СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/3569/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.
за участі секретаря судового засідання Перікової К.В.
за участі представників учасників справи:
позивача - Мосін А.В., свідоцтво №4616 від 12.03.2013
відповідача - не з`явився
3-ї особи - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Слобожанське» (вх. №149 Х)
на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021,ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жиляєвим Є.М., дата складання повного тексту рішення-29.12.2021, у справі №922/3569/21
за позовом Державного підприємства "Слобожанське", Харківська обл., смт Коротич,
до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївський області, м. Миколаїв,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків
про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування запису у поземельній книзі
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Слобожанське" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївський області в якому просив суд:
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 6325157000:01:007:0145, площею 2,0 га, з цільовим призначенням - 01.03 «для ведення особистого селянського господарства» , що розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області:
- скасувати запис у поземельний книзі про державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 6325157000:01:007:0145, площею 2,0 га., з цільовим призначенням - 01.03 «для ведення особистого селянського господарства» що розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради Харківського" району Харківської області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що Державне підприємство "Слобожанське" (далі ДП Слобожанське ) є державним унітарним підприємством, що утворено в розпорядчому порядку Харківською обласною державною адміністрацією. Не зважаючи на наявність у позивача Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 10.10.1994, розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 22.08.2008 №2813, надано дозвіл громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення ділянок (для передачу їх у власність) орієнтовною площею 46,000 га ріллі, а розпорядженням від 23.10.2009 № 1633, земельні ділянки передано у власність громадян. Не зважаючи на скасування Головою Харківської обласної адміністрації розпоряджень голови Харківської районної державної адміністрації, державним кадастровим реєстратором відділу в Єланецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області проведено державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі площею 2 га з цільовим призначенням 01.03 «для ведення особистого селянського господарства» та присвоєно кадастровий номер 6325157000:01:007:0145, а також відкрито поземельну книгу. Позивач вважав про відсутність правових підстав для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 та відкриття поземельної книги, а факт такої реєстрації і відкриття поземельної книги вважав таким, що порушує речові права позивача на земельну ділянку.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3569/21 у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції виходив з обставин, якими встановив, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади, або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку. При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту. За таких підстав, суд дійшов висновку, що станом на момент здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га на підставі розробленої технічної документації у державного кадастрового реєстратора були відсутні встановлені законом підстави для відмови у її державній реєстрації. Крім того, за результатом розгляду позовних вимог, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області усунути порушення прав ДП "Слобожанське" на землю, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та запису у поземельній книзі не відповідає способу захисту, визначеним законом.
Державне підприємство "Слобожанське" із вказаним рішення суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3569/21 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовні вимоги Державного підприємства "Слобожанське".
Апеляційну скаргу заявник обґрунтовує наступними доводами:
- право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 за жодною особою зареєстроване не було, а сама ділянка у відповідності до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ХР - 25-07-000344 від 10 жовтня 1994 року, є частиною земель, що перебувають у постійному користуванні позивача;
- державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145, зареєстрована кадастровим реєстратором на підставі розпорядження Голови Харківської РДА від 22 серпня 2008 №2813 та розпорядження Голови Харківської РДА від 23 жовтня 2009 № 1633, що були скасовані розпорядженням Голови Харківської обласної державної адміністрації Про скасування розпоряджень голови Харківської районної державної адміністрації № 468 від 22 серпня 2011 року;
- у відповідності до ч. 10 ст. 24 закону України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011 № 3613-УІ (зі змінами та доповненнями), державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, серед іншого, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, що узгоджується зі змістом ст. 79-1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (зі змінами та доповненнями). В той же час, п. 67 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051 (зі змінами та доповненнями) внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до закону України Про Державний земельний кадастр та цього Порядку. Вказаний перелік нормативних актів є вичерпним та ні про які Тимчасові порядки в ньому не йдеться;
- виходячи зі змісту ч. 10 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011 № 3613-УІ (зі змінами та доповненнями) та п. 60, п. 144 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (зі змінами та доповненнями), державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі скасовується державним реєстратором, що здійснює таку реєстрацію;
- Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадженням принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №455, не визначав порядок та суб`єктів скасування державної реєстрації земельної ділянки, тому висновки викладені в оскаржуваному рішенні щодо неактуальності норм Закону та Порядку по відношенні до Тимчасового порядку, не відповідають фактичним обставинам справи, а судом неправильно розтлумачено норми вказаних нормативно - правових актів;
- у відповідності до вимог п.п. 49 - 65 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 №1051 (зі змінами та доповненнями) поземельна книга відкривається та ведеться в електронній та паперовій формі, а в подальшому зберігається Державним кадастровим реєстратором, що здійснив таку реєстрацію, отже, твердження суду першої інстанції про відсутність технічної можливості скасування запису у поземельній книзі є безпідставним.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Слобожанське" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 року у справі № 922/3569/21 та призначено її до розгляду на 08.02.2022. Встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань до 04.02.2022. Повідомлено учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.
У наданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу від 03.02.2021, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області з доводами апеляційної скарги не погоджується та зазначає наступне.
З набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №455 Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок (далі Постанова), яким затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, після прийняття та реєстрації заяви з доданими документами , за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру, державний реєстратор якого здійснює державну реєстрацію земельної ділянки.
Враховуючи вищезазначене, державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі площею 2,0 га з цільовим призначенням - 01.03. для ведення особистого селянського господарства, місцерозташування якого знаходиться в Харківському районі Харківської області, проведено державним реєстратором структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Ковальчуком І.М., за принципом екстериторіальності.
Підставою для внесення до Державного земельного кадастру про вищезазначену земельну ділянку є проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Бринзі І.І. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення. За результатом державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325157000:01:007:0145.
Посилаючись на приписи п. 73, п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1051 від 17.10.2012, зазначає, що реєструючи земельну ділянку кадастровий реєстратор позбавлений підстав та повноважень здійснювати перевірку документації щодо інших обставин, ніж передбачені нормативними актами; державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за результатами складання документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування шляхом відкриття поземельної книги на таку земельну ділянку.
Також зазначає, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам закону та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження проекту землеустрою, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі №820/4852/17 від 30.10.2018.
Таким чином, на думку відповідача, на момент здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га на підставі розробленої технічної документації у державного кадастрового реєстратора були відсутні встановлені законом підстави для відмови у її державній реєстрації.
01.02.2022 третьою особою - Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу, в якому управління з доводами апеляційної скарги не погоджується та вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту права є неефективним. Зокрема, управління зазначає, що станом на 18.11.2021 за даними програми ведення державного земельного кадастру Національної кадастрової системи (НКС) роботи щодо проведення інвентаризації та/або встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, що знаходяться у постійному користуванні ДП Слобожанське проведено не було.
Відповідно, відомості про земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні ДП Комунар на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-25-07-000344 від 10.10.1994 в НКС відсутні, що зумовило неможливість для державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області встановити знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ № 1051, державний кадастровий реєстратор несе відповідальність за: ведення Поземельної книги відповідно до вимог, зазначених у цьому Порядку;відповідність відомостей, зазначених у Поземельній книзі, відомостям, зазначеним у документах, що є підставою для їх внесення; тотожність відомостей, зазначених у паперовій та електронній (цифровій) формі Поземельної книги.
Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у документах, що є підставою для їх внесення до Поземельної книги, несуть особи, які видали (склали) такі документи.
Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.
Як зазначає третя особа, земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 зареєстрована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення, сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області, розробником якого є ТОВ ЗЕМІНФОРМ .
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 було розроблено на підставі розпорядження Харківської райдержадміністрації від 22.08.2008 № 2813.
Відповідно до ст. 68 Закону України Про землеустрій особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом. Сертифіковані інженери- землевпорядники є відповідальними за якість робіт із землеустрою. Таким чином, сертифікований інженер-землевпорядник, який здійснював роботи для проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 мав пересвідчитися в тому, що розпорядження Харківської райдержадміністрації від 22.08.2008 № 2813 є чинним, не скасованим, а також пересвідчитися у відсутності накладання на інші земельні ділянки.
Отже, вказана особа за рішенням органу виконавчої влади, отримала дозвіл на розроблення документації із землеустрою, звернулася до землевпорядної організації, а згодом подала розроблений проект землеустрою для проведення державної реєстрації земельної ділянки. З огляду на те, що державна реєстрація земельної ділянки здійснена в 2021 році, тобто після скасування рішення Харківської райдержадміністрації від 22.08.2008 № 2813, третя особа вважає, що доцільним є дослідження питання правомірності дій особи, яка без належного дозволу органу державної влади/органу місцевого самоврядування розробила проект землеустрою та звернулася до державного кадастрового реєстратора для реєстрації земельної ділянки.
За таких обставин, третя особа вважає, що позивачем у суді першої інстанції не доведено порушення свого права на підставі належних та допустимих доказів в результаті дій державного кадастрового реєстратора відділу у Єланецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.
Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 08.02.2022 не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень уповноваженим особам сторін.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін в судове засідання 08.02.2022 судом обов`язковою не визнавалась, правова позиція відповідача та третьої особи викладена ними у відзивах на апеляційну скаргу, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами за відсутністю представників вказаних сторін.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство "Слобожанське" (далі ДП Слобожанське , підприємство) є державним комерційним підприємством, що засновано на державній власності та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 №815 Про передачу дослідного господарства Комунар до сфери управління Харківської обласної державної адміністрації , належить до сфери управління Харківської обласної державної адміністрації (далі - уповноважений орган).
Згідно до п. 1.4. Статуту, підприємство є правонаступником державного сільськогосподарського підприємства Комунар , утвореного в результаті реорганізації Дослідного господарства Комунар Національного наукового центру Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського на підставі розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 30.12.2005 №692.
Відповідно до п. 2.2. Статуту ДП Слобожанське , до основних видів економічної діяльності підприємства відноситься вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві.
Харківською районною радою народних депутатів Харківського району Харківської області Дослідному господарству Комунар у постійне користування було передано 782,7 га землі в межах згідно з планом користування та видано державний акт на право постійного користування від 10.10.1994 серії ХР-25-07-000344, про що в книзі записів державних актів на право постійного користування землею здійснено запис №59. (а.с. 11-13).
Вказаним державним актом на право постійного користування серії ХР-25-07-000344 від 10.10.1994ДП Слобожанське підтверджувало право підприємства на постійне користування земельною ділянкою. Вказаний акт на даний час є чинним.
Розпорядженням Голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" № 2813 від 22.08.2008, надано дозвіл громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення ділянок (для передачу їх у власність) орієнтовною площею 46,000 га ріллі, за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради. (а.с. 15)
Розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області "Про передачу у власність земельних ділянок" №1633 від 23.10.2009, на підставі розпорядження Голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 2813 від 22.08.2008 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність, які розташовані за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства та передано у власність громадянам земельні ділянки.
Розпорядженням Голови Харківської обласної державної адміністрації "Про скасування розпоряджень голови Харківської районної державної адміністрацій" № 468 від 22.08.2011, скасовано розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 22.08.2008 № 2813 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" та від 23.10.2009 №1633 "Про передачу у власність земельних ділянок".
Звертаючись до Господарського суду Харківської області позивач зазначав, що не зважаючи на розпорядження Голови Харківської обласної державної адміністрації №468 від 22.08.2011, яким скасовано розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 22.08.2008 №2813 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" та від 23.10.2009 №1633 "Про передачу у власність земельних ділянок", державним кадастровим реєстратором відділу в Єланецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 19.04.2021 проведено державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі площею 2 га. Цільове призначення - 01.03 «для ведення особистого селянського господарства» . Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6325157000:01:007:0145, а також відкрито поземельну книгу. (а.с. 19)
Позивач також зазначав, що наразі, державний акт на право постійного користування землею серії Х-25-07-000344, виданий 10.10.1994 Харківською районною радою народних депутатів Харківської області є чинним та право постійного користування позивача земельною ділянкою у встановленому законом порядку не припинено, землі не вилучені, а рішення голови Харківської районної державної адміністрації у 2011 року скасовані у встановленому законом порядку.
За таких підстав, позивач вважав про відсутність правових підстав для здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 та просив суд (з урахуванням уточнення прохальної частини позовної заяви від 13.09.2021, а.с. 39), зобов`язати Головне управління держгеокадастру у Миколаївській області усунути порушення прав ДП Слобожанське на землю, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 та скасування запису у поземельний книзі про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Як вважав позивач, проведення державним реєстратором реєстраційних дій, порушує належне ДП Слобожанське речове право на земельну ділянку, право на постійне користування якою належить позивачу на підставі державного акту.
Також позивач повідомляв суду, що за даним фактом проведення державної реєстрації земельної ділянки, Харківською окружною прокуратурою 26.04.2021 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222130000058 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 365-2 Кримінального кодексу України, досудове розслідування в якому, наразі триває.
Як вже зазначалось, відповідач проти позовних вимог заперечував та зазначав, що здійснюючи реєстрацію земельної ділянки кадастровий реєстратор позбавлений законних підстав та повноважень здійснювати перевірку документації на підставі яких здійснюється державна реєстрація земельної ділянки; земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 розташована на території дії повноважень державних кадастрових реєстраторів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, отже вчинення дій щодо скасування її державної реєстрації не належить до повноважень державних кадастрових реєстраторів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та є для останніх технічно неможливим.
Рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено, є предметом апеляційного перегляду.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Спірні правовідносини сторін у даній справі виникли з підстав реєстрації державним реєстратором земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 за іншою особою, при наявності у позивача Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, врегульовано Законом України Про Державний земельний кадастр .
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 24 Закону)
Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051).
Відповідно до п. 4, п. 5, п. 6 Порядку №1051 (в редакції станом на 31.12.2019) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр.
Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінекономіки державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.
До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
До повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать:
1) внесення до Державного земельного кадастру:
геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них);
відомостей (змін до них) або надання відмови у їх внесенні про:
- землі в межах державного кордону, території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах);
- обмеження у використанні земель;
- земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення, районів у мм. Києві і Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах;
- інші об`єкти Державного земельного кадастру, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць;
2) здійснення реєстрації:
заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;
заяв про державну реєстрацію земельної ділянки;
заяв в електронній формі про державну реєстрацію земельної ділянки;
заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
повідомлень про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою;
заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру;
заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру;
повідомлень про виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;
заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру;
заяв в електронній формі про отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
3) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;
4) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання;
5) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;
6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;
7) узагальнення відомостей щодо кількості та якості земель в межах державного кордону, територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;
8) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону;
9) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;
10) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру відомостей щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;
11) надання та отримання інформації про об`єкти Державного земельного кадастру в порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами;
12) проведення стажування адміністраторів центрів надання адміністративних послуг та уповноважених посадових осіб виконавчих органів органів місцевого самоврядування та надання їм довідки про результати стажування.
Таким чином, вищенаведеним Порядком №1051 за державним реєстратором закріплено певний обсяг повноважень, виконання яких покладено на останнього під час виконання своїх обов`язків.
Розподіл повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів здійснює Держгеокадастр.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021 було затверджено Порядок ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. (Порядок №1021).
У відповідності до ч. 13.6. вказаного порядку, під час державної реєстрації земельної ділянки здійснюється державна реєстрація:
1) державного акта або договору оренди земельної ділянки
державної та комунальної власності у Книзі записів;
2) обмежень у використанні земельної ділянки, які існують на момент державної реєстрації земельної ділянки у Поземельній книзі.
Також, у відповідності до ч. 1 Порядку №1021, цей Порядок визначав процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги - документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб`єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь. Поземельна книга є власністю держави.
В подальшому, вказаний порядок втратив чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, яким було затверджено вищезазначений Порядок ведення Державного земельного кадастру.
Відповідно до приписів ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється:
у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;
шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
03.06.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 455З "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок" (далі - Постанова), якою затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок .
Вказаним Тимчасовим порядком було визначено механізм взаємодії між територіальними органами Держгеокадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок під час державної реєстрації земельної ділянки державними кадастровими реєстраторами.
За змістом п. 2, п. 3 Тимчасового порядку, пілотний проект із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок реалізується стосовно земельних ділянок, державна реєстрація яких здійснюється за: проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель (далі - документація із землеустрою).
Для державної реєстрації земельної ділянки заява з документами, передбаченими частиною четвертою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» , подається територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг з урахуванням вимог пункту 2 цього Порядку у паперовому вигляді та в електронній формі.
Заява в електронній формі з доданими документами також може бути подана відповідно до пункту 6 цього Порядку.
Відповідно до пунктів 6 і 7 цього Порядку, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру. Державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки.
З урахуванням наведених приписів та пояснень, наданих Головним управлінням держгеокадастру у Миколаївській області у відзиві на позовну заяву, державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі площею 2,0 га, з цільовим призначенням - 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування якої знаходиться в Харківському районі Харківської області, проведено державним кадастровим реєстратором структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Ковальчуком Ігорем Миколайовичем, за принципом екстериторіальності.
Також, за письмовими поясненнями Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства сформовано за розробленим ТОВ "Земінформ" проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення, сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Коротичанської селищної ради, Харківського району Харківської області; розпорядженням Харківської районної державної адміністрації за №1633 від 23.10.2009 даний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був затверджений, а земельна ділянка була передана у власність гр. ОСОБА_1 ; підставою внесення до Державного Земельного кадастру відомостей про вищезазначену земельну ділянку є вищезазначений проект землеустрою з наявним обмінним файлом, який підписаний електронним цифровим підписом розробника та pdf-файл, який містить Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ; при проведенні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоєно кадастровий номер 6325157000:01:007:0145; проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 містив позитивні висновки Головного управління земельних ресурсів у Харківської області від 14.10.2008 № б/н, Відділу містобудування та архітектури про додержання містобудівних вимог проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30.01.2009 № 52, Харківської районної санітарно-епідеміологічної служби від 18.02.2009 № 121, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 17.07.2009 № 05-23-1860 та висновок Управління культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації від 10.03.2009 № 05-05/534.
Крім того, з наданих пояснень вбачається, що проведення державної реєстрації земельної ділянки здійснено державним реєстратором на підставі документів, наданих заявником та перелік яких встановлено у ч. 4 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр .
Зокрема за приписами ч. 4 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв`язку.
Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:
- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;
- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Пунктом 73 Порядку №1051 встановлено, що державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:
1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє:
відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку;
електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;
2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.
Державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення в паперовій формі, а у випадку, передбаченому пунктом 110-1 цього Порядку, рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру отримується заявником в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру.
За письмовими поясненнями, наданими Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області до матеріалів справи, відповідно до інформації, наданої структурним підрозділом Головного управління - Управлінням у Харківському районі від 18.11.2021, відповідно до книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 01.01.2013, обліковується запис про реєстрацію державного акту на право постійного користування землею, зареєстрований за Дослідним господарством «Комунар» Коротичанської селищної ради, серії ХР-25-07-000344 від 10.10.1994, номер реєстрації - 59, зареєстрований на підставі рішення Харківської районної ради народних депутатів (інформація щодо номеру та дати даного рішення відсутня), площа 782,70000 га, надано у постійне користування для проведення науково-дослідних робіт та сільськогосподарського виробництва. Відомості щодо його скасування відсутні.
Натомість, станом на 18.11.2021 за даними програми ведення державного земельного кадастру Національної кадастрової системи (НКС) роботи щодо проведення інвентаризації та/або встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Слобожанське» проведено не було. Відповідно, відомості про земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Комунар» на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-25-07-000344 від 10.10.1994 в НКС відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, право позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 782,70000 га підтверджується державним актом серії ХР-25-07-000344 від 10.10.1994, номер реєстрації - 59.
Разом з тим, позивачем не надано доказів реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей, що підтверджують право власності або іншого речового права позивача на земельну ділянку, що знаходиться в його користуванні на підставі вказаного Державного акту. Отже, за наявності підтверджуючих документів на право постійного користування земельною ділянкою площею 782,70000 га - Державного акту серії ХР-25-07-000344 від 10.10.1994, позивачем не здійснено дій щодо внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що знаходиться у його користуванні та не проведено такої реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Натомість, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування, присвоєння їй кадастрового номеру та державної реєстрації права власності на неї.
В той же час, згідно витягу , наданого позивачем до позовної заяви, станом на 05.08.2021 інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га проведено державним реєстратором відділу в Єланецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на підставі документації з проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 18.07.2009, ТОВ Земінформ , наданої заявником.
Таким чином, виконуючи вимоги законодавства, на підставі поданих заявником документів, а також за відсутності підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" державним реєстратором проведено державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 6325157000:01:007:0145, площею 2,0 га.
При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.
Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №820/4852/17.
Крім того, здійснюючи державну реєстрацію земельної ділянки, державний реєстратор здійснює перевірку відповідності наданим заявником документів вимогам ч. 4 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр та не перевіряє інші обставини, на які, зокрема, посилається позивач - скасування розпорядженням Голови Харківської обласної державної адміністрації №468 від 22.08.2011 розпоряджень Голови Харківської РДА від 22.08.2008 №2813 та від 23.10.2009 № 1633.
Як свідчать встановлені у справі обставини, земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 зареєстрована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення, сільськогосподарських угідь (рілля), яка розташована на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області, розробником якого є ТОВ ЗЕМІНФОРМ .
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 було розроблено на підставі розпорядження Харківської райдержадміністрації від 22.08.2008 № 2813.
Таким чином, виходячи з вищенаведених приписів законодавства, а також встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що станом на момент здійснення державним реєстратором державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га на підставі розробленої технічної документації у державного кадастрового реєстратора були відсутні встановлені законом підстави для відмови у її державній реєстрації.
Предметом заявлених позивачем позовних вимог є вимога про усунення порушення прав позивача на землю, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області.
Втім, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Тобто спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).
Таким чином як ефективний засіб (спосіб) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Виходячи з приписів п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок", після прийняття та реєстрації заяви з доданими документами в Державному земельному кадастрі відповідно до пунктів 6 і 7 цього Порядку програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру, Державний кадастровий реєстратор якого здійснюватиме державну реєстрацію земельної ділянки.
Державну реєстрацію спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га проведено державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за принципом екстериторіальності у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 та на підставі документів, наданих державному реєстратору для здійснення реєстраційних дій в порядку ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр .
Отже, вимога позивача про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області усунути порушення прав ДП "Слобожанське" на землю, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області» не відповідає ефективному способу захисту, визначеним законом та, в даному випадку, враховуючи вимоги позовної заяви, не призведе до відновлення прав позивача.
Крім того, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 розташована на території дії повноважень державних кадастрових реєстраторів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вчинення дій щодо скасування її державної реєстрації не належить до повноважень державних кадастрових реєстраторів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.
За змістом п. 107 Порядку №1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади, або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Виходячи з приписів п. 56 Порядку № 1051, державний кадастровий реєстратор несе відповідальність заведення Поземельної книги відповідно до вимог, зазначених у цьому Порядку; відповідність відомостей, зазначених у Поземельній книзі, відомостям, зазначеним у документах, що є підставою для їх внесення; тотожність відомостей, зазначених у паперовій та електронній (цифровій) формі Поземельної книги.
В той же час, відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у документах, що є підставою для їх внесення до Поземельної книги, несуть особи, які видали (склали) такі документи (абз. 2 ч. 56 Порядку № 1051).
При цьому, Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.
Умовами п. 114. Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;
2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру;
3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це за формою згідно з додатком 23 особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.
Отже, у разі задоволення судом вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі, Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається на підставі п. 57 Порядку ведення Державного земельного кадастру.
Встановлені у справі обставини свідчать, що реєстраційні дії проведено державним реєстратором у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455, на підставі документів, наданих реєстратору в порядку ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр для здійснення реєстраційних дій. Крім того, у державного реєстратора були відсутні встановлені законом підстави для відмови у проведенні реєстраційних дій. Отже, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 відсутні.
За таких обставин, вимога позивача про скасування запису у поземельний книзі не може бути задоволена, оскільки є похідною від первісної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145, яка не підлягає задоволенню з підстав, наведених вище.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 (зі змінами та доповненнями) державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Водночас, встановлені у справі обставини свідчать, що державна реєстрація земельної ділянки була проведена державним реєстратором на підставі документів, надання яких є необхідним для здійснення реєстраційних дій. Натомість, державним реєстратором під час здійснення реєстраційних дій здійснюється перевірка наданих заявником документів вимогам ч. 4 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр , а правомірність їх прийняття не відноситься до повноважень державного реєстратора. Таким чином, на момент здійснення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га на підставі розробленої технічної документації у державного кадастрового реєстратора були відсутні встановлені законом підстави для відмови у її державній реєстрації.
Крім того, в межах даної справи суд не надає оцінки обставинам, щодо правомірності отримання гр. ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145.
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку про відстуність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено порушення його прав шляхом здійснення державним реєстратором реєстраційних дій. Крім того, позовні вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області усунути порушення прав ДП "Слобожанське" на землю, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6325157000:01:007:0145 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Коротичанської селищної ради Харківського району Харківської області» та про скасування запису у поземельний книзі, не відповідає ефективному способу захисту, визначеним законом та не призведе до відновлення прав позивача.
Колегія суддів зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та підтверджує доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, а тому не підлягають задоволенню .
Зважаючи на наведене, господарський суд першої інстанції внаслідок правильного застосування норм матеріального права, а також повного з`ясування обставин у справі, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, отже підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.126, 129, 269, ст. 275, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від Господарського суду Харківської області від 21.12.2021у справі №922/3569/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.02.2022
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2022 |
Оприлюднено | 21.02.2022 |
Номер документу | 103400348 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Лакіза Валентина Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Лакіза Валентина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні