1Справа № 335/12928/21 1-кс/335/6596/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бердянськ, Запорізької області, освіта вища, одруженого, працює директором ТОВ «Берті», має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_5 , -
ВСТАНОВИВ:
22.12.2021 на адресу суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні № 12021080000000286 від 16 листопада 2021 року, в якому зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у відповідності до протоколу річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» /код ЄДРПОУ 31600918/ № 26 від 23.03.2015 ОСОБА_8 , було обрано Генеральним директором вказаного Товариства. У подальшому, 23.03.2015 між ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» в особі голови наглядової ради ОСОБА_9 та ОСОБА_8 украдено контракт у відповідності до якого останній здійснював поточне управління ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ». З огляду на викладене, ОСОБА_8 , займаючи посаду Генерального директора ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у зв`язку із чим, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою. У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, вступили у змову між собою направлену на розтрату майна ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ». Для реалізації злочинного умислу зазначені особи вирішили залучити ряд суб`єктів підприємницької діяльності, які були підконтрольні їм або близьким, знайомим особам, а саме: ТОВ «МАРКЕТ ГРУП БЕРДЯНСЬК», код ЄДРПОУ 30000429 засновником та бенефіціарним власником якого була матір дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , головним бухгалтером - ОСОБА_11 , дружина ОСОБА_8 ; ТОВ «СОФТЕР», код ЄДРПОУ 42689621, бенефіціарним власником та директором якого був знайомий ОСОБА_5 - ОСОБА_12 ; ТОВ «НОВОТЕК СЕРВІС», код ЄДРПОУ 42016039 бенефіціарним власником та директором якого був одноособово ОСОБА_5 . При підготовці до вчинення злочину ОСОБА_5 , звернувся до ОСОБА_12 з проханням передати йому у тимчасове користування статутні документи ТОВ «СОФТЕР» та електронний ключ з паролем від системи дистанційного управління банківськими рахункам («клієнт-банк») ТОВ «СОФТЕР», повідомивши йому неправдиву інформацію про те, що дані документи та ключі необхідні для участі у тендерних торгах. Будучи не обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , директор ТОВ «СОФТЕР» ОСОБА_12 , при невстановлених досудовим слідством обставинах та часі, надав ОСОБА_5 статутні документи ТОВ «СОФТЕР» та електронний ключ з паролем від системи дистанційного управління банківськими рахункам ТОВ «СОФТЕР» («клієнт-банк»). 30.12.2020 між ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ», в особі Генерального директора ОСОБА_8 (продавець) та ТОВ «МАРКЕТ ГРУП БЕРДЯНСЬК», в особі директора ОСОБА_13 (покупець), було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна будівлі та споруди туристичного притулку, вартістю 9 952 099 гривень, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, б. 15в. На виконання зобов`язань по вищевказаному договору у якості оплати за об`єкт нерухомості, 22.02.2021 ТОВ «МАРКЕТ ГРУП БЕРДЯНСЬК» здійснило переказ грошових коштів у сумі 9 800 000 грн. на рахунок ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «АЛЬФА БАНК». Отримані кошти від ТОВ «МАРКЕТ ГРУП БЕРДЯНСЬК», ОСОБА_8 за пособництвом ОСОБА_5 та інших невстановлених осіб, вирішив розтратити на користь третіх осіб, шляхом перерахування на банківські рахунки ТОВ «СОФТЕР», до яких ОСОБА_8 та ОСОБА_5 мали доступ та можливість керувати ними. Так 22.02.2021, у денний час доби, реалізуючи злочинний умисел направлений на розтрату коштів ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ», ОСОБА_8 , знаходячись за місцем розташування товариства за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, 2-I, зловживаючи службовими повноваженнями, діючи у змові із ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, в порушення п. 3.1. статуту ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ», тобто без мети здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку, всупереч інтересам акціонерів товариства, залучивши до реалізації свого плану головного бухгалтера ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» ОСОБА_14 , яка не була обізнана про злочинний умисел ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , надав останній підписаний тільки ним договір позики № 18/02 від 18.02.2021, який не був завірений підписом іншої сторони по договору ТОВ «СОФТЕР». Відповідно до вказаного договору позикодавець ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ», в особі ОСОБА_8 , зобов`язувалось надати Позичальнику - ТОВ «СОФТЕР», в особі директора ОСОБА_12 , в користування на визначений цим договором строк грошові кошти (позику) в сумі 9 800 000 грн. В дійсності, вказаний договір було підписано ОСОБА_8 одноосібно, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином і всупереч волі контрагента, який його не підписував, та виключно з метою надання видимості законності перерахування коштів та приховування своїх злочинних намірів, направлених на розтрату чужого майна. Продовжуючи свої злочинні дії, директор ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» ОСОБА_8 , зловживаючи своїми службовими повноваженнями, знаходячись за місцем розташування ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, 2-I, діючи у змові з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, забезпечив перерахування, відповідно до платіжного доручення № 23276 від 22.02.2021, коштів в сумі 9 800 000 грн. з рахунку ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «АЛЬФА БАНК», на рахунок ТОВ «СОФТЕР» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «АЛЬФА БАНК» і таким чином вчинили розтрату чужих коштів. Далі, 22.02.2021, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , з метою приховування злочину, знаходячись на території ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, 2-I, використовуючи надані директором ТОВ «СОФТЕР» ОСОБА_12 ключ з паролем від системи дистанційного управління банківськими рахункам ТОВ «СОФТЕР» («клієнт-банк»), здійснили перерахування грошових коштів з рахунків ТОВ «СОФТЕР» на рахунки підконтрольних їм та їх близьким особам ТОВ «НОВОТЕК СЕРВІС» у сумі 5 395 000 гривень та ТОВ «МАРКЕТ ГРУП БЕРДЯНСЬК» у сумі 4 414 000 гривень. В дійсності будь-які правочини, як підстави перерахування вищезазначених коштів, між ТОВ «СОФТЕР» та ТОВ «НОВОТЕК СЕРВІС», ТОВ «МАРКЕТ ГРУП БЕРДЯНСЬК» не укладалися. Таким чином, ОСОБА_5 вказівками, наданням засобів, сприянням приховуванню злочину, вчинив пособництво у розтраті грошових коштів ПрАТ «АЗОВКАБЕЛЬ» у сумі 9 800 000 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що являється особливо великим розміром.
ОСОБА_15 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України - пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Посилаючись на обґрунтовану підозру, на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просить його задовольнити. Зазначив, що підозра є обґрунтованою, підтверджується відповідними доказами, наявні ризики, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_5 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Також зазначив, про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 . Просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із внесенням застави у розмірі 4317 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9799590,00 гривень).
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що не скоював ніяких злочинів, має на утриманні сім`ю та те, що зазначив прокурор, не відповідає дійсності.
Захисник-адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Вважає, пред`явлену підозру ОСОБА_5 необґрунтованою та недоведеною, жодних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри прокурором не надано. Крім того, жодного обґрунтування та доказів про наявність ризиків, на які посилається прокурор, також не надано, оскільки сама поведінка ОСОБА_5 вже свідчить про відсутність ризику переховування. ОСОБА_5 не є працівником ПрАТ «Азовкабель», у зв`язку з чим, відсутній ризик знищення документів. При проведенні обшуків, жодних документів не вилучено. Жодна особа, щодо незаконного впливу з боку ОСОБА_5 не зверталася. ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки. Просить застосувати до ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід, у вигляді особистої поруки, визначивши поручителями: адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , батька ОСОБА_17 , депутата Бердянської міської ради ОСОБА_18 , про що подав відповідні письмові заяви поручителів. Надав письмові заперечення.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, пояснення осіб, які виявили бажання взяти ОСОБА_5 на поруки, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП у Запорізькій області, знаходиться кримінальне провадження за № 12021080000000286, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.11.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
14.12.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до вимог ст.ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про ймовірну причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
При цьому, слідчий суддя враховує, що на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
З цього приводу, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого факти, які викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри слідчий суддя розцінює критично, оскільки на даному етапі розгляду справи слідчий суддя встановлює не доведеність оголошеної підозри, а з`ясовує лише її обґрунтованість, тобто наявність достатніх доказів, наданих органом досудового розслідування, які свідчать про наявність складу злочину і пов`язаність з цими обставинами певної особи, чи декількох осіб.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Сама лише тяжкість вчинення злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання у клопотанні, не підтвердженні належними та об`єктивними даними, прокурором у судовому засіданні не доведені
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Досліджуючи вказане, слідчий суддя доходить висновку, що таких доказів суду не було надано, а лише зазначення в клопотанні про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 так і залишилось не підтвердженим ініціатором клопотання.
Таким чином, у судовому засіданні прокурор довів суду, що підозра повідомлена ОСОБА_5 , є обґрунтованою, що відповідає обставині встановленій в п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що відповідає обставинам встановленим в п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Незважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, але раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, працевлаштований, має стійкі соціальні зв`язки, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має позитивіні характеристики з місця роботи.
Враховуючи характер висунутої підозри, а також відсутність достатніх даних про наявність з його сторони перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого, а відтак відмовляє у задоволенні клопотання.
До суду надійшли заяви ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які виявили бажання взяти ОСОБА_5 на поруки та які у судовому засіданні надали відповідні пояснення.
Однак, слідчий суддя визнає неможливим застосовувати до ОСОБА_5 особисту поруку вказаних поручителів, оскільки даний запобіжний захід не зможе у повній мірі запобігти ризикам, п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також зважаючи на тяжкість інкримінованого злочину.
Отже, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, а також беручи до уваги відомості щодо особи підозрюваного, які зазначені вище, слідчий суддя вважає, що саме такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, на даному етапі досудового розслідування, є найбільш доцільним та ефективним засобом для запобігання встановленим у суді ризикам, відповідає особі підозрюваного, та є обґрунтованим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, слідчий суддя враховує, що обґрунтування клопотання прокурора стосується також необхідності забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому слідчий суддя, враховуючи відповідні вимоги ч. 5 ст. 194 КПК України, вважає, що на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні; здати до відповідних органів державної влади на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193,194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні;
- здати до відповідних органів державної влади на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді - до 14 лютого 2022 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення цього строку, на який до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду оголошено 30 грудня 2021 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2021 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 102338391 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні