Рішення

від 03.12.2021 по справі 215/2712/16-ц

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/2712/16-ц

2/215/12/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Лиходєдова А.В.

за участю секретаря Бисової В.А.

згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження), без повідомлення учасників процесу, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, повернення земельної ділянки в користування для ведення садівництва; треті особи: Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, садівниче товариство Колос ,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2016 до суду надійшла зазначена позовна заява, в обґрунтування якої позивач зазначила, що вона з 09.10.1999 по 22.07.2010 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 .. У 2006 році вона подала заявку до СТ Колос про отримання земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . У листопаді 2011 року вона звернулась до голови СТ Колос із заявою про надання їй можливості оформити виділені земельні ділянки у приватну власність. 21.11.2011 вона отримала відповідь, що її заява про вступ у СТ Колос та виділення їй земельних ділянок відсутня. Без її відома голова СТ Колос переоформив ділянки,які належать їй на її колишнього чоловіка - ОСОБА_3 .. 04.03.2012 ОСОБА_3 написав заяву до СТ Колос , про те, що він сам особисто придбав дачні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що були помилково записані на його дружину, з якою він розлучився та просив виключити її з членів товариства, а його включити. Вона була змушена звернутись до суду за поновленням її порушених прав. Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 06.02.2014 її позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення №2 від 05.03.2011 правління СТ Колос у частині виключення ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_4 ) з членів СТ Колос та в частині прийняття у члени СТ Колос ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .. Поновлено ОСОБА_1 в членах садівничого товариства Колос . 28.04.2015 апеляційним судом Дніпропетровської області рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 06.02.2014 залишено без змін. 01.11.2015 на її звернення до СТ Колос щодо виконання рішення суду, вона отримала відповідь від 24.10.2015 про те, що СТ Колос не є власником цих земельних ділянок та відмовилось надати інформацію кому і на підставі яких документів були переоформлені. 18.04.2016 вона звернулась до суду із заявою про забезпечення доказів та отримала документи, з яких їй стало відомо, що земельна ділянка АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , дата реєстрації 22.05.2013. Просила визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,0606, кадастровий номер 1211000000:07:115:0239, що розташована у СТ Колос на території Тернівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, видане ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно; винести рішення про повернення ОСОБА_1 в користування для ведення садівництва земельної ділянки АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 26.07.2016 відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 25.04.2017 залишено без руху позовну заяву у зв`язку з порушенням позивачем вимог п.п.3,5 ч.2 ст. 119 ЦПК України в редакції 2004 року.

31.05.2017 на виконання ухвали від 25.04.2017 до суду надійшло клопотання позивача про витребування від Центру надання адміністративних послуг Віза виконавчого комітету Криворізької міської ради чи відповідача, свідоцтва про право власності на землю, яке належить ОСОБА_2 . В клопотанні також зазначено, що вимогу №2 слід читати як: Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки АДРЕСА_1, площа 0,0606, кадастровий номер 1211000000:07:115:0239, яка розташована у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, СТ Колос , видане ОСОБА_2 . Підставою для скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно позивач зазначає рішення суду у справі №441/7369/12, яким визнано незаконним та скасовано рішення №2 від 06.03.2011 загальних зборів СТ Колос у частині прийняття у члени товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а її поновлено у членах СТ Колос . Крім цього, у клопотанні позивач зазначила, що після отримання усіх необхідних документів для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 25.04.2017, нею буде поданий уточнений позов.

У судовому засіданні 11.08.2017 позивачу було надано строк для самостійного витребування інформації з Центру надання адміністративних послуг Віза виконавчого комітету Криворізької міської ради

21.12.2017 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи у зв`язку зі зверненням 18.12.2017 до Центру адміністративних послуг Віза виконавчого комітету Криворізької міської ради із заявою про отримання документів, але відповіді ще не отримано.

Ухвалою від 04.04.2018, у зв`язку із набранням чинності ЦПК України в редакції 2017 року, ухваленопроводити в послідуючому розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників процесу.

Відповідач, отримавши копію позовної заяви із доданими до неї документами та ухвалу суду про розгляд справи в спрощеному провадженні, не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву.

Треті особи, отримавши копію позовної заяви із доданими до неї документами та ухвалу суду про розгляд справи в спрощеному провадженні, своїм процесуальним правом на надання пояснень не скористались.

Частиною 8 ст. 279 ЦПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Рішенням від 06.02.2014 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Колос", а саме: визнано незаконним та скасовано рішення № 2 від 05.03.2011 р. правління садівничого товариства "Колос" у частині виключення ОСОБА_6 , на той час ОСОБА_7 з членів садового товариства "Колос" та в частині прийняття у члени садівничого товариства "Колос" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Визнано незаконним та скасовано рішення №2 від 06.03.2011 р. загальних зборів садівничого товариства "Колос" у частині прийняття у члени садівничого товариства "Колос" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Поновлено ОСОБА_1 в членах садівничого товариства "Колос". (а.с.6-7).

Ухвалою від 28.04.2015 апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.02.2014 залишено без змін (а.с.8-9).

Із копії витягу від 26.05.2016 з державного земельного кадастру про земельну ділянку, вбачається, що земельна ділянка АДРЕСА_1 , площею 0,0606 га, для ведення садівництва, що розташована у СТ Колос Тернівського району м. Кривого Рогу, перебуває у приватній власності ОСОБА_2 . Дата державної реєстрації земельної ділянки 22.05.2013. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об`єднанні земельних ділянок, 21.12.2011 (а.с.11).

Листом від 24.10.2015 голова правління СТ Колос Момот М.І. повідомив ОСОБА_1 , що надати інформацію про те кому і на яких підставах належать земельні ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 станом на 30.09.2015 не має можливості у зв`язку з тим, що СТ Колос не є власником цих земельних ділянок та не є можливим надати їх у користування ОСОБА_1 за рішенням товариства (а.с.14).

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами, викладеними у ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статті 116, 118 Земельного кодексу України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Частиною 5 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За положеннями статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Частиною 2 ст. 90 Земельного кодексу України визначено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Як вбачається із ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно з абз. 4 ч. 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

На підставі, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів доказів, суд встановив, що рішенням від 06.02.2014 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, зокрема, поновлено ОСОБА_1 в членах садівничого товариства "Колос". Питання щодо повернення у користування ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_1 у СТ Колос судом не вирішувалось.

Будь-яких документів, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки АДРЕСА_1 у СТ Колос за ОСОБА_2 , позивачем суду не надано.

Таким чином, позивач не надала належних і достатніх доказів незаконності державної реєстрації земельної ділянки АДРЕСА_1 , розташованої у СТ Колос за ОСОБА_2 ..

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п.2 ч.2 статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у зв`язку з відмовою у позові покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 , (місце проживання: АДРЕСА_4 ) про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, повернення земельної ділянки в користування для ведення садівництва; треті особи: Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 40025775, (адреса: 50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, майдан Праці, 1); садівниче товариство Колос , (адреса: 50090, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Центральна, буд.27).

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк із дня складення його повного тексту.

Повний текст рішення складено 30.12.2021.

Суддя: