Постанова

від 07.12.2021 по справі 509/4430/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5037/21

Номер справи місцевого суду: 509/4430/20

Головуючий у першій інстанції Козирський Є. С.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.,

суддів: Погорєлової С.О., Князюка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Тищенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Акціонерного товариства Східно-Український Банк Грант на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2020 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Східно-Український Банк Грант , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету: Приватне підприємство Ажио-Плюс , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання припиненим іпотечного договору, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Східно-Український Банк Грант , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету: Приватне підприємство Ажио-Плюс , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання припиненим іпотечного договору.

Разом з тим, позивач просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення реалізації арештованого майна на електронних торгах, організатор торгів: Державне підприємство Сетам , відносно лотів: 416502; 416496; НОМЕР_1 .

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони, а саме: заборонено посадовим особам та іншим особам, які мають відповідні повноваження щодо відчуження/реалізації, а також нотаріусам та особам, уповноваженими на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження вчиняти дії щодо продажу нерухомого майна: будинку з господарчими будівлями (РПВН: 10425199) загальною площею 517,7 кв.м. та земельної ділянки (кадастровий номер 5123755800:02:008:0828), площею 0.1500 га за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі, реалізацію арештованого майна на електронних торгах, організатор торгів: Державне підприємство СЕТАМ (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6; 958500) - Номер лоту: 416502; Номер лоту 416496; Номер лоту 416479 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Акціонерне товариство Східно-Український Банк Грант подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2020 року скасувати, та у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 07.12.2021 року на 16:00 годину сторони до суду не з`явилися, причини неявки не повідомили, із заявами про відкладення розгляду справи не зверталися.

07.12.2021 року від апелянта надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 п. 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Так, під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір і невжиття заходів забезпечення позову, які просить застосувати заявник, може в майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.06.2014 року по цивільній справі № 509/2261/13-ц за позовом АТ Банк Грант до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог - ПП Ажио-Плюс , Шоста одеська державна нотаріальна контора, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.08.2010 року та договором № 1 від 22.07.2011 року про зміну умов вказаного договору іпотеки, а саме на житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,1500 га за цією ж адресою, кадастровий номер 5123755800:02:008:0828, що належали на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом продажу вказаного майна на прилюдних торгах в рахунок погашення заборгованості ПП Ажио-Плюс перед АТ СУБ Грант за кредитним договором № 06/отд-21 від 19.08.2010 року з додатковими угодами до нього, у розмірі 753 677,83 доларів США, з яких: 709 956, 03 доларів США заборгованість за кредитом; 42 734, 56 доларів США заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 987,24 доларів США пені за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, яке набрало законної сили 30 жовтня 2013 року.

Відтепер іпотечне майно належить на праві власності в рівних частках спадкоємцям ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, її чоловіку - ОСОБА_1 та дітям ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по 1/3 частині кожному.

На виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.09.2013 року, районним судом 19.11.2013 року було видано три виконавчих листа щодо боржників: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а 09.12.2015 року стягувачем пред`явлено до виконання виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1

15.12.2015 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Рагімовою А.Н. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49670212 відносно боржника ОСОБА_1

13.03.2020 року головним державним виконавцем Овідіопольського районного ВДВС Єруслановою О.О. винесено постанову про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 49670212, а саме на 1/3 частину житлового будинку з господарчими будівлями та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1

13.03.2020 року головним державним виконавцем Овідіопольського районного ВДВС Єруслановою О.О. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 49670212.

15.04.2020 року на підставі отриманої заявки на реалізацію арештованого майна ДП Сетам внесло до центральної бази даних системи електронних торгів інформацію про майно та сформувало лот торгів: Іпотека: 1/3 частина житлового будинку з господарчими будівлями, площею 517,7 кв.м. та 1/3 частина земельної ділянки, площею 0,15 га, кадастровий номер 5123755800:02:008:0828, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , Номер лоту: 416496.

Аналогічні виконавчі дії були проведені також у виконавчому провадженні № 49643304 щодо боржника ОСОБА_2 та у виконавчому провадженні № 49670442 щодо боржника ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, ДП Сетам було сформовано два аналогічних лоти за № 416502 та 416479.

Забезпечуючи позов у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ Східно-Український Банк Грант про визнання припиненим іпотечного договору, шляхом встановлення заборони щодо реалізації арештованого майна, суд вважав за потрібне встановити заборону щодо всіх трьох лотів, власниками майна на праві спільної часткової власності яких є ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/3 частині.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не є співпозивачами в межах цієї справи, а є третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Тому є помилковим вжиття заходів забезпечення позову відносно майна осіб, які не заявляли вимоги щодо предмета спору.

Крім того, вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив зі співмірності заходів, про які просить заявник із заявленими позовними вимогами.

Проте такі висновки суду є помилковими.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Забезпечуючи позов у обраний судом спосіб, суд не обґрунтував, яким чином вжиття заявлених заходів забезпечення позову забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення прийнятого на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, враховуючи, що предметом позову у даній справі є визнання припиненим іпотечного договору. В свою чергу задоволення таких вимог не призведе до необхідності примусового виконання рішення суду. Договір у разі задоволення позову буде одразу вважатися недійсним, відтак забезпечення можливого виконання рішення суду в такий спосіб є безпідставним (марним).

Такий правовий висновок викладений в постанові ВС від 24 лютого 2021 року в справі № 755/5333/20, провадження № 61-17180св20.

За таких обставин, заходи, які просив застосувати позивач не відповідають змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірними із заявленими вимогами в цій справі, а тому заява задоволенню не підлягала.

При цьому, як видно з ЄДРСР, ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.02.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Східно-Український Банк Грант , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету: Приватне підприємство Ажио-Плюс , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання припиненим іпотечного договору залишено без розгляду.

За таких обставин, оскільки ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2020 року не відповідає нормам процесуального права, суд вважає за необхідне її скасувати та у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Східно-Український Банк Грант - задовольнити частково.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 вересня 2020 року про забезпечення позову скасувати та у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24.12.2021 року

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: С.О. Погорєлова

О.В. Князюк