Рішення

від 15.12.2021 по справі 355/54/21

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/54/21

Провадження № 2/355/396/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Ющенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області в порядку загального позовного провадження цивільні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Тур - Галичина про захист прав споживачів та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача і заперечення відповідача.

18.01.2021 за вх.№ 243 ОСОБА_1 ( далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до приватного підприємства Тур-Галичина ( далі відповідач) з позовною заявою про захист прав споживачів та стягнення коштів.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначав, що 09 грудня 2020 року він звернувся до турагенства ПП Тур-Галичина та замовив дві санаторно курортні путівки в санаторії Свитязь , категорія номеру комфорт терміном з 29.12.2020 року по 01.01.2021 року включно на чотирьох дорослих осіб та дитину, які належним чином оплатив.

Однак отримати оплачені послуги не зміг, оскільки, зателефонувавши в готель санаторію Свитязь , йому було повідомлено про перебронювання відповідачем їхніх номерів в інший корпус в якому відсутні номера ІНФОРМАЦІЯ_1 , що категорично всіх не влаштовувало та вони були вимушені, уже безпосередньо перед самою поїздкою, самостійно здійснювати бронювання номерів готелю санаторія ІНФОРМАЦІЯ_2 та повторно сплачувати кошти.

При зверненні до ПП Тур-Галичина з проханням повернення коштів, які були внесені відповідачу за не отримані турпослуги, ніякої реакції не послідувало, його телефон та телефон дружини були заблоковані, що і змусило звернутися з позовом до суду.

Заперечуючи проти задоволення поданого позову відповідач ПП Тур-Галичина надало відзив на позовну заяву ( а.с.26-44) де вказує, що 15.08.2018 року між ТОВ Нотіс-2006 в особі директора курортно-готельного комплексу Свитязь та ПП Тур-Галичина був укладений договір про надання послуг із розміщення споживачів.

09 грудня 2020 року позивач звернувся до турагенства ПП Тур-Галичина та замовив дві санаторно курортні путівки в санаторії Свитязь , категорія номеру комфорт терміном з 29.12.2020 року по 01.01.2021 року включно на чотирьох дорослих осіб та дитину. В свою чергу, менеджер компанії Тур-Галичина подав ГКК Свитязь заявку на бронювання двох номерів категорії комфорт на вказаний період та на підтвердження виставив рахунки по оплаті, які були виставлені ОСОБА_1 та які той оплатив у повному обсязі.

На підставі договору про надання послуг із розміщення споживачів, компанія Тур-Галичина здійснило передоплату замовлених для позивача туристичних послуг виконавши таким чином свої зобов`язання.

На вимогу позивача, в зв`язку із некоректним виконанням зобов`язань, ПП Тур-Галичина виплатила позивачу 4730 грн., а тому, підстав для задоволення позову, не має.

ІІ. Заяви і клопотання.

Від позивача на адресу суду 04.03.2021 за вх.№ 1462 ( а.с.23 ), 15.02.2021 за вх.№ 7186 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує ( а.с.55)

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2020 розгляд даної справи визначено судді Коваленку К.В. (а.с.17).

Згідно ухвали про відкриття провадження по справі від 18 січня 2020 року справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні з повідомленням сторін ( а.с.18).

10.03.2021 за вх.№ 1577 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.27-45).

04.03.2021 судом постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду ( а.с.25).

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду за № 763 від 09.07.2021 року проведено повторний авторозподіл справи та визначено суддю Червонописького В.С. (а.с.52).

Ухвалою суду від 11.11.2021 прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у справі. Вирішено проводити розгляд справи у загальному позовному провадженні ( а.с. 54).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК , у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом , та зміст спірних правовідносин

Згідно ст.1 Закону України Про туризм , туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше, ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов`язковим обслуговуванням. Готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов`язана з розміщенням та тимчасовим проживанням .

Відповідно до ст.5 цього ж Закону, учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Згідно приписів статті 22 Закону України Про туризм за договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб`єкт, що надає послуги з розміщення) зобов`язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню ( ночівлі ) у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов`язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов`язується сплатити за ці послуги встановлену плату.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю НОТІС-2006 в особі директора курортно-готельного комплексу Свитязь Загребельного Ю.П. та приватним підприємством Тур-Галичина укладений Договір про надання послуг із розміщення споживачів №1804/29 від 15.08.2018 (а.с.33-35).

Відповідно до умов Договору Замовлення на бронювання номерів - прийняття Виконавцем (ГКК Свитязь ) від Замовника (ПП Тур-Галичина ) попередніх замовлень на номери та їх резервування в кількості та видах (категоріях номерів), вказаних у відповідному замовлені з метою їх подальшого використання для тимчасового проживання в обумовлені строки окремими відвідувачами або групою відвідувачів.

Згідно п.п. 2.1-2.3 Договору Виконавець зобов`язується надавати Замовнику Послуги з розміщення Споживачів (а також інші готельні Послуги) в порядку та на умовах цього Договору, а Замовник зобов`язується сплачувати вартість Послуг у порядку та на умовах цього Договору. Підставою для одержання Послуг Споживачем є документ (зокрема, але не виключно, Заявка) за погодженою з Виконавцем формою. Замовник здійснює посередницьку діяльність з продажу послуг розміщення Відвідувачів (далі - Послуги), які надає Виконавець, згідно попередніх замовлень Замовника та отримує за це винагороду.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що 09 грудня 2020 року позивач звернувся по телефону до компанії Тур-Галичина та здійснив замовлення готельних послуг для чотирьох дорослих осіб та одну дитину з 29.12.2020 по 01.01.2021 у готельно-курортному комплексі ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться у місті Трускавець Львівської області ( а.с.9-11).

Менеджер компанії Тур-Галичина в телефонному режимі подала ГКК Свитязь заявку на бронювання двох готельних номерів категорії Комфорт для чотирьох дорослих осіб та однієї дитини з 29.12.2020 року по 01.01.2021 року на прізвище ОСОБА_1 .

ГКК Свитязь прийняв подану заявку на бронювання та на підтвердження виставив рахунки на оплату №10/22076 від 09.12.2020 та №10/22075 від 09.12.2020.

ПП Тур-Галичина , відповідно, виставило позивачу рахунки на передоплату замовлених послуг №13178/1 від 09.12.2020 на суму 2 540,00 грн. та №№13177/1 від 09.12.2020 року на суму 2 190,00 грн., які оплачені Позивачем (а.с.14-15).

Таким чином ОСОБА_1 , як споживач бажаних послуг, свої зобов`язання щодо попередньої оплати бронювання двох номерів виконав в повному обсязі.

Однак, перед самою поїздкою, зателефонувавши в готель санаторію Свитязь позивачу було повідомлено про перебронювання відповідачем їхніх номерів в інший корпус в якому відсутні номери ОСОБА_2 , що категорично всіх не влаштовувало в зв`язку з чим, вони були вимушені самостійно здійснювати бронювання номерів готелю санаторію Свитязь та повторно сплачувати кошти.

21 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення йому коштів в сумі 4730,00 грн., однак до дати звернення позивача до суду ( 18.01.2021 року), кошти йому повернені не були. Лише 22 лютого 2021 року ПП Тур-Галичина згідно платіжного доручення № 4723 від 22.02.2021 повернуло позивачеві оплачені ним кошти в сумі 4730 грн. (а.с.38).

Враховуючи ту обставину, що відповідачем в добровільному порядку повернуто позивачеві кошти в сумі 4730 грн., то суд вважає за необхідне відмовити останньому в задоволенні його вимог в цій частині.

Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди суд виходить із наступного.

Згідно положень статей 525 , 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з положень вищевказаних норм, під виконанням зобов`язань розуміється здійснення дій, що випливають з зобов`язання . Обумовленість дії (або утримання від здійснення певної дії) і складають предмет зобов`язання. Такого роду дії повинні точно відповідати всім умовам договору або вимогам законодавства, а при їх відсутності вимогам, які повинні пред`являтися.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПП Тур-Галичина , існували договірні відносини з приводу надання послуг по резервуванню двох номерів категорії Комфорт в санаторії Свитязь м. Трускавець терміном на 4 дні починаючи із 29.12.2020 року.

Разом з тим, замовлені позивачем послуги не відповідали його вимогам через неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, що в свою чергу, змусило його звертатися безпосередньо до адміністрації санаторію Свитязь для задоволення своїх потреб та повторно сплачувати кошти за резервування та проживання в тих номерах, які їх задовольняють.

Згідно ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У відповідності до ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: - безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; - відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); - безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж кості чи повторного виконання роботи; - відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором. За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Аналіз норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що необхідною умовою для відшкодування збитків є наявність між сторонами укладеного договору, порушення зобов`язань за яким могло б завдати збитки та наявність складу цивільного правопорушення, до яких відноситься: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина порушника.

За змістом статті 611 ЦК України , ч.4 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що відповідач своїх зобов`язань з приводу надання послуг по резервуванню двох номерів категорії Комфорт в санаторії Свитязь м. Трускавець терміном на 4 дні починаючи із 29.12.2020 належним чином не виконав, чим завдав позивачеві та членам його родини моральної шкоди, що полягало в сильних переживаннях, хвилюваннях, приступах паніки через фактично зіпсовані Новорічні свята, які ми мали намір провести в спокійній, душевній обстановці. Окрім того, такі неприємні обставини спонукали позивача прикласти не малих додаткових зусиль щодо отримання тих послуг, які вони хотіли уже безпосередньо через адміністрацію санаторію Свитязь , оскільки менеджери ПП Тур-Галичина , які обіцяли нам комфортний відпочинок, самоусунулися від допомоги та виконання своїх зобов`язань.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи фактичні обставини справи, приймаючи до уваги вимоги розумності, справедливості та співмірності, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. підлягають до повного задоволення.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів , споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Таким чином ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору за подачу даної позовної заяви.

Оскільки Позивач в порядку ч.3 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів звільнений від сплати судового збору, то він не поніс судових витрат.

Приймаючи до уваги ту обставину, що позовні вимоги задоволені частково на суму 5000 грн., то відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір з відповідача на користь держави підлягає до стягнення 908 грн., що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 4 , 5 , 12 , 13 , 76-81 , 141 , 206 , 259 , 263-265 , 268 , 273 , 274-279 ЦПК України , суд, -

У х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Тур - Галичина про захист прав споживачів та стягнення коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємство Тур-Галичина , адреса: вул. Бориславська, 8, м. Трускавець, Львівська область., Україна, 82200, код ЗКПО 34871319, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 у ЗАТ КБ Приватбанк , МФО 325321, на користь ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , 5000 (п`ять тисяч) грн. заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з приватного підприємство Тур-Галичина , адреса: вул. Бориславська, 8, м. Трускавець, Львівська область., Україна, 82200, код ЗКПО 34871319, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 у ЗАТ КБ Приватбанк , МФО 325321, на користь держави отримувач коштів ГУК у Київській області/Баришівська сел/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ ) 37955989, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA758999980313151206000010742 , код класифікації бюджету 22030101 908,00 (дев`ятсот вісім) грн. за розгляд справи Баришівським районним судом Київської області.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення із приватного підприємства Тур-Галичина грошових коштів в сумі 4730,00 (чотири тисячі сімсот тридцять) грн., відмовити.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя В.Червонописький