Постанова

від 28.12.2021 по справі 361/7786/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 361/7786/18 Головуючий у суді першої інстанції - Петришин Н.М.

Номер провадження № 22-ц/824/12996/2021 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Громадської організації Громадський захист Київщини та Товариства з обмеженою відповідальністю Гугл про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ГО Громадський захист Київщини та ТОВ Гугл про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, у якому просив суд:

- визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права на недоторканість його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, яка була усно поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у приміщенні Богданівської сільської ради Київської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про факти наявності у ОСОБА_4 3 (трьох) листів на підтвердження порушення кримінальних справ проти ОСОБА_3 , та побиття саме ОСОБА_3 громадянина похилого віку - ОСОБА_4 ;

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача на недоторканість його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 Громадською організацією Громадський захист Київщини через власний YouTube - канал на веб - сайті відеохостингу YouTube ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно відео-контенту за назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 , у проміжок часу з 11 хвилини 15 секунд до 12 хвилини 01 секунди, який доступний за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в якій йшла мова про факти наявності у ОСОБА_4 3 (трьох) листів на підтвердження порушення кримінальних справ проти ОСОБА_3 , та побиття саме ОСОБА_3 громадянина похилого віку ОСОБА_4 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом 7 днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування у виданнях інформаційний бюлетень Богданівської сільської ради Богданівський вісник та газети Кабінету Міністрів України Урядовий кур`єр спростування у формі повідомлення про ухвалене судове рішення з публікацією тексту резолютивної частини рішення;

- зобов`язати Громадську організацію Громадський захист Київщини та Товариство з обмеженою відповідальністю Гугл протягом 7 (семи) днів з дня набрання рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення у той же спосіб, яким було розповсюджено, а саме на YouTube - каналі Громадської організації Громадський захист Київщини веб-сайту відеохостингу YouTube ІНФОРМАЦІЯ_6 відео-контенту наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб - сайті відеохостингу YouTube ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно відео-контенту за назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 , у проміжок часу з 11 хвилини 15 секунд до 12 хвилини 01 секунди, який доступний за веб- адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 про факти наявності у ОСОБА_4 3 (трьох) листів на підтвердження порушення кримінальних справ проти ОСОБА_3 , та побиття саме ОСОБА_3 громадянина похилого віку - ОСОБА_4 ;

- стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі по 1 гривні.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ГО Громадський захист Київщини про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_3 на недоторканість його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, яка була усно поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у приміщенні Богданівської сільської ради Київської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме висловлювання про побиття ОСОБА_3 громадянина похилого віку ОСОБА_5 .

Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_3 на недоторканість його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 ГО Громадський захист Київщини через власний YouTube - канал на веб - сайті відеохостингу YouTube ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно відео-контенту за назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 , у проміжок часу з 11 хвилини 15 секунд до 12 хвилини 01 секунди, який доступний за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій йшла мова про побиття ОСОБА_3 громадянина похилого віку - ОСОБА_5 .

Зобов`язано ГО Громадський захист Київщини протягом 7 (семи) днів з дня набрання рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення у той же спосіб, яким було розповсюджено, а саме на YouTube - каналі ГО Громадський захист Київщини веб-сайту відеохостингу YouTube ІНФОРМАЦІЯ_8 відео-контенту наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_9 на веб - сайті відеохостингу YouTube ІНФОРМАЦІЯ_8, згідно відео-контенту за назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 , у проміжок часу з 11 хвилини 15 секунд до 12 хвилини 01 секунди, який доступний за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 : про побиття ОСОБА_3 громадянина похилого віку ОСОБА_5 є недостовірною .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ Гугл про захист честі, гідності, ділової репутації - відмовлено.

В подальшому, в червні 2021 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Котов С.О. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив ухвалити додаткове рішення у справі № 361/7786/18 про стягнення на користь ОСОБА_3 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 225, 54 грн, судовий збір у розмірі 2 876, 83 грн, вартість відправки поштової кореспонденції на загальну суму 447, 14 грн, що разом становить 35 549, 51 грн.

Додатковим рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на судовий збір у розмірі 639, 30 грн, витрати на поштові відправлення у розмірі 99, 36 грн, додаткові витрати у розмірі 190, 89 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 179, 14 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на судовий збір у розмірі 639,30 грн, витрати на поштові відправлення у розмірі 99, 36 грн, додаткові витрати у розмірі 190, 89 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 179, 14 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, у якій посилаються на передчасність висновків суду першої інстанції у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

Так, апелянти вказують, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи за загальним захворюванням та відповідно до Закону України Про судовий збір особи з інвалідністю 2 групи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях та мають компенсуватись за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому, апелянти вважають, що суд безпідставно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 639,30 грн.

Крім того, як вбачається з мотивувальної та резолютивної частин рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року, щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено лише позовну вимогу про визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_3 на недоторканість його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, яка була усно поширена апелянтами у приміщенні Богданівської сільської ради Київської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, на думку апелянтів, стягнення судових витрат лише з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без покладення тотожних обов`язків з такої компенсації на ГО Громадський захист Київщини не є справедливим та пропорційним, оскільки самі по собі їх висловлювання не завдавали втручання у право позивача на недоторканість його честі, гідності та ділової репутації, якби не поширення (розповсюдження) такої інформації ГО Громадський захист Київщини в мережі Інтернет та що саме з таких мотивів й виходив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення від 13 травня 2021 року, а тому покладав обов`язок зі спростування недостовірної інформації саме на відповідача ГО Громадський захист Київщини .

Крім того, апелянти наголошують, що відсутність їх обов`язку вчиняти дії як то спростовувати недостовірну інформацію згідно статті 277 Цивільного кодексу України - виключає можливість покладення на них судових витрат.

Враховуючи викладене, апелянти просять скасувати додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року в частині стягнення судових витрат із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити повністю.

25 серпня 2021 року засобами електронного зв`язку та 28 серпня 2021 року засобами поштового зв`язку надійшов відзив від представника ОСОБА_3 - Котова С.О. , у якому вказує на безпідставність твердження апелянтів щодо необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції та, відповідно, на недоведеність апелянтами необхідності долучення до матеріалів справи на підтвердження звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 - її пенсійного посвідчення з визначенням групи інвалідності. Також було наголошує, що апелянтами не було наведено доказів причин неподання чи неможливості подання такого доказу, як пенсійного посвідчення протягом розгляду справи в суді першої інстанції та до ухвалення рішення по суті спору. Таким чином, представник ОСОБА_3 - Котов С.О. у відзиві доходить до висновку, що у суду були відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Представник Котов С.О. вказує, що визнання апелянтами основного рішення суду як законного та обґрунтованого, спростовує їх твердження щодо не завдання їхніми висловами шкоди честі, гідності та ділової репутації позивача ОСОБА_3 , що лише в подальшому були поширені іншими відповідачами в мережі Інтернет. Тому в оскаржуваному додатковому рішенні судом вірно встановлено пропорційність стягнення витрат із відповідачів за наявними у справі доказами.

Враховуючи наведене, представник ОСОБА_3 - Котов С.О. у відзиві просить апеляційний суд винести постанову, якою залишити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без задоволення, а додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Додаткове рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи подану ОСОБА_3 заяву про ухвалення додаткового рішення, мотивував своє рішення тим, що при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, суд бере до уваги те, що загалом позивачем пред`явлено та судом розглянуто 9 позовних вимог, де відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стосується по 3 позовних вимоги, відповідача ГО Громадський захист Київщини - 2 позовних вимоги та ТОВ Гугл -1 (одна).

Судом першої інстанції вказано, що з судового рішення від 13 травня 2021 року вбачається, що судом задоволено 4 позовні вимоги, а саме по одній до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та 2 вимоги до ГО Громадський захист Київщини .

Проте, враховуючи ті обставини, що часткове задоволення позовних вимог спричинене діями відповідачів (висловлення та поширення недостовірної інформації) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому суд приходить до висновку про пропорційне стягнення із них судових витрат (по 2/9 частини з кожної).

Отже, підлягають відшкодуванню судові витрати позивача у такому розмірі: судовий збір по 639, 30 грн, витрати на поштові відправлення по 99, 36 грн, додаткові витрати по 190, 89 грн, витрати на правову допомогу по 4845, 81 грн.

Разом з тим, подаючи до суду відзив, відповідачі ОСОБА_1 й ОСОБА_2 також просили відшкодувати їм витрати на правову допомогу. На підтвердження таких витрати до суду було надано: договори про надання правової допомоги від 28 січня 2019 року, укладені із адвокатом Олійником О.В., рахунки №29/01 та 29/02 від 29 січня 2019 року, акти прийому передачі виконаних робіт від 02 лютого 2019 року, квитанції до прибуткового касового ордеру. З вищевказаних доказів судом було встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 понесли витрати на правову допомогу адвоката у розмірі по 5 000 гривень кожна.

Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Судом першої інстанції вказано, що беручи до уваги те, що позовні вимоги задоволено частково, тому витрати відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на правову допомогу можуть бути компенсовані позивачем у розмірі по 1/3 частині ( 5000 : 3 = 1666, 67). Однак, враховуючи те, що сума, яка підлягає стягненню із відповідачів є більшою, тому суд вважає за необхідне стягнути із відповідачів на користь позивача різницю між витратами, які підлягають до компенсації.

Судом першої інстанції також було вказано, що аргументи позивача, наведені у клопотання від 12 серпня 2019 року про зменшення розміру витрат відповідача на правничу допомогу є недоведеними та безпідставним, тому суд не приймає їх до уваги.

Щодо витрат позивача на правову допомогу та додаткових витрат у розмірі 10 419 гривень, то суд дійшов висновку, що вони не підлягають відшкодуванню, оскільки докази понесення вказаних витрат, подані до суду поза межами п`ятиденного строку, визначеного частиною 8 статті 141 ЦПК України.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати: судовий збір по 639, 30 грн, витрати на поштові відправлення по 99, 36 грн, додаткові витрати по 190, 89 грн, витрати на правову допомогу по 3179, 14 грн.

Апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Зазначений висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 306/1198/17 від 08 квітня 2020 року.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Правові висновки щодо можливості зменшення витрат на правову допомогу лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок не співмірності містяться у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року (справа № 910/4881/18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2021 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ГО Громадський захист Київщини про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_3 на недоторканість його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, яка була усно поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 у приміщенні Богданівської сільської ради Київської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме висловлювання про побиття ОСОБА_3 громадянина похилого віку ОСОБА_5 .

Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_3 на недоторканість його честі, гідності та ділової репутації, інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 ГО Громадський захист Київщини через власний YouTube - канал на веб - сайті відеохостингу YouTube ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно відео-контенту за назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 , у проміжок часу з 11 хвилини 15 секунд до 12 хвилини 01 секунди, який доступний за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій йшла мова про побиття ОСОБА_3 громадянина похилого віку - ОСОБА_5 .

Зобов`язано ГО Громадський захист Київщини протягом 7 (семи) днів з дня набрання рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення у той же спосіб, яким було розповсюджено, а саме на YouTube - каналі ГО Громадський захист Київщини веб-сайту відеохостингу YouTube ІНФОРМАЦІЯ_8 відео-контенту наступного змісту: ІНФОРМАЦІЯ_9 на веб - сайті відеохостингу YouTube ІНФОРМАЦІЯ_8, згідно відео-контенту за назвою ІНФОРМАЦІЯ_5 , у проміжок часу з 11 хвилини 15 секунд до 12 хвилини 01 секунди, який доступний за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 : про побиття ОСОБА_3 громадянина похилого віку ОСОБА_5 є недостовірною .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ Гугл про захист честі, гідності, ділової репутації - відмовлено (а.с.155-164, т.3).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_3 в суді першої інстанції представляв адвокат Яловий С.В., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 04 жовтня 2018 року, укладеного між адвокатом Яловим С.В. та ОСОБА_3., ордером серії КС №117912 від 04 жовтня 2018 року, а також наданою квитанцією до прибуткового касового ордера №8 від 04 жовтня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_3 сплатив 5 000 грн за надання правової допомоги адвокатом Яловим С.В. та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2760/10 від 27 січня 2005 року (а.с.7-10, т.1).

Крім того, із тексту позовної заяви вбачається, що позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені судові витрати, зокрема по сплаті судового збору у розмірі 2466,80 грн та витрат на оплату правової допомоги у розмірі 5 000 грн, що разом становить 7 466,80 грн.

Сплачений судовий збір у розмірі 2466,80 грн підтверджується квитанцією №0.011829107421 від 13 листопада 2018 року (а.с.5, т.1).

Судом також встановлено, що відповідно до додаткової угоди №1 від 28 березня 2019 року до договору про надання правової (правничої, професійної) допомоги №б/н від 14 жовтня 2018 року адвокат Яловий С.В. та ОСОБА_3 вирішили припинити дію договору за взаємною згодою з 28 березня 2019 року (а.с.98, т.1).

В подальшому інтереси ОСОБА_3 представляв адвокат Котов С.В., що підтверджується ордером серії КВ №407177 від 02 серпня 2019 року, витягом з договору №011/19 про надання правової (правничої, професійної) допомоги адвокатом від 27 травня 2019 року (а.с.113-114, т.1).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представник Котов С.О. засобами поштового зв`язку 28 вересня 2019 року подав заяву про визначення суми судових витрат, понесених позивачем та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви Котов С.О. зазначає, що станом на 23 вересня 2019 року позивач поніс наступні судові витрати: 2 466,80 грн судового збору, вартість відправки поштової кореспонденції 261,49 грн, а також витрати по отриманню довідки від 15 серпня 2019 року №100/2019-Д з відомостями про власника веб-сайту на суму 703 грн, та витрати на оплату вартості послуг з надання правової допомоги у розмірі 12 964,49 грн.

Представник Котов С.О. у вказаній заяві також просив вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті спору та на підставі додатково поданих позивачем або його представником документів (а.с.207-209, т.1).

До вказаної заяви було додано квитанцію №0.0.1435417021.1 від 14 серпня 2019 року, відповідно до якої Котов С.О. сплатив 700 грн за отримання вказаної довідки про власника веб-сайту, акт наданих послуг №1-122/2019 від 15 серпня 2019 року, підписаний Котовим С.О. та директором Дочірнього підприємства Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет Консорціуму Український центр підтримки номерів і адрес , відповідно до якого Котов С.О. отримав від надавача послуг довідку про власника веб-сайту (а.с.218-219, т.1).

До вказаної вище заяви представник Котов С.О. також надав додаток №2 від 20 вересня 2019 року до договору про надання правової (правничої, професійної) допомоги №011/19 від 27 травня 2019 року, який містить перелік послуг, які надаються адвокатом, а також їх погодинний розрахунок; акт №011/19/1 приймання-передачі наданої правової (правничої, професійної) допомоги від 20 вересня 2019 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №011/19/1 від 20 вересня 2019 року відповідно до якої ОСОБА_3 сплатив 12 964,49 грн за надання правничої допомоги Котову С.О. ; також надано квитанції про здійснені поштові відправлення та їх вартість (а.с.220-222, 210-217 т.1).

В подальшому, 03 березня 2020 року представник Котов С.О. знову подав заяву про визначення суми судових витрат, понесених позивачем, відповідно до якої зазначено, що станом на 29 лютого 2020 року позивач поніс витрати по оплаті відправки поштової кореспонденції на суму 185,65 грн, вартість оплати додаткових послуг - 156 грн, вартість оплати послуг адвоката - 8 841,65 грн, а також було сплачено судовий збір за отримання технічного запису у розмірі 57,63 грн, а також доплачено судовий збір за подання заяви про кількісне доповнення предмета позовної заяви у розмірі 352,40 грн.

Представник Котов С.О. у вказаній заяві також просив вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті спору та на підставі додатково поданих позивачем або його представником документів (а.с.187-190, т.2).

На підтвердження вказаних в заяві доводів представником було додано до заяви копії квитанції за оплату послуг з відправки поштової кореспонденції, квитанцію за оплату отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №390136-1, додаток №3 від 28 лютого 2020 року до договору про надання правової (правничої, професійної) допомоги №011/19 від 27 травня 2019 року, який містить перелік послуг, які надаються адвокатом, а також їх погодинний розрахунок, акт №011/19/2 приймання-передачі наданої правової (правничої, професійної) допомоги від 28 лютого 2020 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №011/19/2 від 28 лютого 2020 року відповідно до якої ОСОБА_3 сплатив 8 841,65 грн за надання правничої допомоги Котову С.О. (а.с.191-196, т.2).

Також в матеріалах справи міститься договір про надання правової (правничої, професійної) допомоги №005/20 від 01 червня 2020 року, підписаний адвокатом Котовим С.О. та ОСОБА_3. (а.с.40, т.3).

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представник Котов С.О. надав додаток №1 від 28 травня 2021 року до договору про надання правової (правничої, професійної) допомоги №005/20 від 01 червня 2020 року, який містить перелік послуг, які надаються адвокатом, а також їх погодинний розрахунок, акт №005/20/1 приймання-передачі наданої правової (правничої, професійної) допомоги від 28 травня 2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №005/20/1 від 28 травня 2021 року відповідно до якої ОСОБА_3 сплатив 10 419,40 грн за надання правничої допомоги Котову С.О. (а.с.178-180, т.3).

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково. Так, суд першої інстанції задовольнив 4 позовні вимоги із 9 позовних вимог : по одній до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та 2 вимоги до ГО Громадський захист Київщини .

Таким чином, позивач по справі ОСОБА_3 має право на компенсацію понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 9 691,62 грн (21 806,14/9х4), тобто у розмірі 4/9 частини задоволених позовних вимог, з яких з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає до стягнення сума у розмірі 2 422,90 грн (тобто по 1/9 частині), а з ГО Громадський захист Київщини на користь ОСОБА_3 - 4 845,91 грн (тобто 2/9 частини).

Щодо понесених позивачем витрат на відправку поштової кореспонденції у розмірі 447,14 грн та отримання довідки з відомостями про власника веб-сайту у розмірі 703 грн, що разом становить 1150,14 грн, то з кожного із відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення сума у розмірі 383,38 грн.

Щодо розподілу судових витрат в частині стягнення судового збору, то ОСОБА_3 просив стягнути на його користь понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 876,83 грн.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи за загальним захворюванням та відповідно до Закону України Про судовий збір особи з інвалідністю 2 групи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях та мають компенсуватись за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому, апелянти вважають, що суд безпідставно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 639,30 грн. На підтвердження вказаних доводів до апеляційної скарги було додано пенсійне посвідчення.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що вказане пенсійне посвідчення не було подано до суду першої інстанції, що свідчить про те, що у суду були відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі положень Закону України Про судовий збір .

Таким чином, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає до стягнення сума судового збору у розмірі 319,64 грн з кожної (1/9 частини) та з ГО Громадський захист Київщини на користь ОСОБА_3 підлягає до стягнення сума судового збору у розмірі 639,29 грн (2/9 частини).

Враховуючи все вищевикладене, всього з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягало б до стягнення на користь ОСОБА_3 судових витрат на загальну суму 3 125,96 грн (2 422,90 (правова допомога)+383,38 (поштові відправлення) +319,64 (судовий збір) ), а з ГО Громадський захист Київщини на користь ОСОБА_3 - 5 868,48 грн (4845,81 (правова допомога) +383,38 (поштові відправлення) +639,29 (судовий збір).

Крім того, при дослідженні матеріалів справи було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також просили відшкодувати їм витрати на правову допомогу.

На підтвердження таких витрати до суду надані: договори про надання правової допомоги від 28 січня 2019 року, укладені із адвокатом Олійником О.В., рахунки №29/01 та 29/02 від 29 січня 2019 року, акти прийому передачі виконаних робіт від 02 лютого 2019 року, квитанції до прибуткового касового ордеру, ордер серії КС №155864 та ордер серії КС №155865 (а.с.45-58, т.1).

З вищевказаних доказів встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесли витрати на правову допомогу адвоката у розмірі по 5 000 гривень кожна.

Матеріали справи також містять заперечення представника позивача Котова С.О. щодо заявленого розміру судових витрат відповідачів, де зазначено, що представником відповідачів не було доведено підстав витраченого часу на надання адвокатських послуг клієнтам (а.с.137-143, т.1).

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч.10 ст.141 ЦПК України).

Оскільки позивачем було заявлено до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 3 вимоги, а рішення суду було задоволено лише по 1 вимозі, то ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на компенсацію понесених ними судових витрат у розмірі 2/3 частини, що становить 3 333,33 грн (5000/3*2).

Враховуючи вказані обставини, а також те, що сума, яка підлягає до стягнення із позивача на користь відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є більшою, а також враховуючи положення ч.10 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 різницю між витратами, які підлягають до компенсації, тобто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до стягнення сума судових витрат у розмірі по 207, 37 грн (3 333,33-3125,96)

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що позивачем та ГО Громадський захист Київщини не було оскаржено в апеляційному порядку ухвалене додаткове рішення про розподіл судових витрат, що свідчить про те, що позивач фактично погодився із ухваленим рішенням, а тому апеляційний суд позбавлений можливості стягнути судові витрати з ГО Громадський захист Київщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Апеляційний суд, керуючись положеннями статті 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року - скасуванню з одночасним ухваленням нового судового рішення про стягнення судових витрат із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) понесені судові витрати у розмірі по 207,37 грн. на кожну.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Судді :

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв