Постанова

від 09.08.2022 по справі 355/54/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 355/54/21 Головуючий у суді першої інстанції: Червонописький В.С.

Номер провадження: 22-ц/824/6369/2022 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коцюрби О.П.

суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Тур-Галичина», в інтересах якого діє адвокат Петрінець Богдан Романович, на рішення Баришівського районного суду Київської області від 15 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Тур-Галичина» про захист прав споживачів та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

В Баришівський районний суд Київської області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Приватного підприємства «Тур-Галичина» (далі - ПП «Тур-Галичина», відповідач) про захист прав споживачів та стягнення коштів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 09 грудня 2020 року він звернувся до турагенства ПП «Тур-Галичина» та замовив дві санаторно-курортні путівки в санаторії «Свитязь», категорія номеру «Комфорт», терміном з 29 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року включно, на чотирьох дорослих осіб та дитину, які належним чином оплатив.

Однак, отримати оплачені послуги не зміг, оскільки, зателефонувавши в готель санаторію «Свитязь», йому було повідомлено про перебронювання відповідачем замовлених ним номерів в інший корпус, в якому відсутні номери « Комфорт », що категорично всіх не влаштовувало та вони були вимушені, безпосередньо перед самою поїздкою, самостійно здійснювати бронювання номерів готелю санаторія «Свитязь» та повторно сплачувати кошти.

При зверненні до ПП « Тур-Галичина» з проханням повернення коштів, які були внесені за не отримані туристичні послуги, ніякої реакції не послідувало, його телефон та телефон дружини були заблоковані, що змусило звернутися з позовом до суду.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь 4 730 грн., з яких: 2 540 грн. - сплачених ним згідно платіжного доручення № 34309147-2 від 09 грудня 2020 року та 2 190 грн.- сплачених згідно платіжного доручення № 34308245-2 від 09 грудня 2020 року; 5 000 грн. - заподіяної моральної шкоди. Судовий збір у розмірі 908 грн. стягнути з відповідача на користь держави.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 15 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПП «Тур-Галичина» на користь ОСОБА_1 5 000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто з ПП «Тур-Галичина» на користь держави 908,00 грн. за розгляд справи Баришівським районним судом Київської області.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення із ПП «Тур-Галичина» грошових коштів в сумі 4 730,00 грн., відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Тур-Галичина», в інтересах якого діє адвокат Петрінець Б.Р., оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення Баришівського районного суду Київської області від 15 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ПП « Тур-Галичина» вказало, що 15 серпня 2018 року між ТОВ « Нотіс-2006» в особі директора готельно-курортного комплексу «Свитязь» (далі ГКК «Свитязь») та ПП « Тур-Галичина» був укладений договір про надання послуг із розміщення споживачів.

Позивач, 09 грудня 2020 року звернувся до турагенства ПП «Тур-Галичина» та замовив дві санаторно-курортні путівки в санаторії «Свитязь», категорія номеру «Комфорт», терміном з 29 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року включно, на чотирьох дорослих осіб та дитину.

В свою чергу, менеджер компанії ПП «Тур-Галичина» подав ГКК «Свитязь» заявку на бронювання двох номерів категорії «Комфорт» на вказаний період та на підтвердження виставив рахунки по оплаті, які були виставлені ОСОБА_1 та які той оплатив у повному обсязі.

На підставі договору про надання послуг із розміщення споживачів, ПП «Тур-Галичина» здійснило передоплату замовлених для позивача туристичних послуг виконавши таким чином свої зобов`язання.

На вимогу позивача, в зв`язку із некоректним виконанням зобов`язань, ПП «Тур-Галичина» виплатила позивачу 4 730 грн.

Також зазначило, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено факт заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачу. Сам по собі факт несвоєчасного повернення відповідачем коштів позивачеві у зв`язку з відмовою останнього від замовлених послуг із суб`єктивних причин, без доведення позивачем наявності шкоди, не дає підстав для покладення на відповідача відповідальності, а тому, підстави для стягнення з ПП «Тур-Галичина» моральної шкоди відсутні.

Наданим процесуальним законом правом подати відзив на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 не скористався.

За правилами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення коштів, а ціна позову по якій становить 9 730 грн.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку, судове засідання не проводиться.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ПП «Тур-Галичина» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У ст. 1 Закону України «Про туризм» вказано, що туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше, ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Готель - підприємство «будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов`язковим обслуговуванням. Готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов`язана з розміщенням та тимчасовим проживанням».

Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність (ст. 5 Закону України «Про туризм»).

Згідно приписів ст. 22 Закону України «Про туризм», за договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб`єкт, що надає послуги з розміщення) зобов`язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню (ночівлі) у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов`язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов`язується сплатити за ці послуги встановлену плату.

Судом встановлено, що між ТОВ «НОТІС-2006» в особі директора курортно-готельного комплексу «Свитязь» Загребельного Ю.П. та ПП «Тур-Галичина» укладено договір про надання послуг із розміщення споживачів № 1804/29 від 15 серпня 2018 року (а.с. 33-35).

Відповідно до умов договору, замовлення на бронювання номерів - прийняття виконавцем (ГКК «Свитязь») від замовника (ПП «Тур-Галичина») попередніх замовлень на номери та їх резервування в кількості та видах (категоріях номерів), вказаних у відповідному замовлені з метою їх подальшого використання для тимчасового проживання в обумовлені строки окремими відвідувачами або групою відвідувачів.

Підпунктом 2.1-2.3 договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з розміщення споживачів (а також інші готельні послуги) в порядку та на умовах цього договору, а замовник зобов`язується сплачувати вартість послуг у порядку та на умовах цього договору. Підставою для одержання послуг споживачем є документ (зокрема, але не виключно, заявка) за погодженою з виконавцем формою. Замовник здійснює посередницьку діяльність з продажу послуг розміщення Відвідувачів (далі - послуги), які надає виконавець, згідно попередніх замовлень замовника та отримує за це винагороду.

Судом також встановлено, що 09 грудня 2020 року позивач звернувся по телефону до компанії «Тур-Галичина» та здійснив замовлення готельних послуг для чотирьох дорослих осіб та одну дитину з 29 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року включно, у готельно-курортному комплексі « Свитязь », що знаходиться у місті Трускавець Львівської області (а.с.9-11).

Менеджер компанії «Тур-Галичина» в телефонному режимі подала ГКК «Свитязь» заявку на бронювання двох готельних номерів категорії «Комфорт» для чотирьох дорослих осіб та однієї дитини з 29 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року на прізвище ОСОБА_1 .

ГКК «Свитязь» прийняв подану заявку на бронювання та на підтвердження виставив рахунки на оплату № 10/22076 від 09 грудня 2020 року та № 10/22075 від 09 грудня 2020 року.

ПП «Тур-Галичина», відповідно, виставило ОСОБА_1 рахунки на передоплату замовлених послуг № 13178/1 від 09 грудня 2020 року на суму 2 540,00 грн. та № 13177/1 від 09 грудня 2020 року на суму 2 190,00 грн., які оплачені позивачем (а.с. 14-15).

Таким чином, ОСОБА_1 , як споживач бажаних послуг, свої зобов`язання щодо попередньої оплати бронювання двох номерів виконав в повному обсязі.

Однак, позивач вказав, що перед самою поїздкою, зателефонувавши в готель санаторію «Свитязь» йому було повідомлено про перебронювання відповідачем їхніх номерів в інший корпус в якому відсутні номери « Комфорт », що категорично всіх не влаштовувало в зв`язку з чим, вони були вимушені самостійно здійснювати бронювання номерів готелю санаторію «Свитязь» та повторно сплачувати кошти.

У зв`язку з цим, 21 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення йому коштів в сумі 4 730,00 грн., однак, до дати звернення позивача до суду (18 січня 2021 року), кошти йому повернені не були.

Судом також встановлено, що ПП «Тур-Галичина», згідно платіжного доручення № 4 723 від 22 лютого 2021 року повернуло позивачеві оплачені ним кошти в сумі 4 730 грн. (а.с.38).

Враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку повернуто позивачу кошти в сумі 4 730 грн., колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо питання відшкодування моральної шкоди колегія суддів приходить до наступних висновків.

За правилами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, під виконанням зобов`язань розуміється здійснення дій, що випливають з зобов`язання. Обумовленість дії (або утримання від здійснення певної дії) і складають предмет зобов`язання. Такого роду дії повинні точно відповідати всім умовам договору або вимогам законодавства, а при їх відсутності вимогам, які повинні пред`являтися.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПП «Тур-Галичина», існували договірні відносини з приводу надання послуг по резервуванню двох номерів категорії «Комфорт» в санаторії «Свитязь» м. Трускавець, терміном на 4 дні починаючи із 29 грудня 2020 року.

Разом з тим, замовлені позивачем послуги не відповідали його вимогам через неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, що в свою чергу, змусило позивача звертатися безпосередньо до адміністрації санаторію «Свитязь» для задоволення своїх потреб та повторно сплачувати кошти за резервування та проживання в тих номерах, які їх задовольняють.

У ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» вказано, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

За правилами ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: - безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; - відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); - безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж кості чи повторного виконання роботи; - відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором. За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абз. 1 ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Аналізуючи вказані норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідною умовою для відшкодування збитків є наявність між сторонами укладеного договору, порушення зобов`язань за яким могло б завдати збитки та наявність складу цивільного правопорушення, до яких відноситься: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина порушника.

За змістом ст. 611 ЦК України, ч. 4 ст. 10 Закону України « Про захист прав споживачів» у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що відповідач своїх зобов`язань з приводу надання послуг по резервуванню двох номерів категорії «Комфорт» в санаторії «Свитязь» м. Трускавець, терміном на 4 дні, починаючи із 29 грудня 2020 року належним чином не виконав, чим завдав позивачу та членам його родини моральної шкоди, що полягало в сильних переживаннях, хвилюваннях, приступах паніки через фактично зіпсовані Новорічні свята.

Окрім того, такі неприємні обставини спонукали позивача прикласти не малих додаткових зусиль щодо отримання тих послуг безпосередньо через адміністрацію санаторію «Свитязь», оскільки менеджери ПП «Тур-Галичина», які обіцяли комфортний відпочинок, фактично самоусунулися від виконання своїх зобов`язань.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи фактичні обставини справи, приймаючи до уваги вимоги розумності, справедливості та співмірності, колегія суддів погоджується з висновком Баришівського районного суду Київської області про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Однак, колегія суддів вважає, що стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. є надмірним, тому вважає за необхідне зменшити її розмір, стягнувши з ПП «Тур-Галичина» на користь ОСОБА_1 1 000 грн.

З огляду на наведене, рішення Баришівського районного суду Київської області від 15 грудня 2021 року підлягає зміні зі зменшенням розміру моральної шкоди що підлягає стягненню «Тур-Галичина» на користь ОСОБА_1 з 5 000 грн. до 1 000 грн.

Доводи апеляційної скарги повторюють доводи відзиву на позов, належна оцінка яким була надана судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів враховує вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, згідно з яким, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на наведене, рішення Баришівського районного суду Київської області від 15 грудня 2021 року підлягає зміні зі зменшенням розміру моральної шкоди що підлягає стягненню «Тур-Галичина» на користь ОСОБА_1 з 5 000 грн. до 1 000 грн., в решті рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 369, 374, 376, 382, 383, 384 України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тур-Галичина», в інтересах якого діє адвокат Петрінець Богдан Романович, задовольнити частково.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 15 грудня 2021 року в частині стягнення з Приватного підприємства «Тур-Галичина», (адреса: вул. Бориславська, 8, м. Трускавець, Львівська область., Україна, 82200, код ЄДРПОУ 34871319) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. змінити.

Стягнути з Приватного підприємства «Тур-Галичина», (адреса: вул. Бориславська, 8, м. Трускавець, Львівська область., Україна, 82200, код ЄДРПОУ 34871319) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

В решті, рішення Баришівського районного суду Київської області від 15 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: О.П. Коцюрба

Судді: І.М. Білич

Т.А. Слюсар