Постанова

від 21.12.2021 по справі 140/15653/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/15653/20 пров. № А/857/18705/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання Кардаш В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року з питань встановлення порядку виконання рішення у справі № 140/15653/20 (головуючий суддя Ксензюк А.Я., м. Луцьк) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» звернулося в суд з адміністративним позовом до Міністерства інфраструктури України, в якому просило: а) визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України від 19 жовтня 2020 року №622 ,,Про відмову в призначенні Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання» ;

б) зобов`язати видати наказ про призначення ТзОВ ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно з заявою від 16 липня 2020 року ,,Про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання» , зареєстрованої у Міністерстві інфраструктури України 22 липня 2020 року за вхідним №26045/0/7-20.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року та постановою Верховного Суду від 07 липня 2021, позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства інфраструктури України від 19 жовтня 2020 року №622 ,,Про відмову в призначенні Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання» ; зобов`язано Міністерство інфраструктури України видати наказ про призначення Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно із заявою від 16 липня 2020 року про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, зареєстрованої у Міністерстві інфраструктури України 22 липня 2020 року за вхідним №26045/0/7-20.

01 квітня 2021 року Волинський окружний адміністративний суд на виконання вказаного рішення суду видав представнику позивача виконавчий лист 6930/2021р. про зобов`язання вчинити дії.

14 вересня 2021 року на адресу суду надійшла заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни, в якій заявник просить встановити порядок виконання виконавчого листа, виданого 01 квітня 2021 року Волинським окружним адміністративним судом у справі №140/15653/20, про зобов`язання Міністерства інфраструктури України видати наказ про призначення ТзОВ ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно заяви від 16 липня 2020 року ,,Про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання» , зареєстрованої у Міністерстві інфраструктури України 22 липня 2020 року за вхідним №26045/0/7-20, наступним чином:

,,1. Товариство з обмеженою відповідальністю ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» подає до Міністерства інфраструктури України:

- заяву про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання за формою згідно з додатком 1 до Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 р. № 419;

- копію діючого договору страхування відповідальності перед третіми особами на час провадження діяльності призначеного органу із сертифікації колісних транспортних засобів;

- копії діючих укладених договорів із сторонніми акредитованими випробувальними лабораторіями для проведення видів випробувань продукції в межах відповідної сфери призначення, які не проводяться власними лабораторіями.

2. Міністерство інфраструктури України видає наказ про призначення товариства з обмеженою відповідальністю ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання » .

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує на те, що заява від 16 липня 2020 року, яка подана товариством до Мінінфраструктури не відповідає формі заяви про призначення, встановленій додатком 1 до Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 р. № 419. Також товариством не виконано вимоги підпункту 7 пункту 4 та абзацу дев`ятого пункту 5 вказаного Порядку призначення. Крім того, враховуючи відсутність у Мінінфраструктури актуальної інформації стосовно дії або розірвання зазначених угод, перевірити відповідність заяви від 16 липня 2020 року вимогам підпункту 4 пункту 4 та абзацу шостого пункту 5 Порядку є неможливим.

Ухвалою від 29 вересня 2021 року Волинський окружний адміністративний суд у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни про встановлення порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» до Міністерства інфраструктури України про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Міністерство інфраструктури України подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що саме на момент видання наказу Мінінфрастуктури про призначення ТзОВ ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання позивач повинен відповідати умовам, визначеним пунктом 4 Порядку, незалежно від подання заяви про призначення органом із сертифікації, що відповідає принципу законності.

Разом з тим, забезпечити виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №140/15635/20 у встановлений судом спосіб та без прийняття судом нових заходів для реалізації вказаного рішення є неможливим, та фактично примушує Мінінфраструктури як державний орган діяти всупереч вимогам порядку, що в силу положень ст. 19 Конституції України є неприпустимим.

З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким встановити порядок виконання виконавчого листа, виданого 01.04.2021 Волинським окружним адміністративним судом у справі №140/15653/20 у спосіб, зазначений в заяві про встановлення порядку виконання рішення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи відповідача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права.

Учасники справи викликалися в судове засідання, проте, у зв`язку з їх неявкою фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі Горнсбі проти Греції зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі Піалопулос та інші проти Греції , пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, з огляду на наведені вище правові норми, а також практику Європейського Суду з прав людини, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що на виконання рішення суду від 17 грудня 2020 року в справі №140/15653/20, Волинським окружним адміністративним судом 01 квітня 2021 року видано представнику позивача виконавчий лист. На час розгляду даної заяви триває виконавче провадження, рішення суду залишається не виконаним, що підтверджується матеріалами справи та змістом заяви державного виконавця.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України ,,Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України ,,Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналогічну за змістом норму містить стаття 378 КАС України.

Частиною третьою статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому встановлення чи зміна способу або порядку виконання рішення не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Відтак, як правильно вказав суд першої інстанції, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Колегія суддів звертає увагу, на норми пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, відповідно до яких у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії. При цьому, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина четверта статті 245 КАС України).

З рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року слідує, що Міністерство інфраструктури України зобов`язано видати наказ про призначення Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання згідно заяви від 16 липня 2020 року про призначення органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, зареєстрованої у Міністерстві інфраструктури України 22 липня 2020 року за вхідним №26045/0/7-20.

При цьому, в межах вирішення даного спору судами було надано правову оцінку тим обставинам та документам, яким відповідач шляхом встановлення порядку виконання рішення суду хоче надати повторну оцінку. Зокрема, суди надавали оцінку відповідності заяви про призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання формі згідно з додатком 1 до Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2016 р. № 419, а також повноті та змісту пакету документів, необхідного для видання наказу про призначення відповідного суб`єкта органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій та обладнання. При цьому, в межах розгляду адміністративної справи №140/15653/20 суди всіх трьох інстанцій за результатами аналізу поданої ТзОВ ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» заяви від 16 липня 2020 року з доданими до неї документами дійшли висновку, що ТзОВ ,,АКРЕДО КОНСАЛТ» відповідає визначеним пунктом 4 Порядку призначення №419 вимогам для призначення його органом із сертифікації колісних транспортних засобів.

Інших обставин, які б вказували на неможливість виконання рішення суду, окрім наведених вище, ні заявник, ні апелянт не надали, а тому, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим покликання державного виконавця на неможливість виконання боржником рішення суду зобов`язального характеру від 17 грудня 2020 року без встановлення нового порядку його виконання та звертає увагу на положення статті 129-1 Конституції України та статті 14 КАС України, відповідно до яких судове рішення є обов`язковим до виконання незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому встановлення порядку виконання судового рішення у спосіб, запропонований заявником, є незаконним, оскільки змінить рішення суду по суті.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової Алли Миколаївни про встановлення порядку виконання рішення є не обґрунтованою, встановлення порядку виконання судового рішення, запропонованого заявником фактично змінить по суті рішення, оскільки буде змінено обраний спосіб захисту прав позивача, а тому суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні поданої заяви.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи заяву про встановлення порядку виконання рішення, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року з питань встановлення порядку виконання рішення у справі № 140/15653/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 30.12.2021.