Рішення

від 29.12.2021 по справі 200/14633/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 р. Справа№200/14633/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАН-БЕТОН» (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Переїздна, буд.1 В, ЄДРПОУ 34843832) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕМАН-БЕТОН (далі - позивач, ТОВ Леман-Бетон ) звернулось до суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 21.09.2021 № 283762.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено перевірку та складено акт відносно транспортного засобу, яким позивач перевозив бетон. В акті установлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. За результатами розгляду матеріалів комісією Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено спірну у справі постанову, якою позивача за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт притягнуто до відповідальності на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону. Позивач звертає увагу суду, що акти та довідка складені відносно ТОВ Хозхімсервіс , а спірна постанова винесена щодо ТОВ Леман-Бетон . Отже, вважає позивач спірна постанова складена з порушенням постанови КМУ від 08.11.2006 № 1567 Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті .

Також позивач наголошує на таких підставах для скасування спірної постанови:

дозвіл для перевезення подільних вантажів чинним законодавством не передбачений, що виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт ;

у відповідача відсутня методика вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.

Ухвалою суду від 03.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Сторони із клопотанням до суду про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання не звертались.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де викладено прохання у позові відмовити, з огляду на таке.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 , зокрема, установлено, що навантаження на здвоєну вісь тягача становило 21,10 т. (10,55 + 10,55) при нормі 16 т., про вказане свідчить талон зважування від 29.07.2021 № 09547. Відповідно до п. 4 ч. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування від 10.12.2013 № 1007/1207 та на підставі вказаного талону відповідачем складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 29.07.2021 № 046499. Також у зв`язку із виявленими порушеннями складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.08.2021 № 0053637 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акта від 29.07.2021 № 0053628.

Водночас відсутність у водія транспортного засобу марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів зафіксовано в акті № 268330.

Крім того, відповідач зазначає, що розгляд справи про порушення автотранспортного законодавства відбувся з дотриманням відповідних вимог законодавства. Копія спірної постанови про накладення штрафу направлена позивачу поштовим відправленням

Щодо обґрунтованості застосованого штрафу, відповідач звертає увагу, що останній накладено на позивача відповідно абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Щодо відсутності методики зважування транспортних засобів, то у даному випадку потрібно звернути увагу, що п. 19 Порядку № 879 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017, яка набрала чинності з 08.09.2017, а тому станом на 30.08.2021 необхідність використання співробітниками Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не передбачено жодним нормативно-правовим актом.

Щодо строків розгляду справи про порушення автомобільного законодавства, то відповідний строк складає 2 місяці з моменту виявлення відповідного правопорушення. Таким чином, оскільки правопорушення виявлене 29.07.2021, а оскаржувана постанова винесена 21.10.2021, то підстави вважати строк пропущеним - відсутні.

Позивачем надано відповідь на відзив, де позивач з доводами, викладеними у відзиві, не погоджується, так як, всупереч вимогам ч. 2 ст. 162 КАС України, відповідач не навів норм права та доказів, які б спростовували доводи, викладені у позовній заяві.

На виконання вимог ухвали суду від 14.12.2021 відповідачем надано такі письмові докази:

заява директора ТОВ ХОЗХІМСЕРВІС від 02.09.2021 за змістом якої повідомлено про перебування транспортного засобу марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 в оренді ТОВ Леман-Бетон ;

договір оренди транспортних засобів від 02.01.2019 № 020119/1.

Фактичні обставини встановлені судом у справі такі.

ТОВ Леман-Бетон є юридичною особою, ЄДРПОУ 34843832, код КВЕД 23.61 виготовлення виробів із бетону для будівництва (основний); місцезнаходження: 84404, Донецька обл., місто Лиман, вулиця Переїздна, будинок 1 В .

У матеріалах справи наявне направлення від 26.07.2021 № 11791 на період з 26.07.2021 по 01.08.2021, видане на ім`я: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 для проведення рейдової перевірки.

Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за результатами якої складено акт від 29.07.2021 № 268330.

Вказаним актом установлено, що за результатами перевірки транспортного засобу КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ Хозхімсервіс виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за які передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт

Згідно наявного у матеріалах справи талону зважування транспортного засобу від 29.07.2021 КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 має навантаження, зокрема, мовою оригіналу: Weight (kg): Ахlе 1 Total - 5700; Ахlе 2 Total - 10 550; Ахlе 3 Total - 10 550. Gross - 26 800.

Відповідно довідки № 046499 від 29.07.2021 повна маса - 26,8 т., навантаження на осі: 1) 5,7 т.; 2) 10,55 т.; 3) 10,55 т.

Актом про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 29.07.2021 № 0053628 зафіксовано, що за результатами габаритно-вагового контролю проведеного Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки автомобіль КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ Хозхімсервіс , вид вантажу - бетон-подільний перевищено нормативно допустиме навантаження на осі, зокрема, фактичне 21,1 т., допустиме 16 т.

Згідно розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 сума до сплати складає 49,68 євро.

Платіжним дорученням від 30.07.2021 № 90613541/1 ТОВ Хозхімсервіс сплачено 1 585,98 грн. за призначенням платежу - плата за проїзд автомобільними дорогами згідно акта від 29.07.2021 № 0053628.

21 вересня 2021 року Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування-адміністративно господарського штрафу № 283762, якою установлено порушення ТОВ Леман-Бетон ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт відповідальність передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 вказаного закону на підставі чого постановлено стягнути 34 000,00 грн. штрафу.

Також відповідачем до матеріалів справи надано:

накладну від 29.07.2021 № 3600 про відпуск ТОВ Леман бетон вантажу бетон М - 350 через 92 - 62 Муравйов;

Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/1101, чинне до 12.05.2022 вага пересувна автомобільна типу CHEKLODE FREEWEIGH зав. № 008216. Дата повірки 12.05.2021.

Наданий відповідачем договір оренди транспортних засобів № 020119/1 свідчить, що між ТОВ ХОЗХІМСЕРВІС (як орендодавець) та ТОВ Леман бетон (як орендар) 02.01.2019 укладено договір предметом якого є надання орендодавцем орендарю у строкове платне користування транспортних засобів та/або спеціалізованої техніки. (п. 1.1). У відомостях про об`єкт оренди (п. 1.2) рахується транспортний засіб КАМАЗ, модель 53229, тип вантажний бетонозмішувач, номерний знак НОМЕР_1 (п. 1.2.16). Термін оренди складає 2 роки 11 місяців з моменту прийняття об`єкта, що орендується. (п. 3.1). Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 10.1).

Відповідно заяви директора ТОВ ХОЗХІМСЕРВІС від 02.09.2021 станом на момент складання спірного акта перевірки транспортний засіб - КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 переданий в оренду ТОВ Леман-Бетон .

Наявні у справі письмові докази, досліджені судом у порядку ст. 211 КАС України.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначає Закон України Про автомобільний транспорт в Україні від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Стаття 6 Закону № 2344.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право:

супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства;

Стаття 48 Закону № 2344.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Стаття 60 Закону № 2344.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 вказаних Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила № 1306) рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Пункт 2. Порядку № 879.

Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

7) місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю;

9) пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками;

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами пункту 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Пунктами 16, 18 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Наказ Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.10.2013 № 1007/1207 затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок взаємодії № 1007/1207)

Пункт 4 Порядку № 1007/1207.

4. Посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема,:

4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1);

5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю;

9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку;

10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт , застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567).

Пункт 15. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

Пункт 20. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пункт 21. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пункт 25. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пункт 26. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Висновки суду.

Щодо твердження позивача про неможливість отримання дозволу на рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем, як підставу для скасування спірної постанови.

Як вже відзначалось, Правилами № 1306, передбачено, що рух транспортних засобів, зокрема, з навантаженням на здвоєні осі - понад 16 т., у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. У інших передбачених законодавством випадках перевізник отримує відповідний дозвіл.

Метою такої заборони є збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття. Відповідно і дозвіл на рух такого вантажу не видається.

Різниця нормативного регулювання (щодо подільних та неподільних вантажів) пояснюється тим, що подільний вантаж - це вантаж, який під час навантаження (розвантаження) та перевезення, має конструктивну можливість розподіляти його на складові частини; для сипучих та інших матеріалів - регулювати їх кількість (масу) на транспортній одиниці, що, у свою чергу, надає можливість перевізнику забезпечити перевезення подільних вантажів без перевищення вищезазначених параметрів.

Водночас норма абз. 16 ст. 60 Закону № 2344 (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачала накладення штрафу саме за фактом правопорушення - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу за відсутності відповідного дозволу безвідносно типу вантажу подільний/неподільний.

Причини ж відсутності такого дозволу, як-то неможливість його отримати у зв`язку із прямою забороною на рух не можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності.

Інше розуміння й застосування ст. ст. 48, 60 Закону № 2344 створює дискримінаційні умови для учасників дорожнього руху.

Постановляючи наведені висновки суд узяв до уваги правову позицію викладену у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021 у справі № 200/6013/21.

Вказане підтверджується й тим, що Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю від 03.06.2021 № 1534-ІХ внесено зміни у статті 60: у частині першій: абзац шістнадцятий викладено в такій редакції: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян". Вказана редакція набула чинності 01.10.2021. (суд не застосовує вказану норму у цілях врегулювання спірних правовідносин)

Більше того, зважаючи на відсутність заперечень з боку ТОВ Леман Бетон щодо факту перевищення допустимих вагових навантажень на осі та обізнаність позивача із наявністю законодавчої заборони руху транспортного засобу з подільним вантажем з перевищенням вагових лімітів, суд дійшов висновку, що позивач діяв у недобросовісний спосіб та свідомо порушував наведені судом вище положення законодавства України.

Суд не приймає посилання позивача на постанову Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16, оскільки судом касаційної інстанції справу у цій частині відправлено на новий розгляд.

Щодо посилань позивача на відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, суд зауважує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні було скасовано п. 19 Порядку № 879, без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Таким чином, відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2018 у справі № 820/1420/17.

При цьому Верховний Суд у постановах від 02.08.2018 у справі № 820/1420/17, від 03.07.2019 у справі № 819/1381/16 та від 09.08.2019 у справі № 817/1051/16 зазначив, що … свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки свідчить, що цей засіб може використовуватись.

Також суд звертає увагу на недоведеність тверджень позивача про те, що зважування проведено у динамічному режимі (зважування у русі).

Натомість надані відповідачем до відзиву докази (довідка № 046499, акт № 0056628) свідчать, що посадовою особою Укртрансбезпеки Гальчичем С. В. проведено габаритно-ваговий контроль за місцем розташування пункту габаритно-вагового контролю: а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 674+499м.п, оператор вагового комплексу - ОСОБА_9 . Поряд із цим акт про перевищення транспортним засобом вагових параметрів № 0053628 підписано водієм транспортного засобу ОСОБА_10 без зауважень та заперечень.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. (п. 18 Порядку № 879)

Відповідна довідка за результатами зважування на пересувному пункті наявна у матеріалах справи.

У свою чергу пп. 9 п. 2 Порядку № 879 передбачає, що габаритно-ваговий контроль здійснюється з використанням пересувного пункту габаритно-вагового контролю.

З наявного у матеріалах справи Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/1101 від 12.05.2021 (чинне до 12.05.2022), судом установлено, що засіб вимірювальної техніки - вага пересувна автомобільна типу CHEKLODE FREEWEIGH заводський номер НОМЕР_2 , виробник CENTRAL WEIGHING , Англія, відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 Весы для статического взвешивания. Общие технические требования . Характеристики кожної платформи: НмГЗ - 500 кг., НГЗ - 15 000кг, клас звичайний, для статичного зважування.

Тобто вказаний засіб створений для статичного зважування, яке, як свідчать матеріали справи, й було проведено.

Отже, відповідні доводи позовної заяви суд визнає необґрунтованими.

Щодо відсутності у позивача статусу перевізника.

В акті № 268330 (про проведення перевірки) зазначено, що т/з КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 належить ТОВ Хозхімсервіс .

В акті № 0053628 (про перевищення т/з нормативних вагових параметрів) вказано суб`єкт, що перевіряється - ТОВ Хозхімсервіс .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу т/з КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ТОВ ХОЗХІМСЕРВІС .

При цьому, як вказано судом вище, на виконання вимог ухвали суду відповідачем надана заява ТОВ Хозхімсервіс за змістом якої стверджується про перебування транспортного засобу КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 в оренді позивача та як доказ відповідних тверджень - договір оренди транспортних засобів від 02.01.2019 № 020119/1.

Водночас, норма ст. 48 Закону № 2344 передбачає, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія, зокрема товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Водієм до перевірки надано накладну від 29.07.2021 № 3600, де вказано, що вантаж відпущено ТОВ Леман-Бетон .

Аналіз положень Закону № 2344 свідчить, що, поняття власник транспортного засобу та автомобільний перевізник не є тотожними, оскільки автомобільним перевізником є користувач транспортного засобу, а не власник транспортного засобу.

При цьому відповідальність передбачена ст. 60 Закону № 2344 покладається саме на автомобільного перевізника, який за визначенням, що надано у ст. 1 вказаного закону є фізичною або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Цивільний кодекс України.

Стаття 759.

1. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Стаття 798.

1. Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Стаття 799. Форма договору найму транспортного засобу

1. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

2. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже обставиною, що підлягає доказуванню у даному випадку є наявність чи відсутність у позивача статусу автомобільного перевізника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (далі - Перелік № 207, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)

Пунктом 1 Переліку № 207 передбачено, що для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах необхідними, зокрема, є: - фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна та інші.

Водночас п. 2 Переліку № 207 установлено, що для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідним є накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

Частинами 1-2 ст. 77 КАС України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 справа № 520/2261/19 вказано: Доводи скаржниці про те, що суд першої інстанції всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС поклав обов`язок доказування на позивачку, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. .

Отже, суд вважає, що відповідачем виконано обов`язок доказування передбачений ч. 2 ст. 77 КАС України та надано: заяву директора ТОВ ХОЗХІМСЕРВІС від 02.09.2021, договір оренди транспортних засобів від 02.01.2021 № 0020119/1 накладну від 29.07.2021 № 3600, де вказано, що вантаж відпущено ТОВ Леман-Бетон . Вказана накладна у розумінні п. 2 Переліку № 207 вказує на факт здійснення вантажного перевезення для власних потреб.

При цьому відповідач не є компетентним органом щодо перевірки правильності оформлення чи відповідності вимогам законодавства документів на вантаж. Функціональними межами повноважень співробітників Укртрансбезпеки є виключно перевірка наявності передбачених законодавством документів.

Водночас, позивач ані у ході проведення перевірки, ані під час розгляду справи належними доказами не довів, що т/з КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 використовувався іншим автомобільним перевізником.

Отже встановлені судом фактичні обставини та відповідне їм правове регулювання не створює підстав для висновку суду про задоволення позову. Інших підстав, як-то неповідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, чи вичерпання строку для винесення оспорюваної постанови позивачем не наведено, а судом у контексті застосування принципу офіційного з`ясування усіх обставин справи не встановлено.

Оскільки суд вважає, що у позові належить відмовити, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМАН-БЕТОН» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 29 грудня 2021 року.

Суддя І.В. Буряк