Рішення

від 28.12.2021 по справі 189/1143/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1143/21

Номер провадження 2/184/729/21

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

за участю секретаря судових засідань - Михалової Т.В.,

розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Мандзій Надія Камілівна до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором позики та просить суд стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики від 14.05.2015р. в розмірі 2300 доларів США, 3% річних від суми боргу за весь час прострочення в розмірі 62,95 доларів США.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, але надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити, також просять стягнути з відповідача 6100 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги та 908 грн. судових витрат. В разі неявки відповідача не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Окрім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача, з огляду на що відповідач, відповідно до п.11 ст.128 ЦПК України вважається таким, що отримав судову повістку.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд зі згоди позивача ухвалив рішення про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідив матеріали справи і оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що згідно розписки від 14 травня 2015 року ОСОБА_3 позичив ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2300 доларів США (а.с.8).

Зазначені кошти ОСОБА_2 надавались безповоротно за умови виконання зобов`язань, а саме: ОСОБА_2 зобов`язувався передати ОСОБА_3 у власність належну йому земельну ділянку площею 2,3565 га, розташовану на території Тернівської сільської ради Бершадського району Вінницької області (кадастровий номер 0520485200:03:003:0105), шляхом укладення договору купівлі-продажу даної земельної ділянки. Цю умову відповідач зобов`язувався вчинити на протязі одного місяця після зняття мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, що підтверджую копією розписки та копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 790898 (а.с.9). У разі невиконання даної умови Відповідач зобов`язувався повернути позичені кошти.

В серпні 2020 року відповідач передав вищезазначену земельну ділянку у користування іншій особі строком на 10 років з правом пролонгації і договір оренди землі був зареєстрований ще 04.11.2017 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.10).

Внаслідок вищезазначеного позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути йому позичені гроші, двічі надіславши поштою письмові вимоги про повернення боргу до 11.09.2020 року, що підтверджується копією вимоги від 10.08.2020 року із листом-описом про відправлення відповідачу вимоги про повернення, листом - інформацією від 10.08.2020 року, та листом-описом про відправлення вимоги про повернення коштів із листом - інформацією про відправлення від 22.10.2020 року (а.с.11-16).

Але відповідач вимоги позивача проігнорував, гроші не повернув і до часу подання даної заяви ухиляється від виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця (постанова Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі 369/3340/16-ц).

Також судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існують договірні відносини з позики, відповідач не виконав свої зобов`язання і на протязі місяця після набрання чинності Закону України №2178-10 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення не передав ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, якою було забезпечено зобов`язання про повернення коштів.

Відповідно до вимог ст. 192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні і заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. При обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. 3% річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №373/2054/16-ц від 16.01.2019 року.

Внаслідок вищезазначеного, постільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, то зобов`язаний сплатити позивачу 3% річних від простроченої суми за період з 12.09.2020 року по час звернення із даним позовом в суд, що становить 62,95 доларів США.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 11-13, 141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Мандзій Надія Камілівна до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , борг за договором позики від 14 травня 2015 року в розмірі 2300 (дві тисячі триста) доларів США, 3% річних від суми заборгованості за весь час прострочення в розмірі 62,95 (шістдесят два долара 95 центів) США, а також 6100 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги та 908 грн. судових витрат у виді судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.12.2021р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш