Ухвала

від 23.12.2021 по справі 199/8258/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/2025/21 Справа № 199/8258/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2021 року про арешт майна по кримінальному провадженні № 12021041630000787, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2021 року частково задоволено клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженні № 12021041630000787.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що в ході розгляду клопотання знайшли своє підтвердження всі заявлені слідчим і необхідні для розгляду обставини, як то факт вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, та початок кримінального провадження за ознаками цього кримінально караного діяння, правова кваліфікація якого та встановлений кримінальним процесуальним законом обов`язок доказування зумовлюють необхідність доведення слідчим події кримінального правопорушення, винуватості особи у його вчиненні тощо. Доказування здійснюється за допомогою відповідних доказів, різновидом яких є речові докази, значення яких, в свою чергу, має низка речей, виявлених та вилучених слідчим в ході обшуку в рамках кримінального провадження №12021041630000787. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що слідчий просить накласти арешт на вказане майно, вилучене в ході обшуку, яке має суттєве значення для встановлення та виключне значення для доведення важливих обставин у розслідуваному кримінальному провадженні, а також досягнення його дієвості, оскільки це майно можливо зберегло на собі сліди та/або містить інші відомості, що можуть бути використані як докази, отримати які іншим способом неможливо, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження цього майна, враховуючи викладені в ст.173 ч.2 КПК України обставини, необхідно задовольнити клопотання слідчого, однак частково за виключенням тих речей і документів, відносно слідчим не доведено їх значення як речових доказів для розслідуваного кримінального провадження.

До таких речей і документів, які не підлягають арешту належать договір купівлі-продажу транспортного засобу, довідка, довіреність, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а також довідка платника податків, пенсійне посвідчення, паспорт, трудова книжка, військовий квиток, видані на ім`я ОСОБА_9 . З тих же підстав не підлягають арешту і грошові кошти в розмірі 10000 доларів США. Більш того, відповідно до наданої представниками ОСОБА_9 копії договору позики, такі грошові кошти не були предметом злочинного посягання в рамках розслідуваного кримінального правопорушення, а протилежне органом досудового розслідування не доведено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна задовольнити та накласти арешт на грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, купюрами по 100 доларів кожна; слот від sim-карти «Київстар» з номером НОМЕР_1 ; металевий виріб циліндричної форми, в середині якого мається отвір, за зовнішніми ознаками схожий на глушник; мобільний телефон марки «Samsung» без sim-карти модель SM-G850F, іmеі: НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Nokia» без sim-карти модель 603; три рації Baofeng Model:BF-9700 серійні номери s/n 9700023921, s/n 9700013108, s/n 9700005839 та три зарядні пристрої до рації.

Вимоги апеляційної скарги, обґрунтовує тим, що для проведення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження речового доказу, необхідно на вказане в клопотанні майно накласти арешт, так як існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та підлягає збереженню.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор в судове засідання підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Адвокати заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021041630000787, розпочатого за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.5 КК України.

07 грудня 2021 року слідчими СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року проведено обшук за місцем роботи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Первинній професійній спілці працівників «МЦ «Спорт для всіх», розташованій за адресою 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Революції, буд.5 (ЄДРПОУ 39532222), керівником якої значиться ОСОБА_9 . В ході даного обшуку виявлено та вилучено низку речей та документів, арешт на які просить накласти слідчий.

07 грудня 2021 року речі та документи, виявлені і вилучені під час зазначеного вище обшуку, постановою слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області визнані та залучені в якості речових доказів по кримінальному провадженні №12021041630000787.

Постановляючи рішення про часткове задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції мотивував таке рішення тим, що вилучене майно має суттєве значення для встановлення та виключне значення для доведення важливих обставин у розслідуваному кримінальному провадженні, а також досягнення його дієвості, оскільки це майно можливо зберегло на собі сліди та/або містить інші відомості, що можуть бути використані як докази, отримати які іншим способом неможливо, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження цього майна

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком слідчого судді.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено в ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на слот від sim-карти «Київстар» з номером НОМЕР_1 ; металевий виріб циліндричної форми, в середині якого мається отвір, за зовнішніми ознаками схожий на глушник; мобільний телефон марки «Samsung» без sim-карти модель SM-G850F, іmеі: НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Nokia» без sim-карти модель 603; три рації Baofeng Model:BF-9700 серійні номери s/n 9700023921, s/n 9700013108, s/n 9700005839 та три зарядні пристрої до рації.

Однак належним чином не врахував необхідності накладення арешту на грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, купюрами по 100 доларів кожна.

Так, матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилучених під час обшуку грошових коштів ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити на собі сліди скоєння кримінального правопорушення або інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини, а також походження грошових коштів, стануть предметом перевірки під час досудового розслідування.

Апеляційний суд зазначає, що слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Вилучені, під час обушку грошові кошти підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Разом з цим, колегія суддів не ставить під сумнів умови та порядок виконання договору позики між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , проте, наявність такої угоди не може беззаперечно свідчити про належність вилучених грошових коштів потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Крім того, згідно відомостей, які є наявними в матеріалах провадження, ОСОБА_9 , у якого вилучені грошові кошти, може бути причетним до незаконних дій, пов`язаних з розслідуванням цього кримінального провадження.

За наявністю таких відомостей, питання належності грошових коштів, шляхом їх отримання, саме вилученої суми в купюрах доларів США, під час обшуку, належить з`ясовувати в межах досудового розслідування. У разі його завершення та складання обвинувального акту, якщо в ньому не буде наведено підстав отримання цих грошових коштів злочинним шляхом, третя особа має право звернутися з клопотанням про скасування арешту на ці грошові кошти, або після вирішення слідчим питання щодо визнання певних речей та документів речовими доказами, за наявністю правових та фактичних підстав, звернутися з клопотанням, в порядку ст. 220 КПК України, щодо повернення цих грошових коштів.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, в тому числі грошових коштів, враховуючи можливість використання їх як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, адвокатами не надано та колегією суддів не встановлено.

Судова колегія також враховує, що цей захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовий, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П ОС ТА НО ВИ В:

Апеляційну скаргупрокурора Лівобережноїокружної прокуратурим.Дніпра ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Амур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від10грудня 2021року проарешт майнапо кримінальномупровадженні №12021041630000787 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021041630000787 задовольнити частково.

Накласти арешт на виявлене та вилучене в ході обшуку, проведеного 07 грудня 2021 року за місцем роботи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США, купюрами по 100 доларів кожна;

-слот від sim-карти «Київстар» з номером НОМЕР_1 ;

-металевий виріб циліндричної форми, в середині якого мається отвір, за зовнішніми ознаками схожий на глушник;

-мобільний телефон марки «Samsung» без sim-карти модель SM-G850F, іmеі: НОМЕР_2 ;

-мобільний телефон «Nokia» без sim-карти модель 603;

-три рації Baofeng Model:BF-9700 серійні номери s/n 9700023921, s/n 9700013108, s/n НОМЕР_3 та три зарядні пристрої до рації,

з позбавленням власника (володільця) вказаного вище майна права відчужувати, будь-яким чином розпоряджатись та користуватись зазначеним майном.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4