Рішення

від 16.12.2021 по справі 308/14886/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/14886/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судових засідань Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект , комунального підприємства Вишенківської сільської ради Добробут-Гарант , ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

встановив:

27.12.2019 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів ТОВ Кей-Колект , КП Вишенківської сільської ради Добробут-Гарант , ОСОБА_2 , яку уточнено її представником адвокатом Ракущинцем А.А. заявою про зміну предмета позову від 11.06.2021, за якою просила скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42736039 від 28.08.2018, виданого ОСОБА_2 , комунальним підприємством Вишенківської сільської ради Добробут-Гарант в особі Київської філії про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-колект (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 69, код 37825968) на приміщення, перукарню, реконструйовану з власного нежитлового приміщення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1594689121101.

В обґрунтування заявленого посилається на те, що позивачкою за договором купівлі-продажу з ОСОБА_3 від 10.07.2018 придбано у власність вищевказане нерухоме майно, на підставі якого приватним нотаріусом Балаж М.В. здійснено реєстрацію права власності на таке за позивачкою. При цьому позивачка зазначає, що станом на укладення означеного договору та здійснення державної реєстрації не існувало жодних заборон та іпотек на таке майно. Однак, як вбачається з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 28.08.2018 право власності на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , було зареєстроване за відповідачем ТОВ Кей-Колект на підставі договору іпотеки №11231187000 від 20.10.2007. Сторона позивача зауважує, що така перереєстрація є незаконною, оскільки Київська філія КП Вишенківської сільської ради Добробут-Гарант здійснила перереєстрацію нерухомого майна, яке знаходиться в м. Ужгород, між позивачкою та відповідачем ТОВ Кей-Колект не існувало жодних договірних зобов`язань, державна реєстрація іпотеки станом на 10.07.2018 не була проведена, а відтак неможливою є державна реєстрація права власності за іпотекодержателем за невиконання договору іпотеки.

Представник позивачки в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі та представник відповідачки ТОВ Кей-Колект адвокат Дорош І.І. в судове засідання не з`явилися, у попередніх судових засіданнях адвокат висловила заперечення на заявлені позовні вимоги.

При цьому 03.02.2021 генеральним директором ТОВ Кей-Колект Вишневською О.І. надіслано до суду відзив, в якому остання просить відмовити стороні позивача у задоволенні позовних вимог, що обґрунтовує наступним.

12.10.2007. між АКІБ УкрСиббанк (правонаступником якого з 26.10.2018 є Акціонерне товариство УкрСиббанк ) та ОСОБА_4 був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11231187000, за умовами якого Банк надав їй кредит (грошові кошти) у сумі 85000 Доларів США з відсотковою ставкою 13,90% річних, в забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним Кредитним договором був укладений Договір Іпотеки №11231187000 від 12.10.2007, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д. за реєстровим №2466, іпотекодавцем за даним договором виступила ОСОБА_5 , за умовами вищезазначеного Договору Іпотеки - в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: незавершена реконструкція квартири під перукарню 95% готовності, адреса: АДРЕСА_1 . У зв`язку з невиконанням зі сторони Боржника зобов`язань за Кредитним договором та Договором Іпотеки - 12.12.2011 між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ КЕЙ-КОЛЕКТ були укладені Договір факторингу №1 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, 12.12.2011 за реєстровим №5207-5208, за якими право вимоги за вищевказаним Кредитним договором та Договором іпотеки перейшло до ТОВ Кей-колект . У п`ятому пункт вищезазначеного Договору Іпотеки наявне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 умов Договору про надання споживчого кредиту №11231187000 іпотекодержатель в позасудовому порядку здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки 10.08.2018. Посилаючись на ст. 23 ЗУ Про іпотеку , сторона відповідача стверджує, що позивачка набула статус іпотекодавця за вищевказаним договором іпотеки.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись з позовною заявою, врахувавши позицію сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

10.07.2018 між ОСОБА_3 як продавцем та позивачкою як покупцем було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу закарпатської області Балаж М.В. за реєстровим №779, згідно з яким продавець передала, а покупець прийняла у власність, належну продавцю на праві приватної власності перукарню, реконструйовану з власного нежитлового приміщення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У пункті 1 вказаного договору зазначено, що вищевказане нерухоме майно належить продавцеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Ужгородської міської ради 09.12.2008 на підставі рішення виконкому Ужгородської міської ради №457 від 07.11.2008, яке зареєстроване у КП Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода Ужгородської міської ради 09.12.2008, номер запису 1006 в книзі 5, реєстраційний номер 3296390.

Копія вказаного свідоцтва та витяг про реєстрацію права власності на означене нерухоме майне за ОСОБА_3 додані до позовної заяви та досліджені судом.

В пункті 6 вказаного договору серед іншого засвідчено продавцем, що нерухоме майно, яке є предметом даного договору, під забороною, в іпотеці, під арештом та у податковій заставі не перебуває.

При цьому в пункті 14 приватним нотаріусом засвідчено відсутність заборони, арешту, податкової застави з посиланням на Витяги від 10.07.2018, виданими такою.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №130310307 від 10.07.2018, сформованого приватним нотаріусом Балаж М.В., стверджується, що на підстав вказаного договору купівлі продажу у позивачки виникло право власності на приміщення, перукарню, реконструйовану з власного нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70.2 кв.м.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №135781372 від 28.08.2018, сформованого державним реєстратором київської філії КП Вишенківської сільської ради Добробут-Гарант Бойком О.М., стверджується, що на підставі договору іпотеки №11231187000 від 12.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д. за реєстровим №2466 та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. 12.12.2011 за реєстровим №5207-5208, тощо право власності на приміщення, перукарню, реконструйовану з власного нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70.2 кв.м. зареєстроване за відповідачем ТОВ Кей-Колект , код ЄДРПОУ 37825968. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1594689121101.

Підставою внесення запису є оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 42736039 від 28.08.2018, виданого ОСОБА_2 , комунальним підприємством Вишенківської сільської ради Добробут-Гарант в особі Київської філії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положення ст. 572 ЦК України встановлюють, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 33 ЗУ Про іпотеку (в редакції чинній на момент укладення Договору іпотеки) іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 1 ст. 36 ЗУ Про іпотеку визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч. 2 ст. 36 ЗУ Про іпотеку ).

За приписами ч. 3 ст. 36 ЗУ Про іпотеку договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

За твердженням генерального директора ТОВ Кей-Колект Вишневської О.І., висловленому у відзиві, договір іпотеки №11231187000 від 12.10.2007, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Єгер Н.Д. за реєстровим №2466 містить розділ 5 Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя в п. 5.2.1. якого зазначено, що позасудове врегулювання здійснюється в тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому ЗУ Про іпотеку . Тобто виходячи із цього, укладаючи іпотечний договір сторони мали на увазі, що окремим договором і є відповідне застереження, що міститься в розділі 5 договору.

Однак з таким висновком сторони відповідача суд не погоджується, оскільки такий прямо суперечить викладеному у відзиві змісту п. 5.2.1 договору іпотеки №11231187000 від 12.10.2007.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Отже, виходячи з викладеної відповідачем ТОВ Кей-Колект умови договору (прим. 5.2.1 договору іпотеки №11231187000 від 12.10.2007), суд приходить висновку, що сторони погодили, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому ЗУ Про іпотеку . Відтак, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання при реєстрації права власності на таке майно, правовстановлюючим документом повинен бути саме Договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постановах від 11.04.2018 по справі № 554/14813/15-ц, від 21.11.2018 по справі № 367/7589/15-ц, від 10.10.2019 по справі №752/10790/16-ц.

Однак, аналізуючи правові підстави виникнення права власності на спірний об`єкт нерухомості за Витягом №135781372 від 28.08.2018, суд констатує відсутність у переліку підстав окремого Договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, стороною відповідача не надано суду ані договір іпотеки №11231187000 від 12.10.2007, іпотекодавцем спірного об`єкта нерухомості за яким є ОСОБА_3 , ані договір факторингу та відступлення прав вимоги за договором іпотеки, за яким право вимоги за таким договором перейшло до ТОВ Кей-Колект .

При цьому, без дослідження означеного договору іпотеки суд позбавлений можливості з`ясувати чи дійсно предметом іпотеки виступає спірний об`єкт нерухомості, чи дійсно ОСОБА_3 є іпотекодавцем спірного об`єкта нерухомості, зокрема у зв`язку з тим, що договір іпотеки датований 20.10.2007, а право власності на спірний об`єкт нерухомості у іпотекодавця, яким за твердженням сторони відповідача є ОСОБА_3 , виникло лише 09.12.2008.

Більш того за ухвалою від 09.08.2021 судом було витребувано у КП Вишенківської сільської ради Добробут-Гарант та державного реєстратора Бойка О.М. рішення останнього про державну реєстрацію права власності об`єкта нерухомості за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ Кей-Колект , однак означена ухвала суду була залишена без задоволення, внаслідок чого суд позбавлений можливості проаналізувати серед іншого правову підставу набуття ТОВ Кей-Колект права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Тож, досліджуючи виключно наявні в матеріалах справи документи, зокрема викладений вище п. 6 та 14 договору купівлі-продажу від 10.07.2018, за яким продавцем зауважено про відсутність іпотеки на відчужуваному об`єкті нерухомості, а приватним нотаріусом підтвердження відсутність в Реєстрі заборон на такий, суд вважає за необхідне викласти правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду 15.06.2021 у справі №922/2416/17.

Пункт 7.13. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Зазначену норму слід застосовувати разом з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пункт 7.14. Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).

7.15. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

7.16. Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

7.22. За відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевказане, суд вважає наявними правові підстави для задоволення заявлених вимог позивачки, зокрема у зв`язку тим, що на момент укладення 10.07.2018 з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу спірного об`єкта нерухомості, така покладалася на відомості з публічного реєстру (прим. Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) в частині відсутності заборон та обтяжень на такому, що було засвідчено приватним нотаріусом Балаж М.В. відповідним Витягом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи вказані вимоги Закону, задля ефективного захисту порушених прав позивачки, суд вважає необхідним визначити, що у зв`язку із скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості за ТОВ Кей-Колект одночасно й припиняється право власності ТОВ Кей-Колект на такий.

Разом з тим, суд констатує, що пред`явлення позовних вимог позивачкою до відповідачів КП Вишенківської сільської ради Добробут-Гарант та державного реєстратора Бойка О.М. є хибним з огляду на нижчевказане.

У постанові Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) зроблено висновок, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивачки є саме з ТзОВ Кей-Колект з приводу порушення ним права власності позивачки на квартиру внаслідок дій ТзОВ Кей-Колект щодо реєстрації за ним такого права. Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо. Отже позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано .

Спір про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на квартиру особою, за якою зареєстровано право власності щодо того ж нерухомого майна. Оскарження рішення державного реєстратора безпосередньо пов`язане із захистом позивачем його права у спорі щодо квартири з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора за нею такого ж права на квартиру.

Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тобто ТОВ Кей-Колект .

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням того, що позивачкою при зверненні до суду з розглядуваним позовом сплачено судовий збір в сумі 768, 40 грн., з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути означену суму з відповідача ТОВ Кей-Колект на користь позивачки.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.Згідно з ч 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Керуючись ст.ст. 9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272, 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42736039 від 28.08.2018, виданого ОСОБА_2 , комунальним підприємством Вишенківської сільської ради Добробут-Гарант в особі Київської філії про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-колект (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 69, код ЄДРПОУ 37825968) на приміщення, перукарню, реконструйовану з власного нежитлового приміщення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1594689121101.

Визнати припиненим право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-колект (код ЄДРПОУ 37825968) на приміщення, перукарню, реконструйовану з власного нежитлового приміщення, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-колект (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 69, код ЄДРПОУ 37825968) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов