Рішення

від 21.12.2021 по справі 922/3569/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3569/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Слобожанське" (62455, Харківська обл., смт Коротич, вул. Незалежності, буд.54) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївський області (54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, 34) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, пов. 8-9) про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування запису у поземельній книзі за участю представників:

позивача - Мосін А.В., ордер серії ДН № 026183 від 03.09.2021,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Слобожанське" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївський області, в якому просить суд:

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 6325157000:01:007:0145, площею 2,0 га, з цільовим призначенням - 01.03 для ведення особистого селянського господарства що розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області:

- скасувати запис у поземельний книзі про державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 6325157000:01:007:0145, площею 2,0 га., з цільовим призначенням - 01.03 для ведення особистого селянського господарства що розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради Харківського" району Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.09.2021 у справі № 922/3569/21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.10.2021 об 11:30.

12.10.2021 до загального відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №24006), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.10.2021 у справі № 922/3569/21 відкладено підготовче засідання на 09.11.2021 о 10:00.

До загального відділу діловодства суду від відповідача надійшли: відзив (вх. №6850 від 02.11.21), заперечення на відповідь на відзив (вх. №6693 від 23.10.21, вх. №6850 від 02.11.21), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 у справі № 922/3569/21 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та підготовче засідання відкладено на 30.11.2021 о 10:00.

17.11.2021 в системі документообігу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача зареєстровано пояснення (вх. № 27519) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2021 у справі № 922/3569/21 відкладено підготовче засідання на 07.12.2021 о 09:30.

03.12.2021 в системі документообігу суду від позивача зареєстровано відповідь на пояснення третьої особи (вх. № 28521), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

06.12.2021 в системі документообігу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача зареєстровано клопотання про проведення судового засідання без участі представника третьої особи (вх. № 28658).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2021 у справі № 922/3569/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2021 о 09:30.

Позивач в судовому засіданні 21.12.2021 заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 21.12.2021 не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання 21.12.2021 не з`явилася, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлена своєчасно та належним чином, 16.12.2021 через загальний відділ діловодства суду надала клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи (вх. № 29781).

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Відповідно до Статуту ДП "Слобожанське", затвердженого розпорядженням голови Харківської ОДА від 22.04.2016 № 144, Державне підприємство "Слобожанське" є державним унітарним підприємством, що утворено в розпорядчому порядку Харківською ОДА, на базі відокремленої частини державної власності, і входить до сфери управління та підзвітна останній. Серед основних видів економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, для чого рішенням відповідної державної адміністрації у постійне користування було надано земельні ділянки, що є державною власністю, та розташовані на території Пісочинскої селищної об`єднаної територіальної громади Харківської області, які використовуються за цільовим призначенням.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що право постійного користування земельною ділянкою підтверджено державним актом на право постійного користування серії ХР-25-07-000344, що виданий 10.10.1994 Харківською районною радою народних депутатів Харківської області, який на даний час є чинним.

Так, позивачем вказано, що не зважаючи на наявність державного акту та правових підстав користування земельною ділянкою, всупереч діючому законодавству, розпорядженням Голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 22.08.2008 № 2813, надано дозвіл громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення ділянок (для передачу їх у власність) орієнтовною площею 46,000 га ріллі, за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради.

Розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області "Про передачу у власність земельних ділянок" від 23.10.2009 № 1633, затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність, які розташовані за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради, для ведення особистого селянського господарства та передано у власність громадянам земельні ділянки.

Позивачем наголошено, що у зв`язку з протиправністю рішень голови районної адміністрації, розпорядженням Голови Харківської обласної державної адміністрації "Про скасування розпоряджень голови Харківської районної державної адміністрацій" № 468 від 22.08.2011 скасовано розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 22.08.2008 № 2813 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" та від 23.10.2009 № 1633 "Про передачу у власність земельних ділянок". Не зважаючи на ці обставини, державним кадастровим реєстратором відділу в Єланецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відповідно до Тимчасового порядку взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадженням принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455, проведено державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі площею 2 га з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства та присвоєно кадастровий номер 6325157000:01:007:0145, а також відкрито поземельну книгу.

Окремо позивач зазначає, що за даним фактом Харківською окружною прокуратурою 26.04.2021 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222130000058 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 365-2 КК України, досудове розслідування в якому наразі триває.

Таким чином позивач вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 та відкриття поземельної книги, а сам факт такої реєстрації і відкриття поземельної книги порушує речові права позивача на земельну ділянку, тому реєстрація земельної ділянки і запис в поземельній книзі підлягає скасуванню.

Отже, на переконання позивача, оскільки державний акт на право постійного користування землею серії Х-25-07-000344, що виданий 10.10.1994 Харківською районною радою народних депутатів Харківської області наразі чинний, та право постійного користування позивача земельною ділянкою у встановленому законом порядку не припинено, землі не вилучені, натомість рішення голови Харківської РДА скасовані у встановленому законом порядку у 2011 року, а підстав для здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 відсутні, тому державна реєстрація земельної ділянки та запис у поземельній книзі порушують право власності позивача і підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає; заперечуючи проти позову у відзиві зазначає про те, що відповідно до вимог чинного закону, реєструючи земельну ділянку кадастровий реєстратор позбавлений законних підстав та повноважень здійснювати перевірку документації щодо інших обставин окрім тих що передбачені вищенаведеними нормативними актами та керуватись лише ними. Відповідачем також зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 розташована на території дії повноважень державних кадастрових реєстраторів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, отже вчинення дій щодо скасування її державної реєстрації не належить до повноважень державних кадастрових реєстраторів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та є для останніх технічно неможливими.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до інформації, наданої структурним підрозділом Головного управління - Управлінням у Харківському районі від 18.11.2021, відповідно до книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 01.01.2013, обліковується запис про реєстрацію державного акту на право постійного користування землею, зареєстрований за Дослідним господарством Комунар Коротичанської селищної ради, серії ХР-25-07-000344 від 10.10.1994, номер реєстрації - 59, зареєстрований на підставі рішення Харківської районної ради народних депутатів (інформація щодо номеру та дати даного рішення відсутня), площа 782,70000 га, надано у постійне користування для проведення науково-дослідних робіт та сільськогосподарського виробництва. Відомості щодо його скасування відсутні.

Станом на 18.11.2021 за даними програми ведення державного земельного кадастру Національної кадастрової системи (НКС) роботи щодо проведення інвентаризації та/або встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, що знаходяться у постійному користуванні ДП Слобожанське проведено не було. Відповідно, відомості про земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні ДП Комунар на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-25-07-000344 від 10.10.1994 в НКС відсутні.

З набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок" (далі - Постанова), яким затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, після прийняття та реєстрації заяви з доданими документами в Державному земельному кадастрі, відповідно до пунктів 6 і 7 цього Порядку, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру. Державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі площею 2,0 га, з цільовим призначенням - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування якої знаходиться в Харківському районі Харківської області, проведено державним кадастровим реєстратором структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Ковальчуком Ігорем Миколайовичем, за принципом екстериторіальності.

Так, із обставин справи слідує, що за інформацією державного кадастрового реєстратора Ковальчука І.М. убачається, що:

- в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру сформовано он-лайн заяву від 02.04.2021 № 3B-9703970572021 щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, Пісочинська селищна рада. Замовником он-лайн послуги з проведення державної реєстрації земельної ділянки є ОСОБА_1 ;

- розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області, "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 22.08.2008 № 2813 надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення громадянам земельних ділянок за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради, Харківського району Харківської області;

- земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства підставою сформовано за розробленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Земінформ" Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського признання, сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради, Харківського району Харківської області. Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації за №1633 від 23.10.2009 "Про передачу у власність" даний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був затверджений, а земельна ділянка була передана у власність гр. ОСОБА_2 .

- підставою внесення до Державного Земельного кадастру відомостей про вищезазначену земельну ділянку є вищезазначений проект землеустрою з наявним обмінним файлом, який підписаний електронним цифровим підписом розробника та pdf-файл, який містить Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення, сільськогосподарських угідь (рілля). За результатами державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325157000:01:007:0145.

- поземельну книгу відкрито державним кадастровим реєстратором: ОСОБА_3 , при проведенні державної реєстрації земельної ділянки площею 2 га з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, з присвоєнням їй кадастрового номеру 6325157000:01:007:0145.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 містить в собі позитивні висновки Головного управління земельних ресурсів у Харківської області від 14.10.2008 № б/н, Відділу містобудування та архітектури про додержання містобудівних вимог проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.01.2009 № 52, Харківської районної санітарно-епідеміологічної служби від 18.02.2009 № 121, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 17.07.2009 № 05-23-1860 та висновок Управління культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації від 10.03.2009 № 05-05/534.

Згідно з частиною 6 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до п. 73 Порядку №1051, де закріплено повноваження державного кадастрового реєстратора у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру перевіряти відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку, а саме перевірку здійснення внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Отже, згідно з приписами законодавства, реєструючи земельну ділянку кадастровий реєстратор позбавлений законних підстав та повноважень здійснювати перевірку документації щодо інших обставин окрім тих що передбачені вищенаведеними нормативними актами та керуватись лише ними.

Так, пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051) передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади, або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.

При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Близька за змістом правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №820/4852/17.

Враховуючи вищенаведене, станом на момент здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га на підставі розробленої технічної документації у державного кадастрового реєстратора були відсутні встановлені законом підстави для відмови у її державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У разі якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Втім у даному разі, вимога позивача про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області усунути порушення прав ДП "Слобожанське" на землю, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області не відповідає способу захисту, визначеним законом.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок" визначено, що після прийняття та реєстрації заяви з доданими документами в Державному земельному кадастрі відповідно до пунктів 6 і 7 цього Порядку програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру, Державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки.

Таким чином, державну реєстрацію вищезазначеної земельної ділянки проведено державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за принципом екстериторіальності.

Водночас, відповідно до абзацу першого п. 5, п. 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Так, до повноважень державних кадастрових реєстраторів з Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать:

1) внесення до Державного земельного кадастру:

- геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно - територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них);

- відомостей (змін до них) або надання відмови у їх внесенні про:

- державний кордон, землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах);

- обмеження у використанні земель;

- земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення, районів у мм. Києві і Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах;

- інші об`єкти Державного земельного кадастру, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць;

2) здійснення реєстрації:

- заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- заяв про державну реєстрацію земельної ділянки;

- заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

- повідомлень про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою;

- заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру;

- заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру;

- повідомлень про виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

- заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру;

3) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у Їх використанні, скасування такої реєстрації;

4) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання;

5) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;

6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

7) узагальнення відомостей щодо кількості та якості земель в межах державного кордону, територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

8) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об`єктів; зазначених у підпункті І цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону;

9) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

10) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру відомостей щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

11) надання та отримання інформації про об`єкти Державного земельного кадастру в порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами;

12) проведення стажування адміністраторів центрів надання адміністративних послуг та уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних, міських рад та надання їм довідки про результати стажування.

При цьому, розподіл повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів здійснює Держгеокадастр.

Так, відповідно до розподілу повноважень державні кадастрові реєстратори Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області проводять свою діяльність на рівні Миколаївської області.

У даному разі, земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 розташована на території дії повноважень державних кадастрових реєстраторів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, отже вчинення дій щодо скасування її державної реєстрації не належить до повноважень державних кадастрових реєстраторів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та є для останніх технічно неможливими.

Суд вдруге звертає увагу на те, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ № 1051, державний кадастровий реєстратор несе відповідальність за:

1) ведення Поземельної книги відповідно до вимог, зазначених у цьому Порядку:

2) відповідність відомостей, зазначених у Поземельній книзі, відомостям зазначеним у документах, що є підставою для їх внесення;

3) тотожність відомостей, зазначених у паперовій та електронній (цифровій) формі Поземельної книги.

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у документах, що є підставою для їх внесення до Поземельної книги, несуть особи, які видали (склали) такі документи.

При цьому, Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.

У разі закриття Поземельної книги Державний кадастровий реєстратор:

1) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в електронній (цифровій) формі електронну позначку про факт її закриття за власним кваліфікованим електронним підписом;

2) проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначку про факт її закриття за формою згідно з додатком 9.

У мовами п. 114. Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;

3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це за формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Тобто, у разі задоволення судом вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається на підставі п. 57 Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх встановлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

При цьому, під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення, або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.

Близька за змістом правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 908/1833/19.

Таким чином, вимога позивача про скасування запису у поземельний книзі про державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 6325157000:01:007:0145, площею 2.0 га., з цільовим призначенням - 01.03 для ведення особистого селянського господарства що розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради Харківського" району Харківської області не забезпечує реальне поновлення прав у випадку задоволення позову, а отже є неефективним та неналежним способом захисту права.

Щодо доводів позивача про те, що відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011 № 3613-V1 (зі змінами та доповненнями) державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, суд зазначає, що вказаний закон було прийнято набагато раніше за Постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок (далі-Постанова), яким затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із впровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, після прийняття та реєстрації заяви з доданими документами в Державному земельному кадастрі, відповідно до пунктів 6 і 7 цього Порядку, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру. Державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки.

Отже, внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" та цього порядку.

Згідно з абзацом першим п. 5, п. 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 212 р. № 1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України Про Державний земельний кадастр та цим Порядком. Зокрема, розподіл повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів здійснює Держгеокадастр.

Відповідно до розподілу повноважень державні кадастрові реєстратори Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області проводять свою діяльність на рівні Миколаївської області.

У даному випадку, земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 розташована на території дії повноважень державних кадастрових реєстраторів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, отже вчинення дій щодо скасування її державної реєстрації не належить до повноважень державних кадастрових реєстраторів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та є для останніх технічно неможливим.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо відмови в задоволенні позову не спростовує.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про відмову в позові, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231,236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "29" грудня 2021 р.

Суддя Є.М. Жиляєв