Рішення

від 28.12.2021 по справі 440/13570/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/13570/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Аквамарин" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Фермерське господарство "Аквамарин" (надалі - позивач, ФГ "Аквамарин") звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (надалі - позивач, ДПС України), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 22.07.2021 №2893438/40885880.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що ФГ "Аквамарин" надано податковому органу Таблицю даних платника податку на додану вартість, форма якої затверджена у Додатку 5 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, разом із поясненнями та копіями документів. Однак, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України 22.07.2021 прийнято Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з підстави наявності в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. На переконання позивача оспорюване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить чіткої підстави для відмови у врахуванні Таблиці.

2. Позиція відповідача.

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 41-44/. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства, зокрема, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Зазначив, що за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2020 по 22.07.2021 Комісією центрального рівня встановлено, що один з основних постачальників ФГ "Аквамарин" включений контролюючими органами до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (ТОВ "Міні-Агро-тех" /код ЄДРПОУ 41912349/ імпортує міні-трактори для саду, городу, а реалізує, як трактори для оброблення сільськогосподарських угідь).

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ФГ "Аквамарин" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 40885880. Основним видом діяльності згідно КВЕД-2010 є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур.

Позивач перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Полтавській області (Хорольська ДПІ) та є платником податку на додану вартість, що сторони не заперечують.

22.06.2021 ФГ "Аквамарин" подано Головному управлінню ДПС у Полтавській області Таблицю даних платника податку на додану вартість /а.с. 11/.

25.06.2021 комісією регіонального рівня прийнято рішення №2802352/40885880 про неврахування Таблиці з огляду на відсутність відомостей про нарахування заробітної плати найманому працівнику /а.с. 12/.

19.07.2021 позивачем повторно подано Головному управлінню ДПС у Полтавській області Таблицю даних платника податку на додану вартість разом з письмовими поясненнями /а.с. 14-15, 17-18, 19-31/.

21.07.2021 комісією регіонального рівня прийнято рішення №2888083/40885880 про врахування Таблиці /а.с. 15 - зворот/.

Проте, комісією центрального рівня 22.07.2021 прийнято рішення №2893438/40885880 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з огляду на наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій /а.с. 16/.

Не погодившись з цим рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У силу положень пунктів 13-17 Порядку №1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Згідно з пунктами 19, 20, 22 Порядку №1165 у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення Комісії ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2021 №2893438/40885880 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Оцінюючи правомірність спірного рішення суд зауважує, що у силу пункту 17 Порядку №1165 податковий орган зобов`язаний зазначити у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку конкретну причину такого неврахування.

Дослідивши оспорюване рішення суд встановив, що у ньому в якості підстави для неврахування таблиці даних платника податку міститься загальне посилання на наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Залучений до матеріалів справи витяг з протоколу засідання Комісії ДПС від 22.07.2021 №220 /а.с. 49-54/ так само не містить будь яких конкретних підстав неврахування таблиці даних платника податку.

Разом з відзивом на позов відповідачем не надано суду доказів, що свідчили б про наявність визначених законом підстав для неврахування поданої ФГ "Аквамарин" таблиці даних платника податку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що будь яке рішення суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим в межах наданих повноважень, зокрема, має містити посилання конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Європейський суд з прав людини у пункті 36 рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003, що відповідно до частини першої статті 17 Закону №3477 підлягає застосуванню судами як джерело права, вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку, прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За обставин цієї справи відповідачем не надано суду достатніх фактичних даних, що свідчили б про наявність визначених законом підстав для неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ФГ "Аквамарин".

Стосовно посилань представника відповідача у відзиві на позов на наявну у контролюючого органу податкову інформацію щодо включення одного з контрагентів позивача - ТОВ "Міні-Агро-тех" (код ЄДРПОУ 41912349) до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд виходить з того, що такі доводи не відображені відповідачем у спірному рішенні у якості підстави для його ухвалення, а їх правомірність не підтверджена у ході судового розгляду справи.

До того ж, Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

На підставі викладеного, з огляду на недоведеність контролюючим органом та ненадання доказів наявності податкової інформації, що свідчить про здійснення безпосередньо платником податку ризикових операцій, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення комісії центрального рівня від 22.07.2021 №2893438/40885880 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої ФГ "Аквамарин".

Відповідно до пункту 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ФГ "Аквамарин" повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 05.08.2021 №527 /а.с. 35/. Вказану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 36/.

Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд виходить з таких міркувань.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом у цій справі надані договір від 17.03.2021 №17/03-21 про надання правничої допомоги разом з додатковою угодою від 23.04.2021 №1, ордер від 24.03.2021, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с. 9, 32-34/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.

За змістом додаткової угоди від 23.04.2021 №1 до договору від 17.03.2021 №17/03-21 про надання правничої допомоги винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар) становить 7000,00 грн та передбачає: підготовку документів та супровід клієнта з питання врахування таблиці даних платника податку на додану вартість; підготовку документів та супровід клієнта з питання оскарження в судовому порядку рішення про неврахування таблиці даних платника.

Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Матеріали справи не містять відомостей про збирання представником позивача доказів задля звернення до суду, обсяг наданих письмових доказів є незначним.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з`ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи, не подавав клопотань та інших процесуальних документів.

До того ж, позов поданий через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд", що не вимагало від адвоката подання документів безпосередньо до суду.

Зазначена справа належить до справ незначної складності, а тому написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені представником позивача процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 3500,00 грн.

При цьому суд враховує, що відсутність на дату розгляду справи судом доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20.

До того ж, як передбачено пунктом 4.2 договору від 17.03.2021 №17/03-21 про надання правничої допомоги /а.с. 33/, гонорар підлягає сплаті на підставі виставленого рахунку протягом 30 банківських днів з дня повідомлення клієнта про отримання судового рішення про задоволення позовних вимог або протягом 3 банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Висновки щодо можливості суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правничу допомогу містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фермерського господарства "Аквамарин" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 22 липня 2021 року №2893438/40885880 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Фермерського господарства "Аквамарин" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) та 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач: Фермерське господарство "Аквамарин" (код ЄДРПОУ 40885880; вул. Шевченка, 16, с. Березняки, Лубенський район, Полтавська область, 37811).

Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі - через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба