ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24094/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Партнер-Інвест" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Партнер-Інвест" про застосування заходів реагування,-
В С Т А Н О В И Л А:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Партнер-Інвест", в якому просило застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Партнер-Інвест» (місцезнаходження: вул. Кирилівська, 40, м. Київ, 04080), код ЄДРПОУ: 37973683, знеструмити та накласти печатки на головний електрощит підприємства, розташованого за адресою: просп. Степана Бандери, 6 у Оболонському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки..
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2021 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій (з урахуванням змін до неї), вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його визнати нечинним, а провадження у справі закрити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі наказу ГУ ДСНС у м. Києві від 03.06.2021 № 553 «Про проведення планових перевірок», посвідчення від 05.07.2021 № 5143 посадовими особами ГУ ДСНС у м. Києві проведено планову перевірку приміщення TOB «ТД «Партнер-Інвест» (код ЄДРПОУ 37973683), розташованого за адресою: просп. Степана Бандери, 6 у Оболонському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Під час проведення позапланового заходу складено акт від 23.07.2021 № 446, в якому зафіксовано порушення та встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення TOB «ТД «Партнер-Інвест» експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
За результатами проведення планового заходу щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщення TOB «ТД «Партнер-Інвест» (код ЄДРПОУ 37973683), розташованого за адресою: просп. Степана Бандери, 6 у Оболонському районі м. Києва, встановлено, що об`єкт перевірки функціонує з порушеннями правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю і здоров`ю людей та зафіксовано 24 порушення:
- п. 1.8., гл.1 розділу IV ППБУ - дозволяється улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;
- п.2.22 гл.2, розділу IV ППБУ - дозволяється складування в притул до повітропроводів і устаткування горючих матеріалів на відстані менше 0.5 м.;
- п. 8 ч.1 ст.20 КЦЗУ - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;
- ч.2 ст.20 КЦЗУ - відсутні спеціально призначені особи з питань цивільного захисту;
- п.1.2 гл.1 розділу V ППБУ - складські приміщення не обладнані системами димовидалення у відповідності до ДБН В. 2.5-56;
- п. 2.3 гл.2 розділу III ППБУ - складські приміщення на 1-му поверсі не відділені від торгівельних залів протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованим класом вогнестійкості та межею поширення полум`я;
- п. 2.3 гл.2 розділу III ППБУ - допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (протипожежні двері) у протипожежних перешкодах складські приміщення на 1-му поверсі);
- п. 13 гл.9 розділу VI ППБУ - в складських приміщеннях на 1-му поверсі допускається зберігання продукції у проходах навалом;
- п. 21 розділу II ППБУ - нове будівництво, технічне переоснащення, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень, здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;
- п. 2.37 гл.2 розділу III ППБУ - за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів знаходяться зачиненими на замки, які не можливо відкрити з середини без ключа;
- п.2.37 гл.2 розділу III ППБУ - на шляхах евакуації з 1-го поверху влаштовано розсувні двері;
- п.1.12 гл.1 розділу IV ППБУ - не надано акт проведення прихованих робіт, що підтверджує ізоляцію, від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, відкрито прокладених незахищених проводів (кабелів) та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів;
- п.4.11 глави 4 розділу VI ППБУ - у приміщеннях які не мають віконних отворів або спеціальних засобів димовидалення зберігаються горючі товари або негорючі товари в горючій упаковці;
- п.4.11 глави 4 розділу VI ППБУ - допускається зберігання на вантажно-розвантажувальних рампах товарів;
- п.2.3 глави 2 розділу III ППБУ - огороджувальні конструкції ніш для прокладання комунікацій не відповідають вимогам, встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттів 3-го типу;
- п.1.2 гл.1 розділу V ППБУ - не всі приміщення, на 1-му поверсі, обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до ДБН В. 2.5-56;
- п.2.33 гл.2 розділу III ППБУ - не проведено розрахунки (з врахуванням реконструкцій, перепланувань, зміни функціонального призначення, тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования»;
- п.2.2 глави 2 розділу V ППБУ - пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;
- п.22 розділу II ППБУ - не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій у відповідності до будівельних норм;
- п.4.4 глави 4 розділу VI ППБУ - розфасовка пожежонебезпечних товарів ведеться у не пристосованих для цієї мети приміщеннях;
- п.9.1 глави 9 розділу VI ППБУ - відсутній прохід між стінами та стелажами не менше 1м;
- п. 5 розділу II ППБУ - один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;
- п.4.7 розділу VI ППБУ - на випадок виникнення пожежі відсутні засоби індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі;
- ст. 20 КЦЗУ - не розміщено інформацію про заходи безпеки та поведінку населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру на офіційних веб-сайтах, інформаційних стендах;
- п.1.2 гл.1 розділу V, п.22 розділу II ППБУ - сервер не розташований в окремому приміщенні, яке обладнано системою автоматичного пожежогасіння.
Зауважень або заперечень до проведеного планового заходу та складення акта перевірки з боку суб`єкта господарювання не було, однак від підписання та отримання акту - відмовились.
Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, зокрема, належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
За приписами частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок до закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт, яким зафіксовано 25 порушень.
В контексті встановлених позивачем порушень, колегія суддів зауважує, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Так, згідно з п. 24 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.
У відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.
Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.
Разом з тим, захід реагування у вигляді повного зупинення зупинення експлуатації є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Колегія суддів враховує, що виявлені Головним управлінням ДСНС у м. Києві порушення самі по собі не можуть призвести до пожежі, проте неусунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю. Відсутність необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення, зупинення (сповільнення) поширення та гасіння є такими порушеннями, за яких застосування крайнього заходу реагування - зупинення експлуатації об`єкту, є виправданим.
Також, колегія суддів, вважає за необїхідне зазначити , що позивачем проведено позапланову перевірку відповідача, за результатами якої складено акт, з якого вбачається, що всі порушення не усунуто та залишилось ще 11 порушень, а сааме:
- п.1.2 гл.1 розділу V ППБУ - складські приміщення не обладнані системами димовидалення у відповідності до ДБН В. 2.5-56;
- п. 2.3 гл.2 розділу III ППБУ - складські приміщення на 1-му поверсі не відділені від торгівельних залів протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованим класом вогнестійкості та межею поширення полум`я;
- п. 2.3 гл.2 розділу III ППБУ - допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (протипожежні двері) у протипожежних перешкодах складські приміщення на 1-му поверсі);
- п. 13 гл.9 розділу VI ППБУ - в складських приміщеннях на 1-му поверсі допускається зберігання продукції у проходах навалом;
- п. 21 розділу II ППБУ - нове будівництво, технічне переоснащення, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень, здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;
- п.2.37 гл.2 розділу III ППБУ - на шляхах евакуації з 1-го поверху влаштовано розсувні двері;
- п.4.11 глави 4 розділу VI ППБУ - у приміщеннях які не мають віконних отворів або спеціальних засобів димовидалення зберігаються горючі товари або негорючі товари в горючій упаковці;
- п.4.11 глави 4 розділу VI ППБУ - допускається зберігання на вантажно-розвантажувальних рампах товарів;
- п.2.3 глави 2 розділу III ППБУ - огороджувальні конструкції ніш для прокладання комунікацій не відповідають вимогам, встановленим до протипожежних перегородок 1-го типу та перекриттів 3-го типу;
- п.4.4 глави 4 розділу VI ППБУ - розфасовка пожежонебезпечних товарів ведеться у не пристосованих для цієї мети приміщеннях;
- п.4.7 розділу VI ППБУ - на випадок виникнення пожежі відсутні засоби індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.
При цьому колегія суддів враховує, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення експлуатації приміщень має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, такий захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на вказаному об`єкті.
У постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 560/639/19 Верховний Суд наголосив на тому, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
З приводу клопотання відповідача стосовно визнання неналежним відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту клопотання починаючи із 01.05.2022 р. об`єкт перевірки переданий в суборенду іншій особі - ТОВ "ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА", разом із обов`язком щодо утримання об`єкту суборенди з урахуванням вимог щодо пожежної безпеки (п. 6.2.2 Договору суборенди нерухомого майна № 01/05/22хТР від 01.05.2022 р.
Відтак, на переконання апелянта, потреби у застосуванні заходів реагування немає, оскільки під час звернення позивачем до суду існували певні обставини та підстави, але на даний час, зазначені обставини для застосування заходу реагування відпали.
З данного приводу, колегія суддів звертає увагу апелянта, що суд апеляційної інстанції надає оцінку правомірності рішення суду першої інстанції на момент його ухвалення, відтак, посилання відповідача на те, що на теперішній час він не використовує вказаний об`єкт у своїй господарській діяльності не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції прийняте 09.08.2021, коли спірний об`єкт був у його користуванні.
Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.
Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників і керівників таких суб`єктів господарювання.
У частинах першій та другій статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб`єктами господарювання є: 1)господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2)громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Так, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, станом на дату винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення відповідач мав право користуватися спірним об`єктом.
Отже, відповідапч, як юридична особа, є суб`єктом господарювання, що станом на дату проведення перевірки органом ДСНС та станом на дату винесення судом першої інстанції рішення, здійснювала господарську діяльність у нежитловому приміщенні (об`єкт перевірки), а тому саме на її керівника покладається обов`язок забезпечення техногенної та пожежної безпеки.
Таким чином, наведене спростовує посилання апелянта про те, що останній на теперішній час не несе жодної відповідальності за порушення, наявні на вказаному об`єкті.
Доводи апелянта про те, що потреби у застосуванні заходів реагування немає, оскільки зазначені підстави та обставини для застосування заходу реагування відпали, колегія суддів вважає неприйнятними та безпідставними з огляду на підстави позову, які на сьогоднішній день остаточно не усунуті, що не спростовується та не заперечується відповідачем. Матеріали справи доказів усунення порушень, встановлених в акті перевірки посадовими особами ДСНС не містять. Відтак, не усунуті порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
П О С Т АН О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Партнер-Інвест" - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
Л.В. Бєлова
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2022 |
Оприлюднено | 12.07.2022 |
Номер документу | 105137807 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні