Рішення

від 30.12.2021 по справі 600/5120/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/5120/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної державної адміністрації, Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Чернівецької обласної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації №1002-р від 01 вересня 2021 року про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Чернівецьку обласну державну адміністрацію прийняти рішення у формі розпорядження, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду терміном на 49 років, орієнтовною площею 2 га, з цільовим призначенням - для сінокосіння (код 10.06), в с. Грушівці Дністровського району, за межами населеного пункту, між землями що перебувають у постійному користуванні Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет та територією земель садівничого товариства;

- зобов`язати Чернівецьку обласну державну адміністрацію упродовж 35 днів з дати набрання рішення суду законної сили, подати до Чернівецького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до Чернівецької обласної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі в оренду, терміном на 49 років, орієнтовною площею 2 га, з цільовим призначенням - для сінокосіння (код 10.06), що розташована в с. Грушівці Кельменецького району за межами населеного пункту між землями, які перебувають у постійному користуванні Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів та територією земель садівничого товариства. Заява обґрунтована також тим, що по фасадній частині земельної ділянки, яка належить її чоловіку ОСОБА_2 розташована вільна територія, яка розміщена у 100 м прибережно-захисній смузі Дністровського водосховища.

Звертав увагу суду на те, що до заяви додано було копію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду, копію правовстановлюючого документу на землю чоловіка ОСОБА_2 , свідоцтво про одруження та графічний матеріал із бажаним місцем розташування земельної ділянки.

Також зазначив, що 01 вересня 2021р. Чернівецькою ОДА за № 1002-р прийнято розпорядження про відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 з підстав і обґрунтуванням викладених у додатку до розпорядження - а саме перебування бажаної землі у постійному користуванні Дністровського басейнового водогосподарського об`єднання.

Позивач вважає спірне розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Наголошував на тому, що посадовими особами Чернівецької обласної державної адміністрації, всупереч вимогам ч.3 ст.123 ЗК України, ст.ст. 6,21 та 38 Закону України Про місцеві державні адміністрації у прийнятому рішенні не вказано жодну із підстав для відмови у наданні дозволу. Разом з тим, надане окреме обґрунтування відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою землі, згідно норм Закону не є належною мотивацією відмови, оскільки прийнято неналежним суб`єктом (керівником управління, а не головою місцевої державної адміністрації).

З приводу доводів відповідача у спірному розпорядженні, про знаходження бажаної землі у постійному користуванні басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, зазначив наступне.

Посилаючись на вимоги земельного законодавства позивач також зазначив, що оскільки Законом передбачено можливість надання земельної ділянки з цільовим призначенням для сінокосіння із земель водного фонду поза конкурентних умов і без обмежень розміру їх площі - відтак, на думку останнього відмова зазначена у обґрунтуванні-додатку до розпорядження, з підстави знаходження земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища є безпідставною і протиправною.

Крім того зазначив, що в заяві від 25 серпня 2020 року позивачем зазначалось місце розташування земельної ділянки між землями, що перебувають у постійному користуванні Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів та територією земель садівничого товариства, площу бажаної земельної ділянки зазначено орієнтовно.

Тому вважає, що саме проектом землеустрою можуть бути визначені межі, площа та конфігурація бажаної земельної ділянки на яку позивач бажає отримати дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

На переконання позивача часткове розміщення необхідної земельної ділянки, зазначеної у заяві про надання дозволу, на землях що знаходяться у користуванні Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів також не може бути підставою для відмови у наданні дозволу для розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, оскільки встановити точні розміри такої земельної ділянки можливо на стадії розробки вказаного проекту. Саме тому нормами чинного законодавства вимагається зазначення орієнтовних розмірів необхідної земельної ділянки.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов (в новій редакції), в обґрунтування якого заперечив, щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що земельна яка є предметом спору знаходиться у постійному користуванні БУВР, у зв`язку з чим і не могла бути надана позивачеві.

Крім того зазначив, що після дослідження обласною комісією з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин, графічних матеріалів наданих позивачем з`ясовано, що земельна ділянка на яку позивач бажає отримати дозвіл для розроблення землевпорядної документації, знаходиться у межі 123 відмітки мБс, тобто у постійному користуванні БУВР, у зв`язку із чим не може бути надана в оренду позивачеві.

Також звертав увагу суду на те, що з метою захисту свого права і законного інтересу, позивач звернувся до суду із вимогою, про зобов`язання Чернівецької ОДА прийняти рішення у формі розпорядження, яким надати останньому дозвіл на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки. Однак, Законом України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління та дерегуляцї у сфері земельних відносин" та розділом 10 Перехідних положень Земельного кодексу України, який доповнений пунктом 24, передбачено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Зважаючи на зміни в законодавстві, обласна державна адміністрація не уповноваженна розпоряджатись спірною земельною ділянкою, оскільки земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, перейшли у комунальну власність з дня набрання чинності пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

3. Третя особа - Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет письмових пояснень з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову суду не надало (окрім надання усних пояснень і письмових доказів в судовому засіданні).

4. Крім того, представником Чернівецької ОДА подано до суду письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що на земельну ділянку, яка знаходиться в одному масиві із земельною ділянкою, на яку позивач бажає отримати дозвіл, розпорядженням Чернівецької ОДА надано дозвіл на укладення договору оренди УМВС України в Чернівецькій області.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІІ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

2. 08.11.2021 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Кельменецьку селищну раду Дністровського району Чернівецької області.

Зазначена ухвала суду разом з адміністративним позов направлена на офіційну електронну адресу Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області, що підтверджується матеріалами справи.

3. Усною ухвалою суду витребувано додаткові докази в справі, що відображено в протоколі судового засідання.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві. При цьому, до суду подано заяву, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

2. Представники відповідача (Чернівецької ОДА) в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на адміністративний позов, до суду подані заяви, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

3. Представник відповідача (Кельменецької селищної ради), в призначене судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином неодноразово повідомлений, про час та місце проведення судового засідання, що підтверджуються матеріалами справи.

Разом з тим, 24.12.2021 року до суду надійшла заява від представника Кельменецької селищної ради, в якій останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, з огляду на те, що бажання земельна ділянка відноситься до земель державної власності, і знаходиться на праві постійного користування у Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, відповідно така земельна ділянка не може бути надана в користування іншій особі. Крім того вважає, що селищна рада не може бути відповідачем в даній справі.

При цьому, в даній заяві також зазначено, про розгляд справи без участі представника Кельменецької селищної ради.

4. Третя особа (керівник БУВР), в судовому засіданні надала пояснення про те, що на картографічних матеріалах відображена 123 відмітка мБс, і спірна земельна ділянка розташована поруч та в межах зазначеної відмітки. При цьому зазначила, що наразі неможливо чітко визначити межі розташування такої відмітки, оскільки відсутній проект землеустрою на земельну ділянку, а встановити точні розміри такої земельної ділянки можливо лише на стадії розробки вказаного проекту, саме тому нормами чинного законодавства вимагається зазначення орієнтовних розмірів необхідної земельної ділянки.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 25 серпня 2020 року позивач звернувся до Чернівецької обласної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з метою передачі в оренду, терміном на 49 років, орієнтовною площею 2 га, з цільовим призначенням - для сінокосіння (код 10.06), що розташована в с. Грушівці Кельменецького району за межами населеного пункту між землями, які перебувають у постійному користуванні Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів та територією земель садівничого товариства.

В обґрунтування заяви також зазначено те, що по фасадній частині земельної ділянки, яка належить чоловіку ОСОБА_2 розташована вільна територія, що належить до земель водного фонду, оскільки розміщена у 100 м прибережно-захисній смузі Дністровського водосховища.

2. Судом встановлено, що до заяви було додано: копію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду, копію правовстановлюючого документу на землю чоловіка ОСОБА_2 , свідоцтво про одруження та графічний матеріалу із бажаним місцем розташування земельної ділянки.

3. Згідно витягу з протоколу № 6 засідання обласної комісії з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин від 28.08.2020 року вбачається, що обласною комісією вирішено: рекомендувати голові Чернівецької обласної державної адміністрації відмовити у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, відповідно до статті 51 Водного кодексу України.

4. 24 вересня 2020 року Чернівецька обласна державна адміністрація листом за №0135-49/5550 повідомила позивача, що обласною комісією з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень в галузі земельних відносин вирішено відмовити у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду у зв`язку із тим, що земельна знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища нижче 123 відмітки мБс, а також частина її прибережної захисної смуги знаходиться в користуванні Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б №000196 від 22 вересня 1922 року і у зв`язку з цим, відповідно до вимог Земельного та Водного кодексів України, передача земельної ділянки водного фонду в оренду, яка перебуває в постійному користуванні - заборонена.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №600/2072/20-а скасовано рішення суду 1 інстанції про відмову у задоволені позову, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Чернівецької обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішення за результатами розгляду її клопотання від 25 серпня 2020р. про передачу земельної ділянки в оренду. Зобов`язано Чернівецьку обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і прийняти рішення із наданням правової оцінки, наданої судом в постанові.

6. 01 вересня 2021року Чернівецькою ОДА за № 1002-р прийнято розпорядження про відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 з підстав і обґрунтуванням викладених у додатку до розпорядження, а саме перебування бажаної землі у постійному користуванні Дністровського басейнового водогосподарського об`єднання.

7. Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії Б №000196, який датований 30.09.1992 року, надано у постійне користування Дністровському басейновому водогосподарському об`єднанню 2410,6 гектарів землі відповідно до плану землекористування для водосховища Дністровської ГЕС.

Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет є правонаступником Дністровського басейнового водогосподарського об`єднання, що підтверджується довідкою Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів та наказом Державного агентства водних ресурсів України №24 від 23.01.2018 р., згідно якого Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів перейменовано у Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет (далі - БУВР).

Як вбачається з Державного акту серії Б № 000196 від 22.09.1922 року та плану зовнішніх меж землекористування на вклейці, відсутні межі (точки) земельної ділянки наданої в користування.

8. Також в судовому засіданні судом дослідженні схематичні та картографічні матеріали, з відображенням меж території земель, згідно яких достовірно не можливо встановити ту обставину - що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища нижче 123 відмітки мБс (метрів Балтійської системи), оскільки земельна ділянка, згідно Державного акту розміром 2410,6 гектарів та плану зовнішніх меж як зазначено вище не містить таких меж.

9. Крім того судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровий номером 7322083200:02:001:0155, розпорядником якої є Чернівецька обласна адміністрація, яка розташована на одному рівні зі спірною земельною ділянкою, (візуально згідно картографічних матеріалів території земель), перебуває в оренді в УМВС України Чернівецької області на підставі договору оренди землі № 95/1 від 03.08.2013 року. Що також підтверджується розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації від 30.05.2013 року № 315-р "Про надання дозволу на укладення договорів оренди землі на новий строк (поновлення договорів оренди землі) УМВС України в Чернівецькій області".

Згідно відомостей з Публічної кадастрової карти України встановлено, що поруч із місцем знаходження спірної земельної ділянки, розташована сформована земельна ділянка державної власності кадастровий номер 7322083200:02:001:0155, яка належить на праві власності державі, в особі Чернівецької обласної державної адміністрації, яка надана в оренду.

Іншими словами, на одній і тій же місцевості, де позивач бажав отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, знаходяться дві (інші) сформовані земельні ділянки, які передані в оренду (тобто не перебувають в межах 123 відмітки мБс), та щодо яких при передачі в оренду від Чернівецької ОДА не надходило зауважень.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є ЗК України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

2. Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

3. Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV (далі - Закон №858-IV) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

Згідно із частиною 1 статті 50 Закону №858-IV проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

4. Згідно із частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Статтею 123 ЗК України передбачений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною 3 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

5. Отже, із системного аналізу вказаних норм видно, що законодавцем визначено процедуру набуття громадянами у власність або користування земельних ділянок із земель державної власності, в тому числі і для ведення особистого селянського господарства.

Нормами ЗК України також чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування.

6. Аналізуючи зміст вказаних норм, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади з приводу надання їм у власність/користування земельних ділянок, суд звертає увагу на те, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність/користування є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність/користування. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність/користування, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність/користування є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою.

Нормами Земельного кодексу України чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Даний перелік є вичерпним. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень Земельного кодексу України.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування наведених судом норм права, викладеній у постановах від 08 вересня 2020 року у справі № 812/1450/17, від 02 липня 2020 року №825/2228/18, які суд враховує при вирішенні даного спору, згідно вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Дослідженням оскаржуваного розпорядження судом встановлено, що відповідачем обґрунтовано відмову у наданні позивачу дозволу з надуманих підстав, які по своїй суті по перше, у спірних правовідносинах нічим не підтверджено, і взагалі зазначені підстави як такі можуть слугувати відмовою в наданні дозволу тільки за результатами виготовленого проекту землеустрою.

Зокрема, посадовими особами відповідача надане окреме обґрунтування відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, яке вмотивовано тим, що спірна земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Басейнового управління водних ресурсів річок Прут і Сірет, у зв`язку із чим, не може бути передана в користування на умовах оренди позивачеві.

При цьому, також зазначено, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах 123 відмітки мБс (метрів Балтійської системи), тобто у постійному користуванні Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, що підтверджується наказом Виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів від 01.10.1990 року № 07.25-11/3005 "Про впорядкування землекористування Дністровського водосховища ".

Отже, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою слугувало, зокрема те, що земельна ділянка яку бажає отримати позивач знаходиться у межі 123 відмітки мБс, тобто у постійному користуванні Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

8. Надаючи правову оцінку доводам посадових осіб відповідача (Чернівецької ОДА), суд зазначає наступне.

Позивачем, у відповідності до вимог частини 2 статті 123 ЗК України, до заяви від 25.08.2020 року про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду додано графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Задля повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, судом, усною ухвалою витребувано у Чернівецької ОДА картографічний матеріал з інформацією про межі земель водного фонду у місці бажаного розташування земельної ділянки в с.Грушівці, її прибережну захисну смугу та відомості про межі земель, які знаходяться у постійному користуванні Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет, точки і лінію проходження 123 відмітки мБс та землі садівничого товариства, які візуально оглянуті в ході розгляду справи та з яких встановлено, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати в оренду, розташована поруч та на одному рівні із вже сформованою земельною ділянкою, яка перебуває в державній власності Чернівецької обласної державної адміністрації кадастровий номер 7322083200:02:001:0155, та передана в оренду на підставі договору оренди.

Відповідно до досліджених схематичних та картографічних матеріалів, з відображенням меж території земель візуально, не те, що неможливо чітко та достовірно встановити обставину (факт) перебування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища нижче 123 відмітки мБс (метрів Балтійської системи), а і взагалі такі межі відсутні, оскільки проект землеустрою щодо надої БуВР в користування земельної ділянки не розроблений. Натомість, відповідач як встановлено судом, ідентифікує земельну ділянку в межах 123 відмітки мБс (метрів Балтійської системи), в той час коли така відмітка на картографічних матеріалах існує тільки візуально без встановленої межі земельної ділянки, яка надана в постійне користування Басейновому управлінню водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Більше того, представником Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет в судовому засіданні надано пояснення, згідно яких також підтверджується встановлена судом обставина про те, що на картографічних матеріалах відображена 123 відмітка мБс, і спірна земельна ділянка розташована поруч та в межах зазначеної відмітки (а не нижче). При цьому, представником третьої особи також зазначається і про те, що наразі неможливо чітко визначити межі розташування такої відмітки, оскільки відсутній проект землеустрою на земельну ділянку, а встановити точні розміри такої земельної ділянки можливо лише на стадії розробки вказаного проекту.

Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне зазначити також і те, що згідно відомостей з Публічної кадастрової карти України та візуальним оглядом в судовому засіданні картографічних матеріалів наданих представником третьої особи на вимогу суду - вбачається, що земельна ділянка на яку позивач бажає отримати дозвіл, розташована поруч, на одному рівні із вже сформованими земельними ділянками, які перебувають в державній власності Чернівецької обласної державної адміністрації та передані в оренду.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що бажане місце розташування земельної ділянки на яку позивач бажав отримати дозвіл, знаходиться не нижче 123 відмітки мБс. При цьому, представниками відповідача належних та допустимих доказів того, що місце розташування земельної вказаної ділянки знаходиться нижче рівня 123 відмітки мБс, тобто в межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет - до суду не надано та такі відсутні в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи викладене, а також і те, що на даний час не визначені межі, площа та конфігурація спірної земельної ділянки, суд не погоджується з доводами відповідача про правомірність відмови у наданні позивачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування.

Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини, та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Зазначене свідчить про протиправність оскаржуваного рішення, а відтак слід визнати його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги в названій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

9. Як зазначалось вище, позивач звертаючись до суду, з метою захисту власних прав і інтересу заявив вимогу, про зобов`язання Чернівецької обласної державної адміністрації прийняти рішення у формі розпорядження, яким надати останньому дозвіл на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки.

Надаючи оцінку щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

27 травня 2021 року набрали чинності зміни до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, у зв`язку із прийняттям 28 квітня 2021 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин".

Так, відповідно до пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначеними пунктами "а" - "е".

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Як зазначалось вище спірні правовідносини розпочались в серпні 2020 року, з часу звернення позивача до ОДА, яка власне і являлась розпорядником даної земельної ділянки. Разом з тим, на час вирішення даного спору, відповідно до наведених положень Земельного кодексу України, на даний час розпорядником несформованих земель державної власності (в т.ч. за межами населеного пункту), що набули статусу комунальної власності - є органи місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка на яку позивач бажав отримати дозвіл на розроблення документації із землеустрою, знаходиться на території Грушовецької сільської ради, яка ввійшла до Кельменецької ОТГ, та в даний час належить до її комунальної власності. Отже Кельменецька селищна рада є правонаступником прав, обов`язків і розпорядником спірної земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, судом залучено Кельменецьку селищну раду Дністровського району Чернівецької області (код ЄДРПОУ: 0441701, смт. Кельменці, площа Центральна, 4) в якості другого відповідача, в межах розгляду даної справи щодо вимоги зобов`язального характеру, що сприятиме повному та всебічному розгляду справи і вирішення по суті заявлених позивачем вимог.

З огляду на наведене, суд відхиляє твердження представника Кельменецької селищної ради про те, що зазначена селищна рада не може бути відповідачем у даній справі.

10. При цьому слід зазначити, що згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Враховуючи встановлені обставини справи в частині протиправності рішення Чернівецької ОДА та повноваження суду, які закріплені в статті 245 КАС України - суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, дійшов висновку також і про задоволення позову в частині зобов`язання Кельменецької селищної ради надати позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду терміном на 49 років, орієнтовною площею 2 га, з цільовим призначенням - для сінокосіння (код 10.06), в с. Грушівці Дністровського району, за межами населеного пункту, між землями, що перебувають у постійному користуванні Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет та територією земель садівничого товариства.

На думку суду, обраний спосіб захисту у спірних правовідносинах є найбільш ефективним, з урахуванням того, що позивач із серпня 2020 року перебуває з органами влади в спірних правовідносинах з одного і того ж питання. При цьому, звертаючись вдруге до суду законодавцем внесені зміни до Земельного Кодексу України, які зумовили для позивача юридичну невизначеність у правовідносинах з Державою.

11. Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1-3 статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів незаконність оскаржуваного рішення та наявність правових підстав для задоволення заявленого позову. Натомість доводи відповідачів, з огляду на вищевикладене є безпідставними.

12. Відповідно до вимог частини 1-3 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

У відповідності до частини 4 статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова (окрім іншого): забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань.

Частиною 5 статті 42 цього Закону визначено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Оцінивши в сукупності обставини справи, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача щодо подання звіту відповідачем, та застосувати до Кельменецької селищної ради в особі голови цієї ради - зобов`язання, у вигляді подання (надіслання) до суду у 35 - денний строк після набрання цим рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення, що сприятиме ефективному захисту порушеного суб`єктом владних повноважень права позивача.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Відтак, сплачений позивачем судовий збір в сумі 908,00 грн слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької ОДА, з огляду на те, що вимога зобов`язального характеру є похідною вимогою, і у причинному зв`язку зумовлена протиправним рішенням саме Чернівецької ОДА.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької обласної державної адміністрації, Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації №1002-р від 01 вересня 2021 року про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Кельменецьку селищну раду Дністровського району Чернівецької області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду терміном на 49 років, орієнтовною площею 2 га, з цільовим призначенням - для сінокосіння (код 10.06), в с. Грушівці Дністровського району, за межами населеного пункту, між землями що перебувають у постійному користуванні Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет та територією земель садівничого товариства.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької обласної державної адміністрації.

5. Зобов`язати Кельменецького селищного голову Дністровського району Чернівецької області подати Чернівецькому окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду у цій справі протягом 35 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач - Чернівецька обласна державна адміністрація (вул. Грушевського, 1, м. Чернівці, 58010, код ЄДРПОУ: 00022680)

Відповідач - Кельменецька селищна рада (пл. Центральна, 4, смт.Кельменці, Дністровського району, Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 04417010).

Третя особа - Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет ( вул. Героїв Майдану, 194-Б, м. Чернівці, код ЄДРПОУ: 3451932).

Суддя О.В. Боднарюк