Ухвала

від 27.12.2023 по справі 753/9406/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-а

справа № 753/9406/21

провадження № 6/753/707/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДАНЬКО В.В.

за участю

приватний виконавець не з`явився;

боржник не з`явився;

стягувач не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання Приватного виконавця Виконавчого округу міста Київ Ляпіна Дмитра Валентиновича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Ляпін Дмитро Валентинович (далі по тексту - приватний виконавець, Ляпін Д. В.) звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 (далі по тексту - боржник, ОСОБА_1 ).

В обґрунтування подання приватний виконавець посилався на те, що на його виконанні перебуває виконавче провадження № 69587479 з примусового виконання виконавчого документу, а саме: виконавчого листа № 753/9406/21, що видав Дарницький районний суд м. Києва 28 червня 2022 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми коштів в розмірі 189 000 Євро, що за курсом Національного банку України становить 6 777 078,00 грн, а також судового збору у розмірі 11 350,00 грн.

З дати набрання законної сили рішення суду та станом на день звернення до суду з даним поданням, боржник всю суму боргу на користь стягувача не сплатив, жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання не вчинив, що вказує на ухилення від виконання рішення суду.

Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження» та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій боржник не повідомив та з письмовими заявами до виконавця не звертався.

Таким чином, боржник фактично ігнорує законні вимоги приватного виконавця та ухиляється від виконання рішення суду, що призвело до вжиття відносно нього заходів примусового виконання.

Приватний виконавець вважає, що така крайня міра примусового заходу як обмеження у праві виїзду за межі України змусить боржника виконати свої зобов`язання за судовим рішенням. Іншого дієвого механізму змусити боржника виконати рішення суду діюче законодавство не містить, а тому саме з метою виконання рішень суду, приватний виконавець вважає за необхідне застосувати до боржника таку міру примусового впливу, як обмеження у праві виїзду за кордон.

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Красківський В. П. подав до суду клопотання, у яких вказував на наявність підстав для повернення заявнику без розгляду подання виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, оскільки воно не відповідає вимогам положень частини другої статті 183, частині першій та шостій статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У судове засідання учасники виконавчого провадження не з`явились, хоча про розгляд справи повідомлялись належним чином. До початку розгляду справи приватний виконавець подав клопотання про розгляд подання без його участі.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути подання без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 69587479 з примусового виконання виконавчого документу, а саме: виконавчий лист № 753/9406/21, що видав Дарницький районний суд м. Києва 28 червня 2022 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми коштів в розмірі 189 000 Євро, що за курсом Національного банку України становить 6 777 078,00 грн, а також судового збору в розмірі 11 350,00 грн.

У відповідності до повідомлень АТ «ОТП Банк» (вих. № 25-4/2914-БТ від 22 липня 2022 року); АТ КТ «ПриватБанк» вих. № 20.1.0.0.0./7-220725/11217 від 25 липня 2022 року); АТ «Універсал Банк» (вих. № 1837-А-БТ від 21 липня 2022 року); АТ «Оксі Банк» (вих. № 6010/0501 від 17 серпня 2022 року); АТ «Банк Форвард» (вих. № 14/1-05-623/БТ від 19 серпня 2022 року); АТ «Райффайзен Банк Аваль» (вих. № 81-15-8/21502-БТ від 21 липня 2022 року); АТ «Сенс Банк» (вих. № 2801-БТ-48.3/2023 від 10 лютого 2023 року) на рахунках боржника відсутні грошові кошти для виконання постанови.

Згідно повідомлень Міністерства внутрішніх справ України від 08 листопада 2023 року та РСЦ ГСЦ МВС України в м. Києві (вих. № 31/26-610 від 03 серпня 2022 року) за боржником відсутні зареєстровані транспортні засоби.

За змістом відповіді КП Київської міської ради «Київське міське БТІ» (вих.№ 062/14-1869 (И-2023) від 14 лютого 2023 року) за боржником на праві власності зареєстрована 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на житло, виданого 22 січня 2001 року.

Відповідно до акту приватного виконавця від 15 лютого 2023 року приватним виконавцем було здійснено вихід за адресою реєстрації боржника, а саме: АДРЕСА_2 . У результаті виходу за вказаною адресою, двері до квартири ніхто не відчинив, здійснити перевірку майнового стану не вбачалося можливим.

Згідно акту приватного виконавця від 17 листопада 2023 року боржник на виклик до приватного виконавця не з`явився, витребувані документи не надав, про причини неможливості з`явитись та надати документи не повідомив.

Приватним виконавцем у поданні зазначено, що ним вчинялись дії та вживались усі можливі заходи для реального, своєчасного ефективного виконання рішення суду, однак у зв`язку з тим, що боржник самостійно борг не сплачує, а також має можливість уникнути від його сплати шляхом виїзду за межі України, виникла необхідність у тимчасовому обмеженні права такого виїзду.

Згідно з пунктом 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю вчасною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах, національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав чи свобод інших осіб.

Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини переборної сили, події тощо).

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховує що відомостей про отримання боржником письмових вимог приватного виконавця, як і власне постанови про відкриття виконавчого провадження, матеріали справи не містять.

Крім того, із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем до подання не долучено належних, допустимих та достатніх доказів того, що боржник вчиняє умисні свідомі дії, спрямовані на невиконання відповідного зобов`язання, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання судового рішення; не вказано, які перешкоди вчинені з боку боржника для проведення виконавчих дій приватному виконавцеві. Не надано належних доказів свідомого чи умисного ухилення боржником від виконання зобов`язання, при наявності змоги виконати таке зобов`язання.

За вказаних обставин суд позбавлений можливості дійти висновку, що боржник взагалі може вважатися повідомленим, зокрема, про початок примусового виконання рішення, що передбачено статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 12 грудня 2018 року у справі 752/11896/17.

Таким чином, приватним виконавцем не надано відомостей щодо отримання боржником постанов виконавчого провадження та викликів останнього, а особа, яка не є повідомленою про покладені на неї обов`язки, не може вважатися такою, що ухиляється від їх виконання.

Крім того, слід зауважити, що звернення державного (приватного) виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним (приватним ) виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження конституційного права громадянина на свободу пересування.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця у зв`язку із його необґрунтованістю.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 258, 260, 441 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Приватного виконавця Виконавчого округу міста Київ Ляпіна Дмитра Валентиновича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.