Рішення

від 21.12.2021 по справі 509/2505/21

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2505/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Панасенка Є.М.

за участі секретаря судового засідання Степанової Н.С.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 509/2505/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Панченко О.О., про визнання дій заповіту недійсним та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

24.05.2021 року представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Панченко О.О. про визнання дій заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування обов`язкової частки у спадщині після смерті матері.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_5 , після смерті якої залишилася спадщина, а саме земельна ділянка загальною площею 4,6757 га, яка розташована в АДРЕСА_1 . Вона, як донька померлої звернулася до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Панченко О.О. із заявою про прийняття спадщини за законом, проте нотаріус повідомила, що відкрито спадкову справу № 17/2020 після смерті ОСОБА_5 та, що спадкодавиця залишила заповіт, який складений на користь ОСОБА_3 , в зв`язку з чим ОСОБА_1 не має права отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. Також, нотаріус повідомила, що оскільки позивач на момент смерті своєї матері не досягла 60 років, вона також не має права на обов`язкову частку у спадщині.

Позивач вважає таку відмову необґрунтованою, оскільки вона відноситься до повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, адже є багатодітною матір`ю. Оскільки позивач відноситься до окремої категорії осіб, яка народила та виховала до шестирічного віку більше п`яти дітей, та має трудовий стаж не менше п`ятнадцяти років, а тому прирівнюється до непрацездатної особи, відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування , тому відповідно вона має право на обов`язкову частку у спадщині після померлої матері в розмірі 1/3 частини земельної ділянки.

19.07.2021 року ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 18.08.2021 року. Ухвалою також витребувано від приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Панченко О.О. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витяг зі Спадкового реєстру про заповіти.

03.08.2021 року на адресу суду від приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Панченко О.О. надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_5 № 17/2020.

18.08.2021 року в підготовчому судовому засіданні судом постановлено ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , оскільки з копії спадкової справи встановлено, що після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса з відповідними заявами зверталися ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 які є рідними сестрами та відповідно доньками померлої, а тому рішення по даній справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_4

20.09.2021 року ухвалою суду підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов в повному обсязі, просили його задовольнити. Представник позивача вважав позовні вимоги обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Відповідач заперечувала проти задоволення позовних вимог. Пояснила суду, що після смерті матері вчасно звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом, відповідно і на законних підставах отримала свідоцтво про право власності за заповітом. Вважає відмову нотаріуса на заяву ОСОБА_1 законною.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 пояснила суду, що сторони по справі є рідними сестрами. В 2017 році їх мати склала заповіт, відповідно до якого заповіла ОСОБА_3 земельну ділянку. В вересні 2020 року мати померла, у встановлений законом строк сестра ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, та отримала його, вона ж зверталася до нотаріуса з заявою про отримання спадщини за законом, а тому вважає позов необґрунтованим, та просила суд відмовити у його задоволенні.

Приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Панченко О.О. в судове засідання не з`явилася, з клопотаннями чи заявами на адресу суду не зверталася, при цьому повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Також за клопотанням представника позивача 24.11.2021 року в судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_6 , надала свідчення, відповідно до яких, вона знайома з гр. ОСОБА_1 приблизно 36 років, сторін по справі знає, перебуває з ними в хороших відносинах. Позивач часто передавала мамі гостинці. Зі слів позивача, їй відомо що земля перейде в спадщину ОСОБА_7 , зятю.

Свідок ОСОБА_8 надав суду свідчення, відповідно до яких перебуває у дружніх відносинах з позивачем, живе неподалік. На протязі 30 років знає і ОСОБА_1 , тобто позивача, та її чоловіка, часто з ним зустрічалися. Пам`ятає що їх мати говорила, що трьом дівчатам (донькам покійної) залишить будинок, а земля буде ОСОБА_7 , приблизно 5 років тому вона таке чула. Ще одна їх сестра померла.

Свідок ОСОБА_9 , надала свідчення суду, відповідно до яких зі сторонами по справі знайома. З покійною матір`ю дівчат вона працювала в колгоспі, та їх мати завжди говорила що будинок залишить дочкам, а земля буде зятю ОСОБА_10 . Також додала, що діти ОСОБА_1 допомагали покійній бабусі.

Суд, вислухавши позивача та її представника, відповідача, третю особу, заслухавши показання свідків, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами ст. 1241 ЦК України.

Вимогами ч. 1 ст. 1241 ЦК України встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до сукупності якої також входить земельна ділянка № НОМЕР_1 , надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 4,6757 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

08.08.2017 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Панченко О.О. посвідчено заповіт, відповідно до якого ОСОБА_5 зробила розпорядження на випадок своєї смерті щодо належної їй на праві власності земельної ділянки № НОМЕР_1 , наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 4,6757 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та заповіла вказану земельну ділянку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із копії довідки, виданої Овідіопольської селищною радою Одеської області слідує, що на день смерті ОСОБА_5 проживала та був зареєстрований в житловому будинку АДРЕСА_3 .

Із копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , вбачається, що 30.09.2020 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Панченко О.О. із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Як вбачається із копії вказаної спадкової справи, ОСОБА_3 , матір`ю якої є померла ОСОБА_5 , 30.09.2020 року звернулася із заявою, до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської Панченко О.О.

У вказаній заяві ОСОБА_3 зазначає, що приймає все належне їй майно за заповітом. Щодо решти спадкового майна, а саме 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку під АДРЕСА_4 частки у праві власності на земельну ділянку під АДРЕСА_4 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами під АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 відмовилася на користь дочки спадкодавці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , 30.09.2020 року звернулася із заявою до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської Панченко О.О.

У вказаній заяві ОСОБА_4 зазначає, що приймає спадщину за законом після смерті матері, а саме на: 1/3 частку у праві власності на земельну ділянку під АДРЕСА_4 частку у праві власності на земельну ділянку під АДРЕСА_4 частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами під АДРЕСА_3 .

Позивач ОСОБА_1 18.11.2020 року звернулася із заявою до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської Панченко О.О. У зазначеній заяві ОСОБА_1 зазначає, що досягла на момент смерті спадкодавці пенсійного віку та має право на обов`язкову частку у спадщині, яку вона приймає. До вказаної заяви додано копію паспорта.

02.12.2020 року приватний нотаріус на заяву ОСОБА_1 надала лист, відповідно до якого повідомила, що після смерті спадкодавця залишила заповіт, який складений не на її ім`я, тому вона не має права отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Також, з листа слідує, що на момент смерті спадкодавці, ОСОБА_1 не досягла встановленого Законом віку (60 років) тому не має права на обов`язкову частку у спадщині.

В подальшому, ОСОБА_1 29.12.2020 року знову звернулася із заявою до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської Панченко О.О. У зазначеній заяві ОСОБА_1 зазначає, що на день смерті матері залишилося майно: жилий будинок АДРЕСА_3 , та вона приймає спадщину за законом. Нотаріус на вказану заяву повідомила про особисту явку до нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав, та надання необхідних документів для цього.

Аналогічний лист нотаріусом було направлено ОСОБА_4 за вих. № 11/02-14 11.02.2021року.

24.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської Панченко О.О. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері.

В подальшому після встановлення рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.03.2021 року, яке набрало законної сили 26.04.2021 року по справі № 509/6273/20 факту родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , як матір`ю та донькою, ОСОБА_3 05.05.2021 року звернулася з заявою до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області із заявою, відповідно до якої просила видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

05.05.2021 року в смт. Овідіополь, Одеської області, приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Панченко О.О. видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Зареєстровано в реєстрі за № 307.

Відповідно до копії паспорта гр. ОСОБА_1 , вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Нерушай, Татарбунарського району, Одеської області.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спірні правовідносини врегульовані нормами спадкового права.

Так, заповідач має право призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин; заповідач має право на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом, на заповідальний відказ, на покладення на спадкоємця інших обов`язків, а також право на скасування заповіту тощо (частина перша статті 1235, статті 1236, 1237, 1240, 1254 Кодексу).

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття1233 ЦК України).

За своєю юридичною природою свобода розпорядження власністю шляхом вчинення заповіту (свобода заповіту) є одним із основоположних принципів спадкового права, при цьому вона не є абсолютною. Кодексом визначено обмеження волі заповідача щодо права розпоряджатися власністю (обмеження принципу свободи заповіту) шляхом установлення права окремої категорії осіб на обов`язкову частку у спадщині. Право на обов`язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка) (абзац перший частини першої статті 1241 Кодексу).

Отже, принцип свободи розпорядження власністю шляхом вчинення заповіту передбачає широкий обсяг правомочностей заповідача, згідно з якими він своїм волевиявленням може вплинути на зміст спадкових правовідносин. Однак застосування цього принципу обмежується законодавчо встановленою для окремої категорії спадкоємців гарантією, за якою, незалежно від змісту заповіту, особи, визначені в частині першій статті 1241 Кодексу, спадкують половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом. Перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлений указаними положеннями Кодексу, є вичерпним і дає підстави віднести цих осіб до членів сім`ї чи найближчих родичів спадкодавця.

Право на обов`язкову частку у спадщині врегульовано статтею 1241 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що право на обов`язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, вони спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із частиною третьою статті 75 СК України непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Розкриваючи зміст поняття повнолітні непрацездатні діти , що використовується в частині першій статті 1241 ЦК України щодо права на обов`язкову частку у спадщині, Конституційний Суд України у Рішенні від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2014(справа про право на обов`язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця) виходив із положень частини третьої статті 75 СК України, яка відносить до категорії непрацездатні інвалідів I, II та III групи, а також положень пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття непрацездатний , а саме частини четвертої статті 1 Закону України Про прожитковий мінімум та абзацу 17 частини першої статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , та вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 1241 ЦК України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності.

Висновків щодо наявності права на отримання обов`язкової частки іншими категоріями непрацездатних дітей спадкодавця вказане Рішення Конституційного Суду України не містить.

Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій (схвалені органами Міністерства юстиції України 29 січня 2009 року; частина III, розділ 1, пункт 4) визначають, що у осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку (для жінок досягнення 55 років, для чоловіків - 60 років), але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов`язкову частку у спадщині не виникає.

Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування , непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

У свою чергу, згідно ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування , в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, право на призначення пенсії мають особи, що досягли 60-ти річного віку при наявності страхового стажу не менше 15 років.

Судом встановлено, що донька померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , на момент відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не досягла встановленого чинним законодавством України загального пенсійного віку 60-ти років.

Отже, у нотаріуса були відсутні підстави вважати вказану особу (дочку померлої спадкодавиці) непрацездатною повнолітньою дитиною, а доказів того, що вона є інвалідом І,ІІ,ІІІ групи - ні нотаріусу ні суду надано не було.

Факт набуття позивачем права на пенсію на пільгових умовах, а саме, оскільки вона є багатодітною матір`ю, та відноситься до окремої категорії осіб, що народили та виховали до 6-річного віку більше 5 дітей та має трудовий стаж не менше 15 років, а тому вона є непрацездатною особою і має право на обов`язкову частку у спадщині є безпідставними, та не свідчить про те, що вона є непрацездатною особою у розумінні статті 1241 ЦК України і має право на обов`язкову частку у спадщині. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах: від 16 січня 2019 року у справі № 208/9389/15-ц (провадження № 61-32940св18); від 26 вересня 2019 року у справі № 303/674/17 (провадження № 61-29481св18); від 23 жовтня 2019 року у справі № 285/2298/16-ц (провадження № 61-28747св18); від 22 липня 2020 року у справі № 285/3561/17 (провадження № 61-37429св18). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

При цьому матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження непрацездатності ОСОБА_1 , позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Таким чином, у нотаріуса були відсутні правові підстави вважати позивача непрацездатною повнолітньою донькою спадкодавця та розраховувати обов`язкову частку в майні спадкодавця щодо неї.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що право позивача не порушене, тому в задоволенні позову в частині визнання дій заповіту недійсним та визнання права власності, слід відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем, в зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4 , приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Панченко О.О., про визнання дій заповіту недійсним та визнання права власності, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 30.12.2021 року.

Головуючий: Є. М. Панасенко