Ухвала

від 22.12.2021 по справі 922/556/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/556/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Могила С.К., Уркевича В.Ю.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 (колегія суддів у складі: Зубченко І.В. - головуючий, Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.)

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма технік"

про стягнення безпідставно збережених коштів

за участю: відповідача: Залеська А.С. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Харківська міська рада (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма технік" (далі - відповідач), згідно з яким, просила стягнути 1 204 682,79 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.07.2018 по 31.01.2021.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у спірний період не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою, яка належить територіальній громаді міста Харкова, у зв`язку з чим повинен відшкодувати їх позивачу в судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.06.2021 (суддя Калантай М.В.), позов задоволено.

2.2 Свій висновок суд першої інстанції мотивував тим, що відповідач зберіг за рахунок позивача, як власника земельної ділянки, грошові кошти у розмірі орендної плати, тому наявні правові підстави для задоволення позову.

2.3 Оскарженою постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

2.4 Апеляційний суд виходив з того, що відповідач вживав всіх можливих заходів щодо оформлення права оренди на земельну ділянку, проте позивач тривалий час не спромігся вирішити дане питання, тому позивач не міг безпідставно втратити орендну плату за використання земельної ділянки.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказану постанову суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник касаційної скарги вказує, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

4. Мотивувальна частина

4.1 Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.2 Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.3 У даній справі, судові рішення, які переглядаються у касаційному порядку, суди розглянули спір про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а позов обґрунтовано не сплатою відповідачем цих коштів у спірний період, що є підставою для їх стягнення в судовому порядку.

4.4 Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:14:007:0005 по проспекту Людвіга Свободи, 57-Г у місті Харкові, площею 0,1620 га (далі - земельна ділянка), за користування якої позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати, є об`єктом цивільних прав, оскільки вона є сформованою та відомості про неї зареєстровано в Державному земельному кадастрі.

4.5 Також встановлено, що право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 560 кв.м. по проспекту Людвіга Свободи, 57-Г у місті Харкові (далі - нежитлова будівля) з 16.06.2015 зареєстроване за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2015 № 1171.

4.6 При цьому апеляційним судом встановлено, що заявою від 16.11.2015 відповідач звернувся до позивача з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, але листами від 10.12.2015, від 11.01.2016 позивач повідомив про відсутність підстав для розгляду порушеного питання, оскільки після завершення будівництва відрізку ІІІ лінії метрополітену (ст. м. "Проспект Перемоги") земельна ділянка, до складу якої входить частина земельної ділянки по проспекту Людвіга Свободи, 57-Г, підлягає благоустрою з влаштуванням транспортної розв`язки, терміналів та будівництвом автовокзалу.

4.7 Цим судом також встановлено, що позивачем у строки, які відповідають критеріям розумності, та з урахуванням численних звернень відповідача, так і не було укладено з відповідачем договір оренди спірної земельної ділянки.

4.8 Судом апеляційної інстанції не встановлено, а позивачем не доведено факту зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору оренди землі, або зловживання своїми правами у заявлений період.

4.9 З урахування наведеного, а також пославшись на статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права суд додатково врахував те, що за встановлених обставин позивач вільно і без помилки погодився на настання невигідних для себе наслідків.

4.10 У касаційній скарзі скаржник як підставу для касаційного оскарження зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваній постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

4.11 У постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів (орендної плати) на підставі статей 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без достатніх на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований; при цьому, як встановлено судами під час розгляду справи, відповідач є власником нежитлових будівель, які розташовані на земельній ділянці, щодо якої у відповідача після набуття у власність нежитлових будівель не було оформлено право користування до 22.02.2019, а 22.02.2019 за відповідачем було зареєстроване право оренди на зазначену земельну ділянку, на відміну від справи, яка розглядається, в якій позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою, яка за встановленими апеляційним судом обставинами не могла бути об`єктом орендних правовідносин між позивачем та відповідачем у спірний період.

4.12 У постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19 предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів (орендної плати) з посиланням на положення статті 189 Земельного кодексу України та статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без достатніх на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований; під час розгляду справи було встановлено, що відповідач не був платником плати за землю та не сплачував жодних платежів за користування земельною ділянкою, жодних дій щодо оформлення права власності на земельну ділянку відповідачем не вчинялось, й відповідно жодного договору купівлі-продажу земельної ділянки укладено не було, разом з тим у справі, яка розглядається, відповідач сплачував земельний податок за користування земельною ділянкою, відповідач вчиняв дії щодо оформлення права користування на земельну ділянку.

4.13 Відтак, вище наведені постанови Верховного Суду ухвалені хоча й за правового регулювання спірних правовідносин схожого з тим, що має місце в цій справі (безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати), але за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, що розглядається, тобто зазначені справи і ця справа є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

4.14 Отже, після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у наведених постановах Верховного Суду, та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.15 Подібні за змістом висновки, що наведені у пунктах 4.13, 4.14 цієї ухвали, викладені і в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2021 зі справи № 922/4013/20, за участю Харківської міської ради.

4.16 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою заявника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.17 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у справі № 922/556/21, закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді С.К. Могил

В.Ю. Уркевич