Рішення

від 24.11.2021 по справі 753/9406/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/9406/21

провадження № 2/753/6539/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1 ;

представника відповідача 1 - ОСОБА_2 ОСОБА_8;

представника відповідачів 2 та 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕП Чумацький шлях та ОСОБА_3 ОСОБА_4 ;

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕП Чумацький шлях та ОСОБА_3 про стягнення коштів -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_5 ) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕП Чумацький шлях (далі по тексту - відповідач 2, ТОВ ТЕП Чумацький шлях ) та ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 3, ОСОБА_3 ) про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.05.2018 року ОСОБА_2 отримав від позивача грошові кошти у розмірі 189 000 Євро, що станом на день отримання, за курсом НБУ становило 6 777 078,00 грн. для придбання шести вантажних транспортних засобів, про що складено відповідний договір у формі розписки.

У подальшому, позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 придбав три спеціалізовані вантажні - спеціалізовані сідлові тягачі марки Рено Магнум 480, д.н.з. НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , та три спеціалізовані напівпричепи - спеціалізовані напівпричепи - рефрижератори марки SCHMITZ SK024, д.н.з. НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , зареєстрував їх на ТОВ ТЕП Чумацький шлях та використовував для вантажних перевезень на власну користь.

Приблизно у вересні 2019 року, на вимогу ОСОБА_5 повернути грошові кошти за транспортні засоби або перереєструвати транспортні засоби на ОСОБА_6 , ОСОБА_2 повідомив, що готовий повернути транспортні засоби, проте, для перереєстрації транспортних засобів необхідно сплатити 1 070 000,00 грн., а таких грошових коштів він не має і чи не міг би ОСОБА_5 позичити вказану суму ОСОБА_2

01.10.2019 року позивач передав ОСОБА_2 у борг грошові кошти у розмірі 1 070 000 грн. для переоформлення транспортних засобів. Пізніше, оскільки ніяких дій за домовленістю ОСОБА_2 не вчинив, 23.12.2019 року ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_2 розписку про отримання грошових коштів у розмірі 1 070 000 грн. у борг із терміном повернення 22.01.2020 року.

У подальшому позивач звертався до директора ТОВ ТЕП Чумацький шлях ОСОБА_3, однак йому було відмовлено в поверненні коштів.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09.03.2021 року у справі №753/10208/20 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з останнього на користь позивача борг за договором позики від 23.12.2019 року в сумі 1 070 000 грн., проте у задоволенні решти позовних вимог про стягнення коштів за розпискою від 21.05.2018 року за якою передано грошові кошти у розмірі 189 000 Євро відмовлено, оскільки зазначені кошти передані без зобов`язання про їх повернення, а відтак на відносини між сторонами у даній справі за своєю правовою природою не є позиковими.

Враховуючи наведене, а також те, що жодних дій спрямованих відповідачами на сумісну діяльність з позивачем вчинено не було, грошові кошти повернуті не були, а відтак збережені відповідачами без відповідної правової підстави, тобто є безпідставно набутими, які позивач і просить стягнути з відповідачів.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року в даній цивільній справі відкрито провадження та призначено справу в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.

Відповідачі у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) відзиви на заявлений позов не надали.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2021 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Представники відповідачів проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні, пославшись на безпідставність заявлених вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено способи порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 21 травня 2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 189 000 Євро, що станом на цей день за курсом НБУ становило 6 777 078,00 грн. для придбання шести вантажних транспортних засобів, про що складено відповідний договір у формі розписки.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 09.03.2021 року у справі №753/10208/20, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суд від 21 вересня 2021 року, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з останнього на користь позивача борг за договором позики від 23.12.2019 року в сумі 1 070 000 грн., проте у задоволенні решти позовних вимог про стягнення коштів за розпискою від 21.05.2018 року за якою передано грошові кошти у розмірі 189 000 Євро відмовлено, оскільки зазначені кошти передані без зобов`язання про їх повернення, а відтак на відносини між сторонами у даній справі за своєю правовою природою не є позиковими.

Водночас, загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11, частин першої, другої ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11, частини першої ст. 177, частини першої ст. 202, частини першої ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою ст. 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15.

Крім того, у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14, також висловлено позицію про те, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

За аналізом наведених правових норм та за встановлених у судовому засіданні обставин, зокрема, відсутності будь-яких договірних зобов`язань між позивачем та ОСОБА_2 , останнім не доведено, що грошові кошти у розмірі 189 000 Євро набуті ним від позивача за розпискою від 21.05.2018 року з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, врахувавши рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09.03.2021 року у справі №753/10208/20, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суд від 21 вересня 2021 року, та за яким встановлено, що відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо отримання грошових коштів за вказаною розпискою за своєю правовою природою не є позиковими, суд дійшов висновку, що грошові кошти набуті відповідачем 1 без достатньої правової підстави, а відтак підлягають поверненню.

У свою чергу, вимоги до ТОВ ТЕП Чумацький шлях та ОСОБА_3 щодо стягнення з останніх грошових коштів не підлягають задоволенню, оскілки позивачем не доведено їх отримання зазначеними особами, а зазначення у позові тверджень щодо передачі ОСОБА_2 грошових коштів та їх використання директором ТОВ ТЕП Чумацький шлях ОСОБА_3 для закупівлі транспортних засобів ґрунтуються лише на припущеннях та не можуть бути підставою для солідарного стягнення разом з особою, яка їх отримала.

При цьому, згідно з положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відтак, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 189 000 Євро, що за курсом НБУ становить 6 777 078,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд приходить до висновку, що пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь позивача сума судового збору у розмірі 11 350,00 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись стст. 11, 15, 16, 1212 Цивільного кодексу України, стст. 4-13, 76-84, 141, 223, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕП Чумацький шлях та ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) суму коштів у розмірі 189 000 Євро, що за курсом НБУ становить 6 777 078,00 грн., а також судовий збір в сумі 11 350,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.