ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10869/17 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та заступника Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Екологічні технології та будівництво до Державної служби геології та надр України, за участю заступника Генерального прокурора, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ Екологічні технології та будівництво звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача, які виразились у відмові позивачу у видачі спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3) загальною площею 429, 32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області з підстав не передбачених законодавством, що викладена листом від 17.08.2017 за вих. № 17728/03/12-17;
- зобов`язати відповідача видати позивачу спеціальний дозвіл на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3) загальною площею 429, 32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області на підставі поданого комплекту документів та заяви позивача від 29.05.2017 за вих. № 15/05.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України повернуто апелянту.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017.
Постановою Верховного Суду від 10.06.2021 касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 у справі № 826/10869/17 задоволено частково; ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 у справі № 826/10869/17 скасовано; касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 у справі № 826/10869/17 задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 у справі № 826/10869/17 - скасовано і направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що останні не з`ясували тієї обставини, чи було додано позивачем до заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами від 20.03.2017 усі необхідні документи, передбачені додатком 1 до Порядку № 615 та не дослідили листа державного науково-виробничого підприємства Державний інформаційний геологічний фонд України від 08.08.2017 № 06/306-3220.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням Державна служба геології та надр України та заступник Генерального прокурора звернулись із апеляційними скаргами, в яких вони просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2017 року ТОВ Екологічні технології та будівництво з метою отримання спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області, подало до ДСГНУ відповідну заяву з комплектом документів.
ДСГНУ перенаправила поданий позивачем пакет документів до Житомирської обласної ради (листом від 31 березня 2017 року № 7426/13/12-17) і до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі також - Мінприроди, листом від 31 березня 2017 року № 7427/13/12-17).
Наказом Мінприроди від 13 квітня 2017 року № 163 було введено в дію протокол №20 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України (далі також - Комісія Мінприроди) від 13 квітня 2017 року.
Згідно з протоколом від 13 квітня 2017 року № 20 Комісія Мінприроди прийняла рішення про відмову у наданні погоджень щодо надання надр у користування ТОВ Екологічні технології та будівництво з метою видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області, на підставі абз. 2 п. 4 Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування.
У свою чергу, Житомирська обласна рада рішенням від 25 травня 2017 року № 681 погодила надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ Екологічні технології та будівництво з метою видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3) загальною площею 429, 32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області.
ДСГНУ своїм рішенням від 01 червня 2017 року № 12627/03/12-17 відмовила позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області на підставі наказу Мінприроди від 13 квітня 2017 року №163 та повернула його заяву від 20 березня 2017 року.
29 травня 2017 року ТОВ Екологічні технології та будівництво повторно подало до ДСГНУ відповідну заяву на отримання спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області з комплектом документів.
ДСГНУ рішенням від 17 серпня 2017 року № 17728/03/12-17 відмовила позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області та повернула його заяву від 29 травня 2017 року.
При цьому, відмова ДСГНУ рішенням від 17 серпня 2017 року № 17728/03/12-17 вмотивована наявністю технічної помилки кутових точок у каталозі та на ситуаційному плані географічних координат ділянки та невідповідністю номерів коду ЄДРПОУ заявника, а саме, на печатці та бланку заяви.
Вважаючи вказану відмову Державної служби геології та надр України протиправною, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що матеріали справи не підтверджують об`єктивне існування обставин, які відповідач вважав встановленими та наявність яких, відповідно, стала підставою для вчинення відповідачем дій, які виразились у відмові позивачу у видачі спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3) загальною площею 429, 32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області з підстав не передбачених законодавством, що викладена листом від 17.08.2017 за вих. № 17728/03/12-17.
Апелянти у своїх скаргах зазначають, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Зокрема, вони зазначають, що дії Державної служби геології та надр України щодо відмови позивачу у видачі спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3) загальною площею 429, 32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області, вчинялись у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведено в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо не зазначено іншого), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Частиною 1 статті 13 Кодексу України про надра визначено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Абзацом 3 ч. 1 статті 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування, у тому числі, для видобування корисних копалин.
Частинами 1, 3 статті 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
За приписами ч. 1 статті 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615).
Відповідно до п. 2 Порядку № 615, дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
Згідно з пп. 1 п. 8 Порядку № 615 без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.
Також, п. 8 Порядку № 615 передбачено, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку (абзац 28).
За змістом п. 9 Порядку № 615, надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:
Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;
відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;
Мінприроди - на всі види користування надрами.
Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту (абзаци 1-6).
Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів. За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл (абзаци 8-9).
Пунктом 19 Порядку № 615 визначено, що підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є, зокрема: подання заявником документів не в повному обсязі; відмова органів, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування.
Як вже зазначалось, 20 березня 2017 року ТОВ Екологічні технології та будівництво звернулось до ДСГНУ із заявою та документами для отримання спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3), що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області, на підставі пп. 1 п. 8 Порядку № 615. Листами від 31 березня 2017 року ДСГНУ направила вказані документи для погодження до Житомирської обласної ради і Міністерства екології та природних ресурсів України. У свою чергу, наказом Мінприроди від 13 квітня 2017 року № 163 було введено в дію протокол №20 засідання Комісії, яким ТОВ Екологічні технології та будівництво було відмовлено у наданні погоджень щодо надання надр у користування на підставі абз. 2 п. 4 Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування, через надання документів не у повному обсязі.
Так, процедуру здійснення організаційних заходів Мінприроди щодо погодження надання надр у користування у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони визначено Регламентом погодження Мінприроди надання надр у користування, що затверджений Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.02.2016 № 56, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 лютого 2016 року за № 308/28438 (далі також - Регламент).
Відповідно до п. 2 Регламенту, для здійснення погодження Мінприроди надання надр у користування Держгеонадра не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від суб`єкта господарювання, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді до Мінприроди згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до Порядку № 615 (із змінами), та встановлює строк розгляду Мінприроди зазначених документів.
Згідно з абз. 2 п. 4 Регламенту, на який міститься посилання у наказі Мінприроди від 13 квітня 2017 № 163 про відмову у погодженні надання позивачу надр у користування, Мінприроди приймає рішення щодо погодження надання надр у користування за таких умов - надання до Мінприроди копій документів в повному обсязі згідно з вимогами цього Регламенту.
Отже, підставою для прийняття Мінприроди рішення про відмову у погодженні надання надр у користування може бути надання Мінприроди документів, за переліком, наведеним у додатку 1 до Порядку № 615, не у повному обсязі.
Розглядаючи дану адміністративну справу Верховний Суд у своїй постанові від 10 червня 2021 року наголосив на тому, що суд загалом погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відмова Мінприроди у погодженні надання позивачу надр у користування не відповідає вимогам щодо обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не містить чітко визначеного переліку документів, яких не було додано до заяви ТОВ Екологічні технології та будівництво від 20 березня 2017 року про отримання спеціального дозволу на користування надрами.
Водночас, Верховний Суд вважав за необхідне наголосити, що суди попередніх інстанцій, наводячи вказані висновки, не дослідили тієї обставини, чи було додано позивачем до заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами від 20 березня 2017 року усі необхідні документи, передбачені додатком 1 до Порядку № 615.
Верховним Судом було акцентовано увагу на тому, що з`ясування тієї обставини, чи були ці документи фактично додані позивачем до заяви про надання дозволу на спеціальне користування надрами має безпосереднє значення для правильного вирішення заявленого в межах цієї адміністративної справи спору, адже самі лише висновки про необґрунтованість рішення Мінприроди щодо відмови у погодженні надання надр у користування не могли слугувати підставою для застосування принципу мовчазної згоди до спірних правовідносин.
Суд звертає увагу на те, що предметом розгляду у даній справі є питання правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у видачі спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3) загальною площею 429, 32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області з підстав не передбачених законодавством, що викладена листом від 17 серпня 2017 року за вих. №17728/03/12-17 у відповідь на заяву ТОВ Екологічні технології та будівництво від 29 травня 2017 року.
Тобто, оскільки дії відповідача щодо відмови позивачу у видачі спеціального дозволу на видобування бурштину за наслідком розгляду заяви ТОВ Екологічні технології та будівництво від 20 березня 2017 року останнім не оскаржується, колегія суддів вважає, що доказуванню підлягають саме обставини дотримання ТОВ Екологічні технології та будівництво вимог законодавства під час подачі заяви від 29 травня 2017 року, зокрема, у частині надання повного пакету документів до такої заяви, перелік яких визначений законодавчо.
Так, у додатку 1 до Порядку № 615 визначені наступні документи, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин без проведення аукціону: копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою); пояснювальна записка з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства; результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців (для родовищ підземних вод); копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для видобування підземних вод - каталог географічних координат водозабірних споруд; оглядова карта (масштаб не менш як 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод); структурна карта (для родовищ нафти і газу); характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками. До перелічених документів додаються: для підприємств, які розпочинають розробку родовища, - програма робіт із введення родовища в експлуатацію із зазначенням окремих етапів та строку їх проведення, джерел фінансування до досягнення підприємством проектної потужності; у разі продовження строку дії дозволу - позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На виконання наведених процесуальних вимог позивачем було долучено до матеріалів справи докази, які підтверджують направлення на адресу відповідача додатків, що відповідають їх списку, зазначеному у заяві ТОВ Екологічні технології та будівництво від 29 травня 2017 року (т. 4, а.с. 21-32).
Аналіз наданих документів підтверджує відповідність поданої заяви позивача від 29 травня 2017 року вимогам Порядку № 615 в частині комплектності документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин без проведення аукціону.
Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що обставини ненадання позивачем повного пакету документів разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами від 29 травня 2017 року, не було підставою для вчинення відповідачем оскаржуваних дій, що виразились у відмові позивачу у видачі спеціального дозволу на видобування бурштину.
Натомість, ДСГНУ, повертаючи заяву і документи листом від 17 серпня 2017 року №17728/03/12-17, вказала на наявність технічної помилки кутових точок у каталозі та на ситуаційному плані географічних координат ділянки, а також невідповідність номерів коду ЄДРПОУ заявника на печатці та бланку заяви.
На необхідності дослідження листа державного науково-виробничого підприємства Державний інформаційний геологічний фонд України від 08 серпня 2017 року №06/306-3220, на якому ґрунтується позиція відповідача в частині наявності технічної помилки кутових точок у каталозі та на ситуаційному плані географічних координат ділянки, наголошував і Верховний Суд.
Так, з наявної у матеріалах справи копії листа Державного науково-виробничого підприємства Державний інформаційний геологічний фонд України від 08 серпня 2017 року № 06/306-3220, адресованим в.о. начальника Управління надрокористування та міжнародного співробітництва, заступнику директора Департаменту державного геологічного контролю ДСГНУ Тимошенку І.В., за наслідком вивчення на даних позивачем у складі заяви від 29 травня 2017 року документів, вбачається, що державним науково-виробничим підприємством Державний інформаційний геологічний фонд України встановлено наявність наведеної вище помилки.
Вказаний лист, у тому числі, містить відомості про те, що в каталозі географічних координат, поданому ТОВ Екологічні технології та будівництво , географічні координати СхД точки 10 площі № 3 не відповідають її розташуванню на графічних матеріалах (записано 28°11' 36", а необхідно 28°12' 36").
Між тим, аналіз наявного у матеріалах справи каталогу географічних координат, поданого ТОВ Екологічні технології та будівництво у складі своєї заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами від 29 травня 2017 року, містить наступні географічні координати СхД точки 10 площі № 3 - 28°12' 36", тобто координати, які саме державне науково-виробниче підприємство Державний інформаційний геологічний фонд України вважає вірними.
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що наявна у матеріалах справи копія заяви ТОВ Екологічні технології та будівництво про надання спеціального дозволу на користування надрами від 29 травня 2017 року засвідчує однаковий код ЄДРПОУ заявника як на печатці, проставленій на такій заяві, так і відображений у відповідній графі бланку заяви.
Таким чином, матеріали справи не підтверджують об`єктивне існування обставин, які відповідач вважав встановленими та наявність яких, відповідно, стала підставою для вчинення відповідачем дій, які виразились у відмові позивачу у видачі спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3) загальною площею 429, 32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області з підстав не передбачених законодавством, що викладена листом від 17 серпня 2017 року за вих. № 17728/03/12-17.
Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, на виконання наведеної вимоги законодавства відповідачем за час розгляду справи не було ґрунтовно, з посиланням на відповідні докази, доведено правомірності вчинених ним дій, які оскаржуються позивачем.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи наведені вище вимоги законодавства та встановлені обставини справи, вірно визнав протиправними дії ДСГНУ по відмові позивачу у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин, оформлені рішенням від 17 серпня 2017 року № 17728/03/12-17, та задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Щодо доводів заступника Генерального прокурора про те, що ТОВ Екологічні технології та будівництво не здійснювало геологічного вивчення ділянки надр, а за договором купівлі-продажу від 01 грудня 2016 року придбало право на користування вже існуючою геологічною інформацією, що вказує на відсутність виключних обставин, які б надавали позивачу право на отримання в користування родовища бурштину на пільгових умовах, колегія суддів зазначає, що наведене не було підставою для відмови ДСГНУ у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин, а тому, відповідно, зазначені обставини не входять до предмету доказування у даній справі.
Також, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції в цій частині і інші доводи апелянтів, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язати відповідача вчинити певні дії, колегія суддів зазначає наступне.
Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, визначено поняття дискреційних повноважень, відповідно до якого під такими повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .
Натомість, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. А тому, враховуючи наведене вище обґрунтування протиправності відмови відповідача у видачі позивачу спеціального дозволу на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі №1, 2, 3) загальною площею 429, 32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області з підстав не передбачених законодавством, що викладена листом від 17 серпня 2017 року за вих. № 17728/03/12-17, безперечно правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, який передбачає надання такого дозволу.
Наведена позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду, сформованою, зокрема, за наслідком розгляду справи № 816/591/15-а (постанова від 27 лютого 2018 року).
Таким чином, суд уповноважений, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведеного вище, колегія суддів вважає, що для прийняття рішення про надання позивачу відповідного дозволу останнім виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Таким чином, в даному випадку задоволення позовної вимоги саме шляхом зобов`язання відповідача видати позивачу спеціальний дозвіл на видобування бурштину на ділянці Білківська (площі № 1, 2, 3) загальною площею 429, 32 га, що знаходиться в Коростенському районі Житомирської області на підставі поданого комплекту документів та заяви позивача від 29 травня 2017 року за вих. № 15/05, буде вважатись дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Отже, суд першої інстанції дійшов до вірно висновку про те, що дана позовна вимога підлягає задоволенню вказаним шляхом.
При цьому, проаналізувавши доводи апеляційних скарг по суті спору, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції в цій частині та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Державної служби геології та надр України та заступника Генерального прокурора залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 28.12.2021.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2021 |
Оприлюднено | 31.12.2021 |
Номер документу | 102315604 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні