у повному обсязі щомісяця не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця.
Відповідно до п. 5.9 договору орендар зобов`язується щомісяця, до 25 числа надавати орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати за поточний місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати). На вимогу орендодавця та балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах та оформляти відповідні акти звіряння.
Відповідно до п. 5.12 договору орендар зобов`язаний укласти з балансоутримувачем розрахунки та щомісяця до 25 числа компенсувати балансоутримувачу витрати з податку на землю, на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю згідно з розрахунками та виставленими рахунками.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача ГО Всеукраїнський рух Сила права перед позивачем Департаментом економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації по сплаті орендної плати за договором оренди за період з вересня (частково) 2019 року по 20.01.2020 (включно) становить 13 173, 93 грн. (арк. 60).
Крім того, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача ГО Всеукраїнський рух Сила права перед позивачем Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації з витрат з податку на землю, витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг становить 24 900, 84 грн. (в тому числі витрати з податку на землю - 2 537, 49 грн. та вартість комунальних послуг - 22 363, 35 грн.) (арк. 59).
Суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, як і не спростовано факту наявності заборгованості, строк оплати якої настав. Отже, позовна вимога в частині стягнення 13 173, 93 грн. заборгованості по орендній платі, 2 537, 49 грн. компенсації витрат податку на землю та 22 363, 35 грн. компенсації вартості комунальних послуг є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.
3. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
Позивачем нараховано відповідачу 303, 61 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 21.09.2019 року по 31.08.2020 року.
Розрахунок суми 3 % річних у сумі 303, 61 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Позивачем також нараховано відповідачу 317, 90 грн. - індексу інфляції за прострочення виконання грошових зобов`язань, які виникли в період з вересня 2019 по січень 2020. Інфляційні втрати нараховано за період з вересня 2019 року по серпень 2020 року. Перевіривши нарахування індексу інфляції, судом встановлено, що позивачем правильно застосовано індекси інфляції, період визначено правильно, нарахування здійснено відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Детальний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (арк. 62-64).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 317, 90 грн. та 3 % річних у сумі 303, 61 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.
4. Щодо вимоги про стягнення пені.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".
Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата,перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до обласного бюджету у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов`язання з вересня 2019 по січень 2020 (частково) на загальну суму 1 838, 21 грн. Нарахування пені здійснено позивачем за період з 21.09.2019 року по 31.08.2020 року. Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 62-63). Отже, нарахування пені в сумі 1 838, 21 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.
5. Щодо вимоги про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення нерухомого майна.
Відповідно до ст. 785 ЦК України (в редакції від 16.01.2020) у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
За змістом наведених норм із закінченням строку договору найму (оренди) (далі - Договір), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, Договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії Договору є невиконанням зобов`язання за цим Договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) Договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.04.2021 року по справі 910/11131/19).
Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, відповідно до статті 614 ЦК України, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто судам потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду України у постанові від 02.09.2014 у справі № 3-85гс14, а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15, від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17 та від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51), від якої Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не відступив при розгляді справи № 910/20370/17 (пункт 24 постанови від 13.12.2019).
Правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.04.2021 року по справі 910/11131/19.
Положеннями ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частиною першою статті 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій. Ними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Неустойка згідно із ч. 2 ст. 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).
Водночас неустойка за ч. 2 ст. 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення Договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії Договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України), Суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою ч. 2 ст. 785 ЦК України, зазначає про таке.
Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.
Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
Отже, яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах (пункт 4.2 цієї постанови, пункт 3.11 Договору), проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).
Правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 19.04.2021 року по справі 910/11131/19.
Суду не подано жодного доказу на підтвердження вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна, а також вчинення орендодавцем будь-яких дій, спрямованих на ухилення від прийняття орендованого майна.
Позивачем нараховано відповідачу неустойку за неповернення майна в сумі 48 879, 39 грн. Детальний розрахунок неустойки наявний в матеріалах справи (арк. 61). Неустойка нарахована за період з січня 2020 року (за 11 днів) (з наступного дня, після дати припинення дії договору) по серпень 2020 року. Нарахування неустойки здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства. Суд дійшов висновку про обґрунтованість розрахунку.
Отже, нарахування неустойки в сумі 48 879, 39 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивачами при зверненні з позовною заявою заявлено одну вимогу немайнового характеру про зобов`язання повернути нерухоме майно, з якої судовий збір має становити 2 102, 00 грн., та вимогу майнового характеру, судовий збір з якої має становити 2 102, 00 грн. Загальна сума судового збору становить 4 204, 00 грн.
Суд зазначає, що судовий збір у розмірі 4 204, 00 грн. сплачено позивачами пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремими платіжними дорученнями.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позовні вимоги задоволено частково, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачам відповідачем у розмірах, понесених позивачами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 3 614, 00 грн. слід відшкодувати позивачу Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації з відповідача.
Судовий збір в розмірі 590, 00 грн. слід відшкодувати позивачу Управлінню з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації з відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов`язати відповідача Громадську організацію «Всеукраїнський рух «Сила права» , вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024 (код ЄДРПОУ 39848128) повернути позивачу Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, к. 512, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 38694316) нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, а саме: нежитлові приміщення другого поверху чотириповерхової будівлі, загальною площею 65,70 кв. м, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. 10 Слобідська, 2 та перебувають на балансі Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації шляхом підписання Акту приймання-передачі зазначеного нерухомого майна.
3. Стягнути з відповідача Громадської організації "Всеукраїнський рух "Сила права", вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024 (код ЄДРПОУ 39848128) на користь обласного бюджету (банківські реквізити: інші надходження отримувач Миколаївське ГУК/Микол. Обл./24060300, код отримувача 37992030, номер рахунку UA608999980314070544000014001, код класифікації доходів бюджету 24060300) по Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 18.04.2017 № 19:
- 13 173, 93 грн. (тринадцять тисяч сто сімдесят три грн. 93 коп.) - заборгованості по орендній платі;
- 317, 90 грн. (триста сімнадцять грн. 90 коп.) - втрати від інфляції;
- 303, 61 грн. (триста три грн. 61 коп.) - три відсотка річних;
- 1 838, 21 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять вісім грн. 21 коп.) - пені;
- 48 879, 39 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят дев`ять грн. 39 коп.) - неустойки за несвоєчасне повернення нерухомого майна.
4. Стягнути з відповідача Громадської організації "Всеукраїнський рух "Сила права", вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024 (код ЄДРПОУ 39848128) на користь обласного бюджету (банківські реквізити: інші надходження отримувач Миколаївське ГУК/Микол. Обл./24060300, код отримувача 37992030, номер рахунку UA608999980314070544000014001, код класифікації доходів бюджету 24060300):
- 3 614, 00 грн. (три тисячі шістсот чотирнадцять грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
5. Накази видати позивачу Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації після набрання рішенням законної сили.
6. Стягнути з відповідача Громадської організації "Всеукраїнський рух "Сила права", вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024 (код ЄДРПОУ 39848128) на користь позивача Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. 10 Слобідська, 2, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 14373101) банківські реквізити: рахунок UA178201720343140003000018094, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172) заборгованості по Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 18.04.2017 № 19:
- 2 537, 49 грн. (дві тисячі п`ятсот тридцять сім грн. 49 коп.) - заборгованість по компенсації витрат податку на землю;
- 22 363, 35 грн. (двадцять дві тисячі триста шістдесят три грн. 35 коп.) - заборгованість з компенсації вартості комунальних послуг.
7. Стягнути з відповідача Громадської організації "Всеукраїнський рух "Сила права", вул. Банкова, 2, м. Київ, 01024 (код ЄДРПОУ 39848128) на користь позивача Управління з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. 10 Слобідська, 2, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 14373101) (банківські реквізити: банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, UA178201720343140003000018094):
- 590, 00 грн. (п`ятсот дев`яносто грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору
8. Накази видати позивачу Управлінню з питань цивільного захисту Миколаївської обласної державної адміністрації після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 04.08.2021 року.
Суддя Е.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2021 |
Оприлюднено | 09.08.2021 |
Номер документу | 98812045 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Олейняш Е.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні