Рішення
від 28.12.2021 по справі 914/2050/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2021 справа № 914/2050/21

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Бернацької Л.В., розглянув матеріали

за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕСТ ВБР", м. Львів,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфколт Груп", м. Тернопіль,

до відповідача 3: ОСОБА_1 , м. Київ,

предмет позову: солідарне стягнення 528 580,22 грн.,

підстава позову: порушення умов договору про надання овердрафту № 015/2563/036151016 від 15.08.2017 року,

за участю представників:

позивача: Сапіга Микола Миколайович - представник на підставі довіреності від 26.07.2021, Статуту банку, посадової інструкції,

відповідача 1: не з`явився,

відповідача 2: не з`явився,

відповідача 3: не з`явився.

ПРОЦЕС

07.07.2021 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕСТ ВБР", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфколт Груп", ОСОБА_1 , про стягнення 528 580,22 грн.

Листом від 09.07.2021 року суд звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області та до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб про отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 як одного із відповідачів у даній справі.

27.07.2021 року до суду надійшла відповідь, що згідно з відомостями в інформаційній системі "Реєстр територіальної громади міста Києва" ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.07.2021 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 13.08.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29.09.2021 року. у судовому засіданні 29.09.2021 продовжено підготовче провадження та відкладено судове засідання на 27.10.2021.

Відводів суду сторонами не заявлялось.

Відповідачі не отримали ухвали про відкриття провадження, яка надсилалась на юридичні адреси відповідачів 1, 2 та на повідомлену суду позивачем і підтверджену Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб відповідача 3. Конверт від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕСТ ВБР" повернувся на адресу суду з відмітками адресат відсутній за вказаною адресою , від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфколт Груп" - за закінченням терміну зберігання , а від ОСОБА_1 - за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень, а відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Конверти з ухвалою суду про продовження строку підготовчого провадження від відповідачів 1, 2 повернулися до суду з аналогічними із зазначеними вище причинами. Відповідач 3 про наступне судове засідання обізнаний, оскільки подав клопотання про відкладення судового засідання із 27.10.2021, і конверт з ухвалою суду від 29.09.2021 до суду не повернувся.

Конверти з ухвалою суду про відкладення підготовчого провадження на 17.11.2021 від відповідачів 1, 2 повернулися до суду з причин за закінченням терміну зберігання , конверт від відповідача 3 до суду не повернувся.

Ухвали про призначення справи до розгляду по суті за результатами закриття підготовчого провадження в судовому засіданні 17.11.2021 відповідачами 1, 2 повторно не отримані, конверт, адресований відповідачу, повернувся до суду із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Судове засідання 15.12.2021 не відбулося у зв`язку з технічною неможливістю з`єднання в режимі відеоконференції з представником позивача, у зв`язку з чим судом відкладено судове засідання на 28.12.2021.

У судове засідання 28.12.2021 з`явився представник позивача (взяв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференція). Відповідачі явку представників не забезпечили, від відповідача 1 повернувся конверт з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою . Відповідно до відстеження поштового відправлення за трек-кодами 7901414344405 (адресоване відповідачу 2) і 7901414344391 (адресоване відповідачу 3) кореспонденція не вручена: інші причини, 20.12.2021, та відправлення у точці видачі з 22.12.2021.

Суд зауважує, що відповідач 3, обізнаний про судовий процес, явку представника в судові засідання не забезпечував, причин неявки не повідомляв, клопотанням від 13.11.2021, яке надійшло до суду 17.11.2021, повторно просив відкласти підготовче засідання. Про судове засідання 15.12.2021 повідомлений належним чином, що підтверджується відстеженням поштового відправлення за трек-кодом 7901414262760, а також зареєстрованим судом 16.12.2021 клопотанням про відкладення розгляду справи.

Також суд зазначає, що відповідно до п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, враховуючи про обізнаність відповідача 3 про судову справу, також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи повторну та систематичну неявку та неповідомлення причин неявки відповідачів, відсутність будь-яких клопотань від відповідачів 1, 2 щодо процесу розгляду справи, враховуючи неотримання відповідачами ухвал суду з незалежних від суду причин, за умов вжиття судом усіх заходів щодо повідомлення відповідачів про судовий процес у даній справі та неодноразові відкладення судових засідань для забезпечення можливості всім учасникам реалізувати свої процесуальні права, суд не вважає повторну неявку представників відповідачів такою, що перешкоджає розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо клопотань відповідача 3 про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що такі подаються стороною систематично, судом неодноразово відкладались судові засідання, разом з тим, явку представника відповідача 3 жодного разу в судове засідання не забезпечив. Підстави для відкладення розгляду справи визначені ст. 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України і на підставі повторних клопотань сторони без поважних та об`єктивних на те причин не відповідає завданням господарського судочинства.

Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Також суд зауважує, що він не має повноважень впливати на переговорний процес між позивачем та відповідачем 3, не має повноважень зобов`язувати одну зі сторін договірних відносин вчиняти ту чи іншу дію, надсилати документи чи надавати відповідь, про що просив відповідач 3 у заявах. Разом з тим, суд зазначає, що представником позивача в судовому засіданні 28.12.2021 надано пояснення щодо недосягнення домовленостей з відповідачем 3 стосовно поданих ним заяв. Іншої інфомації відповідачем 3 суду до судового засідання не повідомлено.

Враховуючи все наведене та обставини розгляду даної справи, суд підсумовує, що підстав для повторного відкладення розгляду справи немає.

У судовому засіданні 28.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач зазначає, що встановив позичальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Маркет Меблі відповідно до договору овердрафту кредитний ліміт в сумі 1 110 000,00 грн., в межах якого на час укладення договору встановлено поточний ліміт у розмірі 370 000,00 грн.

Станом на 03.09.2020 року заборгованість позичальника перед банком, за розрахунками позивача, становить 395 000,00 грн. заборгованості по кредиту та 133 580,22 грн. заборгованості по відсотках.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 15.08.2017 року між позивачем та Товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт Дім Сервіс було укладено договір поруки. Договір поруки укладено також банком і ОСОБА_1 . Тому позовні вимоги заявлено солідарно до позичальника та до поручителів.

Відповідачі позицій щодо заявлених позовних вимог не висловили.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

05.07.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет Меблі підписано анкету-заяву на отримання кредиту № Д1-В71/61-701.

15.08.2017 року Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет Меблі , ідентифікаційний код юридичної особи 38612123, (надалі по тексту рішення - відповідач 1, згідно з договором - позичальник) укладено договір про надання овердрафту № 015/2563/0361510, відповідно до якого максимальний ліміт становить 1 110 000,00 грн., а поточний - 370 000,00 грн. Статтею 4 договору регламентовано сплату процентів та неустойки, статтею 5 - порядок погашення овердрафту.

На час звернення з позовом до суду Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк змінено найменування на Акціонерне товариство Райффайзен Банк , а Товариством з обмеженою відповідальністю Маркет Меблі (код ЄДРПОУ - 38612123) - на Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕСТ ВБР (код ЄДРПОУ - 38612123) відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Договором передбачено, що поточним рахунком, до якого встановлено овердрафт, є поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до п. 1.6 договору визначено, що кредитор вважається таким, що надав позичальнику овердрафт, з моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку.

Згідно з договором максимальний ліміт - це максимальний розмір поточного ліміту, який може бути встановлений на умовах договору. Поточний ліміт - розмір грошових коштів овердрафту, що можуть бути надані кредитором позичальнику в порядку та на умовах договору.

Згідно з випискою від 29.04.2021 року по рахунку позичальника НОМЕР_2 позичальник здійснював активні розрахункові операції по відповідному рахунку, у тому числі, оплати нарахованих відсотків по кредитному договору від 15.08.2017 року. Відповідно до такої виписки 16.09.2019 року перенесено заборгованість за овердрафтом на рахунки кредитної заборгованості згідно з договором № 015/2563/0361510 від 15.08.2017 року в сумі 395 000,00 грн.

15.08.2017 року Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" і громадянином України ОСОБА_1 (надалі по тексту рішення - відповідач 3, згідно з договором - поручитель) укладено договір поруки № 015/2563/0361510/П1, відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, утому числі й тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов`язаний

повернути кредит в розмірі 1 110 000,00 грн., в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 15.08.2020 року, або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору,

сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 19 % річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у тому числі на підставі додаткових угод, укладених після набуття чинності цим договором,

сплатити комісії, в розмірах, передбачених кредитним договором,

сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов`язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, визначені кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань (п. 1.2 договору поруки).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель і позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

15.08.2017 року Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" і Товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт Дім Сервіс , код ЄДР 37515755, на час звернення з позовом до суду найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфколт Груп" (надалі по тексту рішення - відповідач 2, згідно з договором - поручитель) укладено договір поруки № 015/2563/0361510/П2, відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, утому числі й тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору. Як і у попередньому договорі поруки, сторонами погоджено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник.

24.02.2020 року позивачем надіслано відповідачам вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, зокрема, 395 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 77 751,39 грн. заборгованості по процентах.

Дані факти матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовувались.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено вище та не спростовано відповідачем 1, між позивачем та відповідачем 1 виникли правовідносини внаслідок укладення 15.08.2017 року договору про надання овердрафту.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України установлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 202, частини першої статті 626 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається зі змісту договору, овердрафт - це форма кредитування позичальника шляхом здійснення платежів (переказів) з поточного рахунку в межах поточного ліміту в разі відсутності (недостатності) грошових коштів на поточному рахунку, внаслідок чого за поточним рахунком вникає дебетове сальдо.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

За частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей 629, 525, 612, 611 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з п. 5.1 договору протягом строку овердрафту позичальник зобов`язався здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо та не пізніше дати закінчення строку овердрафту, в залежності від того, яка дата настане раніше.

Відповідно до п. 5.2 договору сторони погодили, що погашення овердрафту відбувається за рахунок коштів, що надходять на поточний рахунок позичальника. Овердрафт є погашеним у випадку відсутності на поточному рахунку дебетового сальдо. Погашення кредитної заборгованості здійснюється за рахунок будь-яких коштів позичальника.

Договором визначено, що дата закінчення строку овердрафту - 15.08.2020 року або інший день (календарна дата), до закінчення якого позичальник зобов`язаний здійснити повне погашення заборгованості за договором (погашення овердрафту/ кредитної заборгованості, сплату процентів за користування овердрафтом/ кредитною заборгованістю, комісій, пені, неустойки та інших передбачених договором платежів, у тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору та/або договорів забезпечення).

Матеріалами справи підтверджено, відповідачем 1 не спростовано, що упродовж серпня 2017 року - липня 2019 року по поточному рахунку позичальника відображено рух коштів, у тому числі відповідачем 1 здійснювались оплати відсотків по кредитному договору від 15.08.2017 року, а 16.09.2019 року суму коштів 395 000,00 грн. винесено на прострочку. Тобто із наданих суду виписок по рахунку вбачається періодичне здійснення платежів відповідачем 1, а саме сплата процентів по кредитному договору № 015/2563/0361510 від 15.08.2017, тобто позичальник у певний період здійснював погашення овердрафту. Суд зазначає, що відображені в розрахунку заборгованості позивачем оплати, здійснювані відповідачем 1, відповідають платежем, відображеним у первинних документа - виписках по рахунку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц стверджує, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи встановлені вище обставини, на час закінчення строку овердрафту, 15.08.2020, як це передбачено договором, у позичальника обліковувалась основна заборгованість в сумі 395 000,00 грн., яка виникла вже 16.09.2019.

У лютому 2020 року позивач звертався до відповідача 1 та до поручителів із вимогами дострокового виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, зокрема, в сумі заборгованості по кредиту 395 000,00 грн., а підтвердження чого подав копії списків відправлень листів за 24.02.2020, що спростовує твердження відповідача 3 про ненадіслання йому вимоги банку.

За розрахунками позивача, здійсненими 03.09.2020 року та не зміненими на час звернення з позовом до суду відповідно до усних пояснень представника позивача, заборгованість по кредиту становить 395 000,00 грн. Упродовж серпня 2017 року - липня 2019 року відповідачем здійснювались погашення кредиту, з серпня 2019 року оплати відповідачем не здійснювались. Внаслідок цього 16.09.2019 року 395 000,00 грн. віднесено до простроченої заборгованості. Докази повернення кредитних коштів відповідачем 1 позивачу у матеріалах справи відсутні. Тому суд визнає неналежним виконання відповідачем 1 своїх договірних обов`язків, чим порушуються права позивача на отримання кредитних коштів. Відповідно, позовна вимога про стягнення 395 000,00 грошових коштів визнається обґрунтованою.

Щодо стягнення відсотків, нарахованих за користування овердрафтом, позивач нараховує такі з 17.08.2017 року по 15.09.2019 року за ставкою 19 % та з 16.09.2019 року за ставкою 40 %.

Так, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056 1 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Договором визначено, що проценти за користування овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 19 % річних. З дати скасування максимального ліміту та поточного ліміту з будь-яких підстав, зазначених у п. 8.2 та п. 8.3, проценти за користування кредитною заборгованістю розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 40 % річних.

Відповідно до розрахунку позивача планово, до 03.09.2020, нараховано 244 268,11 грн., а сплачено у відповідний період 110 687,89 грн., у зв`язку з чим залишок непогашених відсотків становить 133 530,22 грн. Відомості про здійснені погашення відсотків у період серпня 2017 - липня 2019 років, відображені у розрахунку, відповідають відомостям банківських виписок, долучених до позовної заяви. Водночас, враховуючи, що строк дії договору закінчився 15.08.2020, представник позивача при розгляді справи по суті ствердив, що станом на 15.08.2020 розрахунок несплачених процентів становив 129 684,10 грн. і підтримав позовні вимоги в цій частині. Враховуючи висловлену представником позивача позицію та правову природу процентів, які нараховуються за користування кредитом, тобто в межах дії кредиту, суд визнає обґрунтованими твердження позивача в частині періоду та розміру нарахованих процентів. Відповідно, позовна вимога щодо стягнення процентів підлягає частковому задоволенню - в сумі 129 684,10 грн., а в частині стягнення 3 896,12 грн. заборгованості по відсотках суд відмовляє.

Суд враховує, що зобов`язання відповідача 1 забезпечені порукою згідно з договорами від 15.08.2017.

Так, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України ).

Як зазначено вище, договорами поруки передбачено, що поручитель 1 та поручитель 2 відповідають перед кредитором за забезпеченим зобов`язанням у тому ж обсязі, що і позичальник. Тому позивач правомірно заявляє позовні вимоги до відповідачів на всю суму заборгованості позичальника. Також суд зауважує, що подані відповідачем 3 заяви про припинення поруки, додаткова угода про припинення поруки є односторонніми документами, не акцептованими позивачем, натомість належних доказів припинення поруки чи інших підстав для відсутності у відповідача 3 солідарного обов`язку відповідно до умов договорів суду не надано.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Договорами поруки (п. 2.1) передбачено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості.

Суд зауважує, що умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою. Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин, кредитор, керуючись статтею 543 Цивільного кодексу України, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі, чи частково, але поручитель, що виконав зобов`язання, не має права пред`явити вимогу до іншого поручителя щодо розподілу відповідальності перед кредитором (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 зі справи № 6-511цс15 та від 11.11.2014 зі справи № 919/699/13, застосована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16).

У частинах першій, третій статті 509 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи наведені вище обставини справи, не спростовані відповідачами, суд доходить висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Водночас, суд вважає за необхідне уточнити, що відповідач 2 і відповідач 3 не є солідарними боржниками між собою, а кожен із відповідачів 2 і 3 є солідарним боржником із відповідачем 1, що має бути відображено в резолютивній частині рішення. Разом з тим візуальний та стилістичний виклад резолютивної частини рішення не змінює суті позовних, сформульованих позивачем, щодо солідарного стягнення заборгованості із відповідачів у даній справі та не змінює меж позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, пропорційний задоволеним вимогам (7 870,03 грн.), покладається на відповідачів порівну - по 2 623,34 грн., так як законодавством не передбачено можливості солідарного стягнення судового збору.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕСТ ВБР", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфколт Груп", ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕСТ ВБР" (ідентифікаційний код юридичної особи 38612123, 79019, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городницька, будинок 47) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфколт Груп" (ідентифікаційний код юридичної особи 37515755, 40014, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Поліська, будинок 11), які є солідарними боржниками між собою, із Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕСТ ВБР" (ідентифікаційний код юридичної особи 3861212, 79019, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городницька, будинок 47) і ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_3 ), які є солідарними боржниками між собою, на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 14305909, 01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 9) 395 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 129 684,10 грн. заборгованості по відсотках.

3. У задоволенні вимоги про стягнення 3 896,12 грн. заборгованості по відсотках відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕСТ ВБР" (ідентифікаційний код юридичної особи 38612123, 79019, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городницька, будинок 47) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 14305909, 01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 9) 2 623,34 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфколт Груп" (ідентифікаційний код юридичної особи 37515755, 40014, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Поліська, будинок 11) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 14305909, 01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 9) 2 623,34 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 14305909, 01011, місто Київ, вулиця Лєскова, будинок 9) 2 623,34 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30.12.2021.

Суддя Матвіїв Р.І.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення28.12.2021
Оприлюднено31.12.2021
Номер документу102341681
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/2050/21

Ухвала від 17.12.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Сухович Ю.О.

Рішення від 28.12.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 15.12.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 17.11.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 17.11.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 17.11.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 27.10.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 27.10.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 27.10.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 29.09.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні