Рішення
від 21.12.2021 по справі 495/9419/17
БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/9419/17

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

21 грудня 2021 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої одноособово - судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі - Бучка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа - Служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 20.11.2017 року з позовною заявою до ОСОБА_2 , Третя особа - Служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог позивача

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу між сторонами спільна дочка сторін залишилась проживати з відповідачкою ОСОБА_2 , проте з липня 2015 року остання почала обмежувати спілкування позивача з дитиною, а з жовтня 2015 року відповідачка взагалі позбавила позивача можливості спілкуватися зі спільною дитиною через надумані підстави (хвороба дитини, відсутність за місцем проживання).

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.11.2017 року було відкрито провадження по справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.02.2018 року було призначено дану справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.02.2018 року було витребувано висновок про визначення способів спілкування позивача з дитиною.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02.07.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.11.2017 року було залишено без руху.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13.12.2018 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.11.2017 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайоним судом Одеської області від 04.03.2019 року було зупинено провадження по даній справі до розгляду заяви про відвід головуючої судді Шевчук Ю.В. від розгляду даної справи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.03.2019 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Шевчук Ю.В..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2019 року було відновлено провадження по даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.06.2019 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайоним судом Одеської області від 21.11.2017 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.11.2019 року було витребувано докази по даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.02.2020 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.11.2017 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.02.2021 року було витребувано докази по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2021 року було витребувано докази по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.09.2021 року було закрито підготовче провадження по даній справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Короткий виклад позицій сторін по справі

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та адвокат Гербей А.А., який діє в його інтересах, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позовні вимоги є надуманими та вона не хоче, щоб колишній чоловік психологічно травмував дитину.

В судовому засіданні представник третьої особи - Служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради просив задовольнити позовні вимоги частково, а саме згідно наданого до суду Висновку про визначення способів участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.06.2021 року.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.08.2010 року по справі №2-3318/10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, шлюб між сторонами було розірвано.

Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07.08.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис №382.

Згідно Характеристики ОСОБА_3 , наданої НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія , спільна дитина сторін за період навчання проявила достатні здібності. Більшу участь у шкільному житті проявляє мати дитини - ОСОБА_2 , однак батько та його мати (бабуся ОСОБА_5 ) теж періодично цікавляться успіхами дитини.

За підсумками психодіагностики емоційних станів ОСОБА_3 , виконаних практичним психологом КЗ НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія ОСОБА_6 , спільна дочка сторін ОСОБА_3 почувається у родинному колі комфортно, тривожність та конфліктність відсутня, але у відносинах з татом дівчинка відчуває емоційний дискомфорт, спілкування з батьком викликають у Софії тривогу і роздратування.

Відповідно до Довідки №1136 від 01.07.2017 року, позивач ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської області ОТУ Маріуполь .

Відповідно до повідомлення Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, звернень від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо протиправних дій ОСОБА_1 не надходило.

Відповідно до характеристики Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, ОСОБА_1 зарекомендував себе з посередньої сторони, надходили скарги від співмешканки ОСОБА_2 щодо вчинення ОСОБА_1 протиправних дій.

Відповідно до характеристики Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області, ОСОБА_2 зарекомендувала себе з посередньої сторони, громадський порядок не порушує, скарги від сусідів не надходили.

Відповідно до Актів обстеження умов проживання сторін від 26.03.2018 року та від 27.03.2018 року, сторони мають задовільні умови проживання, які відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

За підсумками психодіагностики емоційних станів ОСОБА_3 , виконаних практичним психологом КЗ НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Зайцевим В.П. від 23.03.2018 року, спільна дочка сторін ОСОБА_3 проживає у комфортних сімейних стосунках з усіма членами родини, де підтримують її інтереси, рахуються з її думками, забезпечують її потреби у захисті та подальшому розвитку, негативних проявів емоційного стану на момент перевірки не виявлено.

Рішенням Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №83 від 25.02.2016 року, було визначено наступний порядок спілкування позивача зі спільною дочкою сторін, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини з урахуванням графіку роботи батька, а саме:

-двічі на місяць забирати дитину в п`ятницю після уроків та повертати матері в першій половині дня в неділю;

-в інші дні, в тому числі під час шкільних канікул - за домовленістю сторін.

Однак, зазначене вище Рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №83 від 25.02.2016 року сторонами по справі не виконувалось.

В матеріалах справи містяться заяви сусідів позивача ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які підтверджують, що позивач ОСОБА_1 неодноразово гуляв зі спільною дитиною сторін на дитячому майданчинку біля їх будинку.

В матеріалах справи містяться Висновок виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, як органу опіки та піклування, про визначення способів спілкування батька з донькою від 11.05.2018 року, а також від 03.06.2021 року, згідно якого Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити наступний спосіб участі батька, ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-спілкуватися з донькою два дні на тиждень (один з них субота чи неділя) в місцях дитячих розваг на території м. Білгород-Дністровського та за його межами, за місцем фактичного проживання батька з правом ночівлі дитини за згодою за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

-спільно відпочивати з донькою під час літніх канікул протягом 15 днів кожного місяця та протягом 2 днів під час осінніх, зимових, весняних канікул з правом ночівлі дитини за її згодою за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

-в день народження батька.

Відповідно до висновків психологічного обстеження від 19.05.2021 року, наданого КЗ НВК школа-гімназія , в родині збереглись нормальні стосунки між усіма членами. Ставлення до батька залишило негативним.

Згідно розрахунку заборгованості з виконання рішення по справі №2-5634 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання, до досягнення дитиною трирічного віку, у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, заборгованість станом на 28.02.2021 року - відсутня.

Допитана у якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_13 повідомила, що позивач по справі є її однокласником, раніше вона часто бачила дитину з батьком, вони усі свята проводили разом, однак останнім часом вони рідко почали бачитись.

Допитана у якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_7 повідомила, що раніше спільна дитина сторін постійно була у них, позивач завжди допомагає своїй дитині, однак через конфлікт з відповідачкою, останнім часом вона рідко бачить дитину, оскільки відповідачка перешкоджає спілкуванню дитини з батьком.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_14 повідомив, що позивач є його однокласником, позивач завжди турбувався про свою дитину, однак приблизно 4 роки тому спілкування з дитиною було припинено через те, що відповідачка перешкоджає спілкуванню позивача з їх спільною дитиною. Окрім того, свідок зазначив, що спільна дочка сторін завжди була радісною, коли проводила час з батьком.

Допитана у судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3 заявила, що вона хоче зустрічатися з батьком, однак хоче, щоб він добре до неї відносився, він приходить до школи та свариться з усіма, йому не подобається шкільний психолог.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків, які відповідають за неї за законом.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 СК України).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч.8 ст.7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч.ч.9, 10 ст.7 СК України).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч.ч.1, 2 ст.155 СК України).

Відповідно до ст.1 Закону України Про охорону дитинства , контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 року у справі М.С. проти України та від 16.07.2015 року у справі Мамчур проти України , Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Статтею 153 СК України встановлено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Частиною 2 ст.157 СК України законодавець додатково підкреслює обов`язок того з батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні, хоча збереження у нього цього обов`язку прямо випливає зі ст.141 СК України.

Право на спілкування з дитиною та участі у її вихованні того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов`язок того, з ким проживає дитина, не чинити перешкод у здійсненні свого права.

Статтями 11,15 Закону України Про охорону дитинства встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

У статті 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ у справі Крускіч проти Хорватії від 25 листопада 2014 року).

ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми внуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з внуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність (рішення ЄСПЛ Богоносови проти Росії від 05.03.2019).

За висновками Європейського суду з прав людини у рішенні у справі Хант проти України від 07.12.2006, - між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, провадження №14-327цс18.

У матеріалах справи відсутні дані щодо негативного впливу позивача ОСОБА_1 на розвиток дитини, наявність такого впливу не підтверджено відповідними доказами.

У той же час, в ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_3 активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною.

Відтак, позивач ОСОБА_1 має право на спілкування з дочкою, однак між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дитиною.

З матеріалів справи вбачається наявність непорозуміння сторін щодо участі у вихованні дитини. Разом з тим, національні і європейські норми права визначають право дитини, яка розлучається з одним із батьків, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти.

При цьому суд вважає безпідставними твердження відповідачки ОСОБА_2 про відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, яка проживає з нею, оскільки такі спростовуються встановленими судом обставинами в тому числі показаннями свідків, висновком органу опіки та піклування, яким визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з позивачем.

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Суд переконаний, що між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дітей, їх розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками, а батьків - зі своїми дітьми - служить задоволенню життєво важливих потреб дітей.

Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Суд приймає до уваги вік дитини, більшу прив`язаність до матері, а отже для відновлення та розвитку довірливих взаємовідносин батька і дочки доцільно задовольнити позовні вимоги позивача частково, а саме відповідно до Висновку виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, як органу опіки та піклування, про визначення способів спілкування батька з донькою від 03.06.2021 року, згідно якого Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити наступний спосіб участі батька - ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-спілкуватися з донькою два дні на тиждень (один з них субота чи неділя) в місцях дитячих розваг на території м. Білгород-Дністровського та за його межами, за місцем фактичного проживання батька з правом ночівлі дитини за згодою за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

-спільно відпочивати з донькою під час літніх канікул протягом 15 днів кожного місяця та протягом 2 днів під час осінніх, зимових, весняних канікул з правом ночівлі дитини за її згодою за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, окрім зустрічей з дитиною у день народження батька.

Суд, надавши належну оцінку вищезазначеному, керуючись зазначеними вище нормами сімейного законодавства, враховуючи інтереси самої дитини, а тому, з урахуванням не тільки формального права позивача ОСОБА_1 на зустрічі зі своєю дитиною, а з урахуванням усіх інших істотних обставин справи у їх сукупності, віку дитини, режиму дня дитини, вважає, що визначений спосіб участі позивача у вихованні спільної дитини сторін та спілкування з нею відповідатиме можливості дитини сприймати піклування кожного з батьків про її здоров`я, фізичних та духовний розвиток, сприятиме моральному піднесенню дитини.

За загальними положеннями ЦПК України, на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки за результатами розгляду справи та розподіл судових витрат

Враховуючи вищезазначене, встановлені судом обставини справи та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа - Служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею з підстав, викладених в описовій частині рішення суду.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст . 150, 153, 155, 157, 159, 164 СК України, ст.ст. 3, 6, 7, 10, 12, 259-260, 264 -266, 269, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа - Служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначенні способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_15 не чинити перешкод у вихованні та вільному спілкуванні ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-спілкуватись з донькою два дні на тиждень (один з них субота чи неділя) в місцях дитячих розваг на території м. Білгород-Дністровського та за його межами, за місцем фактичного проживання батька з правом ночівлі дитини за її згодою за попередньою домовленістю з матір`ю дитини;

-спільно відпочивати з донькою під час літніх канікул протягом 15 днів кожного місяця та протягом 2 днів під час осінніх, зимових та весняних канікул з правом ночівлі дитини за її згодою за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Повний текст даного рішення виготовлено та проголошено 30.12.2021 року об 11 годині 00 хвилин.

Суддя:

СудБілгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення21.12.2021
Оприлюднено30.12.2021
Номер документу102334803
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —495/9419/17

Рішення від 21.12.2021

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Шевчук Ю. В.

Рішення від 21.12.2021

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Шевчук Ю. В.

Ухвала від 29.09.2021

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Шевчук Ю. В.

Ухвала від 21.04.2021

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Шевчук Ю. В.

Ухвала від 03.02.2021

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Шевчук Ю. В.

Ухвала від 03.02.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Сегеда С. М.

Ухвала від 05.11.2019

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Шевчук Ю. В.

Ухвала від 25.06.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Черевко П. М.

Ухвала від 29.03.2019

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Шевчук Ю. В.

Ухвала від 25.03.2019

Цивільне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Боярський О. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні