Постанова

від 22.12.2021 по справі 363/4283/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 363/4283/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/15865/2021Головуючий у суді першої інстанції - Свєтушкіна Д.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Верланов С.М.,

секретар Ющенко Я.М..

за участю:

представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача Коваль В.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕР ГАРДЕН" на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 жовтня 2021 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕР ГАРДЕН", третя особа: Вишгородська міська рада Київської області, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН", третя особа: Вишгородська міська рада, згідно з яким просить:

- витребувати з незаконного володіння ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН" на користь ОСОБА_1 нежитлову будівлю "РП-7" за адресою: Київська обл., Вишгородський район, Хотянівська сільська рада;

- скасувати державну реєстрацію права власності за № 41573275 на нежитлову будівлю "РП-7" загальною площею 45,5 кв.м., за ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН", реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна 2340674932218, номер запису про право власності 41573275 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Одночасно із позовом позивачем було подано заяву про його забезпечення шляхом:

- заборони ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН" та особам, які діють в його інтересах, здійснювати відчуження та передачу у користування нежитлової будівлі РП-7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2340674932218), адреса: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Хотянівська, шляхом заборони внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно реєстрації/перереєстрації права власності та інших речових прав щодо даного об`єкту нерухомого майна до вирішення судом справи по суті;

- заборони ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН" та особам, які діють в його інтересах, використання, передачу у користування та відчуження майна, що розташоване в нежитловій будівлі РП-7 за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Хотянівка, до вирішення судом справи по суті;

- заборони ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН" та особам, які діють в його інтересах, доступ до нежитлової будівлі РП-7 за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Хотянівка, до вирішення судом справи по суті;

- заборони Вишгородській міській раді Київської області приймати рішення щодо присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна РП-7, щодо якого зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, до вирішення судом справи по суті.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилався на те, що необхідність вжиття саме таких засобів забезпечення позову обумовлена тим, що вищевказаний об 'єкт нерухомості може бути відчужений на користь третіх осіб, що унеможливить задоволення його позовних вимог щодо витребування майна з чужого незаконного володіння ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН".

При цьому, неконтрольований доступ ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН" до майна, розташованого у будівлі, може призвести до безповоротного його пошкодження, розукомплектування тощо.

Також, зазначав, що заборона Вишгородській міській раді приймати рішення щодо присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна РП-7, щодо якого зареєстровано Декларацію по готовність до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта після подання завідомо неправдивих відомостей до реєстру будівельної діяльності створить умови для повторної незаконної реєстрації, а також можливого подальшого відчуження, що може повністю унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08.10.2021 року заяву задоволено частково. Заборонено ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН" та особам, які діють в його інтересах, здійснювати відчуження та передачу у користування нежитлової будівлі РП-7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2340674932218), адреса: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Хотянівська, шляхом заборони внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснення будь-яких реєстраційних дій стосовно реєстрації/перереєстрації права власності та інших речових прав щодо даного об`єкту нерухомого майна, до набрання законної сили рішенням у даній справі.. Заборонено ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН" та особам, які діють в його інтересах, використання, передачу у користування та відчуження майна, що розташоване в нежитловій будівлі РП-7 за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Хотянівка, до набрання законної сили рішенням у даній справі. Заборонено ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН" та особам, які діють в його інтересах, доступ до нежитлової будівлі РП-7 за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Хотянівка, крім осіб, уповноважених на обслуговування вказаного об`єкту, до набрання законної сили рішенням у даній справі. Заборонено Вишгородській міській раді Київської області приймати рішення щодо присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна РП-7, щодо якого зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, до набрання законної сили рішенням у даній справі. В іншій частині вимог заяви відмовлено (а.с. 55-59).

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Так, в обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не навів як жодної підстави необхідності обрання саме вищенаведених видів забезпечення позову, так і відповідних посилань та/або припущень про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, вважає, що суд першої інстанції, застосувавши вказані заходи забезпечення позову, обмежив його права, як власника, щодо користування розпорядження належним йому майном (а.с. 72-76).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.11.2021 року відкрито апеляційне провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 129, 130).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.11.2021 року справу за апеляційною скаргою призначено до розгляду (а.с. 131).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними з заявленими позивачем вимогами.

При цьому, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам та не порушення прав третіх осіб.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, встановлюючи заборони користування ТОВ "РІВЕР ГАРДЕН" спірним майном, судом першої інстанції не наведено жодної обставини, у зв`язку з якою існує загроза утруднення або невиконання судового рішення та яким чином заборона доступу до нежитлової будівлі, яка є об`єктом небезпеки, утруднить виконання рішення.

Також, забезпечуючи позов, суд першої інстанції посилається на факти відкриття кримінальних проваджень №12021116150000102, №120201111150001239 Вишгородським РУП ГУНП Київської області, проте саме лише посилання на вказану обставину та потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Оскільки будівля РП-7 частково забезпечує подання електроенергії до споживачів с.Осещина, а також котеджному містечку Рівер Гарден , а також приймаючи до уваги положення Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України № 258 від 25.07.2006, зокрема, впровадження технічних заходів, що включають утримання електроустановок у робочому стані та їх експлуатацію згідно з вимогами цих Правил, дотримання заданих електропередавальною організацією режимів електроспоживання і договірних умов споживання електричної енергії та потужності; впровадження автоматизованих систем і приладів вимірювання та обліку електричної енергії; своєчасний і якісний ремонт електроустановок; запобігання аваріям та травматизму в електроустановках; тощо, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтований висновок суду першої інстанції щодо існування обставин, які б давали підстави поза розумним сумнівом стверджувати про необхідність забезпечення позову у визначений судом спосіб шляхом заборони відповідачу використання, передання у користування, відчуження та доступу до нежитлової будівлі РП-7.

Отже, враховуючи предмет позову та зміст заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що забезпечення позову шляхом встановлення указаних вище заборон є неспівмірним із заявленими позивачем позовними вимогами та їх застосування може призвести до суттєвого порушення прав інших осіб (мешканців с. Осещина та котеджного містечка Рівер Гарден , які є споживачами електроенергії, яка подається через РП-7).

Крім того, позивачем не зазначено, а судом першої інстанції не встановлено обґрунтованих обставин, які б підтверджувалися належними доказами та свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може, в подальшому, утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову.

Натомість, саме по собі посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Більш того, слід звернути увагу й на те, що ухвало Вишгородськогорайонного суду Київської області від 21.12.2021 року замінено оскаржувані заходи забезпечення позову на арешт спірної будівлі РП-7.

Разом з цим, не дивлячись на заміну судом раніше вжитих заходів забезпечення позову на новий вид забезпечення позову, подана відповідачем апеляційна скарга на ухвалу від 08.10.2021 року про забезпечення позову підлягає розгляду судом апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки оскаржуваному судовому рішенню на час його ухвалення.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Частиною 1 ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, предмет позову та наведені позивачем обґрунтування позову та необхідності його забезпечення, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149, 150, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕР ГАРДЕН" - задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 жовтня 2021 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВЕР ГАРДЕН", третя особа: Вишгородська міська рада Київської області, про витребування майна з чужого незаконного володіння - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 23 грудня 2021 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

С.М. Верланов