Постанова

від 28.12.2021 по справі 646/3295/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 грудня 2021 року

м. Харків

справа № 646/3295/18

провадження № 22-ц/818/5704/21

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Сіквеструм ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сіквеструм до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю Сіквеструм на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 травня 2021 року, під головуванням ОСОБА_2 , -

в с т а н о в и в:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІСОН звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі за кредитним договором №26258015007385/980 від 21.08.2015 року у розмірі 66 177 грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до заяви про встановлення кредитного ліміту №26258015007385/980 від 21.08.2015 року між ПАТ Банк ЮНІСОН та відповідачем був укладений кредитний договір №26258015007385/980 від 21.08.2015 року, відповідно до умов якого останньому був встановлений кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн. зі сплатою 34,9% річних за користування кредитними коштами, терміном повернення кредитних коштів 21.08.2016 року. Укладення, виконання та припинення кредитного договору регулюється договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ Банк ЮНІСОН (надалі - ДКБО) та Умовами надання споживчих кредитів, які є невід`ємною частиною ДКБО. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява про встановлення кредитного ліміту №26258015007385/980 від 21.08.2015 року разом з ДКБО (в т.ч. Тарифами та Умовами банківських продуктів) складає між ним та Банком кредитний договір у розумінні ДКБО, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши відповідачу кредитну лінію на рахунок №26258015007385/980 від 21.08.2015 року у розмірі, встановленому кредитним договором. На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.04.2016 року №300/БТ Про віднесення ПАТ Банк ЮНІСОН до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.04.2016 року №614 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк ЮНІСОН і делегування повноважень тимчасового адміністратора банку . Після цього, на підставі рішення Правління Національного банку України від 18.06.2018 року №345-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк ЮНІСОН та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.06.2018 року №1725 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк ЮНІСОН та делегування повноважень ліквідатора банку , розпочато процедуру ліквідації банку строком на два роки з 19.06.2018 року до 18.06.2020 року включно. 10.02.2020 року відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №303 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ЮНІСОН завершено задоволення кредиторських вимог, внесених до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк ЮНІСОН . Після задоволення вимог всіх кредиторів у ПАТ Банк ЮНІСОН залишилось нереалізоване майно. На підставі одержаних від акціонерів ПАТ Банк ЮНІСОН заяв про намір отримати майно (активи) банку, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №602 від 16.03.2020 року про передачу залишкового майна (активів) акціонерам ПАТ Банк ЮНІСОН в розмірах часток, котрі їм належать. Далі, ПАТ Банк ЮНІСОН в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ЮНІСОН Федорченка А.В. та акціонерами банку, у тому числі МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД , яке діє від свого імені та від імені компаній (інших акціонерів банку на підставі нотаріально посвідчених довіреностей), був укладений договір №2/1 від 17.03.2020 року про передачу залишкового майна (активів) у власність акціонера, відповідно до умов якого Банк, з метою завершення процедури його ліквідації, безоплатно передав майно (активи) Банку, яке залишилось після задоволення вимог усіх черг кредиторів Банку, в тому числі право вимоги за кредитним договором №26258015007385/980 від 21.08.2015 року, укладеним між ПАТ Банк Юнісон та відповідачем, в розмірі 72 889 грн. 47 коп., у спільну часткову власність акціонерів ПАТ Банк ЮНІСОН від імені яких діє Компанія МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД . 16.04.2020 року між Компанією МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД , яка діє від свого імені та від імені та в інтересах інший компаній (акціонерів банку) на підставі нотаріально посвідчених довіреностей: ЛАБАРНЕЙ АДВАНС ЛТД, ІГЕЙЗЕР КЕПІТАЛ ЛТД, ГОРАТЕЙЛ СОЛЮШНС ЛТД, ВЕНТАТРАНС СІСТЕМС ЛТД, ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД, РІЧМАНТІ ХОЛДІНГ ЛТД, ФЕЛІГРАНТ ІНВЕСТ ЛТД (Первісні кредитори) та ТОВ СІКВЕСТРУМ було укладено договір відступлення права вимоги №16/04-20 від 16.04.2020 року, відповідно до умов якого первісні кредитори в особі Компанії МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД відступили новому кредитору - ТОВ СІКВЕСТРУМ права вимоги за кредитними договорами (з усіма додатковими угодами/договорами про внесення змін), укладеними з фізичними особами - позичальниками, реєстр яких є невід`ємною частиною даного Договору. У реєстрі кредитних договорів, права вимоги за якими передані позивачу за вказаним договором відступлення права вимоги зазначений, крім інших, кредитний договір №26258015007385/980 від 21.08.2015 року, боржником за яким є відповідач. Розмір переданої заборгованості за даним кредитним договором становить 72 889 грн. 47 коп. Про перехід права вимоги за кредитним договором відповідача було повідомлено повідомленням про відступлення права вимоги від 04 травня 2020 року поштовим відправленням з трек-номером 215600426655. Однак, після цього відповідач перестав виконувати свої зобов`язання за кредитним договором, зокрема не сплачував банку кредитні кошти та інші передбачені кредитним договором платежі, у зв`язку з чим станом на 22.05.2018 року у нього виникла заборгованість у розмірі 66 177 грн. 73 коп.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Сіквеструм до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю Сіквеструм подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Сіквеструм задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи. Підписуючи заяву про встановлення кредитного ліміту з відповідачем було погоджено базову відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 34,9 % на місяць. Тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови. Заява від 21.08.2015 року та додаток до Заяви про встановлення кредитного ліміту № 26258015007385/980 підписано відповідачем, що підтверджується матеріалами справи. Свою згоду на укладення ДКБО відповідач підтвердив шляхом оформлення та підписання заяви про прийняття пропозиції щодо укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ Банк ЮНІСОН , відповідно до умов надання банківських продуктів (послуг). Також, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява про встановлення кредитного ліміту №26258015007385/980 від 21.08.2015 року разом з договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ Банк ЮНІСОН (в т.ч. Тарифами та Умовами банківських продуктів) складає між ним та Банком кредитний договір у розумінні ДКБО, що підтверджується підписом у заяві.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати, що кредитний договір між позивачем та відповідачем був укладений на законних підставах, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження укладення кредитного договору, не зазначено в договорі суми кредитної заборгованості, розміру відсотків, під які видався кредит та строку дії кредитного договору.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону та фактичним обставинам справи відповідає не в повній мірі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до заяви про встановлення кредитного ліміту №26258015007385/980 від 21.08.2015 року між ПАТ Банк ЮНІСОН та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 26258015007385/980 від 21.08.2015 року, відповідно до умов якого останньому був встановлений кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн. зі сплатою 34,9% річних за користування кредитними коштами, терміном повернення кредитних коштів 21.08.2016 року (а.с.4).

Укладення, виконання та припинення кредитного договору регулюється договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ Банк ЮНІСОН (надалі - ДКБО) та Умовами надання споживчих кредитів, які є невід`ємною частиною ДКБО.

ДКБО - це публічний договір, який укладається шляхом прийняття потенційним клієнтом розміщених на офіційному сайті ПАТ Банк ЮНІСОН за електронною адресою в мережі Інтернет http://official.unisonbank.corn.ua умов ДКБО, які є пропозицією (офертою) Банку укласти ДКБО, відповідно до якого Банк бере на себе зобов`язання перед фізичними особами, які приймають (акцептують) цю пропозицію, надавати банківські продукти (послуги) в порядку та на умовах, передбачених цим ДКБО за Тарифами, які встановлені Банком та оприлюднені на офіційному сайті Банку. ДКБО укладається на підставі та відповідно до статей 633, 641 та 644 ЦК України та є пропозицією укласти договір.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява про встановлення кредитного ліміту №26258015007385/980 від 21.08.2015 року разом з договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ Банк ЮНІСОН (в т.ч. Тарифами та Умовами банківських продуктів), що розміщений на офіційному сайті Банку складає між ним та Банком кредитний договір у розумінні ДКБО, що підтверджується підписом у заяві (а.с.4).

У відповідності до умов кредитного договору, відповідач зобов`язався повертати кредит Банку шляхом здійснення оплати обов`язкового мінімального платежу в розмірі 3% від суми заборгованості за використаним кредитним лімітом щомісячно з 01 по 25 число кожного місяця, а також сплачувати комісії з забезпечення обслуговування кредитної заборгованості по кредитній лінії у розмірі 4,5% від суми заборгованості за кредитом (кредитним лімітом), яка виникла внаслідок операцій, здійснених в Торгівельно-сервісній мережі та мережі Інтернет та 4,9% від суми заборгованості за кредитом (кредитним лімітом), яка виникла внаслідок інших операцій за рахунком, в тому числі з видачі готівки.

Згідно п. 4.1 Умов відкриття кредитних ліній, моментом (днем) надання Банком Клієнту кредиту (його частини/траншу) є день здійснення першої операції за допомогою Картки або день утримання платежів, передбачених Тарифами, за рахунок Кредитного ліміту за умови відсутності/недостатності на Рахунку власних (не кредитних) коштів Клієнта.

Пунктом 3.2 Умов відкриття кредитних ліній встановлено, що за користування Кредитом Клієнт сплачує проценти у розмірі, встановленому у Кредитному договорі та/або Тарифах Банку. Проценти за користування Кредитом нараховуються, виходячи із розміру встановленої процентної ставки, фактичної кількості днів користування Кредитом та умовною кількістю днів у році (360 днів), при цьому при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення Кредиту. Сума фактичних нарахувань за процентами залежить від кількості днів фактичного користування Кредитом та суми залишку заборгованості за Кредитом на день нарахування процентів, дати фактичного погашення поточної заборгованості за Кредитом, коригувань процентної ставки.

Клієнт сплачує комісії, пов`язані з отриманням/користуванням Кредитною лінією за умови, що такі комісії, умови їх нарахування та сплати передбачені Банківським продуктом та/або Тарифами, з відповідним відображенням такої умови в Кредитному договорі (п. 3.3 Умов відкриття кредитних ліній).

Відповідно до п. 4.1 ДКБО, Клієнт сплачує винагороду Банку за послуги в межах відповідних Банківських продуктів (послуг), що надаються на підставі ДНП, а також комісійну винагороду інших банків, які беруть участь у наданні Банком Банківських продуктів (послуг), відповідно до діючих Тарифів та цього ДКБО з врахуванням Умов та ДНП.

П.п. 6.3.1 п. 6.3 Умов відкриття кредитних ліній передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Банк отриманий Кредит, сплатити нараховані проценти за користування Кредитом та комісії у повному обсязі, виконувати інші зобов`язання в порядку та в строки, встановлені Кредитним договором, у тому числі своєчасно забезпечувати наявність грошових коштів на Рахунку у сумі, достатній для здійснень відповідних платежів.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши відповідачу кредитну лінію на рахунок №26258015007385/980 від 21.08.2015 року у розмірі, встановленому кредитним договором.

Проте, відповідач протягом тривалого часу ухилявся від виконання умов кредитного договору, зокрема не сплачував банку кредитні кошти та інші передбачені кредитним договором платежі, у зв`язку з чим станом на 22 травня 2018 року у нього виникла заборгованість у розмірі 66 177 грн. 73 коп., в тому числі: 30 356 грн. 17 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 22 963 грн. 23 коп.- заборгованість за простроченими відсотками; 12 858 грн. 33 коп. - прострочена заборгованість за пенею.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.04.2016 року №300/БТ Про віднесення ПАТ Банк ЮНІСОН до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.04.2016 року №614 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк ЮНІСОН і делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Після цього, на підставі рішення Правління Національного банку України від 18.06.2018 року №345-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк ЮНІСОН та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.06.2018 року №1725 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк ЮНІСОН та делегування повноважень ліквідатора банку , розпочато процедуру ліквідації банку строком на два роки з 19.06.2018 року до 18.06.2020 року включно.

10.02.2020 року відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №303 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ЮНІСОН завершено задоволення кредиторських вимог, внесених до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк ЮНІСОН . Після задоволення вимог всіх кредиторів у ПАТ Банк ЮНІСОН залишилось нереалізоване майно.

Відповідно до розділу IX Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 №3711, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.09.2017 за №1104/30972, акціонери банку, що ліквідується, мають право отримати майно (активи) такого банку, яке залишилось після задоволення вимог усіх кредиторів, відповідно до ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (залишкове майно).

Згідно ст. 1 розділу І Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, активи - кошти, майно, майнові і немайнові права.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду уповноважена особа Фонду повідомляє акціонерів, які виявили намір отримати Залишкове майно банку, що ліквідується, про розмір частки в майні, яка підлягає передачі акціонеру та про необхідність звернутись до банку, що ліквідується, з метою підписання договору (акта) про передачу Залишкового майна (активів) у спільну часткову власність таких акціонерів. Одночасно банк розміщує відповідне повідомлення на своєму сайті та надсилає його до Фонду для розміщення на офіційному сайті Фонду.

На підставі одержаних від акціонерів ПАТ Банк ЮНІСОН заяв про намір отримати майно (активи) банку, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №602 від 16.03.2020 року про передачу залишкового майна (активів) акціонерам ПАТ Банк ЮНІСОН в розмірах часток, котрі їм належать.

Далі, ПАТ Банк ЮНІСОН в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк ЮНІСОН Федорченка А.В. та акціонерами банку, у тому числі МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД , яке діє від свого імені та від імені компаній (інших акціонерів банку на підставі нотаріально посвідчених довіреностей), керуючись статтями 6, 8, 111, 512-519, 627 ЦК, ст. 59 ГК України, Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Законом України Про акціонері товариства , Порядком складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволенні вимог кредиторів банків, що ліквідуються, був укладений договір №2/1 від 17.03.2020 року про передачу залишкового майна (активів) у власність акціонера (а.с.56-57).

Відповідно до п. 1 вказаного договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідно до розділу IX Порядку складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 21.08.2017 року №3711, Банк з метою завершення процедури його ліквідації, безоплатно передав майно (активи) Банку, яке залишилось після задоволення вимог усіх черг кредиторів Банку, передбачених ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у спільну часткову власність акціонерів ПАТ Банк ЮНІСОН , від імені яких діє Компанія МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД .

Згідно п. 2.1. Договору №2/1, Банк передає, а Акціонери приймають, зокрема, наступне залишкове майно: основні засоби та інші активи, перелік яких наведений у додатках: №4 (кредити) до цього договору (а.с.59-60). Відповідно до змісту даного Додатку, ПАТ Банк ЮНІСОН передав акціонерам, зокрема, право вимоги за кредитним договором №26258015007385/980 від 21.08.2015 року, укладеним між ПАТ Банк ЮНІСОН та відповідачем, в розмірі 72889 грн. 47 коп.

Відповідно до п. 3 Договору №2/1, з моменту укладення цього Договору, право власності на Залишкове майно переходить до Акціонерів та в Акціонерів виникає право власності на Залишкове майно, крім права власності Акціонерів на залишок коштів на накопичувальному рахунку Банку, відповідно до пункту 2.2. цього Договору, право власності на який у відповідній сумі, перерахованій Банком на рахунок Акціонерів, зазначений у пункті 7 цього Договору, переходить з моменту зарахування відповідних коштів на його рахунок відповідно до умов цього Договору. Після набуття Акціонерами права власності на Залишкове майно на умовах, визначених у цьому Договорі, Банк втрачає всі права на Залишкове майно (а.с.56 зворот).

Пунктом 6 Договору №2/1 встановлено, що Акціонери зобов`язані протягом 3-х календарних днів після дати підписання цього Договору прийняти від Банку залишкове майно, вказане у Додатках №1, 2, 3, 4 до цього Договору, за актом приймання передачі Залишкового майна. Акт приймання-передачі залишкового майна після підписання його Сторонами стає невід`ємною частиною цього Договору. Акціонери зобов`язаються не пізніше дати складання акту приймання-передачі Залишкового майна забезпечити вивезення Залишкового майна із місць, в яких воно зберігається Банком (а.с.57).

На виконання п. 6 Договору №2/1, сторонами 17.03.2020 року було укладено Акт приймання-передачі Залишкового майна (а.с.58).

30.04.2020 року між Компанією МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД , яка діє від свого імені та від імені та в інтересах інший компаній (акціонерів банку) на підставі нотаріально посвідчених довіреностей: ЛАБАРНЕЙ АДВАНС ЛТД, ІГЕЙЗЕР КЕПІТАЛ ЛТД, ГОРАТЕЙЛ СОЛЮШНС ЛТД, ВЕНТАТРАНС СІСТЕМС ЛТД, ІНТЕНТОСТ СІСТЕМС ЛТД, РІЧМАНТІ ХОЛДІНГ ЛТД, ФЕЛІГРАНТ ІНВЕСТ ЛТД (Первісні кредитори) та ТОВ СІКВЕСТРУМ було укладено договір відступлення права вимоги №30/04-20, відповідно до умов якого первісні кредитори в особі Компанії МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД відступили новому кредитору - ТОВ СІКВЕСТРУМ права вимоги за кредитними договорами (з усіма додатковими угодами/договорами про внесення змін), укладеними з фізичними особами - позичальниками, реєстр яких є невід`ємною частиною даного Договору (а.с.61-62).

У реєстрі кредитних договорів, права вимоги за якими передані позивачу за вказаним договором відступлення права вимоги зазначений, крім інших, кредитний договір №26258015007385/980 від 21.08.2015 року, боржником за яким є відповідач. Розмір переданої заборгованості за даним кредитним договором становить 72 889 грн. 47 коп. (а.с.63).

Також за актами приймання-передачі первісними кредиторами були передані новому кредитору оригінали кредитних справ та наявні судові справи (а.с.64).

Про перехід права вимоги за кредитним договором відповідача було повідомлено повідомленням про відступлення права вимоги від 04 травня 2020 року поштовим відправленням з трек-номером 215600426655 (а.с.65, 65 зворот).

Згідно положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, на підставі зазначених вище договорів № 2/1 від 17.03.2020 року та № 30/04-20 від 30.04.2020 року відбулась заміна кредитора в зобов`язанні та передання ПАТ Банк ЮНІСОН своїх прав кредитора за кредитним договором №26258015007385/980 від 21.08.2015 року, боржником за яким є відповідач, новому кредитору - ТОВ СІКВЕСТРУМ .

Відповідно до п. 4.2. Умов відкриття кредитних ліній, повне або часткове погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, комісіями та іншими платежами за Кредитним договором здійснюється в порядку договірного списання Банком коштів з Рахунку з наступним направленням на погашення заборгованості за Кредитним договором згідно з п. 4.4-4.6 цих Умов переважно перед будь-якою іншою заборгованістю Клієнта перед Банком, в наступній черговості, зокрема: комісії за Рахунком, пов`язані з отриманням кредиту (за наявності); штрафи; прострочені проценти за користування кредитом; прострочена заборгованість за кредитом.

Однак, після цього відповідач знову перестав виконувати свої зобов`язання за кредитним договором, за яким ані Компанією МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД , ані ТОВ СІКВЕСТРУМ з дати отримання права вимоги за кредитним договором не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином станом 22 травня 2018 року у нього виникла заборгованість у розмірі 66 177 грн. 73 коп., в тому числі: 30 356 грн. 17 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 22 963 грн. 23 коп.- заборгованість за простроченими відсотками; 12 858 грн. 33 коп. - прострочена заборгованість за пенею, згідно розрахунку заборгованості (а.с.5).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 ст. 626 та ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ч.1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такий самій сумі або речі, визначені родинними ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З урахуванням викладеного суд вважає, оскільки зобов`язання по кредитному договору відповідачем не виконано, то сума заборгованості за кредитом, відсотками та пенею, що утворилася, підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача за кредитним договором заборгованості за користування кредитом, у зв`язку з тим, що не встановлено факту укладення кредитного договору, суми кредитної заборгованості, розміру відсотків, під які надався кредит, та строку дії кредитного договору не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява про встановлення кредитного ліміту №26258015007385/980 від 21.08.2015 року разом з договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ Банк ЮНІСОН (в т.ч. Тарифами та Умовами банківських продуктів) складає між ним та Банком кредитний договір у розумінні ДКБО, що підтверджується підписом у заяві (а.с.4).

У відповідності до умов кредитного договору, відповідач зобов`язався повертати кредит Банку шляхом здійснення оплати обов`язкового мінімального платежу в розмірі 3% від суми заборгованості за використаним кредитним лімітом щомісячно з 01 по 25 число кожного місяця, а також сплачувати комісії з забезпечення обслуговування кредитної заборгованості по кредитній лінії у розмірі 4,5% від суми заборгованості за кредитом (кредитним лімітом), яка виникла внаслідок операцій, здійснених в Торгівельно-сервісній мережі та мережі Інтернет та 4,9% від суми заборгованості за кредитом (кредитним лімітом), яка виникла внаслідок інших операцій за рахунком, в тому числі з видачі готівки (а.с.4).

Суд першої інстанції всупереч норми ст.89 ЦПК України не звернув увагу на те, що в матеріалах справи наявна підписана відповідачем копія інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, в якій також визначені, зокрема: можлива сума кредитного ліміту; строк на який можуть бути одержані кредитні кошти; мета, для якої може бути використані кредитні кошти; форма та види забезпечення; наявні форми кредитування; тип та розмір процентної ставки; пільговий період; комісії банку; повернення кредиту та сплата процентів; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; можливість та умови дострокового повернення кредиту. Як вбачається з копії інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту відповідач отримав один екземпляр вищевказаної інформації, про що свідчить його підпис (а.с.7). Крім того, до даної інформації додано копію Додатку 1: Розрахунок орієнтовної сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, який містить інформацію про: розмір орієнтовної сукупної вартості кредиту та графік погашення заборгованості, з яким ознайомлений відповідач, про що свідчить його підпис (а.с.6).

Суд не надав належної оцінки тому факту, що відповідач внаслідок підписання заяви про встановлення кредитного ліміту №26258015007385/980 від 21.08.2015 року, погодився із умовами кредитного договору та прийняв пропозицію щодо укладення ДКБО, відповідно до умов надання банківських продуктів (послуг).

Укладаючи договір, особа повинна індивідуалізувати себе як учасника правовідносин за допомогою інформації, яка становить персональні дані. Індивідуалізація фізичної особи є об`єктивною потребою встановлення правових відносин. Без належної індивідуалізації особа не може бути ідентифікована як їх учасник і, відповідно, правочин не може бути укладений.

Відповідачем на виконання вимог п.3 ст.11 Закону України Про персональні дані було надано копії сторінок паспорту та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду для обробки персональних даних з метою укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних (а.с.22-25).

Відповідачем добровільно була надана про себе інформація щодо персональних даних, адреси мешкання та інша додаткова інформація для отримання кредиту, про що свідчить надана та посвідчена відповідачем та представником банку копія паспорта та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду (а.с.22-25).

Сторонами при укладанні договору були обговорені усі істотні умови та відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, добровільно до певного часу виконував свої зобов`язання за кредитним договором, тобто погоджувався з наданими йому кредитними коштами. Розрахунок заборгованості за договором №26258015007385/980 від 21.08.2015 року станом на 22.05.2018 року містить інформацію про рух коштів на балансі картки відповідача, баланс станом на дату укладання кредитного договору, всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції (а.с.8-9).

Відповідачем не спростована та не доведена відсутність заборгованості та відповідно виконання умов кредитного договору належним чином, тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню у повному обсязі. Надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено обов`язок клієнта стежити за витрачанням коштів в рамках платіжного ліміту.

Відмовляючи у задоволенні вимог позову, районний суд виходив із того, що позивачем не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, дати вручення картки відповідачеві, повідомлення йому пін-коду, строку дії картки, внесення коштів на рахунок. Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Із наданого розрахунку заборгованості за договором №26258015007385/980 від 21.08.2015 року станом на 22.05.2018 року вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, а отже й отримав кредитну картку, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки (а.с.8-9). Щодо наданого Банком розрахунку заборгованості вбачається, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань в певні періоди часу.

Відповідачем не спростовано надані банком докази видачі та користування кредитними коштами.

Зокрема, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Згідно п.2.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, банк самостійно визначає свою облікову політику, розробляє систему і форми управлінського обліку, внутрішньої звітності і контролю за операціями, визначає права працівників на підписування документів, затверджує правила документообороту і технологію оброблення облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Організація реєстрації і оброблення даних повинна забезпечити суцільне і безперервне відображення всіх операцій, доказовість інформації, збереження узагальненої інформації в електронному вигляді, а також можливість здійснення будь-якого подальшого контролю і створення та засвідчення копій електронних документів на паперових носіях.

Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75 , в редакції, чинній на момент розгляду справи судом, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18.

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2015 року відповідач підписав заяву про встановлення кредитного ліміту, ідентифікувався у банку, ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг в ПАТ Юнісон .

Оцінюючи надані банком докази, суд враховує, що на підтвердження заборгованості за кредитним договором ПАТ Юнісон надало копії виписок по особовим рахункам відповідача (а.с.10-11). З розрахунку заборгованості за договором №26258015007385/980 від 21.08.2015 року з яких вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, неодноразово знімав готівкові кошти, поповнював свою кредитну картку готівкою та до 22.04.2016 року включно погашав заборгованість за кредитом (а.с.8-9).

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ПАТ Юнісон , правонаступником якого є ТОВ СІКВЕСТРУМ не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, банк вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, тому рішення суду першої інстанції про відмову ТОВ СІКВЕСТРУМ у позові про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову ТОВ СІКВЕСТРУМ в повному обсязі.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 66 177 грн. 73 коп., яка складається з: 30 356 грн. 17 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 22 963 грн. 23 коп.- заборгованість за простроченими відсотками; 12 858 грн. 33 коп. - прострочена заборгованість за пенею.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що сума сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду з позовом становить 1762 грн., за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції становить 2643 грн. (а.с.12, 115).

Сума судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ Сіквеструм та є пропорційною задоволеним позовним вимогам, становить 4405 грн. (1762 грн. - судовий збір за подання позовної заяви, 2643 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сіквеструм - задовольнити.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 травня 2021 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сіквеструм до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сіквеструм заборгованість за кредитним договором № 26258015007385/980 від 21 серпня 2015 року у розмірі 66 177 грн. 73 коп., яка складається з: 30 356 грн. 17 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 22 963 грн. 23 коп.- заборгованість за простроченими відсотками; 12 858 грн. 33 коп. - прострочена заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сіквеструм судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 4405 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю.Тичкова