Рішення

від 23.06.2021 по справі 922/556/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/556/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма технік", смт.Бабаї Харківської області про стягнення 1 204 682,79грн. за участю представників:

від позивача: Судаков Д.О., посвідчення №1797

від відповідача: Залеська А.С., ордер серія АН №1030076 від 17.03.2021

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (надалі - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма Технік" (надалі - відповідач) про стягнення 1204682,79грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 01.07.2018 по 31.01.2021 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136300:14:007:0005) площею 0,1620га, розташованою за адресою: м.Харків, просп.Людвига Свободи, 57-Г, яка належить територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 1204682,79грн.

Ухвалою від 01.03.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.03.2021.

17 березня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечив, просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що з листування сторін щодо оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:14:007:0005) вбачається, що вона у період із 2015 року по теперішній час не могла бути об`єктом орендних правовідносин відповідно до приписів ч.3 ст.123 ЗК України, а також містобудівної документації. Крім того, відповідач зазначив, що наведені позивачем значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки не доведені належними засобами доказування, у зв`язку з чим не можуть бути покладені в основу розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

У підготовчому засіданні 23.03.2021 судом було постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 20.04.2021

Ухвалою від 26.03.2021 підготовче засідання призначено на 27.04.2021.

29 березня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він проти доводів відповідача заперечив та наполягав на правомірності позовних вимог. Зокрема, позивач зазначив, що надання оцінки правомірності листам Харківської міської ради з питань укладення договору оренди спірної земельної ділянки не впливає на вирішення даного спору, оскільки вказані обставини не надають відповідачу права на безоплатне використання земельної ділянки. Позивач наголосив, що спірні правовідносини є кондикційними. Крім того, позивач зазначив про те, що розрахунки суми безпідставно збережених коштів правомірно виконані на підставі двох витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копії яких наявні у матеріалах справи, а також з урахуванням площі сформованої земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:14:007:0005.

05 травня 2021 року від відповідач надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких він зазначив, що позивачем не спростовано доводів про відсутність юридичної можливості отримання спірної земельної ділянки в оренду на умовах договору оренди через особливі характеристики вказаної земельної ділянки. Також, відповідач вказав, що формування спірної земельної ділянки відбувалося задовго до набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим останній не мав можливості впливати на розмір та конфігурацію спірної земельної ділянки. Однак, оскільки на даний час у відповідача була відсутня можливість оформити право оренди на спірну земельну ділянку та використовувати її в межах площі, визначеної в Державному земельному кадастрі через наявні містобудівні обмеження, відповідач фактично використовує спірну земельну ділянку, яка розміщена під об`єктом нерухомого майна. Виходячи з даної площі відповідачем сплачується й земельний податок.

Ухвалою від 28.04.2021 підготовче засідання призначено на 13.05.2021.

У підготовчому засіданні 13.05.2021 позивачем було заявлено усне клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відповіді на відзив, яке мотивовано тим, що відзив на позов надійшов до позивача 19.03.2021, проте через особливості організації діловодства у Харківській міській раді був переданий представнику позивача лише 26.03.2021, тобто вже за межами встановленого судом строку, що унеможливило своєчасне подання відповіді на відзив.

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.

Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Статтею 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Таким чином, одним з основних завдань підготовчого провадження у господарській справі є надання сторонам можливості подати всі наявні у них докази та викласти свої доводи та заперечення щодо суті спору.

Враховуючи викладене, з огляду на поважність повідомлених відповідачем причин пропуску строку, а також враховуючи те, що відповідач не заперечував проти поновлення строк та станом на даний час реалізував своє право на подання заперечення на відповідь на відзив, суд визнав за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву.

У зв`язку з цим, відзив відповідача з доданими документами був прийнятий судом та його долучено до матеріалів справи.

Також, у підготовчому засіданні 13.05.2021 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 26.05.2021.

01 червня 2021 року від позивача надійшли письмові пояснення щодо наявного у справі акту обстеження земельної ділянки від 12.01.2021.

У судовому засіданні 26.05.2021 судом оголошено перерву до 16.06.2021.

У судовому засіданні 16.06.2021 судом оголошено перерву до 23.06.2021.

23 червня 2021 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначив, що спірна земельна ділянка протягом позовного періоду була сформована як об`єкт цивільних прав. Також, зазначив, що Харківська міська рада не приймала рішення про відмову у наданні спірної земельної ділянки в оренду. Крім того, позивач навів заперечення проти розміру заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2021 підтримав доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив, просив у задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.10.2020 № НВ-0005774472020 земельна ділянка по просп. Людвіга Свободи, 57-Г у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:14:007:0005 площею 0,1620 га має категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення 1.11.1.; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування капітальних боксів по ремонту автомобілів з допоміжними приміщеннями; форма власності - комунальна. Датою державної реєстрації земельної ділянки є 22.09.2004.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.01.2021 № 240199748 15.06.2018 зареєстровано право власності Харківської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:007:0005.

Таким чином, земельна ділянка площею 0,1620 га з кадастровим номером 6310136300:14:007:0005 по просп. Людвіга Свободи, 57-Г у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Також, відповідно до вищевказаної інформації право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 560 кв.м. по просп. Людвіга Свободи, 57-Г у м. Харкові з 16.06.2015 зареєстроване за TOB "Гамма Технік" на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2015 № 1171.

Отже, належний відповідачу об`єкт нерухомості розташовано на вищевказаній земельній ділянці (кадастровий номер 6310136300:14:007:0005).

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 12.01.2021 проведено обстеження даної земельної ділянки. Обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці розташована нежитлова будівля: літ."А-2", право власності на які зареєстровано за TOB "Гамма Технік". Земельна ділянка використовується TOB "Гамма Технік" для експлуатації та обслуговування вказаної нежитлової будівлі під СТО.

Таким чином, TOB "Гамма Технік" у період з 01.07.2018 по 31.01.2021 використовувало земельну ділянку по просп. Людвіга Свободи, 57-Г у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:14:007:0005 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-2" загальною площею 560 кв.м. При цьому, відповідач не сплачував за користування даною земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

У своєму позові позивач вказує, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136900:06:002:0056) не сплачував за користування даною земельною ділянкою, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

У зв`язку з цим, позивач на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить стягнути з відповідача 1204682,79грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.07.2018 по 31.01.2021.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За таких обставин, відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Суд також зазначає, що за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:14:007:0005) зареєстрована в державному земельному кадастрі 22.09.2004, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.10.2020 №НВ-0005774472020. Датою державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку є 15.06.2018, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.01.2021 №240199748).

Таким чином дана земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з 15.06.2018.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що відповідач з 16.06.2015 правомірно володіє об`єктом нерухомості літ."А-2", розташованим на земельній ділянці площею 0,1620 га з кадастровим номером 6310136300:14:007:0005 по просп. Людвіга Свободи, 57-Г у м.Харкові.

Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, з 16.06.2015 у відповідача виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

В той же час, у період з 01.07.2018 по 31.01.2021 відповідач використовував земельну ділянку під належним йому нерухомим майном за відсутності відповідного договору оренди з Харківською міською радою.

Розмір збережених відповідачем коштів у період з 01.07.2018 по 31.01.2021 в сумі 1204682,79грн. було позивачем розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Людвіга Свободи, 57-Г у м.Харкові (кадастровий номер 6310136300:14:007:0005) від 30.07.2019 №1249/0/45-19 та від 15.09.2020 №5542, виданих Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Водночас, Позивач при здійсненні розрахунку керувався рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08.

При цьому, позивачем враховано, що відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 24.12.2020 № 26360/9/20-40-04-03-17 загальна сума надходжень від відповідача по сплаті земельного податку за 2019 рік складає 38 200,00 грн, за період з 01.01.2020 по 30.11.2020 складає 20 250,00 грн.

З метою уникнення подвійного стягнення Харківська міська рада врахувала сплачений відповідачем земельний податок за використання земельної ділянки по просп. Людвіга Свободи, 57-Г у м. Харкові.

Суд погоджується із методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на нормах Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (із змінами та доповненнями).

Відповідач доказів сплати вказаних коштів суду не надав.

У зв`язку з цим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 204 682,79 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позовних вимог судом не приймаються, виходячи з наступного.

Зазначаючи про те, що спірна земельна ділянка не можу бути предметом оренди відповідач посилається на норму ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, відповідно до якої відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Втім з наявного у справі листування сторін не вбачається, що Харківською міською радою протягом періоду з 01.07.2018 по 31.01.2021 складалася мотивована відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Більш того, листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 28.08.2020 № 7027/0/225-20 було повідомлено відповідача про те, що для розгляду питання щодо надання в оренду земельної ділянки по просп. Людвіга Свободи, 57-Г у м. Харкові необхідно надати наступні документи: витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сформований після 01.01.2020 (оригінал); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (оригінал); акт обстеження земельної ділянки, виконаний Департаментом територіального контролю Харківської міської ради (оригінал).

Тобто, Харківська міська рада не відмовляла відповідачу у наданні земельної ділянки в оренду, а наголошувала на тому, що для отримання земельної ділянки в оренду необхідно надати певні доку менти.

Слід зауважити, що у листах №8489/0/225-15 від 10.12.2015 та №89/0/225-16 від 11.01.2016 Департаментом земельних відносин Харківської ради дійсно повідомлялося відповідачу про відсутність правових підстав для розгляду питання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою.

Втім, в подальшому позиція позивача змінилася та подальші його листи містять лише:

- посилання на розташування спірної земельної ділянки в межах червоних ліній просп.Людвига Свободи та зоні будівництва з`єднувальної гілки від станції метро "Проспект Перемоги" до електродепо "Олексіївське" (листи №7537/0/225-16 від 04.11.2016, №4546/0/225-19 від 01.07.2019, 39014/0/605-19);

- вимоги надати додаткові документи, необхідні для розгляду питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (листи №29.04.2016 №3562/0/225-16, 4458/0/226-16 від 25.10.2016).

Тобто і у цих листах відсутня мотивована відмова Харківської міської ради у наданні відповідачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, суд вважає, що відповідач не довів неможливості передання спірної ділянки в оренду та, відповідно, відсутність правових підстав для використання земельної ділянки.

Крім того, слід враховувати, що законодавець у частині 3 статті 123 ЗК України передбачив, що невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, є лише можливою, а не обов`язковою підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За таких обставин, знаходження спірної земельної ділянки в межах червоних ліній просп.Людвига Свободи та зоні будівництва з`єднувальної гілки від станції метро "Проспект Перемоги" не є безумовною перешкодою для передачі земельної ділянки в оренду.

Отже, суд не може погодитися з твердженням відповідача про юридичну неспроможність отримання земельної ділянки площею 0,1620 га з кадастровим номером 6310136300:14:007:0005 по просп. Людвіга Свободи, 57-Г у м.Харкові у користування на умовах оренди.

Щодо доводів відповідача про невірне визначення позивачем розміру безпідставно збережених коштів суд зазначає наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 затверджена технічна документація про нормативну грошову оцінку земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Харківською міською радою розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у період з 01.07.2018 по 31.12.2019 здійснювався на підставі витягу і технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.07.2019 № 1249/0/45-19, оскільки на той момент діяла нормативна грошова оцінка земель міста Харкова, затверджена рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13.

Одночасно з цим, рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 № 1474/19 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, яка застосовується з 01.01.2020, внаслідок цього розрахунок Харківської міської ради у період з 01.01.2020 по 31.01.2021 здійснювався на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.09.2020 № 5542.

Враховуючи те, що нова нормативна грошова оцінка земель міста Харкова, затверджена рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 застосовується з 01.01.2020, внаслідок цього позивачем був здійснений розрахунок на підставі двох витягів.

При цьому, слід зазначити, що складові частини витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.02.2019 №506/0/45-19 (зокрема, значення коефіцієнтів, нормативної грошової оцінки, які застосовувалися позивачем при здійсненні розрахунку) не змінювались з дня прийняття рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13, яким була затверджена технічна документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова та яка застосовується з 01.01.2013.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Харківською міською радою правомірно здійснено розрахунок на підставі двох витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, копії яких наявні у матеріалах справи.

Заперечення відповідача проти визначеної позивачем площі земельною ділянки, яка ним використовувалася у спірному періоді, судом відхиляються з огляду на таке.

Верховний Суд зазначав у своїх постановах від 29.01.2019 у справі №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованою як об`єкт цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Як зазначалося вище, спірна земельна ділянка є сформованою як об`єкт цивільних прав з 15.06.2018. При цьому, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.10.2020 №НВ-0005774472020 від 07.10.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:14:007:0005 по просп Людвіга Свободи. 57-Г у м Харкові має площу саме 0,1620 га.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Виходячи з того, що відомості про земельну ділянку площею 0,1620 га по просп. Людвіга Свободи, 57-Г у м. Харкові містяться в Державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер 6310136300:14:007:0005, а також за позивачем у встановленому порядку зареєстровано право власності на неї, дана земельна ділянка є об`єктом цивільних прав. При цьому, дана земельна ділянка має конкретно визначену площу - 0,1620га.

Також, відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки застосовується інформація про площу такої земельної ділянки.

Як вбачається з витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.07.2019 № 1249/0/45-19 та від 15.09.2020 № 5542 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:14:007:0005 складає 0,1620га.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача про відсутність підстав вказувати про іншу, меншу площу земельної ділянки з огляду на площу під забудовою нежитлової будівлі, оскільки земельна ділянка площею під забудовою не сформована як об`єкт цивільних прав, відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру.

Така правова позиція Харківської міської ради узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постановах від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19, від 25.02.2020 у справі № 922/748/19, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19.

Крім того, суд зазначає, що з наявних у справі листів відповідача, адресованих позивачу, вбачається, що ТОВ "Гамма Техніка" фактично ставило питання про передання в оренду спірної земельної ділянки 6310136300:14:007:0005 в цілому, тобто площею 0,1620га. Отже, тим самим відповідач визнавав факт користування всією площею земельної ділянки.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Всупереч вказаним процесуальним нормам відповідач не надав жодних доказів фактичного розміру використовуваної ним земельної ділянки.

В той же час, позивачем надано акт обстеження від 12.01.2021, який підтверджує факт використання відповідачем спірної земельної ділянки площею 0,1620га для обслуговування та експлуатації належної ТОВ "Гамма Технік" нежитлової будівлі під СТО.

Посилання відповідача на те, що він не користується всією площею земельної ділянки через містобудівні обмеження, є необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, ці обставини не виключають можливість фактичного використання земельної ділянки.

До того ж, у справі відсутні будь-які докази фактичного проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці, які б створювали перешкоди у її фактичному використанні відповідачем у його господарській діяльності.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано правомірність вимог позивача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма технік" (62403, Харківська область, Харківський район, смт.Бабаї, вул.Вторчерметівська, буд.4, код 39810424) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код 04059243) 1 204 682,79 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а також 18 070,24 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "02" липня 2021 р.

Суддя М.В. Калантай