Постанова

від 28.12.2021 по справі 191/106/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8218/21 Справа № 191/106/20 Суддя у 1-й інстанції - Гречко Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року,

по справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Агронива" про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2020 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Агронива" про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що вона є власником земельної ділянки, розташованої на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, загальною площею 5,11 га, кадастровий номер: 1224856200:01:001:0356. 29 листопада 2014 року між нею і відповідачем було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки. Відповідач звітував про наступні доходи позивача з двох договорів оренди №2351 і №2352 (земельної ділянки площею 5,11 га, кадастровий номер: 1224856200:01:001:0356, та земельної ділянки площею 6,22 га, кадастровий номер: 1224856200:01:005:0189): у 2014 році - 12000,00 грн.; у 2015 році - 21556,90 грн.; у 2016 році - 24844,72 грн.; у 2017 році - 29813,66 грн.; у 2018 році - 14906,84 грн.; разом 103122,22 грн. Проте відповідач нарахував позивачу орендну плату за 2018 і 2019 роки у заниженому розмірі, оскільки за цей час ціни не знижувалися і позивач повинна була отримати по 29813,66 грн. за два договори оренди у 2018 і 2019 роках, або 14906,83 грн. за кожним договором, що вбачається з аналогічних договорів і підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб платників податку. Оскільки вищезазначені договори оренди вказаних земельних ділянок мають однакові умови, відповідач повинен був сплатити позивачу орендну плату за договором оренди земельної ділянки №2352 у наступному розмірі: у 2014 році - 6000,00 грн.; у 2015 році - 10778,45 грн.; у 2016 році - 12422,36 грн.; у 2017 році - 14906,83 грн.; у 2018 році - 14906,83 грн.; у 2019 році - 14906,83 грн. Таким чином, відповідачем не доплачено позивачу орендну плату за договором оренди земельної ділянки №2352 у наступному розмірі: у 2014 році - 6000,00 грн.; у 2015 році - 10778,45 грн.; у 2016 році 12422,36 грн.; у 2017 році - 2484,47 грн.; у 2018 році - 7453,41 грн.; у 2019 році - 2484,47 грн. Разом 41623,16 грн. Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день. Таким чином, у зв`язку з несвоєчасним внесенням орендної плати розмір пені складає: за 2015 рік - 2190,00 грн.; за 2016 рік - 6124,13 грн.; за 2017 рік - 10658,30 грн.; за 2018 рік - 11565,13 грн.; за 2019 рік - 14285,62 грн. Загальний розмір пені складає 44823,18 грн. Відповідачем в добровільному порядку кошти позивачу не сплатив за договором оренди земельної ділянки № 2351, що порушує її законні права і інтереси, та підлягають їх захисту в суді.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Агронива" про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року просить скасувати рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року від інших учасників справи до суду не надходило.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення орендної плати за період з 2014 по 2016 роки задоволенню не підлягають, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності. Що стосується позовних вимог в частині стягнення орендної плати за період з 2017 по 2019 року, то суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт порушення відповідачем умов договору, оскільки умови договору відповідачем виконувались належним чином.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, загальною площею 5,11 га, кадастровий номер: 1224856200:01:001:0356.

29 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агоронива» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

Відповідач звітував про наступні доходи позивача з двох договорів оренди № 2351 і №2352 (земельної ділянки площею 5,11 га, кадастровий номер: 1224856200:01:001:0356, та земельної ділянки площею 6,22 га, кадастровий номер: 1224856200:01:005:0189): у 2014 році - 12000,00 грн.; у 2015 році - 21556,90 грн.; у 2016 році - 24844,72 грн.; у 2017 році - 29813,66 грн.; у 2018 році - 14906,84 грн.; разом 103122,22 грн.

Оскаржуваний договір оренди земельної ділянки № 2351, що був укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агронива» , суду надано не було.

Копія зазначеного договору в матеріалах справи відсутня.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з їх не доведеності та необґрунтованості, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним, Цивільним кодексом України, цим Законом, ї законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За статтею 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Встановлено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За змістом ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент укладання Договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України Про оренду землі встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, загальною площею 5,11 га, кадастровий номер: 1224856200:01:001:0356.

29 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агоронива» було укладено договір оренди №2352 вказаної земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За ч.1 ст. 28 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивач посилалась на те, що у порушення пунктів 4.2, 4.3 договору оренди від № 2351 орендну плату за користування земельною ділянкою відповідач тривалий час не сплачує, зокрема за період 2014 по 2020 роки і просила стягнути за договором оренди земельної ділянки № 2351 заборгованість по орендній платі в розмірі 90130,43 грн.

Слід зазначити, що оскаржуваний договір оренди земельної ділянки № 2351, що був укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агронива» , ні суду першої ні апеляційної інстанції надано не було.

Копія зазначеного договору в матеріалах справи взагалі відсутня.В матеріалах справи знаходиться договір оренди №2352 (а.с.9).

Згідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відсутність у матеріалах справи копії оскаржуваного договору оренди земельної ділянки № 2351, що був укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агронива» , перешкоджає суду з`ясувати питання щодо узгоджених сторонами умов договору, на невиконання яких посилається позивач.

Слід зазначити, що позивачем не вчинялось жодних дій щодо надання суду першої чи апеляційної інстанції копії оскаржуваного нею договору оренди земельної ділянки № 2351, що був укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агронива» .

Суд першої інстанції на зазначене належної уваги не звернув, висновки суду щодо умов оскаржуваного договору оренди земельної ділянки, який судом взагалі не оглядався, копія договору відсутня в матеріалах справи, ґрунтуються на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Отже, у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 повинно бути відмовлено у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року необхідно змінити в частині правового обґрунтування підстав відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково .

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року змінити в частині правового обґрунтування підстав відмови у позові.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова