Постанова

від 08.12.2021 по справі 906/421/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 906/421/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,

представники учасників справи

- позивача - Давиденка В.В. - адвокат;

- відповідача - Макаренка І.Я. - адвокат; Грицика А.В. - адвокат;

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Житомирської області

(суддя - Кудряшова Ю.В.)

від 06.04.2021

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Розізнана І.В., судді - Гудак А.В. , Грязнов В.В.)

від 25.08.2021

у справі за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства Кароля

про примусове виконання обов`язку в натурі,

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства Кароля (надалі - ПП Кароля , відповідач) про зобов`язання в рахунок виплати частки у статутному капіталі передати позивачу майно загальною вартістю 330849,29 грн, а саме: 1) зернозбиральний комбайн вартістю 115000,00 грн; 2) бурякозбиральний комбайн вартістю 42500,00 грн; 3) трактор МТЗ-82 вартістю 22500,00 грн; 4) компактор К-600 Лемкел вартістю 21000,00 грн; 5) культиватор Смарагд вартістю 20 000,00 грн; 6) сівалка для буряка Кляйне Унікон-3 вартістю 19000,00 грн; 7) трактор Джон Дір вартістю 62297,00 грн; 8) причіп НШ 801 вартістю 3460,92 грн; 9) плуг вартістю 2768,77 грн; 10) трактор МТЗ-952 в комплекті з завантажувачем Q 750 вартістю 21369,30 грн; 11) причіп HW 60.11 вартістю 953,30 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до пункту 5.6. Статуту (у редакції, чинній на момент виключення позивачки) вона має право на отримання у власність (або здійснення переводу прав кредитора на відповідні права) в натурі усіх майнових прав та майна, яке належало підприємству станом на 29.04.2008, в якості сплати її частини у статутному капіталі ПП Кароля . Також позивачка вказала, що у постанові від 11.09.2019 у справі №906/367/17 Верховний Суд, проаналізувавши умови статуту, зазначив про право ОСОБА_1 отримати у власність в натурі усі майнові права та усе майно, яке належало підприємству станом на 29.04.2008 в якості сплати її частини у статутному капіталі підприємства.

1.3. 04.09.2020 позивачка подала заяву про зміну предмету позову, згідно з якою просила зобов`язати ПП Кароля в рахунок виплати частки у статутному капіталі передати ОСОБА_1 майно загальною вартістю 330 849,29 грн, а саме: 1) зернозбиральний комбайн Джон Дір ( John Deere ) 2066, вартістю 115 000,00 грн; 2) бурякозбиральний комбайн Matrot М-31, вартістю 42 500,00 грн; 3) трактор МТЗ-82 ( MTS 82 ), вартістю 22 500,00 грн; 4) компактор К-600 Лемкел (К 600 Lemken ), вартістю 21 000,00 грн; 5) культиватор Смарагд ( Smaragd ), вартістю 20 000,00 грн; 6) сівалка для буряка Кляйне Унікон-3 ( Kleine unicorn-3 ), вартістю 19 000,00 грн; 7) трактор Джон Дір ( John Deere ) 4755, заводський номер: НОМЕР_1 , вартістю 62 297,00 грн; 8) причіп НШ ( HW ) 801, заводський номер: НОМЕР_2 , вартістю 3 460,92 грн; 9) плуг ( Pflug Kverneland Bl ), заводський номер: 207, вартістю 2 768,77 грн; 10) трактор МТЗ-952 , 1999 року виготовлення, номер шасі НОМЕР_3 , в комплекті з завантажувачем Q 750 , 1999 року виготовлення, номер шасі НОМЕР_4 , вартістю 21 369,30 грн; 11) причіп HW 60.11 , 1977 року виготовлення, номер шасі НОМЕР_5 , вартістю 953,30 грн.

1.4. Подальший розгляд справи здійснювався з урахуванням вказаної заяви про зміну предмету позову.

1.5. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти його задоволення заперечував, посилаючись на те, що:

- позивачкою не надано суду жодних доказів офіційного внесення нею в статутний капітал ПП Кароля майна, яке вона просить повернути;

- Статут підприємства не є беззаперечним доказом фактичного внесення його учасником власної частки до статутного капіталу у передбаченому ним формі та розмірі;

- зазначене в позові майно, на примусовому поверненні якого наполягає позивачка, не ідентифіковане належним чином, оскільки відсутні обов`язкові посилання на реєстраційні дані такого майна;

- наведене в позові майно ніколи не передавалося від учасника в розпорядження підприємства;

- факт не внесення ОСОБА_1 частки до Статутного капіталу ПП Кароля підтверджується власноручно підписаними нею звітами, які передують її виключенню зі складу учасників ПП Кароля ;

- позивачкою пропущено строк позовної давності, оскільки рішення про виключення було прийнято 09.07.2014, а з позовом про зобов`язання передати майно позивачка звернулася лише 22.04.2020.

1.6. У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначала, що:

- спірне рухоме майно було внесено до статутного капіталу ПП Кароля ще до включення позивачки до числа учасників підприємства, що підтверджується документами, що містяться в реєстраційній справі підприємства;

- доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 забрала все майно ПП Кароля не підтверджуються належними та допустимими доказами і є нічим іншим, як припущенням;

- строк позовної давності не було пропущено, оскільки 25.04.2017 позивачка звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення вартості частини майна в якості виплати частки, що належить позивачці.

2. Фактичні обставини справи, установлені судами

2.1. 25.02.2000 ОСОБА_2 зареєстрував ПП Кароля .

2.2. Згідно з наказом від 20.03.2021 засновник ПП Кароля Рюріг Раймунд вніс до статутного фонду сільськогосподарську техніку на суму 240 000,00 грн, а саме: зернозбиральний комбайн John Deer 2066 вартістю 115 000,00 грн; бурякозбиральний комбайн Matrot М-31 вартістю 42 500,00 грн; трактор МТЗ-82 вартістю 22 500,00 грн; компактор К-600 Lemken вартістю 21 000,00 грн; культиватор Smaragd вартістю 20 000,00 грн; сівалка для буряка Kleine unicorn-3 вартістю 19 000,00 грн.

2.3. 25.07.2001 було внесено зміни до Статуту ПП Кароля та викладено пункт 3.5.1. у такій редакції: Статутний фонд підприємства створений за рахунок майнового внеску засновника і складає 240 000,00 грн: 1) зернозбиральний комбайн - 115 000,00 грн; 2) бурякозбиральний комбайн - 42 500,00 грн; 3) трактор МТЗ-82 - 22 500,00 грн; 4) компактор К-600 Лемкен - 21 000,00 грн; 5) культиватор Smaragd вартістю 20 000,00 грн; 6) сіялка для буряка Клейне Унікон-3 - 19 000,00 грн.

2.4. Відповідно до наказу №9 від 24.07.2001 засновник ПП Кароля Рюріг Раймунд вніс до статутного фонду підприємства техніку на суму 70 915,88 грн, а саме: трактор John Deer вартістю 64 468,98 грн, причіп HW 801 вартістю 3 581,61 грн, плуг вартістю 2 865,29 грн.

2.5. 10.08.2001 до Статуту ПП Кароля внесено зміни, згідно з якими пункт 3.5.1. Статуту викладений в такій редакції: Статутний фонд підприємства створений за рахунок майнового внеску засновника і складає 312 598,94 грн . До змін додано додаток до Статуту, в якому міститься перелік та вартість переданого майна.

2.6. 19.07.2004 до пункту 3.5.1. Статуту внесено зміни, відповідно до яких Статутний фонд підприємства створений за рахунок майнового внеску засновника і складає 333 932,94 грн. У вказаний перелік ввійшло таке майно: 1) зернозбиральний комбайн - 115 000,00 грн; 2) бурякозбиральний комбайн - 42 500,00 грн; 3) трактор МТЗ-82 - 22 500,00 грн; 4) компактор К-600 Лемкен - 21 000,00 грн; 5) сіялка для буряка Клейне Унікон-3 - 19 000,00 грн; 6) трактор John Deer - 65 999,04 грн; 7) причіп НШ 801 - 3 666,61 грн; 8) плуг - 2 933,29 грн; 9) трактор МТЗ-952 в комплекті з завантажувачем Q 750 - 20 423,00 грн; 10) причіп HW60/11 - 911,00 грн. Всього - 333 932,94 грн.

2.7. 17.07.2007 Рюріг Раймунд склав нотаріально завірену заяву, відповідно до якої повідомив Державного реєстратора Бердичівської районної адміністрації Житомирської міської області, що виходить з засновників ПП Кароля . Рюріг Раймунд передав ОСОБА_1 ПП Кароля , у зв`язку з чим просив зареєструвати нову редакцію Статуту ПП Кароля щодо нового власника - ОСОБА_1 . Також ОСОБА_2 зазначив, що фінансових, майнових, матеріальних та інших претензій до ПП Кароля та ОСОБА_1 не має.

2.8. На думку позивачки, цією заявою ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 100% корпоративних прав ПП Кароля , на підставі чого з липня 2007 року по травень 2008 року позивачка була єдиною учасницею ПП Кароля , статутний капітал якого вже був сформований за рахунок переліченої вище сільськогосподарської техніки.

2.9. Рішенням №1 від 26.07.2007 ОСОБА_1 затвердила нову редакцію Статуту ПП Кароля ; призначила директором ОСОБА_1 та довірила провести державну реєстрацію нової редакції ПП Кароля ОСОБА_1 .

2.10. Пунктом 3.1. Статуту в цій редакції визначено, що учасниками підприємства є громадянка України ОСОБА_1 паспорт серія № НОМЕР_6 , виданий 27.08.1996 Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області, ід. код НОМЕР_7 , що мешкає в АДРЕСА_1 .

2.11. Також Статутом в редакції від 26.07.2007 визначено права та обов`язки учасника підприємства, засади управління підприємством, перелічено майно підприємства та інше.

2.12. В подальшому, 16.05.2008 було зареєстровано чергову редакцію Статуту ПП Кароля , який затверджений рішенням Загальних зборів власників №1 від 29.04.2008.

2.13. Відповідно до пункту 1.2 Статуту власниками відповідача є:

- ОСОБА_1 , громадянка України, що проживає - АДРЕСА_1 , ід. № НОМЕР_7 ;

- ОСОБА_3 , громадянин України, що проживає - АДРЕСА_1 , ід. № НОМЕР_8 ;

- ОСОБА_4 , громадянин Німеччини, що проживає за адресою - АДРЕСА_2 (паспорт № НОМЕР_9 , виданий муніципалітетом м. Вунстрф 222 січня 2004, ід. № 2291723492);

- ОСОБА_5 , громадянин Німеччини, що проживає за адресою - АДРЕСА_3 (паспорт № НОМЕР_10 , виданий муніципалітетом м. Сатерленд 9 листопада 1998 року, ід. № 1978623859);

- ОСОБА_6 , громадянин Німеччини, що проживає за адресою - АДРЕСА_4 (паспорт № НОМЕР_11 , виданий 5 лютого 2008 року муніципалітетом м. Нендорф, ід. № 2481520619).

2.14. Відповідно до підпункту 5.2 Статуту частки власників в статутному капіталі підприємства становлять:

- ОСОБА_4 - 837500 грн, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 106281,73 Євро, що становить 50 відсотків від статутного капіталу підприємства;

- ОСОБА_5 - 293125 грн, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 37198, 60 Євро, що становить 17,5 відсотків від статутного капіталу підприємства;

- ОСОБА_6 - 293125 грн, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 37198, 60 Євро, що становить 17,5 відсотків від статутного капіталу підприємства;

- ОСОБА_1 - 234500 грн, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 29758,88 Євро, що становить 14 відсотків від статутного капіталу підприємства;

- ОСОБА_3 - 16750 грн, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 29 квітня 2008 року становить 2125, 63 Євро, що становить 1 відсоток від статутного капіталу підприємства.

2.15. Згідно з пунктом 4.1 Статуту власники мають право брати участь в управлінні підприємством у порядку, визначеному статутом; брати участь у розподілі прибутку підприємства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з підприємства; здійснювати відчуження часток (чи її частини) у статутному капіталі підприємства, у порядку, встановленому цим статутом та чинним законодавством; одержувати інформацію про діяльність підприємства у порядку, встановленому статутом.

2.16. Відповідно до пункту 4.2 Статуту власники підприємства зобов`язані додержуватися статуту підприємства та виконувати рішення зборів власників; виконувати свої зобов`язання перед підприємством, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом підприємства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність підприємства; інші обов`язки, встановлені статутом та законом.

2.17. Пунктом 5.6. Статуту передбачено, що засновки шляхом підписання цього Статут домовились, що в разі виключення власника підприємства ОСОБА_1 із складу власників підприємства, вона отримує у власність (або здійснюється перевод прав кредитора на відповідні права) в натурі усі майнові права та усе майно, яке належало підприємству станом на 29.04.2008 в якості сплати її частини у статутному капіталі підприємства.

2.18. Крім цього, пунктом 7.8. Статуту передбачено, що власник, який виходить із підприємства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі підприємства. Шляхом підписання цього статуту власники підприємства домовились, що у разі виходу або виключення власника з підприємства, виплата вартості частини майна підприємства повинна бути здійснена шляхом повернення власнику майна, яке було внесено ним до складу статутного фонду підприємства в натурі.

2.19. За приписами пункту 8.2 Статуту вищим органом управління ПП Кароля є загальні збори власників; вони складаються з власників підприємства або призначених ними представників; представники власників повинні діяти на основі довіреності.

2.20. 09.07.2013 відбулися загальні збори власників ПП Кароля , на яких були прийняті рішення, що оформлені протоколом № 1, зокрема, виключити ОСОБА_1 зі складу власників підприємства у зв`язку з перешкоджанням цілям та меті статутної діяльності підприємства; частку виключеного власника підприємства виплатити ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.

2.21. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2017, скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 05.07.2016 у справі №906/1080/15 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів власників ПП Кароля від 09.07.2013 щодо виключення ОСОБА_1 зі складу власників підприємства та в частині внесення змін до статуту ПП Кароля , що пов`язані з виключенням ОСОБА_1 зі складу власників підприємства. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні даних позовних вимог відмовлено.

2.22. В подальшому ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП Кароля про стягнення вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі та частки прибутку у 2013 до моменту виключення (справа №906/367/17).

2.23. За результатом розгляду цієї справи Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 вказав, що 1) у пункті 5.6 статуту засновники погодили порядок та умови виплати колишньому учаснику його частки (шляхом повернення власнику майна, яке було внесено ним до складу статутного фонду підприємства в натурі); 2) статутний внесок до статутного капіталу підприємства позивач здійснив майном, яке було в розпорядженні ПП Кароля станом на 29.04.2008, тобто до моменту включення до підприємства інших співвласників; 3) будь-які докази внесення частки позивачем в статутний капітал ПП Кароля іншим майном (у т.ч. грошовими коштами) в матеріалах справи відсутні, а тому суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що у даному випадку вклад може бути повернуто позивачу лише в натуральній формі, як це передбачено у статуті, і правові підстави вимагати виплати вартості частини майна товариства грошима у даному випадку відсутні.

2.24. З огляду на викладене позивачка звернулася до господарського суду з цим позовом.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.04.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021, у задоволенні позову до Приватного підприємства Кароля про примусове виконання обов`язку в натурі відмовлено.

3.2. Суд першої інстанції, посилаючись на статті 74 - 77 Господарського процесуального кодексу України виходив з того, що майно, яке належало підприємству станом на 29.04.2008, не може бути передане ОСОБА_1 в якості сплати частки у статутному капіталі ПП Кароля , оскільки право власності ОСОБА_1 на статутний капітал ПП Кароля станом на 29.04.2008 не підтверджено жодним належними та допустимими доказами.

3.3. Також суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи відсутні цивільно-правові угоди, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , які б підтверджували перехід права власності частки у статутному капіталі ПП Кароля до позивача. Заява ОСОБА_8 від 17.07.2007 про передачу ПП Кароля позивачці у цій справі не є належним підтвердженням виникнення права власності на статутний капітал за ОСОБА_1 .

3.4. Апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції без змін з огляду на такі підстави:

- жодними доказами у справі не підтверджено, що майно, яке належало ПП Кароля станом на 26.07.2007 і було перераховане у п. 6.3 статуту, увійшло до статутного капіталу підприємства станом на 29.04.2008, як частка учасника ОСОБА_1 ;

- матеріали справи не містять доказів передачі до статутного капіталу ПП Кароля учасницею ОСОБА_1 майна, яке станом на 26.07.2007 було у власності ПП Кароля і яке позивачка просить повернути у позовній заяві;

- відсутні докази, що позивачка здійснила внесок до статутного капіталу майном, яке належало підприємству станом на 26.07.2007, а також відсутні докази внесення нею частки в статутний капітал ПП Кароля іншим майном.

3.5. Суд апеляційної інстанції також вказав, що з огляду на необґрунтованість позовних вимог відсутні підстави для застосування позовної давності, про яку зазначено стороною у спорі.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

4.1. 16.09.2021 позивачка звернулася з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржниця посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частин 1 та 5 статті 57, частини 3 статті 62 ГК України, частини 1 статті 8 ЦК України та пункти 5.6, 7.8 статуту ПП Кароля та не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 906/367/17.

4.3. Також скаржниця підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 час-тини 2 статті 287 ГПК України, оскільки суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме пункт 4 частини 2 статті 2, частину 4 статті 75 та статтю 79 ГПК України, без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 921/260/19, від 27.07.2021 у справі № 910/6161/20, а також суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України), а саме ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.04.2019 у справі № 274/5463/15-к.

4.4. У відзиві на касаційну скаргу ПП Кароля проти її задоволення заперечувало та просило рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

5.2. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки, за твердженням позивачки, суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 906/367/17, а також пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки суди в порушення пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України не дослідили зібрані у справі докази.

5.3. Дослідивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

5.4. Предметом доказування у справі, що переглядається, є наявність майна, яке належало підприємству станом на 29.04.2008 і яке повинно було бути передане позивачці при її виключенні із складу власників в якості сплати її частини у статутному капіталі підприємства.

5.5. Суд першої інстанції , відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що майно, яке належало підприємству станом на 29.04.2008, не може бути передане ОСОБА_1 як оплата частки у статутному капіталі ПП Кароля , оскільки право власності ОСОБА_1 на статутний капітал ПП Кароля станом на 29.04.2008 не підтверджено жодним належним та допустимим доказом.

5.6. Апеляційний господарський суд вказав, що відсутні докази, що ОСОБА_1 здійснила внесок до статутного капіталу майном, яке належало підприємству станом на 26.07.2007, а також відсутні докази внесення нею частки в статутний капітал ПП Кароля іншим майном.

5.7. Такі обставини не є предметом доказування з огляду на положення пункту 5.6 Статуту, в якому сторони передбачили, що засновки шляхом підписання цього Статут домовились, що в разі виключення власника підприємства ОСОБА_1 із складу власників підприємства, вона отримує у власність (або здійснюється перевод прав кредитора на відповідні права) в натурі усі майнові права та усе майно, яке належало підприємству станом на 29.04.2008 як оплати її частини у статутному капіталі підприємства.

5.8. У постанові від 11.09.2019 у справі № 906/367/17 Верховний Суд дійшов висновку, що вклад може бути повернуто позивачу лише в натуральній формі, як це передбачено пунктом 5.6 Статуту.

5.9. Тобто суди попередніх інстанцій повинні були дослідити подані позивачем докази на підтвердження наявності зазначеного ОСОБА_1 в позовній заяві майна, згідно з переліком, вказаним в редакції Статуту ПП Кароля від 26.07.2007, а також подані відповідачем докази на спростування вказаних позивачем обставин.

5.10. За таких обставин, доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права та не дослідження доказів у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, знайшли своє підтвердження.

5.11. Суд касаційної інстанції в силу ч. 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

6.2. Таким чином, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не само по собі порушення норм процесуального права, не дослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

6.3. З огляду на викладене касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.4. Під час нового розгляду суду належить урахувати висновки, які викладено у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 906/367/17, положення пункту 5.6 Статуту, а також дослідити та належним чином оцінити зібрані у справі докази та встановити чи є в наявності майно, яке повинна отримати у власність на підставі вказаного пункту Статуту ОСОБА_1 .

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 та рішення Господарського суду Житомирської області від 06.04.2021 у справі №906/421/20 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кібенко

Л. Стратієнко