Рішення

від 29.12.2021 по справі 640/24094/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 року м. Київ № 640/24094/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Партнер-Інвест про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Партнер-Інвест (далі - відповідач, ТОВ ТД Партнер-Інвест ), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Партнер-Інвест (місцезнаходження: вул. Кирилівська, 40, м. Київ, 04080), код ЄДРПОУ: 37973683, знеструмити та накласти печатки на головний електрощит підприємства, розташованого за адресою: просп. Степана Бандери, 6 у Оболонському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки приміщень відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки виявлені численні порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, про що складено відповідний акт. Позивач вважає, що подальша експлуатація приміщень за вказаною адресою із порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та /або здоров`ю людей, а відтак, до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача надав до суду відзив, в якому заперечував проти позову, посилаючись на те, що виявлені позивачем порушення не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з потенційною можливістю виникнення пожежі, розповсюдженням вогню. Крім того, на думку відповідача, застосування запропонованого заходу становить собою надмірне втручання та є неспіввісним з правом відповідача на ведення господарської діяльності.

У відповіді на відзив відповідача ГУ ДСНС у м. Києві зазначило, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки №446, ніяким чином відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень відповідачем також не надано.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на підставі наказу ГУ ДСНС у м. Києві від 03.06.2021 № 553 Про проведення планових перевірок , посвідчення від 05.07.2021 № 5143 посадовими особами ГУ ДСНС у м. Києві проведено планову перевірку приміщення TOB ТД Партнер-Інвест (код ЄДРПОУ 37973683), розташованого за адресою: просп. Степана Бандери, 6 у Оболонському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Під час проведення позапланового заходу складено акт від 23.07.2021 № 446, в якому зафіксовано 25 порушень та встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення TOB ТД Партнер-Інвест експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Оскільки перевіркою встановлено наявність чисельних порушень, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та які не усунуті відповідачем у встановлений строк, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі також Закон №877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону №877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403.

Частиною першою статті 66 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Як передбачено частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень (пункт 11);

звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 12).

Статтею 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення планового заходу щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщення TOB ТД Партнер-Інвест (код ЄДРПОУ 37973683), розташованого за адресою: просп. Степана Бандери, 6 у Оболонському районі м. Києва, встановлено, що об`єкт перевірки функціонує з порушеннями правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю і здоров`ю людей та зафіксовано 21 порушення:

п. 1.8., гл.1 розділу IV ППБУ - дозволяється улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

п.2.22 гл.2, розділу IV ППБУ - дозволяється складування в притул до повітропроводів і устаткування горючих матеріалів на відстані менше 0.5 м.;

п. 8 ч.1 ст.20 КЦЗУ - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

ч.2 ст.20 КЦЗУ - відсутні спеціально призначені особи з питань цивільного захисту;

п.1.2 гл.1 розділу V ППБУ - складські приміщення не обладнані системами димовидалення у відповідності до ДБН В. 2.5-56;

п. 2.3 гл.2 розділу III ППБУ - складські приміщення на 1-му поверсі не відділені від торгівельних залів протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованим класом вогнестійкості та межею поширення полум`я;

п. 2.3 гл.2 розділу III ППБУ - допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (протипожежні двері) у протипожежних перешкодах складські приміщення на 1-му поверсі);

п. 13 гл.9 розділу VI ППБУ - в складських приміщеннях на 1-му поверсі допускається зберігання продукції у проходах навалом;

п. 21 розділу II ППБУ - нове будівництво, технічне переоснащення, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень, здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;

п. 2.37 гл.2 розділу III ППБУ - за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів знаходяться зачиненими на замки, які не можливо відкрити з середини без ключа;

п.2.37 гл.2 розділу III ППБУ - на шляхах евакуації з 1-го поверху влаштовано розсувні двері;

п.1.12 гл.1 розділу IV ППБУ - не надано акт проведення прихованих робіт, що підтверджує ізоляцію, від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, відкрито прокладених незахищених проводів (кабелів) та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів;

п.4.11 глави 4 розділу VI ППБУ - у приміщеннях які не мають віконних отворів або спеціальних засобів димовидалення зберігаються горючі товари або негорючі товари в горючій упаковці;

п.4.11 глави 4 розділу VI ППБУ - допускається зберігання на вантажно-розвантажувальних рампах товарів;

п.2.3 глави 2 розділу III ППБУ - огороджувальні конструкції ніш для прокладання комунікацій не відповідають вимогам, встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттів 3-го типу;

п.1.2 гл.1 розділу V ППБУ - не всі приміщення, на 1-му поверсі, обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до ДБН В. 2.5-56;

п.2.33 гл.2 розділу III ППБУ - не проведено розрахунки (з врахуванням реконструкцій, перепланувань, зміни функціонального призначення, тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования ;

п.2.2 глави 2 розділу V ППБУ - пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

п.22 розділу II ППБУ - не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій у відповідності до будівельних норм;

п.4.4 глави 4 розділу VI ППБУ - розфасовка пожежонебезпечних товарів ведеться у не пристосованих для цієї мети приміщеннях;

п.9.1 глави 9 розділу VI ППБУ - відсутній прохід між стінами та стелажами не менше 1м;

п. 5 розділу II ППБУ - один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;

п.4.7 розділу VI ППБУ - на випадок виникнення пожежі відсутні засоби індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі;

ст. 20 КЦЗУ - не розміщено інформацію про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на офіційних веб-сайтах, інформаційних стендах;

п.1.2 гл.1 розділу V, п.22 розділу II ППБУ - сервер не розташований в окремому приміщенні, яке обладнано системою автоматичного пожежогасіння.

Зауважень або заперечень до проведеного планового заходу та складення акта перевірки з боку суб`єкта господарювання не було, однак від підписання та отримання акту - відмовились.

У відзиві на позовну заяву відповідач замість усунення виявлених порушень вказує на безпідставність позовних вимог, зазначаючи, що значна кількість порушень, наведених у акті перевірки, не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з потенційною можливістю виникнення пожежі, розповсюдженням вогню, що, в свою чергу, виключає можливість зупинення експлуатації об`єкту перевірки як спосіб реагування за позовними вимогами позивача.

Однак вказані твердження не беруться судом до уваги, оскільки саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику.

В свою чергу, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами усунення виявлених порушень.

З приводу тверджень відповідача стосовно того, що заборона експлуатації приміщення призведе до реального зупинення господарської діяльності та обмеження права на працю, суд зазначає, що одним із основних принципів державного нагляду (контролю) є пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що ТОВ ТД Партнер-Інвест є оператором поштового зв`язку і не відноситься до об`єкту (закладу) роздрібної торгівлі, в той же час, значна кількість порушень вимог Правил пожежної безпеки в Україні, описаних в акті, відноситься до торгівельних підприємств.

Позивач в спростування цього зазначив, що на об`єкті перевірки відбувається роздрібна торгівля товарами продуктового та побутового призначення.

Відповідно до ст. 4 Закону 877-У державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів.

З письмових доказів у справі, вбачається, що згідно умов договору № 19/06-2020 оренди нерухомого майна від 19.06.2020-60/2, а саме п. 9.4. р. 9 Орендар зобов`язаний утримувати приміщення в чистоті, дотримуючись правил техніки безпеки та санітарних норм, дбати про належний протипожежний та технічний стан приміщення, вчасно проводити поточний ремонт.

Отже, саме відповідач, як орендар, несе відповідальність за недотримання вимог протипожежного законодавства на об`єкті перевірки та зобов`язаний виконувати приписи контролюючих органів.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 4 розділу І Правил, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Суд зазначає, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Зафіксовані контролюючим органом порушення стосовно відсутності, несправності систем пожежної сигналізації, системи протидимного захисту та системи оповіщення про пожежу є суттєвими, та створюють загрозу життю та здоров`ю людей, так як СПС розрахована на максимально швидку реакцію на загоряння і більш повне виключення чинників, завдяки яким відбувається процес горіння (наявність горючих речовин, присутність кисню (або, простіше кажучи, приплив свіжого повітря), наявність високої температури). Наявність даних порушень не дозволить обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей.

Стосовно порушень, що стосуються евакуації людей з приміщення, є суттєвими, оскільки пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам та безпечній евакуації людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі. Необхідними умовами безпечної евакуації є: мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях; найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу.

Дані вимоги зазначаються Правилами пожежної безпеки в Україні та є обов`язковими для виконання.

Порушення стосовно непрацездатності пожежних кран-комплектів у разі виникнення надзвичайної ситуації не дозволить оперативно зреагувати на пожежу, ускладнить гасіння пожежі на початковій стадії до приїзду пожежно-рятувальних підрозділів.

Крім того, в приміщенні відповідача зафіксовано складування в притул до повітроводів і устаткування горючих матеріалів на відстані менше 0.5 м, допускається зберігання продукції в складських приміщеннях у проходах навалом, наявність розсувних дверей на шляхах евакуації, не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання для само рятування людей під час пожежі, складські приміщення на 1-му поверсі не відділено від торгівельних залів протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованим класом вогнестійкості та межею поширення полум`я тощо.

Подальша експлуатація приміщення TOB ТД Партнер-Інвест , розташованого за адресою: просп. Степана Бандери, 6 у Оболонському районі м. Києва із вищезазначеними порушеннями пожежної безпеки створює пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд зауважує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Суд вважає, що в даному випадку належним доказом усунення, зафіксованих в акті перевірки, порушень є результати повторної перевірки, оскільки не всі порушення можна перевірити шляхом дослідження письмових доказів.

Крім того, вказаний захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених позивачем, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю) із повідомленням про відновлення господарської діяльності.

Також, відповідач вважає, що альтернативою позову є припис про усунення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, припис ДНСН має видаватися за відсутності підстав для звернення з позовом до суду. Відповідача стверджує, що законодавством не передбачена можливість подання позивачем позову про зупинення експлуатації об`єкту як спосіб реагування на невиконання припису.

З цього приводу суд зазначає, що наведені вище положення Кодексу цивільного захисту України одночасно визначають два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта. При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.

Більш того, винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо. Крім того, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами усунення виявлених порушень.

Частиною першою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Проаналізувавши наведені положення законодавства та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування шляхом повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Партнер-Інвест (місцезнаходження: вул. Кирилівська, 40, м. Київ, 04080), код ЄДРПОУ: 37973683, знеструмити та накласти печатки на головний електрощит підприємства, розташованого за адресою: просп. Степана Бандери, 6 у Оболонському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Партнер-Інвест (місцезнаходження: вул. Кирилівська, 40, м. Київ, 04080), код ЄДРПОУ: 37973683, знеструмити та накласти печатки на головний електрощит підприємства, розташованого за адресою: просп. Степана Бандери, 6 у Оболонському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко