Постанова

від 16.12.2021 по справі 462/6676/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/6676/20 Головуючий у 1 інстанції: РуміловаН.М.

Провадження № 22-ц/811/2466/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м.Львів

Справа № 462/6676/20

Провадження № 22ц/811/2466/21

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова, ухвалене у м.Львові 13 травня 2021 року у складі судді Румілової Н.М., у справі за позовом ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта про визнання майнових прав, -

встановив:

26 жовтня 2020 року ОСОБА_3 звернулася у суд з цим позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 6 лютого 2017 року між нею та ОК Житлово - будівельний кооператив Дольче Віта укладено договір про сплату пайових внесків у ЖБК Дольче Віта № 1.2К/17. Відповідно до п. 2.1. Розділу 2 договору № 1.2К/17 учасник повинен вносити до Кооперативу внески у розмірах та порядку, встановлених договором та додатками до нього, а Кооператив за рахунок внесків учасника зобов`язується організувати будівництво об`єкта будівництва, здати його в експлуатацію та передати у власність учаснику. Цим об`єктом нерухомості, вказаним у договорі, було нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на 1-му поверсі під проектним № 2 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 49, 25 кв.м. Згідно з п. 3.2. договору № 1.2К/17 вартість цього об`єкта нерухомості № 1 становить 714 125 грн. 21 квітня 2017 року між нею та ОК ЖБК Дольче Віта був укладений договір про сплату пайових внесків у ЖБК Дольче Віта № 2.6К/17. Відповідно до п. 2.1. розділу 2 договору № 2.6К/17 учасник повинен вносити до кооперативу внески у розмірах та порядку, встановлених договором та додатками до нього, а кооператив за рахунок внесків учасника зобов`язується організувати будівництво об`єкта будівництва, здати його в експлуатацію та передати у власність учаснику. Цим об`єктом нерухомості, вказаним у договорі, було нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на 1-му поверсі під проектним № 6 (секція 1.2) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 31,34 кв.м. (далі - об`єкт нерухомості № 2). Згідно з п. 3.2. договору № 2.6К/17 вартість об`єкта нерухомості № 2 становить 454 430 грн. Зазначає, що нею виконано зобов`язання перед ОК ЖБК Дольче Віта згідно з умовами договорів - слачено вартість об`єктів 1 та 2 у повному обсязі, про що поінформовано відповідача. Натомість, 12 жовтня 2020 року позивач отримала від ОК ЖБК Дольче Віта лист з вимогою до 30 жовтня 2020 року внести доплату за договором № 2.6К/17 до суми вартості об`єкта нерухомості № 2, яка на переконання відповідача станом на 13 липня 2020 року становить 764 382, 60 грн. При цьому не було додано жодного розрахунку обґрунтування вартості об`єкта нерухомості №2 та підстав для доплати зазначеної суми. Однак, лист містить термін та суму доплати - до 30 жовтня 2020 року, кінцева сума - 764 382,60 грн., хоча вартість об`єкта нерухомості № 2 згідно з умовами договору №2.6К/17 від 21 квітня 2017 року становить 454 430 грн., а також намір відповідача у разі не отримання доплати за об`єкт нерухомості №2 розірвати договір №2.6К/17 в односторонньому порядку. Стосовно ж зарахування оплати об`єкта нерухомості № 1 за договором № 1.2К/17 від 6 лютого 2017 року та надання акту звірки взаєморозрахунків за цим договором, відповідачем не надано позивачу жодної інформації. Вважає, що такі дії ОК ЖБК Дольче Віта свідчать про те, що він не визнає її майнові права на об`єкт нерухомості № 1 і об`єкт нерухомості № 2 та ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договорами № 1.2К/17 та № 2.6К/17, свідомо створюючи штучні підстави для розірвання укладених з нею договорів після отримання грошових коштів. Також вказує, що ОК ЖБК Дольче Віта не виконано зобов`язань за вказаними договорами: не закінчено будівництво та не здано в експлуатацію об`єкт будівництва, де знаходяться об`єкти нерухомості № 1 та № 2, що мають бути передані у власність позивача за умовами договору № 1.2К/17 та договору № 2.6К/17. Це свідчить про порушення відповідачем своїх зобов`язань за укладеними з позивачем договором № 1.2К/17 від 6 лютого 2017 року та договором № 2.6К/17 від 21 квітня 2017 року. Оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за укладеними з нею договорами, а його поведінка свідчить про те, що він не визнає її майнові права на вказані об`єкти нерухомості, вважає, що належним способом захисту її порушених прав є визнання за нею майнових прав на об`єкт нерухомості № 1 (нежитлове приміщення проектованою площею 49,25 кв.м, що розташоване на 1-му поверсі під проектним № 2 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику № 7 на АДРЕСА_1 та об`єкт нерухомості № 2 (нежитлове приміщення проектованою площею 31,34 кв.м, що розташоване на 1-му поверсі під проектним № 6 (секція 1.2) у багатоквартирному житловому буднику АДРЕСА_1 .

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення вважає незаконним та необґрунтованим, так як судом першої інстанції не було досліджено в повному обсязі усіх обставин справи. Зазначає, що позивачем хоч і несвоєчасно, однак було сплачено всю суму коштів, визначену договорами №1.2К/17 та №2.6К/17, а відповідачем в односторонньому порядку вищенаведені договори з підстав, передбачених договором, розірвано не було, зобов`язання між сторонами в межах договорів не припинилися. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до невірного висновку, що зобов`язання між сторонами припинилися через одностороннє розірвання договору відповідачем. Також зазначає, що жодних змін та доповнень, щодо зміни вартості об`єкта нерухомості з позивачем не погоджувалося та між сторонами підписано не було. Просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

16 грудня 2021 року представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подав заяву про закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від позову. В заяві зазначає про те, що йому відомі наслідки відмови від позову.

Заява про відмову від позову відповідає вимогам ст. ст. 206, 207 ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі (ч. 2 ст. 373 ЦПК України).

Частиною 2 статті 256 цього Кодексу передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Пунктом 3 частини 1 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Підстав для відхилення заяви про відмову від позову та неприйняття такої відмови судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуванням того, що позивач відмовилася від позову, усвідомлюючи наслідки такої своєї процесуальної дії, та свідомо, вільно, бажаючи настання таких, просить провадження у справі закрити, про що зазначає у поданій заяві, підстав для неприйняття відмови від позову судом апеляційної інстанції не встановлено.

Суд вважає, що відмову позивача від позову належить прийняти. У зв`язку з цим оскаржуване судове рішення підлягає визнанню нечинним із закриттям провадження у справі.

Відповідно до вимог частини 2 статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову на стадії перегляду рішення, зокрема, в апеляційному порядку суд вирішує питання про повернення заявнику з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги в розмірі 15 765 грн., їй належить повернути такий в розмірі 7 882,50 грн., що становить 50%.

Керуючись: ст. 141, 142, 206, ч. 2 ст. 256, ст.ст. 258-261, п.3 ч.1 ст.374, 388-391 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Прийняти відмову ОСОБА_3 від її позовудо Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта про визнання майнових прав.

Визнати нечинним рішення Залізничного районного суду м. Львова від 13 травня 2021 року у цій справі.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта про визнання майнових прав на нежитлові приміщення .

Роз`яснити ОСОБА_3 , що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету 7 882,50 грн. (сім тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 50 коп.) сплаченого 27 серпня 2021 року судового збору відповідно до квитанції:9243-0604-1704-1574.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 20 грудня 2021 року.

Головуючий

Судді