Постанова

від 24.12.2021 по справі 820/1202/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року

м. Київ

справа №820/1202/17

адміністративне провадження № К/9901/36536/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (головуючий суддя Чалий І.С., судді: П`янова Я.В., Зеленський В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛ-ОІЛ" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (яку ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року було замінено її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Інспекція, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 жовтня 2016 року №00001361402.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство посилалось на безпідставність висновків відповідача про порушення ним положень податкового законодавства та формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій, які, як вважає податковий орган, фактично не відбулися, оскільки такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність прийнятого Інспекцією податкового повідомлення-рішення, оскільки, на думку суду, надані позивачем документи не підтверджують факту надання послуг та виконання робіт, передбачених укладеними позивачем договорами, та не доводять наявності у позивача господарської мети за результатами отримання вказаних послуг.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Приймаючи таке рішення, суд попередньої інстанції, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, прийшов до висновку, що операції між позивачем та ТОВ "АЛЬТ-СТРОЙ" фактично проведені та належним чином документально оформлені; Товариством дотримано передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України) умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В касаційній скарзі по суті зазначав про помилковість висновків суду попередньої інстанції та прийняття ним рішення за неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють порядок формування податкової вигоди, вирішення спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед йдеться про нереальність господарських операцій з ТОВ "АЛЬТ-СТРОЙ", на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх товарності належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів. Водночас вказував на залишення судом поза увагою вироку Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20 лютого 2017 року у справі №335/13457/16-к.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Судами встановлено, що на час спірних відносин Товариство перебувало на обліку в Інспекції як платник податку на додану вартість та податку на прибуток.

В період з 13 по 19 вересня 2016 року посадовою особою Інспекції на підставі наказу від 12 вересня 2016 року №1117 та направлення від 12 вересня 2016 року №963 проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин, у тому числі з ТОВ "АЛЬТ-СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 39804693) за серпень, вересень 2015 року, за результатами якої складено акт від 26 вересня 2016 року №3693/20-30-14-02/38381921, яким, в свою чергу, встановлено порушення платником податків, зокрема, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 233 204,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 41 351,00 грн. за серпень, вересень 2015 року.

На підставі висновків акту перевірки Інспекцією 13 жовтня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00001361402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 62 026,50 грн., з яких: 41 351,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 20 675,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку рішенням ДФС України №3352/6/99-99-11-01-02-25 від 17 лютого 2017 року його було залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а ).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

У справі, яка розглядається, апеляційним судом встановлено, що до висновку про завищення податкового кредиту на суму 233 204,00 грн. та заниження ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 41 351,00 грн. податковий орган дійшов, проаналізувавши операції з надання позивачеві послуг ТОВ Альт-Строй .

Так, 20 липня 2015 року між Товариством (як замовником) та ТОВ "АЛЬТ СТРОЙ" (як виконавцем) було укладено договір №20/07, згідно умов якого виконавець по завданню та за рахунок замовника надає послуги з виготовлення та розповсюдження інформаційних матеріалів замовника (інформаційні листівки (єврофлаєра), картки), в обсязі та в термін, що вказані в завданні на послуги, яке додається до договору та є невід`ємною його частиною; термін дії договору з 20 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Вказаним договором передбачена оплата послуг з виготовлення та розповсюдження листівок в обсязі 100% вартості підписаного сторонами акту виконаних робіт.

На виконання умов договору ТОВ "АЛЬТ СТРОЙ" виписано наступні податкові накладні: №16 від 31 серпня 2015 року на загальну суму 60 000,00 грн. за послуги по виготовленню та розповсюдженню інформаційних листівок, а також по розробці макета інформаційної листівки; №18 від 31 серпня 2015 року на загальну суму 35 000,00 грн. за послуги по виготовленню та розповсюдженню інформаційних листівок; №17 від 31 серпня 2015 року на загальну суму 55 000,00 грн. за послуги по виготовленню та розповсюдженню інформаційних листівок.

Крім того, виконання ТОВ "АЛЬТ СТРОЙ" робіт, передбачених договором від 20 липня 2015 року, підтверджується й копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 31 серпня 2015 року щодо підтвердження надання послуг по розробці макета інформаційної листівки та по виготовленню і розповсюдженню інформаційних листівок; №2 від 31 серпня 2015 року, №3 від 31 серпня 2015 року щодо підтвердження надання послуг по виготовленню та розповсюдженню інформаційних листівок.

Також, між ТОВ "АЛЬТ СТРОЙ" (як виконавцем) та Товариством (як замовником) укладено договір на встановлення системи відеоспостереження, монтаж та налаштування системи взаємодії баз даних обліку №01/09/2015 від 01 вересня 2015 року, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе: установку системи відеоспостереження на об`єкті замовника, розташованому за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, Полтавське шосе, 2, в тому числі: монтаж обладнання системи відеоспостереження, проведення робіт на об`єкті відповідно до кошторису; налаштування системи зберігання даних; налаштування системи завантаження - відвантаження даних систем обліку; навчання замовника методам експлуатації системи. Термін виконання вказаних робіт - з 02 вересня 2015 року по 25 вересня 2015 року, виконання робіт завершується підписанням акту здачі-приймання робіт.

Ціна робіт по Договору складає 98 106,00 грн., в тому числі ПДВ - 16 351,00 грн., кошториси по кожному виду робіт є додатками до договору (додаток №1 на суму 17 200,00 грн., додаток №2 на суму 23 305,00 грн., додаток №3 на суму 39 250,00 грн. із зазначенням найменування робіт, послуг, їх кількості та ціни).

На підтвердження виконання ТОВ "АЛЬТ СТРОЙ" робіт (надання послуг), передбачених договором від 01 вересня 2015 року, позивачем надавались копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №9 від 30 вересня 2015 року щодо підтвердження встановлення системи відеоспостереження на об`єкті замовника; №10 від 30 вересня 2015 року на підтвердження монтажу, настройки та тестування системи зберігання даних, №11 від 30 вересня 2015 року щодо підтвердження настройки, тестування системи завантаження - відвантаження даних систем обліку.

Проведення розрахунків між Товариством та ТОВ "АЛЬТ СТРОЙ" за вказаними договорами від 20 липня 2015 року та від 01 вересня 2015 року підтверджується банківськими виписками з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому позивачем у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Як установив суд, придбані товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги) використані позивачем у власній господарській діяльності, що не спростовано відповідачем у ході розгляду справи.

Оцінюючи податкові наслідки спірних господарських операцій, апеляційний суд вказав, що наявні податкові накладні та первинні документи дають можливість визначитися із суттю, змістом та обсягом господарських операцій, ідентифікувати їх учасників та перевірити правильність відображення операцій в податковому обліку, а відтак дійшов переконання, що у ході перевірки Товариством подана вся необхідна первинна документація та інші докази на підтвердження реальності господарських операцій, а також того, що укладені угоди мали на меті настання дійсних правових наслідків, що обумовлені ними.

Водночас, слід зазначити, що усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні незначні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Не підтверджено відповідачем й невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру); недостатності у контрагента трудових та інших ресурсів, які були необхідні, однак відсутні.

Також й доказів наявності вироку(ів) суду відносно посадових осіб позивача або його безпосереднього контрагента за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди, контролюючим органом не надано і таких не виявлено судами під час розгляду справи.

Посилання ж Інспекції на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20 лютого 2017 року у справі №335/13457/16-к, яким ОСОБА_1 (заступника директора з комерційних питань ТОВ "Арена-Євробуд") визнано винним у скоєнні злочину, зокрема, за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України є безпідставними, оскільки останній стосується саме цього господарюючого суб`єкта, тобто ТОВ "Арена-Євробуд", відносин із яким позивач не мав.

Відтак, з огляду на наведені вище законодавчі приписи та встановлені у справі обставини, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 13 жовтня 2016 року №00001361402, а отже, як наслідок, й для задоволення позовних вимог.

Що ж до доводів касаційної скарги Інспекції, то вони не спростовують мотивів, покладених судом в основу оскаржуваного рішення, як і не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко